1547р., квітня 6, Краків Сигізмунд І схвалює ухвалу міста Львова, за якою дозволяється купцям та ремісникам, що живуть у місті Львові та приїжджим, встановлювати на час ярмарків крамниці на площі Ринок або в інших містах, вказанихрайцями, з умовою оплати чиншу, що піде на потреби міста
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.452. Пергамент: 38,2х68,8 + 12,2 см. Ініціал “І“. Написи: “Litterae super censum civitati donatum ab institis tempore nundinaram locandis, 1547” (XVI), “Sigismundi Primi” (XVII).
На шовковому зелено-вишневому шнурку в бляшаній коробці печатка: Gum., XIII, №45.Коп.: ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.614, арк.82-83; спр.646, арк.161-164зв.
Регести: MRPS, IV/1, №7843; Каталог, №522.
n nomine Domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. Ea quae de regum et principum liberalitate benignitateque cuipiam conceduntur, ut rata et firma sint, solent literarum munimentis approbari et futurae memoriae commendari. Proinde nos Sigismundus Dei gratia rex Poloniae, supremus dux Lithuaniae, necnon terrarum Cracoviae, Sandomiriae, Siradiae, Lancitiae, Cuiaviae, Culmensis, Elbingensis Pomeraniae, Russiae, Prussiae, Masoviaeque etc. dominus et haeres. Significamus praesentibus literis, universis et singulis, praesentibus et futuris, harum
noticiam habituris. Quia habentes singularem et benignam rationem civitatis nostrae Leopoliensis cupientesque, ut sub foelici nostro regimine, in suis utilitatibus, proventibus et accessionibus, digne augeatur suaque continua accipiat incrementa, ad conditionemque magis ac magis deducatur melliorem cum famati proconsul et consules praefatae civitatis nostrae Leopoliensis per eorum nuncios nobis declararunt, se pro meliori utilitate civitatis illius nostrae isthic noviter instituisse, ut omnes et singuli homines cuiuscunque status, sexus, conditionis fuerint, tam in civitate existentes, quam etiam aliunde advenientes, mercatores et mechanici sub tempore nundinarum, ibidem Leopoli celebrari solitarum, in circulo civitatis praenominatae Leopoliensis suas institas seu tuguria, de consensu et voluntate consulari locandis et statuendis, pro republica civitatis illius censum dignum cederent et iuxta eorundem proconsulis et consulum Leopoliensium modernorum et pro tempore existencium determinationem, civitati praenominatae penderent et censuarent prout iam anno transacto pendebant et censuabant.
Postulantes a nobis, quatenus eam ipsam ordinationem, per eos ita in civitate illa nostra institutam, uti dignam et iustam ratificare approbareque dignaremur. Nos itaque eorundem postulationibus dignis benigniter annuentes, huiusmodi ordinationem et censum a praefatis institis seu locis, in quibus ille instite locatae fuerint, institucionem per ipsos proconsulem et consules Leopolienses factam, ratam et gratam habentes duximus fore approbandam et gratificandam prout et praesentibus perpetuo approbamus et gratificamus. Statuentes, ut omnes et singuli homines et mercatores atque artifices, qui ad ipsas nundinas Leopolienses undecunque, tam de regno et dominiis nostris, quam etiam de aliis regnis et dominiis externis advenient, in locis circuli civitatis ipsius Leopoliensis aut isthic, ubi eis consulatus Leopoliensis ad res et merces eorum vendendum et exponendum designaverit et deputaverit, a praefatis locis eis designatis et deputatis censum huiusmodi solvere et pendere civitati iuxta consulatus Leopoliensis determinationem debebunt ac tenebuntur. Quem censum ab eiusdem mercatoribus a locis et institis exactum et colectum, praefati proconsul et consules Leopolienses pro necessitate civitatis illius convertent et convertere debebunt. In cuius rei fidem et testimonium sigillum nostrum praesentibus literis est appensum. Datum Cracoviae in comitiis generalibus feria quarta post dominicam Palmarum, anno Domini millesimo quingentesimo quadragesimo septimo, regni vero nostri quadragesimo primo. Praesentibus reverendissimo et reverendis in Christo patribus dominis Nicolao Dziergowski archiepiscopo Gnesnensi, legato nato et primate regni Poloniae, Samuele Maczieiowski Cracoviensi et regni Poloniae cancellario, Andrea Zebrzidowski Wladislaviensi, Benedicto Izdbiensky Posnaniensi, Andrea Noskowski Plocensi, Ioanne Dziadusky Praemisliensi et Ioanne Droyewski Chelmensi, episcopis, necnon magnificis, venerabilibus et generosis Ioanne comite de Tarnow castellano Cracoviensi et exercituum regni nostri supremo ac Sandomiriensi, Striensi Lubaczoviensique capitaneo, Petro Cmitha comite in Wisznicze Cracoviensi, regni nostri magno marschalco ac Cracoviensi, Scepusiensi Praemisliensi, Colensique capitaneo, Petro de Sluszewo Calissiensi, Ioanne de Thanczyn Sandomiriensi et curiae nostrae marschalco ac Lublinensi et Leloviensi capitaneo, Stanislao de Lasko Siradiensi,Andrea de Tanczin Lublinensi ac Sniatinensi Rohatinensique capitaneo, Foelice Szrensky de Sokolowo Plocensi ac Marienburgensi et