1547р., березня 28, Краків Сигізмунд І скасовує на прохання львівських міщан кілька пунктів привілеїв Казимира ІІІ від 17 червня 1356р. та 27 липня 1368р., що стосувалися сплат чиншів з міських земель та судової юрисдикції національних громад
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.450. Пергамент: 42,5х72 + 16,5 см. Написи: “Absolutio a solucione censuum et laborum omniumque castrensium onerum de laneis civitati donatis atque ne alienarentur lanei civiles a iurisdictione civitatis” (XVI), “1547.
Decretum serenissimi Sigismundi primi non alienatum bonos a civitate” (XVII). На шовковому червоному шнурку в бляшаній коробці печатка: Gum., XIII, №46.Коп.: ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.646, арк.7зв-11.
Регести: MRPS, IV/3, №22736; Каталог, №520.
n nomine Domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. Ne acta hominum temporum iniuria pereant, solent literarum munimentis vindicari. Quamobrem nos Sigismundus Dei gratia rex Poloniae, supremus dux Lithwaniae, necnon terrarum Cracoviae, Sendomiriae, Siradiae, Lancitiae, Cuiaviae, Culmensis, Pomeraniae, Elbingensis ac Russiae, Prussiae, Masoviae etc. dominus et haeres. Significamus tenore praesentium, quorum interest, universis et singulis, praesentibus et futuris, harum noticiam habituris. Quomodo cum exhibuissent nobis per nuntios suos cives nostri Leopolienses serenissimi principis felicis memoriae Kasimiri Magni regis Poloniae literas, alteras ipsis sigillo in corda sericea appenso, alteras serenissimi domini parentis nostri sigillo munitas et per cum confirmatas. In quibus inter caetera clausula istae adscriptae sunt, quod de agris civilibus civitati Leopoliensi donatis et attributis sexaginta videlicet mansis Franconicis singulis annis pro festo sancti Martini, de quolibet laneo viginti quatuor grossos Ruthenicales ipsi cives Leopolienses. In aliis vero literis serenissimi domini Kasimiri Magni sigillo sigillatis de octuaginta novem mansis de singulis duodecem grossos Pragenses solvere deberent. Altera vero clausula ea erat, quod et si toti civitati Leopoliensi et omnibus in ea commorantibus ius Magdeburgense concessum sit, attamen Armenis, Rutenis, Saracenis, Iudeis, Tartaris ac aliis populis, cuiuscumque status et conditionis fuerint, potestas facta est, ut liberum illis sit aut sectae eorum rittibus suo aut ipso iure Maideburdensi praesidente illi advocato civitatis Leopoliensis iudicari, quibus clausulis ipsi cives Leopolienses affirmarunt, se nunquam usos fuisse.
Nam et nullos census, ut hominum fert memoria a praefatis laneis solverunt atque etiam omnium populorum et sectarum homines, qui in civitate ipsa Leopoliensi commorabantur vel illic aliunde veniebant, iure ipso Maideburgensi et non alio iudicati semper sunt et fuerunt. Semperque omnes illae nationes cuiuscumque ritus et conditionis erant usos esse coram advocato civili Leopoliensi, iure civili Maideburgensi, quae quidem clausulae ne quid civitati dictae Leopoliensi obesse et sub tempore, quam difficultatem eis adferre possent, supplicarunt nobis, ut eas tollere et abolere dignaremur. Nos itaque et supplicationibus civium Leopoliensium adducti et certo compertum probatumque habentes ne utra earum clausularum cives ipsos Leopolienses usos esse, ex sententia consiliariorum nostrorum in hoc conventu existentium et congregatorum clausulas superius scriptas omniaque in eis contenta tollendas, abolendas, cassandas mortificandasque duximus, ita ut tollimus, abolemus, cassamus et mortificamus praesentibus literis nostris, ac pro non scriptis in iisdem literis habere volumus. Literas vero et privilegia ipsorum civium Leopoliensium originalia praefata coram nobis exhibita, in reliquis omnibus clausulis et articulis, iuxta contenta earum in robore suo perpetuo fieri decernendum et declarandum cives praefatos et omnes alios homines agros et laneos praefatos tenendos et possidendos, ab omnibus censibus et solutionibus illorum liberandum et absolvendum. Quos etiam omnes eosdem agros seu laneos habentes et possidentes, de nostra gratia spiciali, ut nunc et semper fuerunt liberi ab omnibus et singulis laboribus, oneribus, angariis et gravaminibus, quibus per nos vel nostros sucessores aut loci illius capitaneos et officiates Leopolienses modernos et pro tempore existentes, gravari, onerari et angariari poterint, absolvimus et liberamus, quos laneos dicti cives Leopolienses et alii eorum possesores libere
vendere non tamen illos a civitate ipsa Leopoliensi et iurisditione civili alienare potererint.
