1649 р., лютого 13, Краків Ян Казимир підтверджує та повністю наводить привілей Владислава IVвід 2 березня 1633 р.
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.730. Пергамент у вигляді зошита з чотирьох аркушів: 35,8х27,5 см. Напис: “Confirmatio generalis privilegiorum civitatis Leopoliensis serenissimi Joan- nis Casimiri regis, anno 1649” (XVII).
На червоно-біло-жовтому шнурку, який проходить через корінець зошита, в бляшаній коробці печатка: Gum., XXVII, №107.Коп.: ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.646, арк.451-457зв.
Регест: Каталог, №886.
oannes Casimirus Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Livoniae, Smolensciae, Czernichoviaeque, necnon Svecorum, Gottorum Vandelorumque haereditarius rex. Significamus praesentibus litteris nostris, quorum interest, universis et singulis. Quod posteaquam superis, faventibus liberisque universae reipublicae suffragiis in regio divorum praedecessorum nostrorum solio collati sumus, non alia ratione famam et gloriam nominis nostri et omnes orbis partes propagare decrevimus, quam forti simul et benefica manu, altera hostes regni nostri terrendo, altera cives et subditos nostros cuiuslibet status et conditionis circa iura, libertates ac immunitates conservando. Cum itaque totius communitatis civitatis nostrae Leopoliensis nomine nobis supplicatum sit, ut iura et privilegia civitatis eiusdem confirmare dignaremur atque relatione senatorum nostrorum cognoverimus et perspexerimus, quod praenominata civitas nostra Leopoliensis praedecessoribus nostris et regno nostro semper fideli et syncera subiectione commendata ac eandem quoque fidem et obedientiam nobis inprimis testata est, cum in novissima Kozakorum rebellione Tartarorumque ad ipsa maenia incursione et insult, quamvis exhausta fortunis, infracta tamen fide et subiectione permansit, praefatam civitatem nostram Leopoliensem, cum omnibus et singulis incolis suis, non minori gratia et patrocinio nostro complectentes, ex certa nostra scientia, liberalitate et matura deliberatione, de consilio et approbatione consiliariorum nostrorum pro felici gubernationis nostra auspicio proconsulibus, consulibus, scabinis totique communitati
dictae civitatis nostrae Leopoliensis iura, privilegia, libertates, immunitates, praerogarivas, litteras, inscriptiones, decreta, praeiudicata, prout de his omnibus fusius in confirmatione generali serenissimi divae memoriae Vladislai IV, fratris nostri charissimi existunt et quorum in continuo usu huiusque fuerunt, innovandum, ratificandum, roborandum, approbandum et confirmandum esse duximus, uti praesentium litterarum patrocinio innovamus, ratificamus, roboramus, approbamus et confirmamus.
Earum vero confirmationis generalis litterarum tenor de verbo ad verbum sequitur talis.Далі наводиться привілей Владислава IV від 2 березня 1633 р., див. док. №181. Після цього подано текст:
Datum Cracoviae in comitiis augustae coronationis nostrae die XIII mensis Februarii, anno Domini MDCXLIX, regnorum nostrorum Poloniae et Sveciae primo anno.
Ioannes Casimirus rex.
Stanislaus I.Karczewski regens cancellariae regni maioris.
н Казимир, Божою ласкою (титулатура). Даною нашою грамотою повідомляємо всім і кожному, кому необхідно. Після того, як ми високими, прихильними і вільними голосами всієї держави були приведені на королівський трон наших божественних попередників, ми постановили, щоб не з іншої причини поголос і славу нашого імені у всі частини світу поширювати, тільки як рукою мужньою та одночасно милостивою: однією - ворогів нашого королівства страхаючи, іншою - зберігаючи права, вільності та імунітети міщан і наших підданих будь-якого статусу і походження. Отже, коли від імені всієї громади нашого міста Львова нас просили, щоб права і привілеї того міста ми вважали за гідне підтвердити, а також за реляцією наших сенаторів ми познайомилися і дізналися, що вищезгадане наше місто Львів завжди вірно і щиро служило нашим попередникам і нашому королівству, а насамперед нам, коли в новітньому повстанні при нападі і атаці козаків і татар до його мурів, хоч вичерпане в майні, однак незломлене зберегло вірність і підданство; охоплюючи великою нашою ласкою та опікою вищезгадане наше місто Львів з усіма і кожним з його жителів; з певного нашого відома, щедрості і зрілого обдумування, за порадою і схваленням наших дорадників під щасливою нашою владою керування, бурмистрам, райцям, лавникам і всій громаді згаданого нашого міста Львова права, привілеї, вільності, імунітети, прерогативи, грамоти, записи, декрети безсумнівні, як просторіше про них всіх йдеться у загальному підтвердженні найяснішого, божественної пам‘яті Владислава IV, нашого дорогого брата, і які у постійному користуванні були, ми вважали, що слід відновити, ратифікувати, зміцнити, схвалити і підтвердити, для того патронатом даної грамоти відновлюємо, ратифікуємо, зміцнюємо, схвалюємо і підтверджуємо. А зміст тієї грамоти загального підтвердження дослівно наводиться.
Далі наводиться привілей Владислава IV від 2 березня 1633 р., див. док. №181. Після цього подано текст:
Дано на сеймі нашої щасливої коронації у Кракові 13 лютого, року Божого 1649, нашого панування Польщі та Швеції - 1 року.
Ян Казимир, король.
Станіслав І.Карчевський, регент великої королівської канцелярії.
* Йдеться про облогу Львова козацьким військом та татарами у жовтні 1648 р.