Plocensi capitaneo, Ioanne Dziergowski Masoviae et capitaneo Varszoviensi, palatinis, Andrea comite a Gorka Poznaniesi et maioris Poloniae capitaneo generali, Martino Sborowsky Calissiensi ac Schidloviensi, Odalanoviensi et Stobnicensi capitaneo, Nicolao de Wolya Sandomiriensi et serenissimae coniugis nostrae curiae magistro, necnon Sanocensi, Lanczkoronensi, Lomzensi et Visnensi capitaneo, Petro Opalyenski Gnesnensi et serenissimi domini filii nostri charissimi curiae magistro ac Costensi, Kczinensi Olstinensique capitaneo, Spithcone de Tarnow Voinicensi, regni nostri thezaurario ac Brzesnicensi, Krzepicensi Krzessoviensique capitaneo, Ioanne Mielieczky Visliciensi et capitaneo Chmelnicensi, Stanislao Maczieiowski Lublinensi et capitaneo Zavichostensi, Erasmo de Krethkow Brestensi, Severino Bonar de Balicze Sandecensi, zuppario, burgrabio et magno procuratore Cracoviensi ac Osswieczimensi, Zathoriensi et Biecensi Rabstinensique capitaneo, Nicolao Grabia Chelmensi et regni nostri vicecancellario ac capitaneo Lubomliensi, Georgio Latalsky Landensi, Georgio Conarski Miedzirzecensi et Ioanne Oczieski Biecensi, necnon succamerario terrestri Cracoviensi, castellanis, Stanislao Borek decano, Andrea Czarnkowsky scholastico, necnon praeposito Gnesnensi, Ioanne Przerambsky praeposito, Stanislao Hosio iuris utriusque doctore, canonicis Cracoviensibus, secretariis nostris, Martino Wolski cubiculi nostri praefecto ac Zacrocimensi Blonensique capitaneo, Augustino Kothphicz curiae vexillifero et stabuli nostri praefecto, Gregorio Pakoslawski coquinae nostrae magistro et aliis, quam multis dignitariis, officialibus et aulicis nostris, sincere et fidelibus nobis dilectis, testibus circa praemissa. Datum per manus praefati reverendi in Christo patris domini Samuelis Maczieiowski episcopi Cracoviensis et regni Poloniae cancelarii, sincere nobis dilecti.
Samuel episcopus Cracoviensis et regni Poloniae cancellarius subscripsit.
Relacio eiusdem reverendi in Christo patris domini Samuelis episcopi Cracoviensis et regni Poloniae cancelarii.
ім‘я Господа амінь. Для вічної пам‘яті справи. Те, що з щедрості і ласки королів і володарів будь-кому надається, щоб було непорушним і міцним, прийнято пам‘ятками грамот схвалювати і майбутній пам‘яті доручати. Тому ми Сигізмунд, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної грамоти повідомляємо всім і кожному, сучасникам і прийдешнім, хто це читатиме. Маємо виняткову і прихильну думку про наше місто Львів, бажаючи, щоб воно під нашим щасливим пануванням гідно збільшилося у своїх користях, прибутках і успіхах, отримало би зростання, швидше дійшло до кращих умов. Бурмистер і райці згаданого нашого міста Львова через своїх посланців оголосили, щоб для більшої користі того нашого міста заново було встановлено таке: всі і кожні люди будь-якого положення, статі, походження, як і з міста, так і прибульці звідусіль, купці і ремісники, в час ярмарків, що там у Львові звично відбуваються, які на площі вищеназваного міста Львова свої крами або ятки з дозволу і волі райців поміщають і встановлюють, для громади того міста певний чинш хай платять. І згідно з рішенням тих львівських
бурмистра і райців, сучасних і що в майбутньому будуть, вищезгаданому місту хай би сплачували відповідно до того, як в біжучому році сплатили. Просили нас це розпорядження, встановлене ними в тому нашому місті, як гідне і справедливе, ми вважали ратифікувати і схвалити. Ми, погоджуючись милостиво на їхнє гідне прохання, таке розпорядження і чинш від вищезгаданих крамів або місць, на яких ці крами будуть розміщені, встановлений львівським бурмистром і райцями, маючи за непорушний і міцний, вважали схвалити, затвердити і даною (грамотою) назавжди схвалюємо і затверджуємо. Встановлюючи, щоб всі і кожний, люди і купці, а також ремісники, які прибувають до львівського ярмарку звідусіль, як з королівства, так і наших володінь, а також з інших чужоземних королівств і володінь, на місцях на ринку того міста Львова чи там, де їм райці Львова визначають і призначають для продажу і виставлення речей і товарів, від вищезгаданих визначених і призначених місць повинні і зобов‘язані чинш платити і сплачувати місту згідно з рішенням райців Львова.
Цей чинш, стягнутий і зібраний з місць і крамів від тих купців, згадані львівський бурмистер і райці хай використають для потреб того міста і повинні використати. Для довіри і засвідчення справи до даної (грамоти) наша печатка є підвішена. Дано на вальному сеймі у Кракові у середу після “Вербної” неділі, року Божого 1547, нашого панування - 41, у присутності (список свідків). Дано через руки згаданого велебного у Христі пана отця Самуеля Мацєйовського, краківського єпископа і канцлера Польського королівства, щиро нам милого.Самуель, краківський єпископ і канцлер Польського королівства, підписав.
За свідченням того ж велебного у Христі пана отця Самуеля Мацєйовського, краківського єпископа і канцлера Польського королівства.
