1554 р., квітня 12, Люблін Сигізмунд Август підтверджує та повністю наводить такі документи: декрет Сигізмунда І від 2 вересня 1547 р., привілей Сигізмунда І від 28 січня 1545 р., привілей Сигізмунда Августа від 24 березня 1553 р., декрет Сигізмунда І від 13 жовтня 1542 р.

Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.485. Документ у вигляді зошита з восьми пергаментних аркушів розміром: 31х20 см. Написи: “Sigismundi Augusti 4 privilegia, tria evocationis extra forum, quartum libertatio a theloneo.

Регести: Каталог, №559.

igismundus Augustus Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae etc. dominus et haeres. Significamus tenore praesentium, quibus expedit, universis, praesentibus et futuris, harum noticiam habituris. Exhibuisse coram nobis certos consiliarios nostros nomine famatorum proconsulis et consulum civitatis nostrae Leopoliensis literas privilegiorum infrascriptorum sub titulis et sigillis nostris et serenissimi domini parentis nostri desideratissimi subappensis, quas nos vidimus sanas, salvas et integras nullaque vitio aut suspicioni obnoxias, supplicasseque nobis, ut eiusmodi literas per modum transumpti describi et sub titulo et sigillo nostri civibus Leopoliensibus extradi mandare dignaremur. Primum autem privilegium tenoris fuerat sequentis.

Далі наводиться декрет Сигізмунда І від 2 вересня 1547 р., виданий в справі між священиком Хомою тарайцями міста Львова, за яким райці мають відповідати судово тільки перед королем (Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.456; Регести: MRPS, IV/1, N7994; Каталог, №526). Після цього подано текст:

Privilegium II.

Далі наводиться привілей Сигізмунда І від 28 січня 1545 р., див. док. №121. Після цього подано текст:

Privilegium III.

Далі наводиться привілей Сигізмунда Августа від 24 березня 1553 р., див.

Privilegium IIII.

Далі наводиться декрет Сигізмунда І від 13 жовтня 1542р., виданий у Кракові: Сигізмунд І вирішує на користь львівських міщан суперечку, що виникла між ними та краківським воєводою, орендарем містХолма, Белза і Грубешова Андрія з Тенчина про оплату ними мостового, гребельного та інших податків за різні товари, і зобов’язав всіх збирачів не стягувати мита з львівських міщан в усьому королівстві згідно з привілеєм короля Олександра (Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.425; Регести: MRPS, IV/3, N20906; Каталог, №490). Після цього подано текст:

Nos itaque Sigismundus Augustus rex praefatus supplicationibus eiusmodi consiliariorum nostrorum apud nos pro famatis civibus Leopoliensibus factis benigne annuentes, suprascriptas a nobis visas literas eorum privilegium et iurium praeinsertorum ex originalibus decsribi et in hanc transumpti formam redigi atque memoratis civibus Leopoliensibus sub titulo et sigillo nostro appenso extradi mandavimus, decrevimusque prout et praesentibus decernimus, ut iis transumpti literis, tam in iudiciis, quam alias ubique locorum, ubi et quoties necessarium fuerit firmiter, stetur et indubia fides adhibeatur, non aliter quamsi ipsae literae originales in medium produceretur. In quorum omnium et singulorum praemissorum fidem et evidentius testimonium, sigillum nostrum praesentibus appensi mandavimus. Actum et datum in civitate nostra Lublinensi feria quinta ante dominicam Iubilate proxima, anno Domini millesimo quingentesimo quinquagesimo quarto, regni nostri vigesimo quinto.

Ioannis Ocieski regni Poloniae cancellarius subscripsit.

Relatio magnifici Ioannis de Ocieschino regni Poloniae canccellarii, Cracoviensis generalis ac Sandecensis Olschtinensisque capitanei, succamerarii et burgrabii Cracoviensis.

slwa/ игізмунд Август, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної грамоти повідомляємо всім, кому необхідно, хто це читатиме.

бачили, цілі, непошкоджені та недоторані, позбавлені жодного недоліку або підозри, і просили, щоб ми вважали за гідне ті грамоти шляхом трансумпту переписати і наказали видати під нашим титулом та печаткою львівським міщанам. Зміст першого привілею наводиться.

Далі наводиться декрет Сигізмунда І від 2 вересня 1547р., виданий в справі між священиком Хомою та райцями міста Львова. Після цього подано текст:

Другий привілей.

Далі наводиться привілей Сигізмунда І від 28 січня 1545 р., див. док. №121. Після цього подано текст:

Третій привілей.

Далі наводиться привілей Сигізмунда Августа від 24 березня 1553 р., див. док. №142. Після цього подано текст:

Четвертий привілей.

Далі наводиться декрет Сигізмунда І від 13 жовтня 1542р., виданий у Кракові. Після цього подано текст:

Таким чином, ми Сигізмунд Август, вищезгаданий король, схиляючись на таке прохання наших дорадників, подане від імені славетних львівських райців, вищеописані бачені нами грамоти тих попередньо внесених привілеїв та прав ми наказали з оригіналів переписати і у цій формі трансумпту виконати та згаданим львівським міщанам під нашим титулом та підвісною печаткою видати; вирішили та даною (грамотою) вирішуємо, щоб ці трансумовані грамоти, як у судах, так й інших будь-яких місцях, де виникне потреба звернутися, хай будуть такими міцними, непорушними з бузсумнівним довір’ям, не інакше, ніби власне грамоти оригіналів були приведені. Для довіри та очевидного засвідчення цього всього нашу печатку до даної (грамоти) наказали підвісити. Діялося і дано у Любліні у найближчий четвер перед неділею “Юбіляте“, року Божого 1554, нашого панування - 25.

Йоан Оцєський, канцлер Польського королівства, підписав.

За свідченням вельможного Йоана з Оцєшино, канцлера нашого королівства, краківського генерального старости, підкоморія та бурграбія, сандецького та ольштинського старости.