<<
>>

1674 р., червня 8, Варшава Ян Собеський звільняє львівських міщан від сплати всіх податків, за винятком поголовного податку, а також мит, що повинні йти на фортифікацію міських укріплень

Облята: ЦДІАУЛ. - Ф.9, оп.1, спр.430, арк.760-763.

Коп.: ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.613, арк.358зв-359; оп.1, спр.110, арк.277-278зв.

an Trzeci z Bozey laski krol Polski, wielki xi^ze Litewski, Ruski, Mazowiecki, Zmudzki, Kiiowski, Wolhynski, Podolski, Podlaski, Inflantski, Smolenski, Siewerski y Czerniechowski.

Wszem wobec y kazdemu zosobna, komu to wiedziec nalezy, osobliwie iednak wielmoznym urodzonym dignitarzom, urzednikom, tydziesz poborcom y kontrybutyi wszelakich publicznych iakimkolwiek imieniem nazwanych exactorom, na ostatek urz?dom y s^dom wszelakim woiewodztwa Ruskiego ziemie Lwowskiey wiadomo czyniemy. Iz iak skoro na thron krolewski osierocialych panstw miley oyczyzny naszey z woley Bozey, za zgod^. wszystkich stanow zostalismy wolnemi obrani glosami, zaraz zalosne od obywatelow miasta Lwowa, niepryiacielskiemi, a osobnie teraz swiezo tureckim zruinowanego obl?zeniem y do senatus consilium bellicum, wniesione doszly nas suppliki, ze lubo od caley rzeczypospolitey za nieodmienney wiary dochowanie, za dzielnie y m?zne w resistentiey tak pot?znemu nieprzyiacielowi odwagi za zniszczenie po wielkiey cz?sci substantyi in vim gratitudinis et emeritae virtutis lege publica, nadana do lat szesci ab omnibus generaliter contributionibus libertatia osobnym rescriptem ex senatus consilio bellico in anno 1673 dnia siodmego miesi^ca lipca, sine restrictione temporis iest stwierdzona y deklarowana. Przecie iednak in contrarium tey libertatiey ziemia Lwowska respektem iakoby na wyplacenie dawnego dlugu chor^gwiom w sluzbie b^d^cym zatrzymanego laudami swemi na seymikach particularnych tosz miasto poci^gac zamysla, y de facto w s^dach kapturowych dekretami aggrawui^c zniszczonych ludzi prawie ad ultima redactos, kilk^dziesi^c podymnych oneruie, y do placenia przymusza.
Przychodzi nam tedy oczywistemu tych kraiow zniszczonych spectatosi osobliw^. nad tym miastem upadlym miec commiserate, cz?sce zebysmy utrapionym tym ludziom dobrotliw^. r?k? nasze pansk^. podali, cz?sce zebysmy ich przeciw nast?puecym zabiegom nieprzyiacielskim bu podobney zach?cili resistentiey. Przeto naradziwszy si? z panami radami przy boku naszym ex omnibus ordinibus regni teraz in consilio bellico postcomitiali b?d^cemi, chc^c do dalszey zach?cic zyczliwosci w nagrod? stateczney wiary przy nadanych wolnosciach tosz miasto cale zachowuiemy y od wszystkich in genere podatkow podymnego, szel?znego, accyzy y czopowego, wyi^wszy samo poglowne y cla wszystkie, ktore na fortifikate tegosz miasta obracac si?, a per deputatos ex magistratu cum iuramentis wibierac powinno, pierwsze wyzey wspomnione senatus consultum bellicum, in omnibus et singulis eius punctis utwierdzai^c z przedmiesciem y wioskami uwalniamy. Wi?c y dekreta s^dow kapturowych ziemie Lwowskiey na tosz miasto z wioskami ferowane, zeby niebyly in execute tam officiosa, quam forti militari deklaruiemy, zwlaszcza, iz lauda particularia in tantum na seymikach s^. stwierdzone, in quantum legibus publicis non contrariantur, y

constitute zgodnie uchwalone, per lauda particularia infringi niepowinny, a to wszystko za zdaniem consilii praesenti bellici. Na co dla lepszey wiary r^k^. si§ nasz^. podpisawszy pieczec nasz§ przycisn^c rozkazalismy. Dan w Warszawie dnia VIII miesi^ca Czerwca, roku Panskiego MDCLXXIV, panowania naszego 1 roku.

