1505 р., травня 19, Радам Олександр, щоб заохотити львівських громадян укріплювати міста, звільняє львів’ян та купців від сплати перевізного, мостового та гребельного мит в усій державі, зрівнюючи у цьому відношенні Львів з Краковом

Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр. 275. Пергамент: 34,8х65,7 + 13,5 см. Ініціал “І“. Написи: “Regestrataе” (XVI), “Alexandri regis privilegium libertationis civium Leopoliensium a solutione omnium vectigalium regni et adequatio civitati Cracoviensi, anno 1505” (XVI-XVII), “Super libertate thelonei, 1505” (XVI), “Russia, 8 aprilis, libertas a non solutione thelonei per sacram regiam maiestatem, 1505.

Коп.: MK, 21, k.193; MK, 21, k.203-203v; ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.614, арк.40-41; спр.646, арк.51-53зв.

Опубл.: AGZ, IX, s.224-226.

Регести: MRPS, III, №2136; Каталог, №315.

чіі nomine Domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. Regia dignitas et omnium principantium auctoritas tanquam universorum subiectorum debitrix et patrona . multis tunc incommodis occurrere solet, cum id, quod pro meliori subditorum suorum statu perpetuo concedit, ne id ipsum una cum tempore perditum eas literarum sigillorum testiumque munimine roborat et perhennat, proinde nos Alexander Dei gracia rex Polonie, magnus dux Litvanie, necnon terrarum Cracovie, Sandomirie, Siradie, Lancicie, Cuiavie, Russie, Prussie ac Culmensis, Elbingensis et Pomeranie domi- nus et heres etc. Significamus tenore presencium, quibus expedit, universis, presentibus et futuris, harum noticiam habituris, quia attendentes fidem et summe diligencie operam, quam famati cives nostri Leopolienses ad fortificandam et muniendam civitatem Leopolim preteritis temporibus et de presenti fervide gessisse sunt comperti, illam fossatis, aggeri- bus, propugnaculis et aliis defendiculis utilibus communiendo, quare sicut eos e republica constat optime mereri, ita conveniens est, ut de republica consolacionis remedia reportent, per que ad portus pinguioris fortune apicemque rerum secundarum facilius accedant et condicionem accipiant meliorem.

et castella et civitates per paganos sunt demolita omnium ad eam necessitatis tempore confugientium conservatrix et tutela est communis). Qua propter volentes eosdem cives Leopolienses consolatos reddere et ad illius civitatis fortificacionem augendam promp- ciores efficere, omnes et singulos cives et mercatores ac incolas civitatis eiusdem presentes et futuros de speciali prerogativa gracie nostre de consensuque expresso, ymo ad preces prelatorum baronumque regni nostri consiliariorum in hac convencione congregatorum pro eis factas in solucione theloneorum, navigiorum, pontalium et aggeralium nostrorum regalium ubique in regno nostro in ipsa civitate Leopoliensi primum et tandem in terris, civitatibus, opidis et locis quibusvis regni nostri famatis civibus et mercatoribus civitatis nostre Cracoviensis ac eidem civitati Cracoviensi adequamus in evum per presentes de- cernentes, quod ipsi cives, mercatores, civitas quoque Leopoliensis et incole eius deinceps temporibus perpetuo duraturis sic liberi liberaque esse debeant ab omnium theloneorum, navigiorum, aggeralium et pontalium solucionibus, prout nos eos et civitatem predictam Leopoliensem a solucionibus eorum liberamus et absolvimus presentibus, ut ipsa civitas Cracoviensis et incole eius per olim antecessores nostros ac nos ipsos ab eisdem solucioni- bus est liberata et absoluta. Quam adequacionem et libertacionem nostram decernimus perpetuo duraturam, statuentes volentesque, quod ipsi universi dicte civitatis Leopoliensis incole cum rebus, bobus, curribus mercibusque eorum cuiuscunque generis, speciei et manereriei existentibus per regnum et universa dominia nostra libere et pacifice absque omni theloneorum, navigiorum, aggeralium et pontalium nostrorum solucionibus et absque impedimentis et arrestis ire redireque valeant tenore presencium mediante perpetuo et in evum. In cuius rei testimonium sigillum nostrum presentibus est subappensum. Actum in convencione generali Radomiensi feria secunda proxima post festum sancte Trinitatis, anno Domini millesimo quingentesimo quinto, regni nostri quarto, presentibus rever- endissimo et reverendis in Christo patribus dominis Andrea archiepiscopo Gneznensi et primate, Bernardino electo Leopoliensis, Ioanne Cracoviensis, Vincencio Wladislaviensis, Ioanne Poznaniensis, Luca Varmiensis et Mathia Premisliensis vicecancellarioque regni nostri, ecclesiarum episcopis, necnon magnificis, venerabilibus et generosis Spitkone de Iaroslaw castellano Cracoviensi, Ioanne de Tarnow Sandomiriensi, Nicolao Gardzina de Ludbrancz Calissiensi, Petro Mischcowsky de Mirow Lanciciensi, Nicolao de Cosczyelecz Brestensi, Nicolao de Cretkow Iuniwladislaviensi, Ioanne de Tarnow Russie, Nicolao de Curozvyaky Lublinensi et Prandota de Trczyana Ravensi, palatinis, Ioanne Iarand de Brudzow Calissiensi, Ioanne de Przeramb Siradiensi, Stanislao de Chodecz Leopoliensi, Ianussio Latalsky Gneznensi, Ioanne Slupeczsky Sandeczensi, Iacobo de Syecluka Voin- iczensi, Petro Schafranyecz de Pyeschcovaskala Visliciensi, Ioanne Iordan de Zakliczin Byeczensi, Stanislao de Mlodzeievicze Radomiensi, Martino Scothniczsky de Boguria Zavichostensi, Stanislao de Potulicze Myedzirzeczensi, Petro de Opalenicza Landensi, Petro Gorsky Naklensi, Nicolao de Radzicow Dobrinensi, Petro de Nyemiglow Ravensi et Paulo de Chodcza Polaneczensi, castellanis, Ioanne de Lassko cancellario, Iacobo de Schidlovyecz thesaurario regni nostri, Alberto Gorsky scholastico Wladislaviensi, Nicolao

