1574 р., квітня 12, Краків Генріх, на прохання бурмистра, райців, лавників і всієї громади Львова, підтверджує та повністю наводить текст акту, внесений у львівські земські книги 17 липня 1567р., який пояснює і вiдновлює привілей королеви Ядвіги про звільнення Львова від усяких мит у всій державі.
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.562. Пергамент: 32,3х61,1 см. Ініціал “H“. Написи: “Ap- probatio Henrici regis libertatum Leopoliensium a theloneis regni, anno 1574” (XVII), “Thelonei serenissimi Henrici regis, 1574” (XVII), “Oblatae sunt litterae intro contentae ad acta cancellariae sacrae regiae maiestatis maioris ad acticandum feria sexta in vigilia festi sanctorum Philipi et Jacobi apostolorum, anno Domini 1627.
Suscepit Rosnowski” (XVII), “Privilegium Henrici 1574, Sigis- mundi Augusti, anno 1567” (XVII). На пергаменті під текстом залишки відтисненої паперової печатки: Gum., XV, ;№59.Коп.: ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.613, арк.128зв-131; спр.614: арк.45-48.
Регест: Каталог, №654.
enricus Dei gratia rex Poloniae magnus dux Lituaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Kiioviae, Podlachiae, Wolhiniae, Livoniae etc., dux Andium, Borboniorum, Alvemorum, comes Marchiae, Foresti, Quertii, Rovergii, Montisforti. Significamus tenore praesentium, universis et singulis, harum noticiam habituris. Reproductas esse coram nobis per famatos cives nostros Leopolienses decreti papyrheas infrascriptas sub titulo serenissimi olim Sigismundi Augusti regis praedecessoris nostri ac iudicis et subiudicis sigillis atque notarii subscriptione terrestrium Leopoliensium communitas, elucidationem sive liquidationem super privilegium ipsorum civium a serenissima olim divae memoriae Hedvigi regina Poloniae super libertate theloneorum in regno et dominiis nostris ipsis concessum et per olim piae memoriae Wladislaum regem antecessorem nostrum confirmatum, in se continentes, salvas, integras et omni prorsus vitio carentes. Supplicatumque e nobis per eosdem cives Leopolienses, ut easdem literas praenominatas in pargameno describere et sub sigillo nostro, ut in forma vidimus extradere atque authoritate nostra regia approbare, confimare et ratificare dignaremur.
Quarum tenor de verbo ad verbum sequitur eiusmodi.
Acta sunt haec in terminis terrestribus Leopoliensibus feria quarta post festum sanctae Margarethae virginis proxima, anno Domini millesimo quadringentesimo sexagesimo septimo. Comparentes personaliter coram iudicio et actis praesentibus terrestribus Leopoliensibus famati Albertus baccalaureus et Nicolaus Gelasinus iurisprudentiae doctor, consules Leopolienses, nomine et ex parte famatorum proconsulis, consulum, advocati et scabinorum totiusque communitatis civitatis eiusdem Leopoliensis obtulerunt literas decreti sacrae maiestatis regiae occasione elucidationis seu liquidationis libertatis theloneorum in regno et dominiis sacrae maiestatis regiae in conventione generali Petricoviensi lati, titulo et sigillo suae regiae maiestatis communitas. Quae literae decreti suae regiae maiestatis publicatae et lectae sunt in tenore eiusmodi.
Sigismundus Augustus Dei gratia rex Poloniae magnus dux Litvaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae etc. dominus et heres. Generosis iudici, subiudici et notario terrestribus Leopoliensibus, in proxime futuris iudiciis terrestribus consistentibus, qui praesentibus literis nostris requisiti fuerint, fidelibus dilectis, gratiam nostram regiam, generosi fidelis nobis dilecti. In proximo praeterito conventu regni nostri Lublini celebrato remissi per nos fuerunt proconsul et consules civitatis nostrae Leopoliensis ad iudicium terrae Leopoliensi, ut terminis terrestribus, qui post ipsa comitia Lublinensia immediate et proxime celebrarentur, privilegii sui (quod a serenissima olim divae memoriae Hedvigi regina Poloniae super libertate theloneorum in regno et dominiis nostris concessum et per serenissimum Vladislaum regem Poloniae coniugem eius confirmatum coram nobis seu deputatis nostris Warschoviae in comitiis regni generalibus reproduxerunt) iuxta decretum eorundem deputatorum nostrorum liquidationem seu elucidationem de usu eiusmodi libertatis theloneorum facerent.
