1542р., лютого 1, Вільнюс Сигізмунд І зберігає та затверджує за бурмистром та райцями Львова право обирати перекладачів відповідно до давнього звичаю без жодних перешкод з боку королівськихурядовців та сановників
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.423. Пергамент: 35,1x67,8 + 12,6 см. Написи: “Super elec- tione interpretum, anno 1542” (XVI), “Sigismundi Primi” (XVII). На шовковому жовто-голубому шнурку печатка: Gum., XIII,№46.
Коп.: MK, 63, k.71v-73v; ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.614, арк.84-85.
Регести: MRPS, IV/3, №20718; Каталог, №488.
n nomine Domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. Nos Sigismundus Dei gratia rex Poloniae, supremus dux Lithuaniae, necnon terrarum Cracoviae, Sandomiriae, Siradiae, Lanciciae, Cuiaviae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Culmensis, Elbin- gensis Pomeraniaeque etc. dominus et heres. Universis et singulis, qui nunc post futuri sunt, planum testatumque facimus. Quod cum renuntiatum nobis fuisset et declaratum famatos proconsulem et consules civitatis nostrae Leopoliensis prosonetas seu interpretes vulgo mathlerze aut thlumacze in civitate nostra ipsa Leopoliensi eligendi et construendi ex antiquitus observata consuetudine, habere liberam potestatem et faculatatem. Atque pro parte eorundem consulum nobis esset supplicatum, ut hac in re et illorum et successorum eorum rationibus consulere et ne imposterum, quod successu temporis fieri consuevit in hac prosonetas seu interpretes, constituendi et eligendi potestate illis et eorum posteris, negotium facesset, authoritate et clementia nostra prospicere privilegioque nostro regio, ea in re illis dato, providere dignaremur. Nos itaque supplicationi eiusmodi pro parte dictorum consulum Leopoliensium apud nos factae, ut pote iuste et rationabili, benigne annuentes atque una pro ea, qua sumus erga civitatem illam nostram et eius cives, gratia nostra et clementia, rationibus illorum et successorum eorum consulere et ne in potestate eligendorum et constituendorum prosonetarum seu interpretum, quae et per praedeces- sores eorum quiete et absque omni impedimento exercebatur et administrabatur ac etiam nunc per eos exercetur, quaeque ad nullum iudicium magis aptius, quam ad eorum civile pertinere videatur.
Illis vel eorum posteris aliqua difficultas, negotium aut impedimentum per officiales, dignitarios aut quosvis alios homines nostros, in futurum facessetur aut exhi- beatur, providere et prospicere pro authoritate nostra regia cupientes eosdem proconsulem et consules Leopolienses praesentes et pro tempore existentes, ac eorum successores, hac in potestate eligendorum et constituendorum interpretum seu prosonetarum, ita quemad- modum et praedecessores eorum ac etiam ipsi soli hactenus fuere, conservandos duximus et relinquendos conservamusque et relinquamus praesentibus literis nostris perpetuo et in aevum. Decernentes et declarantes illos et alios pro tempore existentes, consules Leo-polienses et neminem alium ea potestate constituendi et eligendi prosonetas et licitatores seu interpretes, more et conswetudine antiqua, uti debere ac eam perpetuo manutenere, administrare et exercere absque omni impedimento et contradictione, tam officialium et dignitariorum, quam etiam quorumcunque et cuiuscunque status, conditionis et praeeminen- tiae hominum et subditorum nostrorum. Per ipsos proconsulem et consules Leopolienses, praesentes et futuros, eiusmodi facultatem et potestatem eligendorum et constituendorum prosonetarum seu interpretum secundum morem veterem et consuetudinem antiquam, tenendum, habendum, exercendum, administrandum, utifruendum pacificeque et quiete possidendum perpetuo et in aevum. In quorum omnium et singulorum fidem et testimonium, haec scribi sigilloque nostro communiri fecimus. Datum Vilnae pridie Purifications gloriosissimae Virginis Mariae, anno Domini millesimo quingentesimo quadragesimo secundo, regni nostri trigesimo sexto. Praesentibus reverendo in Christo patre domino Samuele Maczieiowski episcopo Plocensi et regni Poloniae vicecancellario ac magnifico, venerabili et generosis Nicolao Volski castellano Sandomiriensi, serenissimae coniugis nostrae charissimae curiae magistro ac Sanocensi, Lanczkorunensi, Visnensi et Lomzensi capitaneo, Stanislao Hosio utriusque iuris doctore, canonico Cracoviensi, secretario nostro, Martino Volski thesaurario curiae nostrae et cubiculi nostri praefecto, tribuno Cracoviensi ac Zacroczimensi et Blonensi capitaneo, Thoma Sosoczki tribuno Lancitiensi et pocillatore nostro, Nicolao Mnischek serenissimi filii nostri succamerario et Lukoviensi ac Sokaliensi capitaneo, Augustino Cotwicz vexillifero curiae nostrae et stabuli nostri praefecto et aliis, quam plurimis dignitariis, officialibus et aulicis nostris, sincere et fidelibus dilectis. Datum per manus praefati reverendi in Christo patris domini Samuelis Maczieiowski episcopi Plocensis et regni Poloniae vicecancelarii, sincere nobis dilecti.
