1543 р., грудня 31, Краків Сигізмунд І дарує містові Львову так званий Пекарський млин за Краківською брамою, тобто його третю мірку разом з усіма прибутками, підпорядковуючи згаданий млин міському праву
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.436. Пергамент: 42x59,8 + 11,6 см. Ініціал “І“. Написи: “Regestratae” (XVI), “Privilegium pro molendino pistorum” (XVI), “Civitati donato, anno 1544”, “Donatio et incorporatio Sigismundi regis civitati” (XVII).
На шовковому червоно-біло-зеленому шнурку печатка: Gum., ХШ,№46.Коп.: MK, 67, k.87v-89; ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.646, арк.335-338.
Регести: MRPS, IV/3, №21750; Каталог, №504.
n nomine Domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. Nos Sigismundus Dei gratia rex Poloniae, supremus dux Lituaniae, necnon terrarum Cracoviae, Sandomiriae, Siradiae, Kuiaviae, Lancitiae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Culmensis, Elbin- gensis Pomeraniaeque dominus et heres etc. Notum facimus tenore presentium, universis et singulis, presentibus et futuris, harum noticiam habituris. Quod cum cives nostri Leopolienses magno sumptu maniant, ut ad sustinendos hostium insultus instructior multo, quam antea futura fiat. Nos hoc illorum studium commendantes ac alacriores eos ad eam rem in posterum efficere cupientes, ipsis molendinum nostrum pistorum alias piekarsky nuncupatum extra portam civitatis Leopoliensis dictam Krakowska consistens seu illius terciam mensuram unacum totali et plenaria de cribris farinalibus pitliae nuncupatis acces- sione et proventibus quibusvis ab eisdem provenientibus quomodolibet vocitatis nunc isthic existentibus vel post quavis arte vel industria humana excogitandis in ius haereditarium et perpetuum dandum, donandum, concedendum et dictae civitati et iuri illius civili incorpo- randum et annectendum existimavimus, ita quod neque a nobis neque a serenissimo filio et successoribus nostris neque etiam a quoquam hominum de dicto molendino seu eius tercia mensura ipsi consules et cives Leopolienses et eorum successores legitimi presentes et futuri in perpetuum redimi possint.
Quod si vero nos ipsi vel successores nostri pro mensa nostra et necessitate regia per oblivionem presentium literarum illud redimere voluerimus aut voluerint vel ad importunam petitione et instantiam alicui hominum nostrorum status cuiuscunque existentes redimendi potestatem dederimus aut successores nostri dederint, extunc id nullius roboris esse debere aut momenti presentibus declarimus et decernimus, sed hoc ipsum molendinum seu terciam ipsius mensuram ex speciali nostra gratia et munifi- centia praefatis consulibus et civibus Leopoliensibus modernis et pro tempore existentibus damus, donamus, conferimus irrevocabiliter. Atque eidem civitati et iuri civili hisce literis adscribimus, sic videlicet, quod praefati consules et cives Leopolienses dicti molendini haeredes presentes et post futuri nemini tenebuntur ac debebunt alibi solum coram officio civili eorum Leopoliensi pro quibuscunque causis et iniuriis respondere ac se iustificare, incorporamus et annectimus perpetuo et in aevum, cum omni iure dominio et proprietate nihil nobis et successoribus nostris in ipso molendino seu eius tercia mensura et aliis suis accessionibus iuris, domini et proprietatis penitus reservando, sed totum illud in eosdem consules et cives Leopolienses plenarie ac integre transfundendo per ipsos consules et cives Leopolienses presentes et posthac omni tempore futuros dictum molendinum py- ekarsky nuncupatum seu illius terciam mensuram, cum omni iure, dominio et proprietate cumque totali praenominatorum cribrorum pitlae dictorum accessione et proventibus,necnon cum omnibus utilitatibus, fruentibus, redditibus, hortis, pratis et generaliter cum universis et singulis attinentiis obventionibus ac emolumentis, nullis penitus exceptis, ita quemadmodum per alios molendini ipsius possessores antiquitus fuit tentum et possessum, tenendum, habendum et possidendum, utifruendum, vendendum, donandum, alienandum, commutandum, pacifice et quiete obtinendum ac ad usus suos et suorum succesorum dictae civitatis Leopoliensis beneplacitos convertendum perpetuo et in aevum.