Quia vero certo edocti sumus, terminos terrestres Leopolienses, qui post ferias Epiphaniarum Domini anno nunc currenti inciderant, ob irruptionem Tartarorum in terras nostros Podoliae non esse celebratos, propterea cives ipsos elucidationem huiusmodi expedire et praestare minime potuisse. Quare nos innitendo decreto per praefatos deputatos nostros Varschoviae in ea re facto, eos ipsos cives Leopolienses ad iudicium vestrum terrestre seu ad terminos terrestres nunc proxime post Petricoviensem conventum Leopoli celebrantum, remittimus praesentibus literis nostris. Ideo fidelitatis vestris mandamus, ut eiusmodi elucidationem seu liquidationem libertatis thelonei praefati medio corporali iuramento praestandam, per duos ac consules seniores ex collegio et ordine consulari, duos item scabinos, ac tres ex communitate civium Leopoliensium, quos e medio sui ad eum actum designaverint, exaudiant in haec verba, quod ipsi cives ab antecessoribus suis iuxta privilegii sui contenta, in quieta et pacifica possessione usuque libertatae suae praefatae in hunc usque diem fuerunt, esseque iuste et legitime debent eamque elucidationem seu liquidationem iuramentalem ad acta terrestria praefata inscribere iubeant, ceteraque alia faciant, quae in eo passu iuste et legittime facienda sunt. Pro gratia nostra et suis officiis fidelitatis vestrae secus non facturae. Datum Petricoviae in conventu regni generali sabbato post octavas Corporis Christi proximo, anno Domino millesimo quingentesimo sexagesimo septimo, regni vero nostri anno trigesimo octavo. Valentinus Dembinski de Dembiany regni Poloniae cancelarius. Ad mandatum proprium sacrae regiae maiestatis.Post quarum literarum sacrae maiestatis regiae lectionem et publicationem praefati consules satisfaciendo decreto suae maiestatis regiae, praentaverunt iudicio praefato personas infrascriptas ad exequendam elucidationem seu liquidationem praefata libertatis theloneorum videlicet duos consules seniores famatos Wolffgangum Scholc et Georgium Woiner, item duos ex scabinis iuratis Stanislaum Kraiser et Mathiam Socha ac tres ex medio communitati ad actum praesentem designates Thoros Iwanischowicz Armenum, Martinum Hanel et David Rutenum homines senes et ex praedecessoribus suis mercatores.
