1671 р., жовтня 30, Львів Михайло підтверджує та повністю наводить текст привілею Яна Казимира, датованого 30 травням 1661 р.

Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.776. Документ у вигляді зошита з чотирьох пергаментних аркушів: 38,4х28,8 + 7,7 см. Ініціал “N“. Написи: “Confirmatis adaequationis civitatis Leopo- liensis Cracoviensi et Vilnensi civitatibus” (XVII), “Feria 6-ta ipso die festi Exaltationis sanctae Crucis videlicet die 14 mensis Septembris, anno Domini 1781 prvilegium praesnts ad acta castrensia Leopoliensia per oblatam porrectum, susceptum et ingrossatum est” (XVIII).

Коп.: ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.1, спр.135, арк.14-16.

Регест: Каталог, №954.

n nomine Domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. Nos Michael Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Kiioviae, Volyniae, Podoliae, Podlachiae, Livoniae, Smolensciae, Severiae Czernichoviaeque. Notum testatumque facimus praesentibus litteris nostris, universis et singulis. Exhibitas nobis esse nomine et ex parte nobilium et spectabilium seniorum nationis Armenica civium civitatis nostrae Leopoliensis litteras serenissimi Ioannis Casimiri praedecessoris nostri charissimi autenticas adaequationem civitatis Leopoliensis civitatibus Cracoviensi et Vilnensi, in se continendas, sanas et alaesas nullique suspicioni obnoxias, supplicatumque nobis, ut easdem authoritate quoque nostra approbare et confirmare dignaremur. Quarum tenor de verbo ad verbum sequenti continentur serie et contextu.

Далі наводиться привілей Яна Казимира, датований 30 травням 1661 р., див. док. №196. Після цього подано текст:

Locus sigilli pensilis maiestativi. Nos itaque Michael rex supranominatus supplicationi praedictae, uti iustae et aequitati consonae benigne annuentes suprainsertas litteras in omnibus punctis, clausulis, articulis, paragraphis, contextis et conditionibus in toto et in minima earum parte approbandas, confirmandas, ratificandas, innovandas et roborandas esse duximus prout in quantum iuris est approbamus, confirmamus, ratificamus, innovamus et roboramus praesentibus hisce litteris nostris.

Michael rex.

Stanislaus Buzenski generalis regens cancellarii regni.

В ім’я Господа амінь. Для вічної пам’яті справи. Ми Михайло, Божою ласкою (титулатура). Даною нашою грамотою робимо відомим та засвідчуємо всім і кожному. Подали нам від імені та з боку шляхетних і знаменитих старійшин вірменської нації, міщан нашого міста Львова, автентичну грамоту найяснішого Яна Казимира, нашого дорогого попередника, що містила в собі зрівняння міста Львова з Краковом та Вільно, цілу і неушкоджену, позбавлену жодної підозри; і просили нас, щоб ми вважали за гідне її (грамоту) нашої повагою схвалити і підтвердити. Зміст якої дослівно приводиться, зберігаючи зв’язок та контекст.

Далі наводиться привілей Яна Казимира, датований 30 травням 1661 р., див. док. №196. Після цього подано текст:

Місце підвісної маєстатичної печатки. Таким чином, ми Михайло, вищеназваний король, ласкаво схиляючись до вищезгаданого прохання, як справедливого та розумного, вищевнесену грамоту в усіх пунктах, клаузулах, статтях, параграфах, зв’язках, умовах, в усьому (загалом) і (конкретно) в кожній частині, вважали ратифікувати, відновити і зміцнити, як є відповідно до права схвалюємо, підтверджуємо, ратифікуємо, відновлюємо і зміцнюємо цією даною нашою грамотою; вирішуємо, що завжди повинна мати і володіти силою та міццю належної і незворотньої чинності. Для більшої довіри цього всього і міцнішої сили дану (грамоту) нашою рукою підписали та королівською печаткою наказали скріпити. Дано у Львові 30 жовтня, року Божого 1671, а нашого панування 3 року.

Михайло, король.

Станіслав Буженський, генеральний регент королівської канцелярії.

1673 р., липня 7, Варшава

Михайло звільняє львівських міщан від сплати подимного та деяких інших податків, накладених на місто сеймиком шляхти руського воєводства у Судовій Вишні, і зменшує з 10 до 5 тис.

Коп.: MK, 209, k.654v-666 (титульний напис копіїста: “Rescriptum dedaratorium za tymie miastem Lwowem”); ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.1, спр.110, арк.211-214.

