1387р., жовтня 18, Городок Владислав ІІ підтверджує та повністю наводить привілей Владислава Опольського від 9 грудня 1372 р.
Коп.: ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.613, арк.6зв-7; Czart., 2003, s. 326-328.
Опубл.: AGZ, Ш, s. 77.
n nomine Domini amen.
Ad perpetuam rei memoriam. Wladislaus Dei gracia rex Polonie, Lithuanieque princeps supremus et heres Russie etc. Revera clemencia salvatis humanis heneris quam, quis inbecillitati, que decursu temporis et oblivionis errore plurimum obnubilatur, industriosum ad hoc redidit ingenium, ut actus suos et signanter perpetuitatem continentes conswevit literas approbationibus et fidedignorum testimonio perhennare, hanc fidelium nostrorum civium tociusque universitatis civitatis nostre Lemburgensis, maiestati nostre oblata peticio conviniebat, quatenus literam illustris domini Ladislai ducis Opoliensis etc. serenissimi nostri carissimi maiori ipsius sigillo pendente signatam, non rasam, nec viciatam, sed omni prorsus suspicionis vicio carentem, de nostre celsitudinis, pietate solita specialibus nostris literis innovare, ratificare et confirmare dignaremur. Cuius quidem litere tenor sequitur in hec verba.Далі наводиться текст привілею Владислава Опольського від 9 грудня 1372р., див. док. №4. Після цього подано текст.
Nos itaque predictorum civium ac tocius universitatis civitatis nostre Lemburgensis iustis et honestis peticionibus generosius acclinati suprascriptam literam in omnibus suis punctis, clausulis, articulis et sentenciis innovamus, approbamus, ratificamus et confirmamus, presencium patrocinio mediante, decernentes eandem literam in eisdem suis punctis, clausulis, articulis et sentenciis perpetuam obtinere roboris firmitantem. Harum quibus sigillum nostrum appensum est testimonio literarum. Actum in Grodek ipso die sancti Luce evangeliste, anno Domini MCCC octuagesimo septimo, presentibus hiis Iohanne palatino Sandomiriensi et capitaneo Russie, Nicolao castellano Wisliciensi et marschalco curie nostre, Wlodcone pincerna et Hanicone subpincerna, Petro Schaffranecz subdapificio Cracoviensi et Jacuschio de Medzwedz vexillifero ac aliis presentibus nostris fidelibus fidedignis. Datum per manus venerabilis Zaclice prepositi Sandomiriensi, aule nostre cancelarii fidelis dilecti.
ім’я Г оспода амінь. Для вічної пам’яті справи. Владислав, Божою ласкою (титулатура). З бігом часу і помилками забуття багато що покривається таємницею, тому дійсно є сприятливою милість спасенного людського роду, діяльний розум якого, перемагаючи безсилля, свої дії, і особливо, ті, що заслуговують на вічність, зазвичай увіковічнює підтвердними грамотами та гідними довір’я свідченнями. Ці наші вірні міщани і вся спільнота нашого міста Львова до нашого маєстату прохання подали, щоб грамоту найяснішого пана Владислава, князя Опольського і т.д., нашого дорогого брата, яка його більшою підвісною печаткою скріплена, не зішкрябана, не підроблена і позбавлена жодних підозрінь та дефектів, вважали за гідне нашою високістю зі звичною добросердечністю перевірену грамоту відновити, ратифікувати та підтвердити. Зміст цієї грамоти наводиться у таких словах.
Далі наводиться привілей Владислава Опольського від 9 грудня 1372 р., див. док. №4. Після цього подано текст:
Таким чином, ми на справедливі і чесні прохання вищезгаданих міщан і всієї спільноти нашого міста Львова великодушно схилившись, вищеописану грамоту у всіх тих пунктах, клаузулах, статтях і реченнях відновлюємо, схвалюємо, ратифікуємо і підтверджуємо. При заступництві і посередництві даної (грамоти) вирішуємо ту грамоту в усіх її пунктах, клаузулах, статтях і реченнях навічно наділити, підсилити і зміцнити. Для засвідчення цієї грамоти нашу печатку є підвішано. Діялося в Городку в день св.Луки, євангеліста, року Божого 1387, у присутності (список свідків). Дано через руки велебного Заклича, сандомирського намісника, канцлера нашого двору, вірного милого.