Ad quorum consulum Leopoliensium requisitionem et affectationem additus est ministerialis terrestris providus Andreas de Stratyn ad exequandum decretum sacrae regiae maiestatis iuxta rotam iuramenti in decreto praefato contentam. Qui quidem Andreas ministerialis in vim relationis suae recognovit. Quia praefati famati Wolffgangus Scholc, Georgius Woiner, consules, Stanislaus Craiser et Mathias Socha, scabini, necnon Toros Iwanissowicz, Martinus Hanel et David Rutenus in praesentia et publica eiusdem iudicii audientia praestiterunt iuramentum corporale iuxta rotam in decreto sacrae maiestatis regiae descriptam in haec verba: “Nos iuramus Deo omnipotenti, quia cives Leopolienses ab antecessoribus suis iuxta privilegii sui contenta in quieta et pacifica possessione usuque libertatis suae praefate in hunc usque diem fuerunt esseque iuste et legitime debent. Ita nos Deus adinvet et Sancta Crux”. Iudicium itaque terrae Leopoliense elucidationem iuramentalem modo praemisso factum iuxta mandatum sacrae maiestatis regiae suscepit et ad acta terrestria inscribi admisit. Supra quo memoriale positum est. Bartholomaeus Koritko terrae Leopoliensis notarius subscripsit. Ex actis terrestribus Leopoliensis extractis. Post cuius elucidationis sic, ut praemittitur in iudicio terrae Leopoliensis mediis corporalibus iuramentis, per praefatos cives nostros Leopolienses vigore decreti serenissimi olim principis Sigismundi Augusti praedecessoris nostri in ea ipsa re emanati, factae praesentationem, debita cum instantia nomine famatorum proconsulis et consulum advocati et scabinorum totiusque communitatis civitatis nostrae Leopoliensis, praefatae nobis per nuntios civitatis illius supplicatum extitit, ut suprascriptam libertatum eiusdem civitatis nostrae a solutione theloneorum regni nostri elucidationem seu comprobationem, renovare atque authoritate nostra regia approbare, confirmare, ratificareque dignaremur. Nos itaque supplicationibus nuntiorum praefatorum civitatis eiusdem nostrae Leopoliensis, cuius fidei constantia erga nos et serenissimos antecessores nostros satis ab unde extitit ac etiam nunc extat, commendata, ut pote iustis et rationi consonis benigne annuentes praenominatam elucidationem seu libertatum antiqui usus comprobationem authoritate nostra regia approbandum, ratificandum et confirmandum duximus approbamusque, ratificamus et confirmamus hisce literis nostris, decernimusque elucidationem ipsam huiusmodi robur, perpetuae firmitatis obtinere debere et insuper omnibus et singulis capitaneis, theloneorum regni nostri praefectis et officialibus quibusvis seu eorum loca tenentibus in universum mandamus, ut praefatos cives nostros Leopolienses cum bobus, equis, curribus, vaccis, pecoribus, pecudibusve et aliisque quibusvis mercibus quoqumque nomine vocitatis, in locis omnibus regni nostri circa praefatas ipsorum libertates et immunitates, tam in eundo, quam redeundo, quotiescumque opus fuerit a solutione quorumvis theloneorum nostrorum et regni nostri finitimo novo duntaxat Krzepicense excepto, conservetis et conservari curetis ipsosque ubivis locorum cum omnibus mercibus ipsorum libere transire et negociari permittatis et permitti faciatis. In cuius rei fidem et testimonium sigillum nostrorum praesentibus est appraessum. Datum Cracoviae in conventu regni generali foelicis coronationis nostrae die duodecima mensis Aprilis, anno Domini millesimo quingentesimo septuagesimo quarto, regni vero nostri anno primo.Petrus Dunin Wolski Gnesnensis canonicus et regni Poloniae vicecancellarius.
Relatio reverendi Petri Dunin Wolski Gnesnensis canonici et regni Poloniae vicecancelarii.
енріх, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної (грамоти) повідомляємо всім і кожному, кому необхідно, які читатимуть. Представили нам славетні наші львівські міщани паперові декрети, нижче написані, під титулом найяснішого покійного короля Сигізмунда Августа, нашого попередника, скріплені печатками судді, підсудка і підписом писаря Львівської землі, про роз’яснення чи пояснення привілею, наданого цим міщанам найяснішою покійною панею, (благочестивої) пам’яті Ядвігою, королевою Польщі, про звільнення від мит у королівстві і наших маєтках і підтвердженого покійним благочестивої пам’яті королем Владиславом, нашим попередником, тримаючи їх у себе, цілі, непошкоджені, без будь-якого дефекту. І просили нас ці львівські міщани, щоб ми вважали за гідне вищеназвані грамоти написати на пергаменті і нашою печаткою (скріпити), у формі копій вийняти (з оригіналів), нашою королівською повагою схвалити, підтвердити і ратифікувати. Цей зміст дослівно наводиться.