de Bartniky custode Ploczensi, secretariis nostris, Derslao Vilczek de Lubien Leopoliensi, Stanislao de Cazanow Lublinensi, Stanislao Schafranyecz de Pieschcovaskala curie nostre succamerariis ceterisque, quam plurimis consiliariis et curiensibus nostris, testibus ad premissa fidedignis, sincere et fidelibus dilectis. Datum per manus eiusdem venerabilis Ioannis de Lassko ecclesie Gneznensis et regni nostri cancellarii, sincere nobis dilecti.

ім’я Господа амінь. Для вічної пам’яті справи. Є звичай, що королівська гідність, повага всіх володарів є для всіх підданих боржницею і опікункою при багатьох незручностях, які трапляються, в той же час вона на покращення становища своїх підданих завжди погоджується, щоб з часом не була втрачена. Тому ми Олександр, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної (грамоти) повідомляємо всім, кому необхідно, сучасникам і прийдешнім, хто це читатиме. Взявши до уваги вірність і дуже великі зусилля, які славетні наші львівські міщани доклали до фортифікацій і зміцнення міста Львова минулими часами і тепер із запалом докладають, тими валами, греблями, вежами та іншими корисними оборонними спорудами укріпивши, чим для держави постійно якнайкраще прислуговуються; так доцільно є, щоб від держави ліки полегшення отримали, через які до гавані забезпеченішого становища і вершини сприятливих справ легше потрапили би і краще становище отримали би. (Без сумніву фортеця і це наше місто в час, коли замки і міста поганами руйнуються, є спільним охоронцем і опікуном для всіх втікачів в цей час необхідності). Тому бажаючи тих львівських міщан зробити утішеними і до тих фортифікацій міста зробити вклад, щедро обдаровуючи, всіх і кожного, міщан, купців і жителів того міста, сучасників і прийдешніх, зі спеціальної прерогативи нашої ласки, з висловленою згодою, мало того, на прохання прелатів і магнатів, дорадників нашого королівства, зібраних на цьому сеймі, зрівнюємо з славетними міщанами і купцями нашого міста Кракова і тим містом Краковом у сплаті наших королівських мит, перевізних, мостових, гребельних (податків) будь-де у нашому королівстві, в першу чергу у тому місті Львові і потім у землях, містах, містечках і будь-яких місцях нашого королівства; назавжди вирішивши даною (грамотою), що ці міщани, купці, також місто Львів і його жителі надалі вічно існуючими часами є вільні і мають бути вільними від всіх сплат мит, перевізних, гребельних і мостових (податків) відповідно до того як ми їх і згадане місто Львів від тих сплат звільнюємо і робимо вільними даною (грамотою), як місто Краків і його жителі нашими попередниками і нами від тих сплат є вільні і вивільнені.

і без перешкод та арештів мали змогу їхати і повертатися за посередництвом даної (грамоти) вічно і назавжди. Для засвідчення справи до даної (грамоти) наша печатка є підвішена. Дано на вальному сеймі в Радомі у понеділок після свята св. Трійці, року Божого 1505 і нашого панування року четвертого, у присутності (перелік свідків). Дано через руки того ж вельможного Йоана з Ласко, (єпископа) гнезненської церкви і канцлера нашого королівства.

Йоан з Ласко, хто вище канцлер, підписав.