Statuentes praeterea, ut causae quarumcumque personarum cuiuscumque sectae fuerint non alio iure, quam civili Maydeburgensi coram advocato civitatis Leopoliensis iudicentur, praesentibus temporibus perpetuis duraturis. In cuius rei fidem et testimonium sigillum nostrum praesentibus est appensum. Actum et datum. Cracoviae in conventione generali feria secunda post dominicam Iudica, anno Domini millesimo quingentesimo quadragesimo septimo, regni vero nostri quadragesimo primo. Praesentibus reverendissimo et reverendis in Christo patribus dominis Nicolao Dzierzgowski archiepiscopo Gnesnensi, legato nato et regni Poloniae primate, Samuele Maczieiowski Cracoviensi et regni nostrae cancellario, Andrea Zebrzidowski Cuiawiensi, Benedicto Izdbienski Posnaniensi, Andrea Noskowski Plocensi, Ioanne Dziaduski Praemisliensi, Ioanne Droiowski Chelmensi, episcopis, necnon magnificis, venerabilibus et generosis Ioanne comite in Tharnow castellano Cracoviensi, exercituum regni nostri supremo et Sendomireiensi, Striensi Lubaczoviensique capitaneo, Petro Kmitha comite in Wisnicze Cracoviensi, palatino et capitaneo Cracoviensi, regni nostri supremo marschalco ac Praemisliensi, Scepusiensi Colensique capitaneo, Ioanne de Thenczyn Sendomiriensi, curiae nostrae marschalco ac Lublinensi Lelowiensique capitaneo, Stanislao de Laski Siradiensi, Ioanne Dziergowski Masoviae et capitaneo Warszhewiensi, Andrea comite de Thenczyn Lublinensi et Rohatinensi Sniathinensique capitaneo, Felice Srzenski de Sokolowo Plocensi et Mariemburgensi, Plocensi capitaneo, palatinis, Nicolao Wolski Sendomiriensi serenissimae coniugis nostrae curiae magistro ac Sanocensi, Lanczkorunensi, Lomzensi Visnensique castellano, Martino Zborowski Calissiensi ac Zidlowiensi Odalanowiensique capitaneo, Spithkone de Tharnow Woynicensi, thesaurario curiae nostrae ac Brzeznicensi, Krzepicensi Krzeschoviensique capitaneo, Petro Opalienski Gnesnensi, serenissimae filii nostri curiae magistro ac Costensi Olstinensique capitaneo, Ioanne de Mieliecz Wisliciensi et capitaneo Chmielnicensi, Ioanne Ocieski Zawichostensi, Erasmo de Krethkow Brzestensi et capitaneo Pisdrensi, Stanislao Macieiowski Lublinensi et capitaneo Zawichostensi, Georgio Latalski Landecensi, Georgio Iezowski Varschoviensi, castellanis, Iacobo Uchanski decano Plocensi, archidiacono Varsoviensi, curiae nostro refferendario, Andrea Czarnkowski Gnesnensi, scholastico Cracoviensi et custode Plocensi, Ioanne Przerembski praeposito et canonico, Philippo Padniewski cantore et canonico, Staniclao Wolski custode et cantore Plocensi, Stanislao Hosio iuris utriusque doctore et canonico Cracoviensi, Mathiae Lanczki scholastico Vladislawiensi et canonico Gnesnensi, Mathiae Wargawski Vladislawiensi et Posnaniensi canonico, secretariis nostris, Martino Volski curiae nostrae thesaurario cubilique nostri praefecto, tribuno et burgrabio Cracoviensi, Sochaczewiensi Blonensique capitaneo, Ioanne Tarlo pincernae regiae nostri et capitaneo Pilsnensi, Ioanne Opalienski vexillifero Posnaniensi, mensae nostrae incisore, Ioanne Czikowski subdapifero curiae nostrae, Augustino Kothphicz stabuli nostri praefecto et curiae nostrae vexillifero et aliis quam plurimis dignitariis officialibusque nostris fidedignis, sincere et fidelibus nobis dilectis. Datum per manus reverendi in Christo patris domini Samuelis Maczieiowski episcopi Cracoviensis et regni nostri vicecancellarii.Samuel episcopus Cracoviensis et cancellarius subscripsit.