Діялося на земських львівських рочках* у середу після свята св. діви Маргарити року Божого 1567. Особисто з’явившись у суді і при даних земських львівських актах славетні львівські райці Альберт бакалавр і Микола Гелазин, доктор права, від свого імені та за дорученням славетних бурмистра та райців, війта і лавників та всієї громади нашого міста Львова внесли грамоту декрету священного королівського маєстату в справі роз’яснення чи пояснення звільнення від сплати мита у королівстві і маєтках священного королівського маєстату, скріплену на загальному сеймі у Пйотркові титулом і нашою маєстатичною печаткою.
Грамоту декрету священного королівського маєстату оприлюднено і прочитано з таким змістом.Сигізмунд Август, Божою ласкою король (тиутлатура). Шляхетні львівські земські суддя, підсудок і писар на найближчих земських судових засіданнях, які дану нашу грамоту будуть шукати, вірні милі нашою королівською ласкою, наші вірні милі шляхетні. У найближчий минулий наш королівський сейм, що відбувся у Любліні, були відіслані нами бурмистер і райці нашого міста Львова до земського львівського суду, щоб на земських рочках, що безпосередньо після Люблінського сейму мають відбутися, (міщани) свій привілей (наданий найяснішою покійною панею, (благочестивої) пам’яті Ядвігою, королевою Польщі, про звільнення від сплати мита у королівстві**, наших маєтках і підтверджений найяснішим Владиславом, королем Польщі, її чоловіком***) при нас і при наших депутатах у Варшаві на вальному королівському сеймі пред’явили згідно з декретом тим нашим депутатам і (зробили) роз’яснення чи пояснення про використання такого звільнення від сплати мит. Як правильно нам повідомили про львівські земські рочки, що на днях після (свята) Богоявлення року вже біжучого припадали, через вторгнення татар у наші подільські землі не могли відбутися. Внаслідок цього, ці міщани таке роз’яснення зробити і виявити мінімально змогли. Тому ми робимо недійсним декрет згаданим нашим депутатам, даний у цій справі. А цих львівських міщан до вашого земського суду чи до земських рочків, що мають у Львові відбутися після Пйотрковського сейму, відсилаємо даною нашою грамотою. З цієї причини нашим вірним наказуємо, щоб для такого роз’яснення чи пояснення звільнення від сплати мит згадані (міщани) тілесну присягу склали через двох старших з колегії чи стану райців, потім двох лавників і трьох (представників) з міської громади Львова, що з свого складу хай визначать. І хай будуть заслухані з такими словами, яких ці міщани від своїх попередників згідно зі своїм наявним привілеєм у спокійне і мирне володіння і користування згадане звільнення (вживали), що аж до цього дня мали і справедливо та законно повинні (мати). І роз’яснення чи пояснення клятвенно до згаданих земських актів накажіть вписати. Інше, що має бути зроблене в подальшому поступі (справи), справедливо і законно зробіть. Задля нашої ласки і вашої вірності своїм урядам іншого не робіть. Дано у Пйотркові на вальному сеймі, у суботу після октави (свята) Божого Тіла, року Божого 1567, нашого панування - 38. Валентин Дембінський з Дембян, канцлер Польського королівства. За власним розпорядженням священного королівського маєстату.
