1621 р., жовтня 21, Львів Сигізмунд III дозволяє бурмистрові, райцям, війту, лавникам і всій громаді Львова накладати протягом 20 років на всіх купців та людей, за винятком шляхти, певні оплати від товарів, які вони привозять чи вивозять зі Львова
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.661. Пергамент: 29x49,5 + 11,5 см. Написи: “Sigismundi 3-tii”, “Super frusta alias stukowe omnium mercium, anno 1621” (XVII), “Feria quarta post dominicam Iudica quadragesimalem proxima anno Domini 1624 ad acta castrensia capitanealia Leopoliensia per excellentem Jacobum Scholc syndicum civitatis Leopoliensis oblatam, susceptum” (XVII).
На шовковому червоно-білому шнурку фрагменти печатки.Коп.: MK, 167, k.80-81; ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.614, арк.86.
Регест: Каталог, №795.
igismundus III Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae Livoniaeque, necnon Sueccorum, Gottorum Vandalorumque dominus et haeres1. Significamus praesentibus litteiis nostris, quorum interest, universis et singulis. Quod cum in civitatem nostram
Leopoliensem adversus Turcam, cum generali totius equestris ordinis expeditione, venissemus et desolationem civilium aliorumque ad residentiam officii consularis spectantium bonorum, tum per incursiones Tartarorum, igne ferroque, tum etiam per militum devastationem depopulatorum per cives nostros expositam habuissemus reditusque, tam pro usibus civitatis, quam magistratus, consularis diminutionem exinde considerassemus, tum aes alienum, quod civitas et cives in emptionem eorundem bonorum, apud privates cives factam contraxit atque frequentes civium contributiones et exactiones, in rem et usum civitatis per cives nostros in recompensam depopulatorum bonorum conferri, solitas laboresque, diurnos et nocturnos, circa bonum, regimen civitatis per magistratum suscipi et tolerari consuetos aequo animo perpendissemus faciendum nobis esse duximus, ut ad supplicationem per certos consiliarios nostros, tam ipsius civitatis, quam consulum nominibus, apud nos factam, calamitati civitatis et civium nostrorum, singulari liberalitate nostra per diploma praesens subveniremus.
Proinde nos maximam civitatis nostrae Leopoliensis, uti finitimae et exhaustae atque bonis suis destitutae, rationem habentes eiusdem proconsuli, consulibus, advocato, scabinis totique communitati civitatis nostrae Leopoliensis damus et concedimus, ut ab omnibus mercatoribus et ciuscunque status et conditionis hominibus (excepte equestris ordinis) seu potius ab eorum mercibus omnis generis et speciei per frustra vulgo sztukami dictis, quocunque tempore in civitatem nostram Leopoliensem advehi et evehi solitis, videlicet, od belli, fassy, beczki, skrzynie, kity, wzla, sztuki, massy, wantuchu aut quocunque nomine et vocabulo nuncupatis et nuncupandis, per grossos sex. Deinde vero a cervisia Leopoliensi a quolibet vase vulgo barela dicto, per unum solidum, a mulso vero seu medone, per unum grossum, percipiant et exigant.Idque ad decursum viginti annorum a data praesentium consequenter et immediate sese sequentium, ut eo temporis spatio, bona et reditus antiqui ad pristinum statum perveniant. Quorum quidem proventuum, modo suprascripto recensitorum et specificatorum, duae quidem partes pro usu et necessitate civitatis ad decursum suprascripti tempori viginti annorum, tertia vero pro consolatione et contentatione laborum magistratui officii consularis ad decennium tantum cedent et conferentur. Post decursum autem eiusdem decennii, eadem tertia pars ad aliud decennium pro publico civitatis usu converti debebit. In cuius rei fidem praesentes manu nostra subscriptas sigillo regni communiri iussimus. Datum Leopoli die XXI mensis octobris, anno Domini MDCXXI, regnorum nostrorum Poloniae XXXIV, Suetiae vero XXVIII anno.
Sigismundus rex.
Petrus Kozminski2 secretarius sacrae regiae maiestatis.
1 В оригіналі залишено місце для вписання імені та титулаїури короля. 2 В копії МК Petrus Gembicki.
игізмунд III, Божою ласкою (титулатура). Даною нашою грамотою повідомляємо всім і кожному, кому необхідно.
Ми, прибувши до нашого міста Львова під час походу всієї шляхти проти турків, застали спустошення міських та інших маєтків, що прилягають до резиденції раєцького уряду, які через напади татар, вогонь і меч, а також через військові знищення, представлені нашими міщанами, так через зменшення прибутків, як на користь міста, так і магістрату, райців; тоді ми взяли до уваги чужі гроші, які місто та міщани обмежують у купівлі їх маєтків у звичайних міщан та часті контрибуції і податки з міщан для справи і користі міста, що стягуються з наших міщан для компенсації знищених маєтків; та уважно зважили, що звичайні роботи, вдень і вночі, для добра і для керування містом магістратом приймаються і зносяться як звичні, зі спокійним духом, вважали що нам слід на прохання певних наших дорадників і від імені, як міста, так і райців, прийти на допомогу при нещасті міста, (обдарувавши) наших міщан винятково нашою вільністю через даний диплом. Тому ми, максимально маючи на увазі, що наше місто Львів, як прикордонне та знищене в своїх маєтках, даємо і надаємо тому бурмистру, райцям, війту, лавникам і всій громаді нашого міста Львова, щоб з усіх купців і людей будь-якого статусу і походження (за винятком шляхти) або швидше від їх товарів будь-якого роду і виду, які (міряються) по-простому на штуки, маси, лантухи та будь-якою іншо (мірою), як би вона не називалася і буде називатися, нехай отримають і стягнуть по 6 грошів; далі від львівського пива від кожної бочки, званою по-простому барелею, - по одному шелягу, а від мульси чи меду - по 1 грошу. Так (хай роблять) протягом 20 років від сьогоднішьої дати, що послідовно і негайно слідують (однин за одним). Як той час мине, майно і давні прибутки до попереднього стану хай приведуть. З цих прибутків, перерахованих і виокремлених вищеописаним способом, дві частини на користь і потребу міста протягом вищеописаного часу - 20 років, хай відступаються і передаються, а третя (частина) - на полегшення праць магістрату раєцького уряду, але тільки на 10 років.А після 10 років, третя частина в інші 10 років для громадської користі міста повинна використовуватися. Для довіри до цієї справи дану (грамоту) нашою рукою підписали і наказали королівською печаткою засвідчити. Дано у Львові 21 жовтня, року Божого 1621, нашого панування у Польщі - 34, у Швеції - 28 року.
Сигізмунд, король.
Петро Козмінський, секретар священого королівського маєстату.