Quod si vero nos aut serenissimus filius successoreque nostri hoc ipsum molendinum antiquam ad illius possessionem realem et actualem ipsi consules et cives Leopolienses pervenerint eamque acceperint vel ius illud nostrum alicui homini dederimus vel redimendi potestatem fecerimus vel non ipsi seu serenissimus filius successoresque nostri pro usu et necessitate nostra pecuniis nostris redimere voluerimus aut voluerint, extunc ea omnia nulla esse et invalida ob hanc presentem donationem nostram declaramus, concessionem enim hanc nostram et donationem in utrumque eventum salvam et integram diuturnitate datae min- ime obstante, ipsis Leopoliensibus civibus esse et neque hoc illis aut huic donationi et privilegio nostro aliquid nocere abusumque privilegii per hoc quod statim eorum, quae in eis sunt presentibus concessa possessionem non adierint acceperintque obire et allegare debere, volumus, cavemus et decernimus hisce literis nostris, quibus in fidem et testimonium sigilum nostrum est appensum. Actum et datum Cracoviae feria quarta in vigilia Circumcisionis Domini, anno eiusdem millesimo quingentesimo quarto, regni nostri anno trigesimo octavo. Presentibus reverendissimo et reverendis in Christo patribus dominis Petro de Gamratis archiepiscopo Gnesnensi, legato nato et primate et Cracoviensi, Samuele Macieiowski Plocensi et regni nostri vicecancellario, Andrea Zebridowsky Camenecensi, episcopis, necnon magnificis, generosis et venerabilibus Petro Kmita comite in Vyssnicze palatino et capitaneo Cracoviensi, regni nostri supremo marsalco ac Scepusiensi, Prae- misliensi Colensique capitaneo, Ioanne de Thenczyn palatino Sandomiriensi, marsalco curiae nostrae et Lublinensi Leloviensique capitaneo, Nicolao de Volia Sandomiriensi et serenissimae coniugis nostrae charissimae curiae magistro ac Sanocensi, Lanczkoru- nensi, Lomzensi Visnensique capitaneo, Petro de Opalenycze Gnesnensi et serenissimi domini Sigismundi Augusti filii nostri charissimi curiae magistro et Costensi, Kcinensi Olstinensique capitaneo, Spitkone de Tharnow Voyniciensi et regni nostri thezaurario ac Brzeznicensi, Krzepicensi, Krzeschoviensi capitaneo, Severino Bonar de Balycze Biecensi zuppario, burgrabio et magno procuratore Cracoviensi ac Oswienczimensi, Zatoriensi, Biecensi Rabstinensique, castellanis, Thoma Soboczky tribuno Lanciciensi, burgrabio Cracoviensi, curiae nostrae pocillatore et capitaneo Ravensi, Ioanne Ocziesky succamer- ario terrestri Cracoviensi, Martino Volsky tribuno et burgrabio Cracoviensi, cubiculi nostri praefecto et Zakroczim etc. Blonensique capitaneo, Stanislao Borek iuris utriusque doctore decano, Andrea Czarnkowsky scholastico, Stanislao Volsky custode, Stanislao Hosio iuris utriusque doctore canonico, Cracoviensibus, Ioanne Przerembsky canonico Plocensi et Krusswyciensi, secretariis nostris, Nicolao Mischkowsky dapifero Cracoviensi, Augustino Kotwicz curiae vexillifero et stabuli nostri praefecto, Hieronimo Staschkowsky coquinae nostrae magistro et aliis quam plurimis dignitariis et officialibus nostris testibus, fidelibus dilectis. Datum per manus praefati reverendi in Christo patris domini Samuelis episcopi Plocensis et regni nostri vicecancellarii, sincere nobis dilecti.Samuel episcopus Plocensis et vicecancellarius subscripsit.
Relacio eiusdem reverendi domini Samuelis Macieiowski episcopi Plocensis et regni nostri vicecancellarii.