Після читання та оприлюднення грамоти священного королівського маєстату райці, виконуючи декрет королівського маєстату, представили згаданому суду нижчеописані особи до виконання роз’яснення чи пояснення згаданого звільнення від сплати мит, а саме: двох старших райців славетних Вольфганга Шольца4* і Георгія Войнера, також двох присяжних лавників Станіслава Крайзера і Матія Соху і трьох з грона громади, що до даних актів визначені - Тороса Іванисовича, вірменина, Мартина Ганеля та Давида Русина5*, старших людей і за походженням купців. До чого на вимогу і домагання львівського консулату є доданий земський возний обачний Андрій зі Стрятина для виконання декрету священного королівського маєстату згідно зі взірцем присяги, що міститься у згаданому декреті. Возний Андрій, зі свого боку, силою свого свідчення визнав, що згадані райці славетні Вольфганг Шольц і Георгій Войнер, лавники Станіслав Крайзер і Матій Соха, а також Торос Іванисович, Мартин Ганель та Давид Русин у присутності (суду) і публічно цьому судові склали тілесну присягу згідно зі взірцем, описаним у декреті священного королівського маєстату у таких словах: “Ми присягаємо всемогутньому Богові, що львівські міщани від своїх попередників згідно зі своїм наявним привілеєм мали спокійне і мирне володіння та користування згаданим звільненням аж до цього дня і справедливо та законно повинні (мати). Хай нам Бог і Святий Хрест допомагає”. Таке клятвенне роз’яснення при львівських земських (актах), вищезгаданим способом зроблене, згідно з мандатом священного королівського маєстату прийняв (возний) і до актів земських записати допустив. Про що пам’ятне є складене. Бартоломей Коритко, Львівської землі писар, рукою власною.
Із львівських земських актів роз’яснення вийнято після цього, що було допущене у львівському земському суді шляхом (складання) тілесної присяги згаданими нашими львівськими міщанами згідно з декретом найяснішого покійного володаря Сигізмунда Августа, нашого попередника, який у цій справі видав (декрет). Зробленим поданням іменем славетних бурмистра і райців, війта і лавників та всієї громади нашого згаданого міста Львова, посланці того міста просили нас, щоб ми вважали за гідне вищеописане роз’яснення чи пояснення звільнення цього нашого міста від сплати мит у нашому королівстві відновити та нашою королівською повагою схвалити, підтвердити і ратифікувати. Таким чином, ми на розумне та доцільне прохання згаданих посланців цього нашого міста Львова, що вірну постійність достатньо виявляли стосовно нас і наших попередників та тепер виявляють; виявляємо милостиво згоду, щоб згадане роз’яснення чи пояснення для користування давніми звільненнями повагою нашого маєстату вважали підтвердити, ратифікувати, схвалити і схвалюємо, ратифікуємо та підтверджуємо цією нашою грамотою. І вирішуємо таке роз’яснення сильною, вічною міцністю наділити. Понад це всім і кожному, старости і митники нашого королівства, будь-які префекти і урядовці, що ті місця тримають, у всьому наказуємо, щоб згадані наші львівські міщани з своїми волами, кіньми, возами, коровами, великою і дрібною худобою та іншими будь-якими товарами будь-якої назви у всі місця нашого королівства згідно зі згаданими такими вільностями і звільненнями, як в дорозі туди, так і звідти, скільки би разів (міщани) не їхали, від сплати будь-яких наших мит і нашого королівства, тільки за винятком нововстановленого податку “крепицького“6*, зберігайте і дотримуйтеся, дбайте, щоб у всіх цих місцях зі всіма товарами їм (міщанам) вільно було перевозити і торгувати ви дозволяли і робили, щоб (інші) дозволяли. Для засвідчення і довір’я до цієї нашої (грамоти) печатка є притиснута. Дано в Кракові на нашому вальному сеймі, в день щасливої нашої коронації 12 квітня, року Божого 1574, нашого панування - 1.
Петро Дунін Вольський, віце-канцлер Польського королівства.
За свідченням велебного Петра Дуніна Вольського, гнезненського каноніка, віце-канцлера Польського королівства.
* Про земський суд див. примітку до док. №158.
** Див. док. №9.
*** Див. док. №10.
4* Вольфганг Шольц - представник відомої патриціанської родини Шольців-Вольфовичів (див.: Lozinski W. Patrycyat i mieszczanstwo lwowskie w XVI-XVII wieku. Wyd. 2. - Lwow, 1892. - S.68 i nn).
5* Давид Русин - чільний діяч української громади Львова, опікун церковного братства при Успенській церкві; на його кошти будувалася дзвінниця коло цієї церкви, що несподівано завалилася 1578 р.
6* Назва податку походить від польського міста “Krzepice”.