1554 р., квітня 16, Люблін Сигізмунд Август підтверджує та повністю наводить привілей Владислава ІІІ від 18 липня 1444 р.
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.487. Пергамент: 43,3x61,3 + 12 см. Написи: “De taxandis bonis haereditariis hominum extraneale iurisdictionis, 1444 et 1554” (XVI), “Vladisali Vamensis et Sigismundi Augusti” (XVII).
Печатка відсутня. Залишився шовковий синьо-коричневий шнурок.Коп.: ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.1, спр.107, арк.23-24зв; оп.2, спр.614, арк.52-55; спр.615, арк.101-105 Czart., 2014, k.81-84; Czart., 2029, k.99-103.
Регест: Каталог, №561.
n nomine Domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. Nos Sigismundus Augustus Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lituaniae, necnon terrarum Cracoviae, Sandomiriae, Cuiaviae, Lanciciae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Culmensis, Elbingensis Pomeraniaeque etc. dominus et heres. Significamus praesentibus literis nostris, universis et singulis, tam praesentibus, quam futuris, harum noticiam habituris. Exhibitas esse nobis per certos consiliarios nostros, nomine famatorum proconsulis et consulum civitatis nostrae Leopoliensis literas pargameneas serenissimi Vladislai regis, super immunitatem non obtinendorum bonorum immobilium in civitate Leopoliensi per nobiles terrigenas vel spirituales personas, post mortem et decessum alicuius, integras et omni prorsus suspicionis nota carentes, suppplicatumque nobis fuisse, ut eas authoritate nostra regia confirmare dignaremur. Quarum quidem literarum verba sunt haec.
Далі наводиться привілей Владислава ІІІ від 18 липня 1444 р., див. док. №37. Після цього подано текст:
Proinde nos Sigismundus Augustus rex, praeinsertas literas Vladislai regis in omnibus conditionibus, clausulis et articulis approbamus, ratificamus et confirmamus. Decernentes neminem ex nobilibus, terrigenis et spiritualibus, domus sive quaecunque bona immobilia in civitate nostra Leopoliensi sub iurisditioneque civitatis illius ubivis locorum consistentia possidere et obtinere, sed illa divendere non aliis, quam iurisditionis civitatis Leopoliensis hominibus, infra spatium unius anni post adeptionem eiusmodi bonorum immobilium debere et asstrictos esse perpetuis temporibus in aevum.
Quoniam vero plerunque usu venire solet, quosdam civium Leopoliensium ad extremam aegestatem redigi ac aere alieno implicari, creditoresque ex bonis immobilibus illorum solutionem debitorum suorum repetere, atque saepius debita valorem bonorum illorum immobilium excedere, quosdam autem summam debitorum in bonis suis mobilibus duplo vel quadruplo augere ne eo praetextu bona a propinquoribus vel ab ipsis civibus Leopoliensibus redimi possint. Eaque ratione alienae iurisditionis homines sese in possessiones bonorum immobilium civitatis illius contra iura Leopoliensia ingereret. Quare statuimus deinceps perpetuis temporibus observandum, ut nemini civium Leopoliensium seu incolis iurisditionis illorum deinceps liceat valorem bonorum suorum immobilium in maiori summa pecuniarum obligare seu quocunque modo inscribere. Quod si aliquando alicuius civis Leopoliensis bona immobilia quispiam nobilis, terrigena vel spiritualis seu extraneae iurisditionis sive per successionem aut devolutionem, sive iure obligationis aut inscriptionis sive etiam alio quocunque alio modo adeptus fuerit, ea infra anni spatium vendere homini iurisditionis Leopoliensis tenebitur. Idque ea ratione quod priusquam bona illa obligata fuerint seu divendi debuerint, magistratus civitatis Leopoliensis sub iuramentis ad officia praestitis, vera, iusta legitimaque taxatione, eadem taxare et aestimare debet ac secundum eiusmodi taxationem vel propinquioribus vel aliis iurisditionis Leopoliensis vendere infra anni spatium illa tenebuntur. Si vero neque propinquior neque alius quisquam iurisditionis Leopoliensis, haec ipsa bona infra anni spatium emerit, tum demum possessori eorum nobili terrigenae sive spirituali quiete possidere eadem licebit, non tamen in maiori summa, per qua taxata fuerant, tantis perque illis utifrui, donec vel propinquior, vel iurisditionis Leopoliensis civis illa eadem summa pecuniarum emerit. Harum testimonio literarum quibus sigillum nostrum subappensum est. Datum Lublini in conventione generali feria secunda post dominicam Iubilatae, anno Domini millesimo quingentesimo quinquagesimo quarto, regni vero nostri anno vigesimo quinto. Praesentibus reverendis in Christo patribus magnificis, generosis et venerabilibus Andrea Zebrzidowski Cracoviensi, Ioanne Droiowski Vladislaviensi, Iacobo Uchanski Chelmensi, ecclesiarum episcopis, Stanislao comite in Lublin Sandomiriensi, Lublinensi Belzensique, Martino Zborowski Calissiensi, Schidloviensi Odalanoviensique, Andrea de Kosczieliecz Lancitiensi Bidgostiensique, Andrea comite a Thenczin Lublinensi, palatinis, ac Rohatinensi Szniatinensique, Stanislao Maczieiowski Sandomiriensi, regni nostri marschalco ac Lubomliensi Zawichostensique, Erasmo de Krethkow Gneznensi ac Pizdrensi, Floriano Zebrzidowski Lublinensi, Philippo de Thrciana Rawensi, Spitcone Iordan de Zakliczin Sandecensi, regni nostri thezaurario, Praemisliensi et Camionacensi, Sebastioano a Mieliecz Visliciensi, Valentino Dembienski Biecensi, Ioanne Luthomirski Brzezinensi, curiae nostrae thezaurario, burgrabio Cracoviensi, Radomiensi Lancitiensique, Ioanne de Ocziessino regni nostri cancellario, generali Cracoviensi, Sandecensi Olstinensique capitaneis, succamerario et burgrabio Cracoviensi, Ioanne de Przeramb regni nostri vicecancellario, Cracoviensi, Gneznensi et sancti Floriani extra muros Cracoviensi praeposito, Georgio Podlodowski canonico Cracoviensi, serenissimae dominae Catherinae reginae, coniugis nostrae charissimae cancellario, Ioanne Sirakowski tribuno Siradiensi, curiae nostrae referendariis, ac aliis quam plurimis dignitariis et officialibus nostris, testibus circa praemissa. Datum per manus eiusdem magnifici Ioannis de Ocziessino regni Poloniae cancellarii, generalis Cracoviensis, Sandecensis, Olstinensis capitanei, succamerarii et burgrabii Cracoviensis.Ioannes Ocieski regni Poloniae cancellarius subscripsit.