Relacio reverendi in Christo patris domini Samuelis Maczieiowski episcopi Cracoviensis et regni Poloniae vicecancelarii.
ім‘я Господа амінь. Для вічної пам‘яті справи. Щоб дії людей в неспокійні часи не пропали (з пам‘яті), прийнято (їх) зберігати за допомогою пам‘яток грамот. Внаслідок цього ми Сигізмунд, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної грамоти повідомляємо всім і кожному, кому необхідно, сучасникам і прийдешнім, хто це читатиме. Представили нам через своїх посланців наші львівські міщани грамоту найяснішого пана щасливої пам‘яті Казимира Великого, короля Польщі, з його підвісною печаткою на шовковому шнурі, та іншу (грамоту) найяснішого нашого батька, скріплену печаткою і підтверджену, в яких між іншими клаузулами написано: що з міських земель, подарованих і наділених місту Львову, а саме 60 франконських ланів, кожного року на свято св. Мартина з кожного лану 24 руських гроші ці львівські міщани (повинні сплатити)*. А в іншій грамоті пана Казимира Великого, відзначеною печаткою, (йдеться): з кожних 89 ланів 12 празьких гроші повинні сплатити**. Інша ж клаузула в тій (грамоті) була: якщо всьому місту Львову і всім, що в ньому мешкають, магдебурзьке право є надано, однак вірменам, українцям, сараценам, євреям, татарам та іншим народам, якого б становища і походження не були, є дана влада, що дозволено судитися їм чи їхнім частинам за своїми обрядами або за магдебурзьким правом при керівництві війта міста Львова. Ці клаузули, як ті львівські міщани доводять, ще ніколи не були задіяні, бо жодного чиншу від згаданих ланів не сплачувалося, як людська пам‘ять сягає, а також люди всіх народів та їх частини, які у тому місті Львові мешкали, звідки б вони не прибули, за тим магдебурзьким правом і не за іншим завжди судилися і завжди всі ці нації будь-якого обряду і походження використовували львівського міського війта, при міському магдебурзькому праві.
Ці клаузули, що можуть в майбутньому згаданому місту зашкодити і труднощі їм принести, просили нас (міщани), що б ми їх вважали за гідне відмінити і зняти. Ми, заохочені проханнями львівських міщан, довідавшись і провіривши, що цими клаузулами ці львівські міщани не користувалися, за думкою наших дорадників, що зібралися на цьому сеймі, всі вищеописані клаузули з їх змістом вважали відмінити, зняти, скасувати і зробити недієвими, так відміняємо, знімаємо, скасовуємо і робимо недієвими даною нашою грамотою, і хочемо мати ніби не написані (клаузули) в тих грамотах. А грамоти і привілеї тих львівських міщан, що у вищезгаданих оригіналах нам були показані, у тих всіх клаузулах і статтях, що залишилися, згідно з їх змістом в їх силі назавжди вирішуємо і оголошуємо дієвими. Згаданих міщан і всіх людей, що вищезгадані поля і лани тримають і володіють, від всіх чиншів і сплат їх звільняємо і робимо вільними. Ті всі їх поля і лани, що вони мають і володіють, з нашої спеціальної ласки, щоб тепер і назавжди були звільнені від всіх і кожної роботи, податків, повинностей і тягарів, якими ми чи наші спадкоємці, сучасні і що в майбутньому будуть, можуть обтяжувати, обкладати і змушувати до повинності, робимо вільними і звільнюємо. Ці згадані лани львівськіміщани та інші їх власники можуть вільно продавати, однак не відчужувати від того міста Львова та міської юрисдикції. Крім того, встановлюємо, що будь-які справи будь-яких осіб, якого б народу не були, мають бути розсуджені не в іншому праві, а тільки в магдебурзькому міському (праві), при львівському війті; дана грамота хай триває на вічні часи. Для довіри і засвідчення справи до даної (грамоти) наша печатка є підвішена. Діялося і дано на вальному сеймі у Кракові у понеділок після неділі “Юдіка”, року Божого 1547, нашого панування - 41, у присутності (список свідків). Дано через руки згаданого велебного у Христі пана отця Самуеля Мацєйовського, краківського єпископа і віце-канцлера нашого королівства, щиро нам милого.
Самуель, краківський єпископ і віце-канцлер, підписав.
За свідченням велебного у Христі пана отця Самуеля Мацєйовського, краківського єпископа і віце-канцлера Польського королівства.
* Див. док. № 1.
** Див. док. №3.
