1565р., березня 3, Пйотрків Сигізмунд Август знову приєднує до міста Львова села Зубрю та Сихів, переносить їх із земського на магдебурзьке право та звільняє від громадських і земських тягарів, від цих сіл має сплачуватися податок "шос ", призначений на державні потреби
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.530. Пергамент: 463х65 + 9,7 см. Ініціал “І“. Написи: “Privilegium novae incorporationis bonorum Zubrza et Sichow civitati Leopoliensi, 1565” (XVI), “Privilegium novae incorporationis villarum Zubrza et Sychow de anno Domini 1565” (XVI).
На шовковому червоно-жовто-зеленому шнурку печатка: Gum., XIV, №50.Коп.: MK, 99, k.184-185v; ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.614, арк.236-238.
Регести: MRPS, V/1, №3108; Каталог, №615.
n nomine Domini amen. Quae diuturna esse debent literarum beneficio ab oblivione vindicata posteritati commendari solent. Proinde nos Sigismundus Augustus Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae Samogitiaeque etc. dominus et haeres. Notum testatumque esse volumus praesentibus literis nostris, universis, ad quos pertinet, cum omnium regni nostri ordinum consensu, praemissa nostra voluntate, eo res adductae, esset, ut omnis conditionis homines regni nostri incolae, iura et privilegia, quae quisque ad possidenda bona mensae nostrae post mortem vel potius statutum Alexandri regis patrui nostri desideratissimi, de donationibus bonorum mensae conditum haberet. Tum et ea, quae iuri communi et libertatibus regni contraria esse viderentur in conventione regni generali Varszaviae, in anno Domini millesimo quingentesimo sexagesimo tertio celebrata, coram nobis et consiliariis regni nostri in senatu, praesentibus ibidem nuntiis terrarum exhiberent. Et enim modo ad executionem statutorum facile perveniri posse arbitrabamur. Oblatae etiam fuerunt coram nobis serenissimi olim domini Sigismundi, Poloniae regis, parentis nostri optatissimi literae per nuntios nomine praeconsulis, consulum totiusque communitatis civitatis Leopoliensis, ad praedicta comitia regni missos, quibus incorporatio villarum Zubrza et Sichow ipsi civitati Leopoliensi facta, tum et translatio earundem villarum de
iure terrestri in ius civile Magdeburgensi continebatur.
Et quamvis per certos consiliarios nostros, quibus examinatio eiusmodi privilegiorum a nobis demandata fuerat, incorporatio earum villarum civitati Leopoliensi, per serenissimum quondam parentem nostrum facta, nulla et irrita esse pronuntiaretur, quod detrimento esse reipublicae videretur, decretumque nostrum sententiam consiliariorum nostrorum comprobasset. Nihilominus tamen nos multis et legitimis rationibus adducti priore incorporatione cassata, ex eo, quia ipsa incorporatio praedictarum villarum ante statutum divae memoriae parentis nostri Sigismundi regis, anno Domini millesimo quingentesimo trigesimo octavo facta, subsistere non potuit. Ideo vigore et autoritate ipsorum comitiorum de consensu consiliariorum nostrorum et nuntiorum terrestrium regni adiuvenimus et decrevimus, nunc denuo post statutum praedictum, licere et de iure concedi posse, idque faciendum ad futura regia comitia, quae prima post Varszoviensia1, in regno celebrarentur, distuleramus. Proinde cum comitia Petricoviensia moderna post Varszoviensia1 prima celebrentur, habentes in conspectu plurima obsequia et benemerita famatorum proconsulis et consulum civitatis nostrae Leopoliensis, quibus se nobis et nostris praedecessoribus ac reipublicae regni nostri tempore pacis et bellorum debita fide et subiectione officiose commendatos