1554 р., квітня 16, Люблін Сигізмунд Август на прохання львівських мешканців замінює оплату торгового мита на замок живою рибою грошовим податком, встановлюючи його розміри
Ориг.: ЦДАУЛ. - Ф.131, спр.486. Пергамент: 24,8x53,8 + 9,3 см. Написи: “Regestratae” (XVI), “De foralibus a piscibus recentibus, anno 1554” (XVI), “Sigismundi Augusti” (XVII). На шовковому червоно-зеленому шнурку в бляшаній коробці печатка: Gum., XIV, №50.
Регест: Каталог, №560.
n nomine Domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. Nos Sigismundus Augustus Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lituaniae, necnon terrarum Cracoviae, Sandomiriae, Siradiae, Lancitiae, Cuiaviae, Russiae, Prussiae, Mazoviae, Samogitiae, Culmensis, Elbingensis Pomeraniaeque etc. Significamus praesentibus literis nostris, quibus expedit, universis et singulis, harum noticiam habituris, tam praesentibus, quam futuris. Quod etsi antiquitus cives nostri Leopolienses vivorum piscium foralia ad arcem nostram Leopoliensem dare soliti sunt, cum tamen saepius quererentur, se eo nomine ab officialibus capitaneorum plus aequo gravari, supplicarentque nobis per nuntios suos ad nos in civitatis illius negotiis missos, ut eam consuetudinem abrogare atque certam ordinationem nostram in eo illis perpetuis temporibus constituere dignaremur. Ne tamen proventibus capitaneatus illius aliquid decedat, negotium hoc ad magnificum Spithek Iordan de Zakliczin castellanum Sandecensem, regni nostri thezaurarium Praemisliensemque capitaneum retulimus, ut is ex thezauri nostri regestris ea de re certiores nos redderet, cumque ab eo sufficienter edocti essemus, nihil hac piscium exactione commodis capitaneatus detrahi, quin futuram accessionem non parvam, si loco
piscium pecuniaria pensio capitaneo nostro a civibus Leopoliensibus conferretur. Quare nos tum ipsorum civium Leopoliensium, tum quorundam consiliariorum nostrorum pretibus pro illis factis permoti, eam ipsam consuetudinem exigendorum pro foralibus piscium vivorum, statuimus perpetuis temporibus observandum, ut cives duntaxat et incolae iurisditionis civilis Leopoliensis, a vasis piscium vivorum, qui in forum civitatis Leopoliensis advehi solent, nullos pisces deinceps capitaneo nostro conferre asstricti sint, sed loco piscium a singulis vasis integris luceorum maiorum simulque carponum maiorum per grossos duos.
Ab aliis autem vasis cuiuscunque generis piscium et minorum luceorum et minorum carponum aliorumque quocunque nomine vocatorum piscium, exceptis ut commemoratum est luceis et carponibus maioribus, non ampliusque per grossum unum. A mediis vero vasis mediam exactionem eorundem foralium capitaneo pro tempore existenti ad arcem nostram Leopoliensem dare et solvere asstricti erunt, salva tamen advitalitate magnifici Nicolai Odnowski a Fulstin palatini Cracoviensis, moderni Leopoliensis capitanei permanente. Quare omnibus et singulis capitaneis pro tempore existentibus Leopoliensibus, mandamus, ut cives Leopolienses et quaemvis iurisditionis eorum incolam, in superius recensita perpetua concessione nostra inviolabiliter conservent et manuteneant, neque ullam exactionem foralium a vasis vivorum piscium ab illis exigant, sed a singulis integris vasis luceorum et carponum maiorum per grossos duos, ab aliis vero luceis et carponibus minoribus caeterisque quocunque cognomine appellatis piscibus, per grossum, a mediis autem vasis per mediam exactionem eiusmodi foralium exigant. Harum testimonio literarum quibus sigillum nostrum subappensum est. Datum Lublini in conventione generali feria secunda post dominicam Iubilate, anno Domini millesimo quingentesimo quinquagesimo quarto, regni vero nostri anno vigesimo quinto. Praesentibus reverendis in Christo patribus magnificis, venerabilibus et generosis Andrea Zebrzidowski Cracoviensi, Ioanne Droiowski Vladislaviensi, Iacobo Uchanski Chelmensi, ecclesiarum episcopis, Stanislao comite in Lublin Sandomiriensi, Lublinensi Belzensique, Martino Zborowski Calissiensi, Schidloviensi Odalanoviensique, Andrea de Kosczieliecz Lancitiensi Bidgostiensique, Andrea comite a Thenczin Lublinensi, palatinis, ac Rohatinensi Szniatinensique, Stanislao Maczieiowski Sandomiriensi, regni nostri marschalco ac Lubomliensi Zawichostensique, Erasmo de Krethkow Gneznensi ac Pizdrensi, Floriano Zebrzidowski Lublinensi, Spitcone Iordan de Zakliczin Sandecensi, regni nostri thezaurario, Praemisliensi et Camionacensi, Valentino Dembienski Biecensi, Ioanne Luthomirski Brzezinensi, castellanis, curiae nostrae thezaurario, burgrabio Cracoviensi, Radomiensi Lancitiensique, Ioanne de Ocziessino regni nostri cancellario, generali Cracoviensi, Sandecensi Olstinensique capitaneis, succamerario, burgrabio Cracoviensi, Ioanne de Przeramb regni nostri vicecancellario, Cracoviensi, Gneznensi et sancti Floriani extra muros Cracoviensi praeposito, Georgio Podlodowski canonico Cracoviensi, serenissimae dominae Catherinae reginae, coniugis nostrae charissimae cancellario, Ioanne Sirakowski tribuno Siradiensi, curiae nostrae referendariis, ac aliis quam plurimis dignitariis et officialibus nostris, testibus circa praemissa. Datum per manus magnifici Ioannis de Ocziessino regni Poloniae cancellarii, generalis Cracoviensis, Sandecensis, Olstinensis capitanei, succamerarii et burgrabii Cracoviensis, sincere nobis dilecti.Ioannes Ocieski regni Poloniae cancellarius subscripsit.