Samuel episcopus Plocensis et vicecancellarius subscripsit.
Relacio eiusdem reverendi in Christo patris domini Samuelis Maczieiowski episcopi Plocensis et regni Poloniae vicecancelarii.
ім‘я Господа амінь. Для вічної пам‘яті справи. Ми Сигізмунд, Божою ласкою (титулатура). Всім і кожному, хто тепер і в майбутньому будуть, робимо зрозумілим і очевидним. Повідомили і сповістили нас славетні бурмистер і райці нашого міста Львова, що мали вільне право і можливість обирати і встановлювати в нашому місті Львові за давнім дотримуваним звичаєм перекладачів, що по-простому називаються матлєри* або тлумачі. І з боку тих райців було прохання нам, щоб в такому стані їх та їхніх спадкоємців доцільно залишили, і щоб в майбутньому, не виникли турботи, що може трапиться з часом у встановленні та виборі тих перекладачів ними та їхніми нащадками, ми вважали за гідне забезпечити нашою повагою, милістю та нашим королівським привілеєм, даним в цій справі. Ми на таке прохання, подане з боку згаданих львівських райців, ласкаво погоджуючись як справедливе і доцільне, а також одне те, що ми відносимося до того нашого міста і його міщан з ласкою і милістю, доцільно залишили їм та їхнім нащадкам право у виборах та встановленні перекладачів, яке і при їхніх попередниках спокійно
і без всякої перешкоди здійснювалося і прислуговувалося, а також тепер ними здійснюється, і що (це право) до жодного уряду не може належати більш відповідно, а тільки - до їх міського. Бажаючи нашого королівського повагою наперед забезпечити і потурбуватися про будь-яку складність, клопіт чи перешкоду, які в майбутньому трапляться чи виявляться їм та їхнім нащадкам з боку урядовців, достойників та інших будь-яких наших людей, тому львівському бурмистру і райцям, сучасним і що в майбутньому будуть, та їхнім нащадкам це право вибору і встановлення перекладачів, що їхні попередники і вони до цього часу мали, вважаємо зберегти і залишити та зберігаємо і залишаємо даною нашою грамотою назавжди і на віки.
Вирішуємо та оголошуємо, що тим та іншим львівським райцям, що в майбутньому будуть, і нікому іншому те право встановлення і вибору перекладачів або ліцитаторів** за давнім звичаєм та правом повинно вічно утриматися, прислуговуватися та здійснюватися без будь-якої перешкоди та протидії, як урядників та достойників, так наших людей і підданих будь-якого положення, походження, високого рангу. Власне львівському бурмистру і райцям, сучасним і майбутнім, даємо ту можливість і право вибору і встановлення перекладачів згідно зі старим звичаєм і давнім правом тримати, мати, здійснювати, прислуговуватися, користуватися мирно і тихо, володіти вічно і назавжди. Для довір‘я і засвідчення всім і кожному це наказали написати і нашою печаткою зміцнити. Дано у Вільно напередодні Введення в храм пречистої Діви Марії, року Божого 1542, нашого панування - 36, у присутності (список свідків). Дано через руки згаданого велебного у Христі пана отця Самуеля Мацєйовського, плоцького єпископа і віце-канцлера Польського королівства, щиро нам милого.Самуель, плоцький єпископ і віце-канцлер, підписав.
За свідченням велебного у Христі пана отця Самуеля Мацєйовського, плоцького єпископа і віце-канцлера Польського королівства.
* Матлєр - від нім. Makler - помічник купця; той, що допомагає у торгівлі.