Облята: ЦДІАУЛ. - Ф.9, оп.1, спр.429, арк.1517-1520.

ichal z Bozey laski krol Polski, wielki xi^ze Litewski, Ruski, Pruski, Mazowiecki, Zmudzki, Inflantski, Wolynski, Kiiowski, Podolski, Podlaski, Smolenski, Siewierski y Czerniechowskie a Szwedski, Gotski, Wandalski dziedziczny krol]¹. Wszem wobec y kazdemu zosobna, komu o tym wiedziec nalezy, osobliwie iednak wielmoznym, urodzonym dignitarzom, urz?dnikom, tudziesz poborcom y contribuciy wszelakich publicznych iakim kolwiek imieniem nazwanych exactorom, naostatek urz?dom y s^dom wszelakim woiewodztwa Ruskiego ziemi Lwowskiey wiadomo czyniemy. Condolere nam przychodzi calamitati miasta naszego Lwowa, ze lubo dosyc evidentia cnoty y milosci ku tey oyczyznie, w dotrzymaniu nam y rzeczypospolitey pod czas przeszlego Tureckiego y innych dawnieyszych oblezenia, z wielk^. strata y znisczeniem fortun swoich stateczney wiary y w odwaznym sil nieprzyiacielskich na sobie zatrzymaniu, m?stwa y odwagi wyswiadczylo testimonia, y zato plus quam iusto respectu, tak nas samych, iako y caley rzeczypospolitey presie w nagrod? straconych pod oblezenie substantiy od wszelakich in genere contributiy publicznych (wyi^wszy tylko niktore w konstituciey per expressum mianowane) za zgodnym wszech stanow utriusque gentis zezwoleniem y uchwal^. per novellam constitutionem seymu blisko przeszlego do lat szesciu zupelnych uwolnione y libertowane iest. A nadto lubo w tak gwaltownym rzeczypospolitey razie znowu powstai^cey na panstwa nasze pot?gi Tureckiey nalezytey dla przysposobienia wszelakiey na swieze nieprzyiacielskie szturmy gotowosci, powinnoby bydz ochronne, gdy attritas fortunas suas dla znisczonych et in parte zawoiowanych tamtych a zatym odpadlych wszytkich do pozywienia sposobom y handlow restaurare niepoczyna y owszem codzien przez ustawiczne bono publico calego miasta skladki y exactie ad deteriorem conditionem przychodzi y nisczeie, przeci? iednak (iako in praesenti consilio bellico proponowano iest) nowemi per lauda particularia woiewodztwa Ruskiego contrybutiami, contra expressas mentem et litteram eiusdem legis publicae novellae constitutions gravatur, gdy seymik Wisinski swezo odprawiony uchwaliwszy, vigore takze nowellae constitutionis, appobationem laudorum, na zaplate stypendiorum militarium czwerci zatrzymanych, podymnego, tesz contribute na miasto Lwow y wszytkich obywatelow tamecznych wlozyl y wypraw? z dymow na aucti^.

swezo laudo Visnensi palatinatus Russiae uchwaloney, to iest od placenia y wydawania podymnego, y wyprawy zolnierza z dymow, na aucti^. woyska, declaruiemy et a vigore laudi particularis eiusdem illiusque quavis executione, ex plenitudine potestatis nostrae regiae et consilii praesentis bellici relaxuiemy y de pleno cum hac expressa declaratione, chocby tesz wyprawy ziemie Lwowskiey tantum quantum by na toz miasto Lwow przypadalo umnieyszylo si?, uwalniamy, a przy constitutiey y wolnosciach, w niey pozwolonych y nadanych, cale y nienaruszenie zachowuiemy. Insuper mai^c relati^, od wielebnych y urodzonych commisarzow, z seymu przeszlego do Lwowa naznaczonych, z iak^.

Michal krol.

Stanislaus Buzenski Gnesnensis, Varmiensis canonicus, regens cancellariae regni.

¹ Текст подано за копією ЦДІАУЛ.

ихайло, Божою ласкою король (титулатура). Всім і кожному зокрема, кому необхідно про це знати, однак особливо вельможним, шляхетним достойникам, урядникам, а також збирачам податків і екзакторам всяких публічних контрибуцій, якими б іменами не називалися, нарешті всім урядам і судам Львівської землі Руського воєводства повідомляємо. Доводиться нам турбуватися через нещастя нашого міста Львова, що достатньо засвідчило приклади

