1624 р., березня 8, Варшава Сигізмунд ІІІ підтверджує привілей Сигізмунда Августа, за яким місту мала відходити спадщина львівських міщан і жителів, які залишилися без спадкоємців
Коп.: MK, 171, k.97-97v; ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.614, арк.222-223.
Jgismundus III Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae Livoniaeque, necnon Sveccorum, Gottorum Vandalorumque haereditarius rex.
Significamus praesentibus litteris nostris, quomm interest, universis et singulis, ex munificentia et liberalitate serenissorum praedecessorum nostrorum, potissimum vero divi Sigismundi Augusti, regis Poloniae, avunculi nostri desideratissimi, civitas nostra Leopoliensis ea gaudet praerogativa et iure, ut non fiscus noster, sed ea ipsa civitas in bona omnia mobilia et immobilia, morte civium et incolarum eiusdem civitatis, vacantia et iuri caduco, ex quacunque causa obnoxio succedat. Quod quidem praedictorum civium, ius et privilegium, licet anno Domini millesimo sexcentesimo decimo octavo decreto nostro, ex seriis partium controversiis lato approbaverimus. Nihilominus tamen, ex supplicatione nomine ipsorum nobis oblata,intelleximus eos a plerique praetextu donationum nostrarum, ad malam informationem impertratarum, variis licium anfractibus, involvi et nonunquam extra forum competens, non sine damno et praeiudicio ipsorum evocari. Quare ut huic malo obviam eatur, hoc idem ius et libertatem dictae civitatis Leopoliensis, de certa scientia nostra approbandum et ratificandum esse duximus approbamusque et ratificamus praesentibus atque omnia iura et privilegia, in praeiudicium huius praerogativae ipsorum, super quaevis bona, post quasvis personas ex quacunque causa ad fiscum nostrum, post cives et incolas Leopolienses, intra et extra civitatem manentes, iurisdictioneque civili subiectas, devoluta aut devolvenda, nullius roboris esse declaramus, soli autem civitati, inhaerendo praescripto privilegii serenissimi Sigismundi Augusti decretoque in ea causa lato, post quasvis personas quibuscunque de causis, bona fisco nostro obnoxia dispositionique nostrae, uti competentia, eidem civitati, addicimus perpetuis temporibus.
Ea tamen lege et conditione, ut non in alium usum aut commodum privatum, sed in restaurationem munitionis iuxta praescriptum privilegii et decreti nostri eadem bona convertantur atque omnibus privilegii et decreti contentis, plenarie satis fiat. In cuius rei fidem [praesentes manu nostra subscriptas, sigillo regni muniri iussimus]1. Datum Varsaviae die octava mensis Martii, anno [Domini millesimo sextentesimo vigesimo quarto, regnorum nostrorum Poloniae trigesimo sexto, Sueciae vero trigesimo] 1.Sigismundus rex.
[Petrus Kozminski] 1.
1 Текст подано за копією ЦДІАУЛ.
игізмунд III, Божою ласкою (титулатура). Даною нашою грамотою повідомляємо всім і кожному, кому необхідно. З щедрості і доброти найясніших наших попередників, перш за все божественного Сигізмунда Августа, короля Польщі, нашого дорогого дядька, наше місто Львів тішиться такою прерогативою і правом, що не наша скарбниця, але те місто успадковує все духовне і недуховне майно, яке без спадкоємця у випадку смерті міщан і жителів того міста за правом горла з будь-якої причини залишається. Тим згаданим міщанам права і привілеї схвалили нашим декретом у році Божому 1618, винесеним (при розгляді судових) суперечок; тим не менше за проханням, поданого нам від їх імені, ми помітили, що вони переважно з приводу наших донацій при погано отримуваній інформації втягуються в різні переплетіння судових суперечок та іноді поза відповідну судову інстанцію викликаються зі шкодою і втратою для них. Тому, що цей недолік відкрито зустрічається, це право і вільність згаданого міста Львова з певного нашого відома вважали ухвалити і ратифікувати та схвалюємо і ратифікуємо даною грамотою та оголошуємо, що всі права та привілеї не мають сили на шкоду цій прерогативі. Стосовно будь-якого майна, яке до нашого скарбу потрапило чи потрапить з будь-якої причини після (серті) міщан жителів Львова, що жили всередині і поза містом та були підданими міської юрисдикції, оголошуємо, що жодної правової сили не матиме, а тільки місту (належатиме), що є затверджено
вищеописаним привілеєм найяснішого Сигізмунда Августа та декретом, виданим з цієї причини. Тому майно після будь-яких осіб і з будь-яких причин, яке нашому скарбу і до нашого розпорядження попало, як належне тому місту присуджуємо на вічні часи. Однак при такому праві та умові, щоб те майно використовувалося не з іншою метою або на приватну справу, але - на відбудову укріплень відповідно до вищеописаного привілею і нашого декрету і все зі змісту привілею і декрету хай цілковито буде виконано. Для довіри до цієї справи дану (грамоту) нашою рукою підписали і наказали королівською печаткою засвідчити. Дано у Варшаві 8 березня, року Божого 1624, нашого панування у Польщі - 36, у Швеції - 30 року.
Сигізмунд, король.
Петро Козмінський, (секретар).