ім‘я Господа амінь. Для вічної пам‘яті справи. Ми Сигізмунд, Божою ласкою (титулатура). Оголошуємо всім і кожному, кому необхідно, сучасникам і прийдешнім, хто це читатиме. Наші львівські міщани великі витрати мають, щоб до постійних нападів ворогів в майбутньому бути готовими більше, ніж раніше. Ми, довірившись тим їхнім старанням і бажаючи, щоб наполегливіше вони в цій справі в подальшому діяли, наш Пекарський млин, що є за брамою міста Львова, званою Краківською, або його третю мірку разом з повним і цілковитим правом до просівалок борошна, званих “питля“, і будь-яких прибутків, як би ті прибутки не називалися, що тепер існують або після будуть видумані людським мистецтвом чи спритністю, і в спадкове та вічне право вважали дати, дарувати, надати, і згаданому місту та його міському праву інкорпорувати та ввести, так щоб ні ми, ні найясніший син та наші спадкоємці, а також будь-яка людина згаданого млина чи його третьої мірки назавжди не може відкупити від тих львівських міщан, сучасних і майбутніх. Якщо ж ми чи наші спадкоємці для нашого столу і королівських потреб через забуття даної грамоти схочемо чи захочуть відкупити, або на внесенее прохання та бажання деяких наших людей дамо або наші спадкоємці дадуть право викупити з будь-якого існуючого статусу (володіння), тоді це жодної сили і значення не повинно мати і даною (грамотою) оголошуємо та вирішуємо. Але цей млин або його третю мірку з спеціальної нашої ласки і щедрості вищезгаданим львівським бурмистру і райцям та міщанам, сучасним і що в майбутньому будуть, даємо, даруємо, надаємо безповоротно і до того міста й міського права записуємо таким чином, що згадані львівські райці та міщани, сучасні дідичі цього млина і що в майбутньому будуть, ніде інше, тільки перед львівським міським урядом, повинні відповідати і судитися між собою з будь-яких справ та несправедливостей; включаємо і додаємо (до міського права) назавжди і на віки вічні цією нашою грамотою з усім правом, володінням та власністю, ніщо нам і нашим спадкоємцям в тому млині чи в його третій частині та інших додатках з права володіння і власності цілком не залишаючи, але все це тим львівським райцям і міщанам цілком та повністю передаючи.
Тим львівським райцям та міщанам, сучасним і на всі майбутні часи, згаданий млин, названий Пекарським, чи його третю частину, а дві для нас і для наших спадкоємців за давнім звичаєм зберігаючи, надаємо з усім правом, володінням і власністю, з додатком вищезгаданих просівалок, званих “питля“, а також з усіма користями, прибутками, зручностями, полями, луками, будинками, грунтами, чиншами, доходами і загалом зі всіма і кожною будівлею та прибутком, нічого не виключаючи, так як інші власники млина віддавна володіли; щоб тримали, мали, користувалися, продавали, дарували, відчужували, обмінювали, мирно і спокійно володіли, використовували для своїх доброчиннихкористей і своїх спадкоємців згаданого міста Львова завжди і на віки. Якщо ж ми чи найясніший син та наші спадкоємців цей млин перед тим,як до реального і дійсного володіння ці львівські райці та міщани вступлять і отримають, ми подарували би будь-якій людині чи дали би право його викупу, або ми чи найясніший син та наші спадкоємці захотіли би викупити для користі і нашої потреби нашими грішми, тоді це все не буде мати сили, і оголошуємо у зв‘язку з цією попередньою донацією. Бо це наше надання і донація хочемо, застерігаємо і вирішуємо цією нашою грамотою, що в будь-якому випадку було цілим і недоторканим, менше за все протидіючи довготривалості дати даної (грамоти), що цим львівським міщанам і нікому іншому наданий; і щоб нашому привілею і донації якось не зашкодити і не було зловживань привілеєм так, що не відразу для тих, яким були би надані ці (грамоти), у власність (млин) відберуть і введуть, то повинні цьому протидіяти і посилатися (на дану грамоту). Для довіри і засвідчення цього наша печатка є підвішена. Діялося і дано у Кракові у середу напередодні Господнього обрізання, року Божого 1544, нашого панування - 38, у присутності (список свідків). Дано через руки згаданого велебного у Христі пана отця Самуеля Мацєйовського, плоцького єпископа і віце-канцлера Польського королівства, щиро нам милого.
Самуель, плоцький єпископ і віце-канцлер, підписав.
За свідченням того ж велебного у Христі пана отця Самуеля Мацєйовського, плоцького єпископа і віце-канцлера нашого королівства.