reddiderunt et magis etiamnum in dies reddere student. Considerantesque dictos proconsulem et consules eiusdem civitatis Leopoliensis magnam suarum facultatum, tam privatim, quam publice, iacturam fecisse eosque multa onera civilia propter dictae civitatis munitionem, defensionem ac conservationem sustinere. Volentes illis in ferendis tantis oneribus gratia nostra regia succurrere, ac eos ad nostra et reipublicae futura servitia aptiores promptioresque reddere, vigore moderni conventus Petricoviensis atque ea facultate, quam nobis ad hunc conventum reservaveramus, villas praedictas Zubrza et Sichow appelatas, in districtu Leopoliensi consistentes, in iureque terrestri, in prima sui locatione fundatas, in quarum usu et possessione a plurimis annis praeconsul et consules civitatis Leopoliensis existunt, quaeque ex iure terrestri in ius civile Magdeburgense translatae sunt. Nunc denuo transferimus et transponimus easdemque ipsi iuri civili Magdeburgensi et iurisdictioni dictorum praeconsulis et consulum civitatis Leopoliensis modernorum et pro tempore existentium, perpetuo annectimus, asscribimus et incorporamus. Eximentes et eliberantes praedictos praeconsulem ac consules atque incolas earundem villarum Zubrza et Sichow ab omni iurisdictione et superioritate, omnium et singulorum, regni nostri palatinorum, castellanorum, capitaneorum, iudicum et subiudicum et aliorum quorumvis officialium terrestrium et castrensium et ministerialium eorundem et a citationibus ac iudiciis terrestribus et castrensibus. Ita ut deinceps non coram illis, sed coram ipso praeconsule, consulibus Leopoliensibus, modernis et pro tempore existentibus, pro quibuscumque, ut causis sive magnis seu parvis, ita excessibus quantumcumque gravibus et enormibus, respondere teneantur. Insuper praedictos praeconsulem et consules, modernos et pro tempore existentes, eximimus et liberos atque absolutos facimus harum serie literarum, ratione praedictarum villarum Zubrza et Sichow ab omni expeditione bellica, generali et particulari, ac contributionibus publices pro nostra et reipublicae necessitate institutis et instituendis et ab omni alia servitute et oneribus terrestribus atque alii bonorum terrestrium possessores, de iure et consuetudine regni nostri ratione huiusmodi bonorum, obeunda sunt astricti, ita quod deinceps eaedem villae seu bona Zubrza et Sichow non terrestria, sed mere civilia esse censeantur, ac ea libertate et immunitate potiantur, gaudeant et fruantur, qua alia bona praenominatae civitatis nostrae Leopoliensis potiuntur et gaudent. Ex illisque nullum amplius bellum serviatur, sed duntaxat exactio civilis vulgo schos nuncupata, quotiescumque illam pro necessitate reipublicae institui contigerit, simul cum eadem civitate Leopoliensi pendatur perpetuis temporibus et in aevum. In cuius rei fidem sigillum nostrum praesentibus est appensum. Actum et datum in comitiis regni generalibus Petricoviensibus, die tertia mensis Martii, anno Domini millesimo quingentesimo sexagesimo quinto, regni vero nostri anno trigesimo sexto. Praesentibus reverendissimo, reverendis, magnificis et generosis Iacobo Uchanski archiepiscopo Gnesnensi, legato nato et regni nostri primate, Philippo Padniewski Cracoviensi, Nicolao Wolski Cuiaviensi ac Pomeraniae, Adamo Konarski Posnaniensi, Alberto Starozrzebski Chelmensi, Dionysio Seczigniowski Camenecensi, episcopis, Spitkone Iordan de Zakliczyn Cracoviensi ac Praemisliensi Camionacensique, Stanislao a Tarnow Sandomiriensi ac Siradiensi, Krzeszoviensi Ostrzeszoviensique, Nicolao Sokolowski de Wrzancza Lancitiensi, Ioanne de Sluszewo Brzestensi ac Coninensi Myedzyrzecensique, Ioanne de Krotoszyn Iuniwladislawiensi, Ioanne de Dambrowicza Lublinensi et regni nostri marsalco ac Rohatinensi Casimiriensique, Arnolpho Uchanski Plocensi ac Wyssegradiensi Cyechanoviensique, Andrea Syerpski de Gulczewo Rawensi ac Plocensi, palatinis et capitaneis, Petro Czarnkowski Posnaniensi Babimostensique, Stanislao Myszkowski Sandomiriensi ac Cracoviensi Ratnensique, Georgio Konarski Calisiensi, Ioanne Tomiczki Gnesnensi, Ioanne Luthomirski Siradiensi ac Radomiensi Lancitiensique, Floriano Zebrzidowski Lublinensi ac Sandecensi Thyszoviensique, Nicolao Iazlowiecki Camenecensi Nowogrodensique, Stanislao Wolski Ravensi ac curiae nostrae marschalco2 Krzepicensique, Stanislao Sobek a Suleyow Sandecensi ac regni nostri thesaurario, Ioanne Syerakowski Landensi curiaeque nostrae referendario ac Przedecensi, Ioanne Tarlo Malogostensi ac Pilznensi, Stanislao Splawski Krzywinensi, Paulo Sczawinski Sochaczoviensi, castellanis et capitaneis, Valentino Dambinski regni Poloniae cancellario ac Lubomliensi capitaneo, Petro Myszkowski regni itidem nostri vececancellario ac decano Cracoviensi, Gnesnensi, Plocensi, Lancitiensi Warszaviensique praeposito, Stanislao Karnkowski curiae nostro referendario, cantore Gnesnensi ac scholastico Lancitiensi, Stiborio Krzykowski canonico Cracoviensi, secretariis nostris, et aliis quam plurimis secretariis et aulicis nostris, circa praemissa testibus.Valentinus D№mbyensky regni Poloniae cancellarii subscripsit.
Relatio magnifici Valentini Dambinski a Dambiany regni Poloniae cancellarii et capitanei Lubomliensi.
В оригіналі Varczoviensia. 2 В оригіналі marcschalco.
ім‘я Господа амінь. Те, що повинно довго існувати, прийнято благодіянням грамот майбутньому доручати, щоб зберегти від забуття. Тому ми Сигізмунд Август, Божою ласкою (титулатура). Хочемо повідомити і засвідчити даною нашою грамотою, всім, кому потрібно. За згодою усіх станів нашого королівства за попередньою нашою волею ми таку справу порушили, щоб люди всякого походження, які живуть в нашому королівстві, мали пред’явити права і привілеї, які мають щодо володіння маєтками нашого столу після смерті або скоріше (після прийняття) статуту короля Олександра*, нашого улюбленого дядька, укладеного стосовно донацій з маєтків (королівського) столу, і ті (привілеї), що видаються суперечними загальному праву і вільностям, на вальному сеймі королівства у Варшаві у 1563 нам і дорадникам нашого королівства в сенаті та присутнім там послам земель мали подати. Так ми вважали можна досягнути легшого виконання статуту. Посланці від імені бурмистра, райців і всієї громади міста Львова, вислані на вищезгаданий сейм королівства, пред‘явили нам грамоту покійного найяснішого пана Сигізмунда**, короля Польщі, нашого дорогого батька, в якій йшлося про інкорпорацію сіл Зубрі і Сихова до міста Львова та про переведення цих сіл із земського права на міське магдебурзьке право. І хоча певними нашими дорадниками, яким від нас було доручено таку перевірку привілеїв, інкорпорацію цих сіл у місто Львів, зроблену найяснішим нашим батьком, було оголошено недійсною і даремною, що, як бачиться їм, була не шкоду державі і наш декрет з вироком наших дорадників доводив (це); тим не менше, ми, заохочені багатьма і законними причинами, при скасованні попередньої інкорпорації, тому що ця інкорпорація вищезгаданих сіл була зроблена перед (прийняттям) статута божественної пам‘яті нашим батьком, королем Сигізмундом року Божого 1538***, не може бути призупиненою.
