1547р., лютого 15, Краків Сигізмунд І надає бурмистрові і райцям Львова грунт на березі р.Полтви, перед Краківською брамою, для будування млина і житла для мельника та городу для нього
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.449. Пергамент: 38,3х63,8 + 15 см. Написи: “Regestratae” (XVI), “Privilegium haereditarium super molendinum consulare dominis consulibus in fluvio Pol- thew, anno 1547” (XVI-XVII).
На шовковому червоному шнурку печатка: Gum., XIII, №46. Коп.: ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.614, арк.98-100; спр.646, арк.339-342зв.Регести: MRPS, IV/3, №22669; Каталог, №519.
n nomine Domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. Nos Sigismundus Dei gratia rex Poloniae, supremus dux Lithwaniae, necnon terrarum Cracoviae, Sandomiriae, Siradiae, Lancitiae, Cuiaviae, Culmensis, Elbingensis Pomeraniae, Russiae, totius Prussiae, Masoviae etc. dominus et haeres. Significamus praesentibus literis, quorum interest, universis et singulis his, qui nunc sunt et qui postea futuri sunt. Cum haec sit regum et principum consuetudo, ut subditorum in se vel rempublicam merita, dementia benignitateque sua remunerent. Quamobrem cum proconsul consulesque civitatis nostrae Leopoliensis in administranda civitate nostra Leopoliensi obeundisque publicis illius muneribus ita se gesserint, ut fidem, integritatem industriamque suam nobis probaverint cumque proprerea non parvum privatae rei detrimentum capiant, quod prae cura studioque publicae rei, negligere eos oportet. Volentes et pro meritis illorum, gratiam referre et privatae illorum rei familiaris consulere, ipsis proconsuli et consulibus civitatis nostrae Leopoliensis et eorum in proconsulatu et consulatu Leopoliensi successoribus, rippam nostram supra fluvium Poltheff ante portam dictam Crakowska, non procul a civitate, in anteurbio Leopoliensi, ad extruendum molendinum domumque molendinatori aedificandam ac locum horto extruendo in usum ipsius molendinatoris dandum et donandum duximus damusque et donamus praesentibus literis donatione perpetua et irrevocabili molendinumque in ea ipsa rippa nostra ac rippa civili Leopoliensi in usum privatum proconsulis et consulum Leopoliensium, qui nunc sunt et qui in posterum futuri sunt extruere et aedificare permittimus potestatemque facimus ac liberum esse volumus, civibus Leopoliensibus, suburbanis aliisque quibuscumque hominibus undecumque venerint, in eo ipso molendino posteaque extructum per proconsulem et consules Leopolienses fuerit, siliginem, triticum aliaque frumenta quocumque nomine vocantur, molere neque impediri eos a quoquam ea in re volumus.
Exceptis tamen braseis, quae in molendinis apud ipsam civitatem Leopoliensem sittis moliri debebunt. Quod si accidat aliquando, ut molendina nostra apud civitatem Leopoliensem sitta, propter siccitatem et aquae penuriam, molere brasea non possent, liberum esse volumus civibus ipsis Leopoliensibus brasea ipsa, ad molendinum hoc novum consulare molienda ducere, quandoquidem et nunc in eo casu ad alia molendina externa ducere ea coguntur. Duas tamen in eo casu mensuras nobis ad arcem nostram Leopoliensem, ita ut ad eam diem factum est, repraesentare tenebuntur. Tertiam vero in eo ipso molendino, in quo braseum1 molitum fuerit solvent. Cuius quidem molendini cum fundo, domo, horto, dominium et proprietatem iusque omne proconsuli et consulibus Leopoliensibus, nunc et pro tempore existentibus damus, donamus ac incorporamus praesentibus literis perpetuo et in aevum, nihil nobis iuris, proprietatis aut dominii successoribus nostris in eo ipso molendino reservantes, se totum in ipsum proconsulem ac consules transfundentes, eximentes molendinum ipsum cum omnibus ad illud pertinentibus molendinatoreque familiaque eius, ab omni iurisditione capitaneorum nostrorum Leopoliensium ac aliorum quorumcumque officialium regni nostri iusque omne Polonicum ab eo amoventes et illud cum omnibus pertinentibus molendinatoreque ac familia ipsius in ius civile Leopoliense, ad iurisditionem proconsulis et consulum
transferentes, ita quod possessores ipsius molendini occasione ipsius, nullo alio iure, quod possessores ipsius molendini occasione ipsius, nullo alio iure, quam Maideburgensi et civili Leopoliensi conveniri poterint. Sed neque molendinator familiaque ipsius coram alio quocumque iudice, praeterquam coram proconsule et consilibus Leopoliensibus parere ac de obiectis quibuscunque etiam criminalibus respondere tenebitur. Quod quidem molendinum, proconsul cum consulibus Leopoliensibus, nunc et pro tempore existentibus tenebit et quiete possidebit temporibus perpetuis, cum omni iure, dominio et proprietate redditusque omnes et proventus, mensuras ac alias quascumque utilitates percipient ac in usus suos privates, quos volent, convertent, neque de eo alicui rationem reddere tenebuntur, molendinatorem, quem volent, instituent eoque remoto, alium in locum eius sufficient, ita ut illis melius et utilius videbitur.
