1424 р., листопада 6, Замех Владислав ІІ звільняє львів ’ян від оплати мит у межах всього Польського королівства
Коп.: ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.613, арк.13.
Опубл.: AGZ, IV, s.136-137.
raladislaus Dei gracia rex Polonie Litwanieque princeps supremus et heres 1ИШ Russic etc. Significamus tenore presencium, quibus expedit, universis, presentibus et futuris, presencium noticiam habituris, quomodo cupientes civitatis nostre Leopoliensis in terra Russie condicionem facere meliorem, ut tempore felicis nostri regiminis felicia recipiat incrementa ad instantes peticiones civium civitatis predicte, qui nobis multipliciter placere meruerant, hanc eisdem civibus, mercatoribus et incolis predicte civitatis graciam concessimus et concedimus per presentes, quod a data presentis usque ad beneplacitum nostrum et tamdiu quousque iterum eandem graciam nostram literis revocabimus nostris patentibus, nullibi in regno nostro Polonie de theoloneis aliquibus respondeant et respondere teneantur.
Ideo vobis omnibus et singulis capitaneis, burgrabiis, procuratoribus, woywodis, theoloneatoribus, civibus et quibuslibet nostris officialibus damus firmis nostris regalibus in mandatis, omnino habere volentes, quatinus cives, mercatores et incolas dicte civitatis nostre circa hanc, quam ipsis graciam et libertatem concessimus, conservare debeatis, ab ipsis nulla theolonea in regno nostro ubicumqne et terris Russie in eundo, stando, negociando et redeundo ab omnibus rebus, mercanciis et bobus exigere presumatis nec exigi permittatis, gracie nostre sub optentu. Si autem ausu temerario contra hanc libertatem nostram ad presens dictis civibus per maiestatem nostram factam et concessam aliquid attemptaverit seu attemptare presumpserit, noverit se indignacionem nostram incursurum, sed omnia illa, que dicti cives et mercatores predicte civitatis Leopoliensis nostre in eisdem theoloneis deberent exponere simul recolligentes in pretorio civitatis eiusdem reponent ad servandum et post pro muris et fortificacione civitatis illam summam, quam colligent, exponent et exponere tenebuntur ex integro. Harum quibus sigillum nostrum presentibus est appensum testimonio literarum. Actum in Zamech feria tercia proxima ante festum sancti Martini Confessoris, anno Domini MCCCCXX quinto.Ad relacionem wenerabilis Stanislai custodis Gneznensis etc., vicecancellarii regni Polonie per reverendum in Christo patrem dominum Iohannem Leopoliensem archiepiscopum.
ладислав, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної грамоти повідомляємо, як сучасникам, так і прийдешнім, всім, кому необхідно, які читатимуть це. Бажаючи наше місто Львів кращими умовами наділити, щоб у час щасливого нашого панування (місто) щасливе зростання отримало, на дані прохання міщан згаданого міста, які нам
багаторазово заслужили, щоб сподобатися, тим міщанам, купцям і жителям згаданого міста ласку дозволили і дозволяємо даною (грамотою), що від даної дати аж до нашої волі і так довго, доки знову тією нашою ласкою не відкличемо нашої відкритої грамоти, щоб ніде у нашому польському королівстві (львівські міщани) не були зобов’язані до сплати будь-яких мит. Також, ви, всі та кожний старости, бурграбії, прокуратори, воєводи, митники, міщани та будь-які наші урядовці, даємо наші міцні королівські накази, бажаючи мати все (у своїй волі), щоб міщани, купці та жителі згаданого нашого міста залишалися при тій ласці і вільності, які ми надали. З тих (міщан) жодного мита у нашому королівстві і в руських землях при поїздці, зупинці, торгівлі і поверненні назад не наважуйтеся стягувати і не дозволяйте стягувати (іншим) зі всіх речей, товарів і волів, для отримання нашої ласки. Якщо ж при легковажному задумі проти цієї нашої вільності, зробленої і наданої згаданим нашим міщанам, хтось спробує порушити або наважиться спробувати, то нехай знає, що з нашим незадоволенням зіштовхнеться. І всі ті (гроші), що згадані міщани і купці згаданого нашого міста Львова як мита повинні були би сплатити, нехай зберуть у той же час у ратуші того міста і покладуть на зберігання; пізніше для (зведення і ремонту) мурів і фортифікацій міста витратять і зобов’язані цілком витратити ту суму, яку зберуть. Для засвідчення даної грамоти наша печатка є підвішена. Діялося у Замеху, у вівторок перед святом св. Мартина сповідника, року Божого 1425.
За свідченням велебного Станіслава, гнезненського кустода* і т.д., віце- канцлера Польського королівства, через велебного у Христі отця Йоана, львівського архієпископа.
* Кустод - канонік, який завідує кафедральним будинком (парафією).