** Ліцитатор - той, що готує до продажі.
Еще по теме 1542р., лютого 1, Вільнюс Сигізмунд І зберігає та затверджує за бурмистром та райцями Львова право обирати перекладачів відповідно до давнього звичаю без жодних перешкод з боку королівськихурядовців та сановників:
- 1541 р., липня 2, Вільно Сигізмунд І, розглядаючи суперечку між львівським старостою та бурмистрам і райцями, затверджує давній звичай обрання нового райці на місце померлого, викладений в документі колишнього львівського старости Оти з Ходеча, що його надали львівські райці
- 1597р., березня 18, Варшава Сигізмунд IIIзберігає і затверджує за львівськими райцями право збору оплат за вино, що привозиться до Львова на продаж, і встановлює нові розміри оплат
- 1525 р., лютого 17, Пйотрків Сигізмунд І на прохання бурмистра і райців Львова переносить їхні села Зубрю і Сихів із земського права на міське магдебурзьке право, звільняючи їх від юрисдикції земських і гродських урядників
- 1553 р., березня 24, Краків Сигізмунд Август підтверджує привілеї про звільнення бурмистра, райців, війта, лавників, громадян й жителів Львова від юрисдикції воєвод, каштелянів, старост та інших урядовців, звільняючи їх від суду комісарів, і зберігає право апеляції до короля
- 1444 р., липня 16, Буда Владислав ІІІ на вимогу райців та міщан Львова дозволяє побудувати нову школу при шпиталю біля костелу св. Духа з умовою, що вона підлягатиме раді Львова, яка відповідно матиме право обирати ректора цієї школи
- 1541 р., липня 2, Вільнюс Сигізмунд І, на прохання бурмистра ірайців Львова, підтверджує та повністю наводить текст документу Владислава Опольського, виданого у Львові 7 листопада 1378 р.
- 1545 р., січня 28, Краків Сигізмунд І зберігає за львівськими громадянами привілеї, згідно з якими вони повинні відповідати лише перед бурмистром, райцями та війтом на основі магдебурзького права, а не перед воєводами, каштелянами, старостами та іншими урядовцями
- 1555 р., грудня 18, Вільнюс Сигізмунд Август зберігає за львівськими міщанами привілеї Олександра та Сигізмунда, що звільняли їх від всяких оплат і мит на території Польського королівства
- 1525 р., лютого 17, Пйотрків Сигізмунд І дозволяє бурмистру і райцям Львова збирати в час ворожих нападів по півгроша або дев’ять денарів від кожного возу приїжджих людей з метою наведення порядку та на відбудову й укріплення міста
- 1546р., вересня 21, Краків Сигізмунд І надає бурмистру ірайцям Львова право патронату і презентації кандидата на пароха в костелі при шпиталю св.Духа у Львові
- 1526р., травня 3, Гданськ Сигізмунд І відновлює звільняння міста Львова від сплати давнього мита
- 1539р., лютого 27, Краків Сигізмунд І продовжує надане звільнення від сплати податків і право райцям Львова збирати чоповий податок для подальшої відбудови міста після пожежі
- 1555 р., червня 14, Пйотрків Сигізмунд Август надає право райцям міста Львова використовувати на відбудову міських укріплень спадщини львівських міщан, що померли без спадкоємців
- 1538 р., квітня 4, Краків Сигізмунд І вирішує суперечку між львівським старостою Миколою Одновським та львівськими та райцями Львова щодо права і порядку обрання райців
- 1548 р., березня 22, Краків Сигізмунд І надає бурмистрові та райцям Львова право пропонувати кандидата на німецького проповідника при мансіонарії в костелі Низького замку Львова
- 1441 р., червня 16, Буда Владислав ІІІ дозволяє райцям міста Львова закладати і збільшувати крами, ятки і підтверджує право вибирати перекладачів згідно з своєю волею і за порозумінням із львівським старостою
- 1566р., серпня 22, Люблін Сигізмунд Август дозволяє бурмистру, райцям та міському суду Львова розглядати в ратуші справи тільки людей міської юрисдикції і в майбутньому проводити засідання лише раді та міському судові, а не земським рочкам і комісіям
- 1547р., лютого 15, Краків Сигізмунд І надає бурмистрові і райцям Львова грунт на березі р.Полтви, перед Краківською брамою, для будування млина і житла для мельника та городу для нього
- 1669 р., листопада 9, Краків Михайло підтверджує всі надані Львову ним, його попередниками та іншими світськими та церковними сановниками права, вільності, привілеї, записи, резигнації та інші документи, а особливо видане у Кракові 13 лютого 1649р. підтвердження привілеїв Яном Казимиром та його ж грамоту від 30 травня 1661 р. про надання шляхетських прав та зрівняння міста в правах з Краковом та Вільнюсом
- 1525 р., вересня 13, Краків Сигізмунд І надає містові Львову право арештувати товари перебуваючих в Львові молдавських купців