Sed et cribra, quae pithle vocant extruent ac ex eis fructus et redditus percipient absque aliquo impedimento capitanei et officialium arcis nostrae Leopoliensis. Quod molendinum neque nos, neque successores nostri, ulla ratione ab ipsis proconsule et consulibus alienare poterunt, neque in aliqua re huic donationi nostrae contravenire debebunt, sed eo proconsulem cum consulibus libere utifrui permittent perpetue et in aevum. In cuius rei fidem et testimonium sigillum nostrum praesentibus est appenssum. Datum Cracoviae feria tertia postridie festi sancti Valentini, anno Domini millesimo quingentesimo quadragesimo septimo, regni vero nostri quadragesimo primo. Praesentibus reverendo in Christo patre domino Samuele Maczieiowski episcopo Cracoviensi et regni nostri vicecancellario, necnon magnificis, venerabilibus et generosis Nicolao Wolski de Podhaicze Sandomiriensi, serenissimae coniugis nostrae curiae magistro ac Sanocensi, Lanczkorunensi, Lomzensi Wisnensique capitaneo, Spitkone de Tharnow Woynycensi, regni nostri thesaurario ac Brzeznicensi, Krzepicensi Krzeschowiensique capitaneo, Severino Bonar de Balicze Sandecensi, zuppario, burgrabio et magno procuratore Cracoviensi ac Oswieczimensi, Zatoriensi, Biecensi Rabstinensique capitaneo, Petro Opalienski Gnesnensi et Costensi, Olstinensi Kczinensique capitaneo, Ioanne Oczieski Zawichostensi, burgrabio arcis nostrae Cracoviensis et succamerario terrae Cracoviensi, Briccio Soboczki Gostinensi et succamerario Lanciciensi, Ioanne de Balycze Oswieczimensi, castellanis, Martino Wolski tribuno Cracoviensi, cubiculi nostri praefecto et curiae thesaurario ac Zakroczimensi Blonensique capitaneo, Iacobo Uchanski decano Plocensi, canonico Cracoviensi, Valentino Dembiemski, curiae nostrae refferendariis, Stanislao Hosio iuris utriusque doctore, Ioanne Przerebski, canonicis Cracoviensibus, Matthia Wargawski canonico Wladislaviensi, secretariis nostris, Ioanne Trczyecinski burgrabio arcis nostrae Cracoviensis, Ioanne Opalinski vexillifero Poznaniensi, structore mensae nostrae, Nicolao Czikowski dapifero nostro, Augustino Kothwicz vexillifero curiae nostrae et stabuli nostri praefecto, Gregorio Pakoslawski custode Sandecensi et culinae nostrae magistro et aliis quam plurimis fidedignis officialibus et aulicis nostris, testibus circa praemissa existentibus. Datum per manus praefati reverendi in Christo patris domini Samuelis Maczieiowski episcopi Cracoviensis et regni nostri vicecancelarii, sincere nobis dilecti.Samuel episcopus Cracoviensis et vicecancellarius subscripsit.
Relacio eiusdem reverendi in Christo patris domini Samuelis Maczieiowski episcopi Cracoviensis et regni Poloniae vicecancelarii.
1 В оригіналі повторено двічі in quo braseum.