Relatio magnifici Ioannis de Ocziessino regni Poloniae cancellarii, generalis Cracoviensis, Sandecensis, Olstinensis capitanei, succamerarii et burgrabii Cracoviensis.
ім‘я Господа амінь. Для вічної пам‘яті справи. Ми Сигізмунд Август, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної грамоти повідомляємо всім і кожному, кому необхідно, хто це читатиме, як сучасникам, так і прийдешнім. Хоча здавна наші львівські міщани повинні були давати торгове мито живою рибою до нашого львівського замку, однак скаржилися від свого імені, що часто від старостинських урядовців більше за необхідне є обтяженими, і просили нас через своїх посланців, надісланих до нас у справах цього міста, щоб цей звичай ми вважали за гідне відмінити і встановити певне розпорядження в цьому їм (міщанам) на вічні часи. Але, щоб прибутки того староства якось не зменшилися, цю справу до ясновельможного Cornra Йордана із Закличина, сандецького каштеляна, скарбника нашого королівства і перемиського старости ми відправили, щоб за реєстрами нашої скарбниці (він) надійніше про цю справу розповів би. Тому про це ми були достатньо освідомлені, що не стягується як податок з риби для доходів староства і майбутнє збільшення (доходів буде) немале, якщо замість риб грошову сплату від львівських міщан передати нашому старості. Ми заохочені проханнями, як тих львівських міщан, так і деяких наших дорадників, (залишаючи) цей звичай стягувати торгове мито живою рибою, встановлюємо для дотримання на вічні часи, щоб тільки міщани і жителі львівських міських юрисдикцій, від бочок живої риби, яку на торги міста Львова звично привозять, жодної риби надалі нашому старості не були зобов‘язані передавати, але замість риби від кожної повної бочки великих щупаків і також великих карпів мають дати два гроші, а від інших бочок будь-якого виду риб та малих щупаків і малих карпів і будь-якої іншої риби, як би вона не називалася, за винятком, як є вищезгадано, великих щупаків і карпів, не більше одного гроша, а від половини бочки - половину того торгового податку нашому старості, що буде на той час, до нашого львівського замку зобов‘язані дати і сплатити.
Однак, зберігаємо (цей звичай) за життя ясновельможного Миколи Одновського з Фульштина, краківського воєводи і сучасного львівського старости. Тому всім і кожному, львівським старостам, що в майбутньому будуть, наказуємо, щоб львівських міщан і будь-кого, хто під їхньою юрисдикцією живе, при вищенаведеному нашому наданні непорушно зберігали і утримували, щоб жодного торгового податку від бочок живих риб від них не стягували, але від кожної повної бочки великих щупаків і карпів - по два гроші, а від інших, менших щупаків і карпів та будь-яких інших риб, якими б іменами не називалися, - по грошу, а від половини бочки - половину того податку нехай стягують. Для засвідчення цієї грамоти наша печатка є підвішена. Дано на вальному сеймі у Любліні у понеділок після неділі “Юбіляте”, року Божого 1554, нашого панування -25, у присутності (список свідків). Дано через руки згаданого вельможного Йоана з Оцєшино, канцлера нашого королівства, краківського генерального старости, підкоморія та бурграбія, сандецького та ольштинського старости, щиро нам милого.
Йоан Оцєський, канцлер Польського королівства, підписав.
За свідченням вельможного Йоана Оцєського, канцлера нашого королівства, краківського генерального старости, підкоморія та бурграбія, сандецького та ольштинського старости.
