1548 р., травня 20, Краків Сигізмунд Август дарує містові Львову податок на коронацію королеви Барбари
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.1, спр.109, арк.27-28. Папір: 21,4х32,4 см. Напис: “Gratia et provisientia (?) sacrae regiae maiestatis et donatio coronationis serenissimae dominae reginae Barbarae” (XVI).
Під текстом притиснена печатка: Gum., XIII, №46.
igismundus Augustus Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lituaniae, Russiae, Prassiae, Masoviae, Samogitiae etc. dominus et haeres. Significamus tenore praesentium, quorum interest, universis. Quia gratiam nostrum erga cives et incolas civitatis nostrae Leopoliensis, qui in munienda eadem civitate operam suam praestare non intermittunt, declarare volentes, condonavimus eis ac praesentibus condonamus contributionem coronationis serenissimae olim dominae Barbarae reginae Poloniae, coniugis nostrae charissimae ad fiscum nostrum regni solvi debitae. Quare generoso Mathiae Gorecki vexillifero Posnaniensi, exercitum regni campestri notario ac in terris Russiae coronationis contributions exactori, eam donationem nostram praefatum civibus et incolis civitatis Leopoliensis factam praesentibus denunciamus mandantes, ut eosdem iuxta eandem donationem conservet et conservari faciat, neque aliquid contributions coronationis nomine ab illis exigat, secus f[idelitate] tua pro debito suo
et gratia nostra non factura. Datum Cracoviae duodecima Maii, anno Domini millesimo quingentesimo primo, regni nostri vigesimo secundo.
Sigismundus Augustus rex subscripsit.
игізмунд Август, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної (грамоти) повідомляємо всім, кому необхідно. Хочемо оголосити нашу ласку стосовно міщан і жителів нашого міста Львова, які для зміцнення того міста не перестають працювати: ми подарували їм та даною (грамотою) даруємо податок на коронацію найяснішої покійної пані Барбари*, королеви Польщі, нашої дорогої дружини, що до нашого королівського скарбу повинні сплатити. Тому шляхетний Матій Горецький, познанський хорунжий, польний писаре нашого війська та збирачу податку на коронацію в руських землях, оголошуємо даною (грамотою) про зроблену нашу донацію вищезгаданим міщанам і жителям міста Львова; наказуємо, щоб їх відповідно до цієї донації зберіг та робив, щоб зберігали (інші), та щоб ніхто інший названий податок (на коронацію) від них не стягував; інше хай твоя вірність (!) не робить відповідно до твого обов‘язку і задля нашої ласки. Дано в Кракові 20 травня, року Божого 1551, нашого панування - 22.
Сигізмунд Август, король, підписав.
* Мова йде про коронацію другої жінки Сигізмунда Августа Барбари Радзивилівни, що пройшла 7 грудня 1550 р., а вже 8 травня 1551 р. королева померла (PSB. - KrakYw, 1935. - T.1. - S.295).
Еще по теме 1548 р., травня 20, Краків Сигізмунд Август дарує містові Львову податок на коронацію королеви Барбари:
- 1548 р., липня 24, Пйотрків Сигізмунд Август надає місту Львову право викупити село Скнилів з рук шляхтича Іоана Вишньовського та дарує його місту зі всіма прибутками та користями
- 1543 р., грудня 31, Краків Сигізмунд І дарує містові Львову так званий Пекарський млин за Краківською брамою, тобто його третю мірку разом з усіма прибутками, підпорядковуючи згаданий млин міському праву
- 1548 р., липня 22, Краків Сигізмунд Август підтверджує та повністю наводить привілей Сигізмунда І від 26 січня 1526р.
- 1548 р., березня 22, Краків Сигізмунд І надає бурмистрові та райцям Львова право пропонувати кандидата на німецького проповідника при мансіонарії в костелі Низького замку Львова
- 1525 р., вересня 13, Краків Сигізмунд І надає містові Львову право арештувати товари перебуваючих в Львові молдавських купців
- 1542 р., жовтня 19, Краків Сигізмунд І дарує містові, львівським райцям та громадянам солодовий млин, що зветься Зимноводським, розміщений за Краківською брамою, а саме його третю мірку, зберігаючи за собою та своїми наступниками дві іншімірки
- 1527р., квітня 8, Краків Сигізмунд І надає право райцям Львова збирати чоповий податок терміном на один квартал з метою відбудови міста
- 1523 р., квітня 15, Краків Сигізмунд І надає право райцям Львова збирати шосовий і чоповий податок на чотири квартали після закінчення попереднього звільнення
- 1548 р., грудня 13, Пйотрків Сигізмунд Август підтверджує та повністю наводить привілей Сигізмунда I від 21 вересня 1546р.
- 1535 р., жовтня 2, Краків Сигізмунд І надає право райцям Львова збирати чоповий податок терміном на шість років після закінчення попереднього звільнення з метою відбудови міста
- 1539р., лютого 27, Краків Сигізмунд І продовжує надане звільнення від сплати податків і право райцям Львова збирати чоповий податок для подальшої відбудови міста після пожежі
- 1547р., вересня 7, Пйотрків Сигізмунд І дарує бурмистрові й райцям Львова 20 гривен чиншу за війтівство, який вони платили щорічно на свято Різдва святого Іоана Хрестителя, з тим, щоб вони використали податок на потреби міста
- 1548 р., грудня 5, Пйотрків Сигізмунд Август підтверджує Львову всі його права, вільності, привілеї, записи, надання, резигнації, зміни та всі інші цього роду світські й духовні документи, надані ним та попередніми королями
- 1542 р., жовтня 16, Краків Сигізмунд І дарує бурмистрові і райцям Львова вагу та стригальню сукна з усіма їхніми прибутками, застерігаючи, щоб ніхто ні в передмісті, ні в самому місті не матиме права закладати подібні ваги чи стригальні
- 1532 р., серпня 2, Краків Сигізмунд І надає право райцям Львова збирати чоповий податок терміном на два роки після закінчення терміну попереднього звільнення з метою відбудови міста
- 1552 р., квітня 15, Пйотрків Сигізмунд Август підтверджує та розширює привілей Сигізмунда І щодо подання апеляцій від урядів та судів міста Львова
- 1565р., березня 3, Пйотрків Сигізмунд Август знову приєднує до міста Львова села Зубрю та Сихів, переносить їх із земського на магдебурзьке право та звільняє від громадських і земських тягарів, від цих сіл має сплачуватися податок "шос ", призначений на державні потреби
- 1553 р., березня 24, Краків Сигізмунд Август підтверджує привілеї про звільнення бурмистра, райців, війта, лавників, громадян й жителів Львова від юрисдикції воєвод, каштелянів, старост та інших урядовців, звільняючи їх від суду комісарів, і зберігає право апеляції до короля