мужності та відваги, очевидні чесноти і любов до вітчизни, в дотриманню нам і державі статечної вірності під час минулої турецької[113] та інших давніших облог, у відважному затриманні на собі ворожих сил з великими втратами і знищеннням своїх пожитків; через це більш ніж справедливо під нашим тиском та всієї держави в нагороду втрачених під час облоги засобів є звільнене на 6 повних років від всіляких загалом публічних контрибуцій (за винятком тільки деяких, що чітко в конституції названі) за обопільною згодою всіх станів обох палат (?) та ухвалою нової конституції на недавно минулому сеймі; і понад це повинно охоронятися при раптовому виникненні для наших держав турецької загрози, бути всіляко підготовлене до нових ворожих штурмів, коли ж (місто) не починає відновлюватися в своїх заниклих маєтках через знищення і частково замороження тих усіх можливих способів для прожиття та торгівлі; та загалом щодень через безперервні для публічного добра збори і податки цілого міста до гірших умов доводиться та бідніє, однак при тому (як на даній військовій нараді є пропоновано) новими контрибуціями через партикулярні ухвали Руського воєводства обтяжується проти висловленого духу та букви того нового публічного закону, коли Вишенський сеймик, що недавно відбувся, також відповідно до нової конституції, схваленням ухвал для сплати затриманої платні кварцяним військовикам[114] подимне, також контрибуцію на місто Львів та всіх тих мешканців наклав та виправою з димів на збільшення війська, за ухваленою конституцією, обклав те ж місто тою ж ухвалою[115]. І щоб не була (ухвала) суперечна звільненню за публічним законом, (шляхта на Вишенському сеймику вважала) що та контрибуція подимного на сплату давнього боргу виникла і наказала, щоб (міщани) як встановлене подимне давали, так і жовнірів з димів виряджали. А що універсальний закон, який виникає за згодою цілої держави, приватними партикулярними ухвалами не може і не повинен підпорядковуватися, і та конституція місту Львову служить загалом у випадку всіх і кожного публічного податку, який би в майбутньому ухвалений був, мав би стягуватися без обмеження в часі. Тоді ми за порадою та дозволом панів наших рад та шляхетних депутатів зі шляхетного стану, визначених публічним законом обох народів, які на той час були при нас на військовому засіданні сенату, йдучи та зважаючи на момент державної безпеки, добру постанову для того міста в той час виносячи та бажаючи львівським міщанам, які знищені до останньої межі облогами та податками, хоч будь-яким наданням вольності допомогти, а потім, щоб (міщани) на всі виникаючі для нашої держави небезпеки охочіше всі можливі приготування змогли виконати. Посилаючись на загальний закон нової конституції за (рішенням) даної воєнної наради (робимо) їх вільними та ціле місто з передмістями та міськими селами від складання цієї контрибуції, недавно ухваленої Вишенським сеймиком Руського воєводства, тобто від сплати та складання подимного (податку) та від виправи жовнірів з димів для збільшення війська. Оголошуємо і від будь-якого виконання цієї партикулярної ухвали повнотою нашої королівської влади та даної військової наради їх вивільняємо і цієї ясно висловленою декларацією звільняємо, хоч би ті виправи Львівської землі, які припали би на те місто Львів, були зменшені, та при конституції та звільненнях, дозволених і наданих в ній, цілком і непорушно зберігаємо. Нарешті, маючи свідчення від велебних та шляхетних комісарів, нприначених до Львова з минулого сейму, з якими труднощами та утисками для убогих людей стягується сума, накладена справедливо за необхідністю на тих міщан, які під час облоги міста були відсутні; зважаючи на їх очевидну бідність та маючи (до них) співчуття, наполовину податок на 10 тисяч талерів, ухвалений через грамоту до архіву (?) відповідно до публічного закону; вважали звільнити тих львівських міщан та жителів, що під час турецької облоги були відсутні, відповідно повагою цієї військової наради фактично звільняємо у вивільняємо. Так що, коли половину, тобто 5 тисяч талерів зберуть та віддадуть, від залишку, тобто від других 5 тисяч талерів мають бути цілком вільні та звільненні. Однак, щоб складені та віддані 5 тисяч талерів ні на що інше, тільки на фортифікацію міста (як це є висловлено у згаданій грамоті до архіву (?))були використані. Вельможному маршалкові, великому коронному гетьманові від держави є доручена найвища опіка стосовно цього. Доводимо до відома всім, кому це необхідно знати, однак особливо збирачам податків, також усіляким судам та урядам, велебним та шляхетним нашим комісарам, хочемо мати (у всьому волю) та наказуємо, щоб згаданих львівських міщан до сплати та складання тих контрибуцій подимного та від виправи з димів не змушували, їх жодними вироками за нескладання (податків) не обтяжували, а уряди, щоб тих вироків не сміли виконувати, за правом та фактично починати (виконання вироків), але при тій сеймовій вільності та звільненні відсутніх (під час облоги) міщан від (сплати) половини вищезгаданої суми цілком та непорушно зберегли і старалися та домагалися, щоб (міщани) були залишені вільними, з огляду на кари, (накладені) на порушників публічних законів. А щоб цей універсал дійшов до відома всім, наказуємо його вписати в гродські акти і відповідно до звичаю опублікувати. Тому для кращого довір’я, нашою рукою підписавшись, нашу печатку наказали притиснути. Дано у Варшаві 7 липня, року Божого 1673, нашого панування 4 року.

Михайло король.

Станіслав Бузенський, гнезненський, вармійський канонік, регент королівської канцелярії. ^{* ** ***}