1460 р., квітня 5, Львів Казимир IV на прохання райців і громади Львова підтверджує та повністю наводить привілей Казимира ІІІ від 17 червня 1356 р.
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.171. Пергамент: 40,3х69 + 9,3 см. Ініціал “І“. Написи: “Super ius Theutonicum Maideburgense, regis Kasimiri” (XVI), “Fidelibus tantum” “gentes vero ibidem habitantes conservantur circa iura ritus sui” (XVI), “1460.
Litera confirmationis et de non locatione taberne in miliari [...] de Byelohoscz” (XVI), “Hic etiam invenies, quod tabernae non debent esse, nisi in uno milliari a civitate” (XVI), “Septuaginta lanei dantur civitati versus Belohoscz” (XVII), “Privilegium Casimiri regis super 70 laneos, anno 1356” “et tabernas non extruendas in uno milliari a civitate” (XVII), “Casimiri III, 1356” (XVII), “Casimiri III, 1463, de jurisditione [...] Theutonicum [...]” (XVII-XVIII). На шовковому біло-червоно- коричневому шнуру печатка: Gum., XI, №28.Коп.: ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.1, спр.107, арк.5-8; оп.1, спр.108, арк.1-2зв; арк.19-21зв; арк.22-24зв; оп.2, спр.614, арк.2-4; спр.646, арк.1-4.
Опубл.: AGZ, Ш, s.219-220.
Регест: Каталог, №192.
n nomine Domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. Nos Kazimirus Dei gracia rex Polonie ac Cracovie, Sandomirie, Siradie, Lancicie, Cuyawie, magnus dux Lithwanie, Russie, Prussie, necnon Culmensis, Elbingensis, Konigsberiensis et Pomeranie terrarum heres et dominus. Significamus tenore presencium, quibus expedit, universis, presentibus et futuris, harum noticiam habituris, quomodo pro parte famosorum et providorum consulum, civium tociusque communitatis civitatis Leopoliensis fidelium nostrorum dilectorum nobis oblata peticio continebat, quatinus ipsis privilegium domini Kazimiri olim regis Polonie etc. predecessoris nostri et eius contenta per serenissimum principem dominum Wladislaum regem Polonie, genitorem nostrum carissimum felicis recordii, sub maiori appenso sigillo approbatum et confirmatum de benignitatis1 nostre clemencia confirmare, admittere et approbare dignaremur.
Cuius quidem privilegii tenor de verbo ad verbum sequitur et est talis.Далі наводиться привілей Казимира ІІІ від 17 червня 1356 р., див. док. №1. Після цього подано текст:
Nos itadue Kazimirus rex prefatus peticionibus ipsorum huiusmodi tanquam iustis et racionabilibus benigniter annuentes, ipsis predictum privilegium et in eo contenta in omnibus suis punctis, sentenciis, articulis, condicionibus et clausulis de liberalitatis nostre munificencia ratificamus, confirmamus et approbamus, decernentes ipsum robur obtinere perpetue firmitatis. Harum quibus sigillum nostrum est appensum testimonio literarum. Actum in civitate nostra Leopoliensi sabbato proximo ante diem dominicam Ramispalmarum, anno Domini millesimo quadringentesimo sexagesimo. Presentibus reverendissimo reverendoque in Christo patribus dominis Gregorio archiepiscopo Leopoliensi, Nicolao episcopo Camyenecensi, necnon magnificis et generosis Stanislao de Ostrorog Calischiensi, Derslao de Rithwani Siradiensi, Andrea Odrowsch2 de Sprowa Leopoliensi et capitaneo Russie, Hriczkone de Pomorzani Podolie, palatinis, Petro de Schamotuli Poznaniensi, Michaele Muzylo de Buczacz Camyenecensi, Nicolao de Zakrzew Wysliciensi, Iohanne de Knychnycze1 Haliciensi, castellanis, Nicolao de Gologori succamerario, Georgio Strumilo vexillifero Leopoliensibus, Stanislao de Chotecz capitaneo Haliciensi multisque aliis fidedignis.
Datum per manus venerabilis et egregii Iohannis Luthkonis de Brzesze utriusque iuris doctoris et sedis apostolice prothonotarii eiusdemque sacri apostolici pallacii causarum auditoris, archidiaconi Gneznensis et regni Polonie vicecancellarii nobis sincere dilecti.
Relacio eiusdem venerabilis et egregii Iohannis Luthconis de Brzesze utriusque iuris doctoris, sedis apostolice prothonotarii, eiusdem pallacii causarum auditoris, archidiaconi Gneznensis, regni Polonie vicecancellarii.
1 В AGZ benignitate. 2 Так в оригіналі.
ім’я Господа амінь.
Для вічної пам’яті справи. Казимир, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної грамоти повідомляємо, як сучасникам, так і прийдешнім, всім, кому необхідно, які читатимуть це. З боку славетних і обачних райців, міщан і всієї громади міста Львова нам подано прохання, у якому містилося, щоб ми вважали б за гідне підтвердити, допустити і схвалити з прихильністю нашої милості привілей пана Казимира, колись короля Польщі і т. д., нашого попередника, і його зміст, що найяснішим володарем паном Владиславом, королем Польщі, щасливої пам’яті нашим дорогим батьком, був скріплений великою підвісною печаткою і підтверджений. Зміст цього привілею слово в слово такий.Далі наводиться привілей Казимира ІІІ від 17 червня 1356 р., див. док. №1. Після цього подано текст:
Таким чином, ми, Казимир, король, на вищезгадані прохання тих (міщан) як на справедливі і розумні прихильно погоджуючись, цей вищезгаданий привілей і його зміст у всіх його пунктах, висловах, статтях, умовах і клаузулах з доброти нашої щедрості ратифікуємо, підтверджуємо, схвалюємо, вирішивши надати йому (привілею) навічно сили чинності. Для засвідчення цієї грамоти наша печатка є підвішена. Дано у нашому місті Львові у найближчу суботу перед “Вербною" неділею, року Божого 1460, у присутності (список свідків). Дано через руки велебного і відомого Йоана Лютка з Бжезє, доктора обох прав і протонотарія[81] апостольської столиці та того ж святого апостольського суду авдитора судових справ, гнезненського архідиякона та віце-канцлера Польського королівства, щиро нам милого.
За свідченням того ж велебного і відомого Йоана Лютка з Бжезє, доктора обох прав і протонотарія апостольської столиці та того ж святого апостольського суду авдитора[82] судових справ, гнезненського архідиякона та віце-канцлера Польського королівства.