Jan krol.

н Ш, Божою ласкою (титулатура). Всім і кожному зокрема, кому необхідно знати, а особливо, вельможним шляхетним достойникам, урядникам, а також збирачам податків і екзакторам всяких державних контрибуцій, якими б іменами не називалися, нарешті всім урядам і судам Львівської землі Руського воєводства повідомляємо. Коли на королівський трон осиротілих держав (Польщі та Литви) милої нашої вітчизни ми були обрані вільними голосами з Божою ласки і за згодою всіх станів, тоді дійшли до нас жалісні прохання від жителів міста Львова, зруйнованого неприятельськими облогами, а особливо тепер турецькою, вони були віднесені до рішення військового сенату*, і від цілої Речі Посполитої за збереження непохитної віри, за діяльну і мужню відвагу та спротив такому могутньому ворогу, при знищенні більшою частиною (засобів до життя), на знак прихильності до заслуженої мужності, (отримали) законно, публічно надане звільнення на шість років від усіх загальних контрибуцій особливим розпорядженням військового сенату року сьомого липня 1673**, що без відкладення у часі було затверджене і деклароване.

Однак, всупереч цьому звільненню львівська земля особливим розпорядженням нібито на сплату давнього боргу хоругвам, що є на службі, затриманого своїми ухвалами на місцевих сеймиках, те місто змушує (до сплати), і фактично в каптурових судах***, обтяжуючи декретами людей, доведених до останньої межі, кільканадцять подимних накладає і до сплати примушує. Доводиться нам тоді особисто змилосердитися над тими особливо знищеними краями, над тим занепадаючим містом. Частково, щоб тим людям, хто потрапив у біду, нашу добродійну руку подати, частково, щоб їх заохотити на подібний спротив проти наступних дій ворогів; порадившись із панами дорадниками із усіх станів королівства, зараз же на післясеймовій військовій нараді, хочемо надалі (їх) доброзичливо заохотити, в нагороду поважної вірності залишаємо при наданих звільненнях і від (сплати) усяких загалом податків - подимного, шелязного, акцизного і чопового (податків), за винятком тільки поголовного, і всіх мит, які на фортифікацію того міста повинні використовуватися, а депутованими з магістрату з присягами повинні збиратися. Попереднє вищезгадане рішення військового сенату в усіх і кожному пунктах ухвалюємо затвердити (і щодо) передмість та сіл (Львова). Також заявляємо, щоб декрети каптурових судів Львівської землі, винесені щодо того міста з селами, не були в точності, ревно, міцно, силоміць (виконані). А окремі затверджені ухвали на тих сеймиках, які публічним законам не суперечать, і ухвалені згідно з конституцією, через окремі клаузули сили позбавлятися не повинні. А це

все (прийняли) за думкою даного військового сенату. На що для кращого довір’я, нашою рукою підписавшись, нашу печатку наказали притиснути. Дано у Варшаві 8 червня, року Божого 1674, нашого панування 1 року.

Ян, король.

* Військовий сенат - післясеймове засідання сенату у військових справах.

** Див. док. №200.

*** Каптуровий суд - шляхетський суд під час безкоролів’я; проходив у кожній землі.

<< | >>
Источник: М.Капраль. Привілеї міста Львова (XIV-XVIII ст.)/Упорядник М.Капраль, наук. ред. Я.Дашкевич, Р.Шуст. — Львів: Львівське відділення Інсититуту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України; Львівський національний універсистет ім. І.Франка. — 2-е виправлене видання (електронний варіант).. 1996

Еще по теме 1674 р., червня 8, Варшава Ян Собеський звільняє львівських міщан від сплати всіх податків, за винятком поголовного податку, а також мит, що повинні йти на фортифікацію міських укріплень:

  1. 1497 р., червня 20, Львів Ян Ольбрахт звільняє львівських міщан від недавно встановленого мита з метою укріплення фортифікацій міста
  2. 1499 р., квітня 18, Краків Ян Ольбрахт у зв’язку з нападом турків і татар звільняє львівських міщан на 15 років від сплати будь-яких мит від товарів у цілому Польському королівстві
  3. 1506р., лютого 22, Люблін Олександр звільняє львівських міщан від сплати будь-яких цивільних податків і чопового протягом шести років
  4. 1547р., березня 28, Краків Сигізмунд І скасовує на прохання львівських міщан кілька пунктів привілеїв Казимира ІІІ від 17 червня 1356р. та 27 липня 1368р., що стосувалися сплат чиншів з міських земель та судової юрисдикції національних громад
  5. 1527р., липня 19, Краків Сигізмунд І у зв’язку з великою пожежею звільняє всіх жителів міста Львова від усяких чиншів і податків на 20 років, за винятком обов’язку постачання лою на львівський замок, а від чопового звільняє тільки на сім років
  6. 1441 р., червня 16, Буда Владислав ІІІ звільняє мешканців Львова на час від дати цьогодокумента аж до свого приїзду до Львова від сплати мит від усіх товарів, що продаються, насамперед від риби
  7. 1507р., лтого 17, Краків Сигізмунд І звільняє Львів від всіх міських податків і чопового на шість років
  8. 1555 р., червня 14, Пйотрків Сигізмунд Август надає право райцям міста Львова використовувати на відбудову міських укріплень спадщини львівських міщан, що померли без спадкоємців
  9. 1489 р., квітня 16, Краків Казимир IV повідомляє, що звільняє Львів на один рік від сплати будь-яких податків з метою направлення коштів на фортифікацію міста
  10. 1713 р., лютого 22, Варшава Август ІІ звільняє місто Львів від від сплати подвійного "шелязного " податку, накладеного сеймиком Руського воєводства у Судовій Вишні
  11. 1484 р., лютого 17, Люблін Казимир IV, враховуючи велику працю і кошти, вкладені львівськими міщанами на спорудження міських мурів та ровів, а також щоб заохотити їх до закінчення розпочатої роботи, надає Львову ще шість років звільнення від всяких податків і видає в зв ’язку з цим відповідні розпорядження збирачам податків
  12. 1530 р., квітня 8, Варшава Сигізмунд І звільняє місто Львів від сплати податку на коронацією Сигізмунда Августа
  13. 1447 р., серпня 29, Пйотрків Казимир IV визначає місту Львову на утримання у кращому стані міських фортифікацій 20 гривень річно з львівських королівських мит
  14. 1505 р., травня 19, Радам Олександр, щоб заохотити львівських громадян укріплювати міста, звільняє львів’ян та купців від сплати перевізного, мостового та гребельного мит в усій державі, зрівнюючи у цьому відношенні Львів з Краковом
  15. 1494 р., вересня 25, Нове Місто Корчин Ян Ольбрахт, враховуючи велику шкоду, заподіяну Львову пожежею, звільняє на 15 років від нового міського податку тих, які безпосередньо зазнали втрат від пожежі, і на десять років - всіх інших, щоб дати їм можливість відбудувати будинки, вежі та інші укріплення, знищені пожежею
  16. 1565 р., квітня 9, Пйотрків Сигізмунд Август звільняє львів’ян від обов’язку постачати підводи постільничим та іншим королівським посланцям; прибутки від “шосу“ мають йти на потреби міста, за винятком 400 злотих, що щорічно відходитимуть до королівського скарбу
  17. 1706р., жовтня 9, обоз під Олжею Август ІІ звільняє місто Львів від від сплати "шелязного " податку
  18. 1476 р., серпня 21, Пйотрків Казимир IV, враховуючи розташування Львова поблизу ворожих країн, звільняє його на вісім років від усяких податків і контрибуцій для того, щоб місто мало можливість виділити кошти на укріплення оборонних мурів, валів, та наказує одночасно руському генеральному старості Рафалові з Ярослава зберігати за львівськими міщанами ці права
  19. 1633 р., березня 15, Краків Владислав IV надає магістрату право знімати чинш з ярмаркових крамів, а також звільняє від податків вдіврайців
  20. 1527р., липня 19, Краків Сигізмунд дозволяє місту Львову на 20 років проводити щосуботи м’ясний торг або так звану сохачку, вільну від оплати, і звільняє львівських різників від податків на 20 років
- Law - Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -