1562р., грудня 19, Пйотрків Сигізмунд Август оголошує, що надалі рішення судів міста Львова, доставлені спеціальним посланцем, будуть розглядатися незалежно від відтермінувань в усякому місці, де знаходиметься в даний час король зі своїм двором
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.521. Пергамент: 23,3x51,5 + 11 см. Написи: “Regestratae” (XVI), “Declaratio, quod maiestatas regia causas, a iudicio Leopoliensi in rotulis missas, ubivis lo- corum iudicabit” (XVI), “1562.
Sigismundi Augusti” (XVII). На пергаментному пояску печатка: Gum., XIV, N50.Коп.: MK, 93, k.418v-419; ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.614, арк.30-31.
Регести: MRPS, V/1, 2690; Каталог, №604.
igismundus Augustus Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lituaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae etc. dominus et haeres. Significamus praesentibus literis nostris, quorum interest, universis et singulis, praesentibus et futuris, harum noticiam habituris. Quod tametsi famati proconsul, consules,
advocatus et scabini civitatis nostrae Leopoliensis vigore privilegii a divo parente nostro concessi, decretoque nostro Warsoviensi confirmati, eam specialem praerogativam habent, quod in causis appellationum omnium quaecunque, tam ab officio consulari, quam a iudicio scabinali illorum ad tribunal nostrum a quibuscunque hominibus interponuntur, nulli partium processum iudiciarium aut aliqua acta coram iudiciis eorum agitata et in libros sive officii consularis, sive iudicii illorum civilis inscripta, deferenda ad nos aut ad aliquem alium locum iudicii supremi committant, sed duntaxat per nuntium specialem iudicialiter ad nos designatum ea rotulo occluso transmittant. Nihilominus tamen, quoniam memorati proconsul, consules, advocatus et scabini Leopolienses queruntur exhiberi sibi a quibusdam negotium eosque propterea citationibus nostris ad nos evocari, non sine iactura et incommodo civitatis illius, ob id, quod eiusmodi rotulos causarum sub eo tempore ad nos transmittant, quo etiam quandoque in causis iuris civilis Maidemburgensis limitationes generales per nos conceduntur, tanquam limitationes nostrae in causas a subselliis iudiciorum civitatis Leopoliensis ad nos quacunque ratione devolutas referri debeant.
Neque etiam privilegium divi parentis nostri ad alios, quam ad ipsos cives et homines iurisditioni civili Leopoliensi subiectos extendatur. Proinde nos volentes indemnitati civitati illius in posterum prospicere, privilegium commemoratum divi parentis nostri ita declaramus, quod nullae limitationes nostrae sese referri et extendi poterint ad causas a iudiciis praenominatorum proconsulis, consulum, advocati et scabinorum civitatis Leopoliensis, quaecunque ad tribunal nostrum tam ex appellationibus et remissionibus, quam quocunque alio modo devolutae fuerint, verum quotiescunque causae eaedem a iudiciis civitatis Leopoliensis, rotulis occlusae per nuntium specialem illorum iudicialiter designatum ad nos transmittentur, easdem causas etiam limitationibus quibuscunque nostris non obstantibus secundum consuetudinem hactenus observatam ubicunque cum curia nostra foeliciter constituti fuerimus, iudicabimus. Privilegium vero memoratum divi parentis nostri non solum ad homines iurisditionis Leopoliensis, verum et ad alteris cuiuscunque status, conditionis et iurisditionis homines extendi volumus. In cuius rei fidem sigillum nostrum praesentibus est subappensum. Datum Petricoviae, in conventu regni generali, sabbato ante festum sancti Thomae apostoli proximo, anno Domini millesimo quingentesimo sexagesimo secundo, regni vero nostri anno trigesimo tertio.Ioannes Ocieski, regni Poloniae cancellarius subscripsit.
Relatio magnifici Ioannis de Ocziessino, regni Poloniae cancellarii, Cracoviensis generalis, Oswiecimensis, Zatoriensis, Samboriensis Olstinensisque etc. capitanei.
игізмунд Август, Божою ласкою (титулатура). Даною нашою грамотою повідомляємо всім і кожному, кому необхідно, сучасникам і прийдешнім, хто це читатиме. Хоча славетні бурмистер і райці, війт і лавники нашого міста Львова відповідно до привілею, наданого нашим божественним батьком, і нашого варшавського підтвердного декрету таку спеціальну прерогативу мають, що у всіх апеляційних справах, як від раєцького уряду, так і від їх лавничого суду, які до нашого трибуналу від будь-яких людей потрапляють, жодній зі сторін судових процесів, що якісь дії у тих судах зробила і в раєцьких книгах або до їх міського суду була записана, не можна доручати перенесення (документів) до нас або до якогось іншого місця вищого суду, але тільки слід пересилати до нас із закритою ротулою спеціальним посланцем, обдумано визначеним (в цих справах).
Тим не менше, оскільки згадані львівські бурмистер, райці, війт і лавники скаржилися, що викликаються до нас за нашими позовами з шкодою і збитком тому місту, через те, що такі ротули судових справ у певний час до нас слід пересилати, і навіть, коли в справах міського магдебурзького суду загальні відтермінування нами надаються, подібно наші відтермінування в справах судочинства судів міста Львова, що до нас з будь-якої причини потрапляють, вони повинні відсилати назад, а привілей нашого божественного батька щодо інших підданих не поширюється, а тільки - щодо міщан і людей міської юрисдикції. Тому ми, бажаючи, щоб це місто в майбутньому не понесло збитків, згаданий привілейнашого божественного батька так оголошуємо, що жодне наше відтермінування не може відсилатися і поширюватися до справ, що будуть потрапляти до нашого трибуналу від вищезгаданих судів бурмистра, райців, війта і лавників міста Львова, як через апеляції та ремісії, так і будь-яким іншим чином. Але скільки б тих справ не було від судів міста Львова, що пересилатимуться до нас в закритій ротулі спеціальним посланцем обдумано (до цього) визначеним, їхні справи ми розглянемо без будь-яких наших вітермінувань, у будь-якому місці, де ми з нашим двором будемо щасливо знаходитися. А згаданий привілей нашого божественного батька хочемо поширити не тільки на людей львівської юрисдикції, але й на інших людей будь-якого походження, положення і юрисдикції. Для довіридо справи до даної (грамоти) наша печатка є підвішена. Дано на вальному сеймі у Пйотркові у найближчу суботу перед святом св. апостола Томи, року Божого 1562, нашого панування - 33.
Йоан Оцєський, канцлер Польського королівства, підписав.
За свідченням вельможного Йоана з Оцєшино, канцлера нашого королівства, краківського генерального, освєнцимського, заторського, самбірського та ольштинського і т.д. старости.
* Див. док. № 102 та 141.