1649 р., вересня 8, Львів Ян Казимир дозволяє брати на потреби міста спадщини, що залишається після смерті безнащадкових львівських міщан і жителів, а також інших людей, що приїжджають до Львова
Коп.: ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.614, арк.243-244.
oannes Casimirus Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Livoniae, Smolensiae Czernichoviaeque, necnon Sueccorum, Gottorum, Vandalorum haereditarius rex.
Significamus praesentibus litteris nostris, quorum interest, universis et singulis. Exponi nobis fecerunt per supplicem libellum spectabiles proconsul, consules totusque magistratus civitatis nostrae Leopoliensis, maenia turresque eiusdem civitatis nostrae, partim vetustate, partim anni praeteriti Kozakorum et Tartarorum, continuis insultibus, ita labefactatas esse, ut indies, maiorem ruinam minentur, proventus vero civitatis eiusdem vel nullos, vel nimis exiguos esse, qui sumptibus reparandorum maeniorum, nulla ratione sufficere possunt. Ne itaque praefatae civitati nostrae Leopoliensi hisce praesertim suspectis temporibus periculum ex ruina murorum accrescat. Proinde eidem civitati Leopoliensi, pro reparandis maeniis turribusque civilibus et quavis fortificatione, bona omnia mobilia et immobilia summasque pecuniarias intra et extra civitatem Leopoliensem, necnon in regno ac dominiis nostris ac ubicunque locorum existentes, quaecunque post cives et incolas aliasque personas, citra civitatem nostram Leopoliensem, quoquo modo et ratione subsistentes aut mercaturam excercentes tam ingigenas, quam alienigenas cuiuscunque illi gentis, nationis, status, conditionis, sexus ritusque etiam machometici et cuiuslibet extiterint, omnes vitafunctos ad fiscum et dispositionem nostram regiam, quibusvis de causis, iure caduco devoluti contigerit, dandum et iure perpetuae ac irrevocabilis donationis nostrae conferendum esse duximus, uti quidem damus et pleno iure conferimus praesentibus litteris nostris, nihil inde fisco nostro reservando temporibus perpetuis. Ita ut eadem bona caduca, omnia et singula, quaecunque in posterum ad fiscum nostrum successorumque nostrorum devolventurinquirant et in possessionem suam vindicent, eaque omni meliori modo vindicata, pro reparatione maeniorum ac turrium civitatis, bona fide convernant. Si quae vero privilegia iuris fisci caduci ex cancellaria nostra praetextu aliquo emanata fuerint, ea omnia vigore praesentium litterarum nostrarum, privilegia et rescripta cassamus et annihilamus et pro invalidis haberi volumus. Promittimus autem pro nobis et serenissimis successoribus nostris, quod circa hoc privilegium perpetuae donationis nostrae iuris caduci et fisci nostri praefatam civitatem Leopoliensem integre ac inviolabiliter conservemus et serenissimi successores nostri conservent. Quod ad notitiam omnium, quorum interest, praesertim vero magistratuum et officiorum castrensium, civilium aliorumque quorumvis deducendum mandamus, ut praefatos cives Leopolienses circa hanc concessionem nostram manuteneant ac manuteneri curent pro gratiam nostram. In cuius rei fidem praesentes manu nostra subscriptas, sigillo regni communiri iussimus. Datum Leopoli die VIII mensis Septembris, anno Domini MDCXLIX, regnorum nostrorum Poloniae primo, Sueciae vero secundo anno.
Joannes Casimirus rex.
Joannes Rozycki secretarius regiae maiestatis.
н Казимир, Божою ласкою (титулатура). Даною нашою грамотою повідомляємо всім і кожному, кому необхідно. Знамениті бурмистер, райці і весь магістрат нашого міста Львова представили нам у письмовому проханні, що мури і вежі того нашого міста, частково за старістю, частково через постійні напади козаків і татар у минулих роках є такими розхитаними, що з дня на день на велику руїну загрожують перетворитися, а прибутків того міста або немає, або вони надто незначні, витрати з яких на ремонт мурів з жодної причини не можуть бути достатніми. Таким чином згадане наше місто Львів, особливо в ці непрості часи небезпеки, з руїни мурів не може відновитися.
З цієї причини тому місту Львову для відновлення міських мурів і башт та будь-якої фортифікації, все рухоме і нерухоме майно та грошові суми, які є в місті Львові і поза ним, а також у королівстві і наших володіннях і будь-яких містах, що будь-яким чином після (смерті) міщан і жителів та інших осіб, які в нашому місті Львові з будь-якої причини зупинялися або торгували, як місцевих, так і чужинців будь-якого роду, нації, статусу, походження, обох статей, також мусульман, та будь-кого, що померли, до нашої скарбниці і в наше розпорядження з будь-яких причин правом горла потрапило, ми вважали, що слід дати і за правом вічної та незворотної нашої донації надати, для того даємо і з повним правом надаємо даною нашою грамотою, нічого нашій скарбниці не залишаючи на вічні часи. Так, щоб те майно (за правом) горла, все і кожне, яке в майбутньому потрапить до нашої скарбниці та наших спадкоємців, нехай розшукають і у власне володіння хай привласнять, і хай використають найкращим чином присвоєне майно на відновлення мурів та башт міста. Якщо ж вийдуть привілеї з нашої канцелярії (належність) права горла скарбниці під будь-яким приводом, тоді їх всі привілеї і розпорядження відповідно до даної нашої грамоти скасовуємо івідмінюємо та хочемо, щоб мали за недійсні. І обіцяємо за нас і наших найясніших спадкоємців, що відповідно до цього привілею вічної донації нашого права горла та (того майна до) нашої скарбниці згадане місто Львів цілковито і незворотньо збережемо і наші найясніші спадкоємці збережуть. Що доводимо до відома всіх, кому потрібно, особливо ж магістратам та урядам гродським, міським та будь-яким іншим, наказуємо, щоб вищезгаданих львівських міщан відповідно до цього нашого надання утримали і піклувалися, щоб утримувати задля нашої ласки. Для довіри до цієї справи дану (грамоту) нашою рукою підписали і наказали королівською печаткою засвідчити. Дано у Львові 8 вересня, року Божого 1649, нашого панування у Польщі - 1, Швеції - 2 року.
Ян Казимир, король.
Ян Рожицький, секретар королівського маєстату.