ім‘я Господа амінь. Для вічної пам‘яті справи. Ми Сигізмунд, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної грамоти повідомляємо всім і кожному, кому необхідно, тим, хто є тепер і будуть в майбутньому. Є в звичаї королів і володарів, щоб підданих винагороджувати за їх заслуги, відчайдушність та гостинність для нас і держави. З цієї причини, що бурмистер і райці нашого міста Львова при управлінні нашого міста Львова необхідні громадські обов‘язки несуть, вірність, безкорисливість та свою працелюбність нам виявляють, і внаслідок цього немалу втрату мають у приватних справах, які відкидаються при піклуванні та занятті ними громадськими справами. Бажаючи за їх заслуги віддячити та їхні приватні сімейні справи залагодити, тому бурмистру і райцям нашого міста Львова та їхнім спадкоємцям на бурмистровському та раєцьких урядах у Львові наш берег річки Полтва перед Краківською брамою, недалеко від міста, у львівському передмісті, вважали дати і дарувати для зведення млина і будинку для мельника та місця для закладення городу для користування мельнику і даємо та даруємо даною грамотою вічною і незворотною донацією. І млин на тому нашому березі і березі міста Львова в приватне користування львівському бурмистру і райцям, які тепер є і в майбутньому будуть, дозволяємо і даємо владу зводити і будувати. Та хочемо, щоб було дозволено львівським міщанам, передміщанам та будь-яким іншим людям, звідки б не прибули, в тому млині, що пізніше побудується, пшеницю, жито та будь-яке збіжжя, як би не називалося, молоти, і хочемо, щоб не перешкоджали їм якось у цьому, за винятком однак солоду*, що у млинах, які знаходяться в тому місті Львові, повинні молоти. Якщо ж колись трапиться, що наші млини, що знаходяться біля міста Львова, через засуху і нестачу води не змогли би молоти солод, тоді хочемо, щоб було дозволено тим львівським райцям той солод перевезти для помолу до того нового млина райців, так як і тепер в тому випадку, коли до інших млинів змушені перевозити.
В цьому випадку дві мірки нам до нашого львівського замку, так як до цього дня робилося, надати повинні. А третю (мірку) в тому млині, в якому солод буде молотися, нехай сплатять. Цей млин з грунтом, будинком, городом, володінням, власністю та повним правом львівському бурмистру і райцям, що є тепер і в майбутньому будуть, даємо, даруємо і включаємо даною грамотою назавжди та на віки, нічого з права, власності і володіння собі і своїм спадкоємцям не залишаючи, цілком це передаючи бурмистру і райцям, вилучаючи цей млин з усім до нього належним, а також мельника з його сім‘єю зі всякої юрисдикції наших львівських старостів та інших будь-яких урядовців нашого королівства, віддаляючи від всього польського права та цей (млин) переносимо з усім належним та мельника з його сім‘єю в міське львіське право, до юрисдикції бурмистра і райців. Так що власники цього млина в цьому випадкужодного іншого права, тільки магдубурзьке і львівське міське можуть застосовувати, а мельник з своєю родиною жодному судді, окрім львівського бурмистра і райців не зобов‘язані підкорятися і відповідати з будь-яких звинувачень, навіть кримінальних. Цей млин, що львівський бурмистр і райці, сучасні і майбутні, триматимуть і спокійно володітимуть вічними часами з усім правом, володінням і власністю, всіма доходами і прибутками, мірками та іншими будь-якими користями отримають і в своє приватне користування, як схочуть, використають і в будь-якого рахунку не зобов‘язані віддавати; мельника, якого схочуть, поставлять, знімаючи його, іншого на його місце вибиратимуть, так як буде бачитися краще і корисніше. І також просівалки, що “питля“** називаються, можуть збудувати і з них прибутки та доходи отримувати без будь-якої перешкоди старости та урядовців нашого львівського замку. Цей млин ні ми, ні наші спадкоємці з жодної причини від цих бурмистра і райців відчужити не можуть, і вони ні в будь-якій справі цій нашій донації не повинні суперечити, але його бурмистру і райцям дозволять вільно використовувати назавжди і на віки. Для довір‘я і засвідчення справи до даної (грамоти) наша печатка є підвішена. Дано у Кракові у вівторок на другій день свята св. Валентина, року Божого 1547, нашого панування - 41, у присутності (список свідків). Дано через руки згаданого велебного у Христі пана отця Самуеля Мацєйовського, краківського єпископа і віце-канцлера нашого королівства, щиро нам милого.
Самуель, краківський єпископ і віце-канцлер, підписав.
За свідченням того ж велебного у Христі пана отця Самуеля Мацєйовського, краківського єпископа і віце-канцлера Польського королівства.
* Солод - замочене та висушене збіддя (ячмінь, пшениця), сировина для виготовлення
пива.
** Питля - мельничне сито.