Relatio magnifici Ioannis de Ocziessino regni Poloniae cancellarii, generalis Cracoviensis, Sandecensis, Olstinensis capitanei, succamerarii et burgrabii Cracoviensis.
ім’я Господа.
Для вічної пам’яті справи. Ми Сигізмунд Август, (титулатура). Змістом даної грамоти повідомляємо, як сучасникам, так і прийдешнім, які це читатимуть. Пред’явили нам певні наші дорадники від імені славетних бурмистра і райців нашого міста Львова пергаментну, непорушну і позбавлену жодної підозри грамоту найяснішого короля Владислава про імунітет нерухомого майна у місті Львові, що залишилося після смерті чи відходу шляхетних зем’ян чи духовних осіб. І просили нас (дорадники), щоб ми вважали за гідне цю (грамоту) нашою королівською повагою підтвердити.Далі наводиться привілей Владислава ІІІ від 18 липня 1444 р., див. док. №37. Після цього подано текст:
Тому ми король Сигізмунд Август грамоту короля Владислава у всіх умовах, клаузулах і статтях схвалюємо, ратифікуємо і підтверджуємо. Вирішуючи, що ніхто з шляхетних зем’ян чи духовних (осіб) (немає) посідати і володіти будинком чи будь- якою нерухомістю у нашому місті Львові, що знаходиться під міською юрисдикцією в будь-якому місці (міста). Але ті (маєтки) повинні і будуть зобов’язані відпродати нікому іншому, а тільки людям львівської міської юрисдикції після одного року з часу набуття того нерухомого майна, вічними часами і назавжди. Оскільки стало звичаєм, що переважно, коли львівські жителі є доведеними до останньої бідності, при цьому чужі гроші є замішані, і кредитори часто за борги з тих обтяжених нерухомих маєтків вимагають сплату вартістю тих нерухомих маєтків. А сума боргів на тих рухомих маєтках удвічі, вчетверо помножується, і під цим приводом кревні родичі чи львівські міщани не можуть відкупити (це майно). З цієї причини людей чужої юрисдикції вводять у власність нерухомими маєтками того міста всупереч львівському праву. Тому, далі встановлюємо для дотримання вічними часами, щоб нікому з львівських міщан чи жителів тієї юрисдикції не було дозволено зобов’язуватися чи будь-яким способом записувати у великій сумі гроші (під заставу) вартості своїх нерухомих маєтків. І якщо коли-небудь якийсь львівський міщанин нерухоме майно відступить якомусь шляхетному зем‘янину чи духовній (особі) або (людині) іншої юрисдикції шляхом успадкування або (передачі) посагу, чи правом зобов’язання або запису, чи якимось іншим чином, тоді це (майно) буде зобов’язаний протягом року продати людині львівської юрисдикції.
З цієї причини, перш ніж, ті маєтки будуть зобов’язані чи мусять бути відпроданими, магістрат міста Львова під присягами, складеними при уряді, повинен за справжньою, справедливою і законною оцінкою цього (майна) визначити вартість і оцінити. І згідно з такою оцінкою кревним родичам або іншим (людям) львівської юрисдикції (магістрат) зобов’язаний продати протягом року. Якщо ні кревний родич, ні інший будь-який (міщанин) львівської юрисдикції ці маєтки протягом року не купить, тоді лише буде дозволяємо залишити у володінні цього шляхетного зем’янина чи духовної (особи), однак не у більшій сумі, що була за оцінкою. Так довго він може користуватися, поки близький родич або міщанин львівської юрисдикції ту суму грішми не сплатить. Для засвідчення цієї грамоти нашу печатку є підвішано. Дано у Любліні на вальному сеймі, у понеділок після неділі “Юбіляте“, року Божого 1554, нашого панування - 25, у присутності (список свідків).Йоан з Оцєшно, канцлер Польського королівства.
За свідченням вельможного Йоана з Оцєшно, канцлера Польського королівства, генерального краківського, сандецького і ольштинського старости, краківського підкоморія і бурграбія.