Тому силою і повагою того сейму, за згодою наших дорадників і земських послів королівства ми сприяли і постановили, що після вищезгаданого статуту знову можна було б і за правом надати і це зробити, ми відклали до майбутнього сейму в королівстві, що відбуватиметься першим в королівстві після Варшавського (сейму). Тому ми на сучасному Пйотрківському сеймі, що відбувається першим після Варшавського, маючи на увазі численні приклади служби і заслуги славетних бурмистра і райців нашого міста Львова, які нам і нашим попередникам та державі нашого королівства у мирний і воєнний час з належною вірністю і покірністю служили і ще більше щодня намагаються служити, і маючи на увазі, що згадані бурмистер і райці того міста Львова великі втрати роблять у справах, як приватних, так і публічних, і несуть великі міські тягарі для зміцнення, захисту і збереження згаданого міста; бажаючи їм посприяти у несенні таких тягарів нашою королівською ласкою, і щоб вони нам і державі охочіше, з бажанням в майбутньому служили, силою сучасного Пйотрківського сейму і з того приводу, що ми до цього сейму відклали (справу про), згадані села Зубрю і Сихів, що знаходяться у Львівському повіті, засновані в першій своїй локації на земському праві, яким користуються і володіють багато
років, що бурмистру і райцям міста Львова в міське магдебурзьке право були перенесені; тепер знову переносимо і переводимо їх на міське магдебурзьке право та юрисдикцію згаданих бурмистра і райців міста Львова, сучасних і що в майбутньому будуть, назавжди приєднуємо, записуємо та інкорпоруємо. Вилучаємо і звільняємо вищезгаданих бурмистра і райців, а також жителів тих сіл Зубрі і Сихова з-під юрисдикції і зверхності всіх і кожного наших королівських воєвод, каштелянів, старост, суддів, підсудків та інших будь-яких земських та гродських урядовців та їх возних, а також від судових позовів і земських та громадських судів. Так щоб надалі не в тих (судах), але перед львівським бурмистром і райцями, сучасними і що в майбутньому будуть, зобов‘язані відповідати у будь-яких справах, великих чи малих, у всіх випадках обтяжень і порушень. Нарешті, згаданих бурмистра і райців, сучасних і що в майбутньому будуть, вилучаємо, звільняємо і робимо вільними змістом цієї грамоти з приводу вищезгаданих сіл Зубрі і Сихова, від усіх військових походів, загальних і часткових, та державних контрибуцій, встановлених і що встановляться для наших потреб і держави, і від всіх інших земських повинностей і тягарів, до яких з послухом змушені інші власники земських маєтків за правом і звичаєм нашого королівства. Так що надалі ті села чи маєтки Зубря і Сихів хай вважаються не земськими, але цілком міськими та хай володіють його (міста) вільністю та імунітетом, тішаться і користуються, як інші маєтки нашого вищезгаданого міста Львова володіють і тішаться. З тих (маєтків) хай не буде служби більше у випадку жодної війни, але тільки міський податок, по-простому зветься шос, скільки б разів для потреб держави не був встановлений, так само разом із тим містом Львовом хай платиться вічними часами і назавжди. Для довіри справи наша печатка до даної (грамоти) є підвішена. Дано на вальному сеймі у Пйотркові 3 березня, року Божого 1565, нашого панування - 36.
Валентин Домбєнський, канцлер Польського королівства, підписав.
За свідченням вельможного Валентина Домбєнського з Домбян, канцлера нашого королівства та любомльського старости.
* Мається на увазі конституція Пйотркувського сейму 1504 р., що забороняла королю самовільно роздавати, продавати або заставляти державні маєтки (див. VL. - T.I. - S.136).
** Див. док. № 84; підтвердження цієї грамоти див. док. №117.
*** Див. VL. - T 1. - S. 259.
