1425 р., листопада 6, Замех Владислав ІІ, бажаючи поліпшити умови Львова, наказує старостам, бурграбіям, воєводам та іншим урядовцям, щоб не вимагали від львівських громадян жодних інших підвід, крім тих, які потрібні для перевезення королівської кухні під час перебування короля або королеви у Львові
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.78. Пергамент: 16,3х38,2 + 6,5 см. Написи: “Quod debent cives dare equos in secessu regali” (XV), “Privilegium Vladislai” (XVII). Печатка відсутня, залишився пергаментний поясок.
Коп.: ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.614, арк.34-35.
Опубл.: AGZ, IV, s.137-138.
Регест: Каталог, №87.
ladislaus Dei gracia rex Polonie Lythwanieque princeps suppremus et heres Russye etc. Significamus tenore presencium, quibus expedit, universis, quomodo cupientes civitatis nostre Leopoliensis condicionem facere meliorem, ut sub felici nostro regimine felicia recipiat incrementa, civibus et incolis civitatis predicte hanc graciam concessimus et concedimus per presentes, quod a ministracione equorum subiugalium seu podwodorum exempti debent esse et soluti, nec ad dandum equos aliquos astringi et compelli, excepto quod in presencia nostri et tempore stacionis, coquinam nostram et serenissime domine regine conducere teneantur more antiquitus observato, et1 ad hoc pro aliis nostris necessitatibus, in nostra dumptaxat presencia, duodecim equos et non plures ad nostrarum peccuniarum racionem ministrare teneantur et sint astricti. Quare vobis capitaneis, burgrabiis, woewodis et officialibus quibuslibet pro tempore existentibus ferimus, damus nostris regalibus in mandatis, habere volentes, quatenus cives et incolas civitatis2 predicte ad dandum equos huiusmodi minime debestis astringere, aut eos ab ipsis exigere, stacionibus nostris et equis duodecim, ut prefertur, demptis et exeptis. Harum quibus sigillum nostrorum presencium est appensum. Actum et datum in Zamech feria tercia proxima ante festum sancti Martini, anno Domini milesimo quadringentesimo vigesimo quinto.
Relacio venerabilis Stanislai Czolek cantoris Cracoviensis, regni Polonie vicecancellarii, per reverendum patrem dominum Iohannem archiepiscopum Leopoliensem.
1 Початково в оригіналі після et йшло super, потім це слово закреслили.
2 В AGZ немає civitatis.
ладислав, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної грамоти повідомляємо, як сучасникам, так і прийдешнім, всім, кому необхідно, які читатимуть це. Бажаючи наше місто Львів кращими умовами наділити, щоб у час щасливого нашого панування щасливе зростання міщани і жителі згаданого міста отримали, таку ласку надали і надаємо даною (грамотою), що від служби запряженими кіньми чи підводами повинні бути вилучені і вивільнені, до збору будь-яких коней не будуть зобов’язані і змушені, за винятком, коли при нашій присутності і в час ночівлі нашу кухню і найяснішу пані королеву будуть зобов’язані відвезти, дотримуючись давнього звичаю, і понад це для інших наших потреб будуть повинні і зобов’язані служити, тільки при нашій присутності - 12 кіньми і не більше, за нашим рахунком грошей. Тому вам, старости, бурграбії, воєводи і будь-які урядовці, що в той час урядуєте, видаємо і даємо наші королівські накази, бажаючи мати все (у своїй волі), що згаданих міщан і жителів до збору тих коней мінімально ви повинні зобов’язувати, чи їх (коней) від них (міщан) стягувати, за винятком наших ночівлей і 12 коней, як вище було сказано. Для (засвідчення) даної (грамоти) наша печатка є підвішена. Діялося і дано у Замеху, у вівторок перед святом св. Мартина, року Божого 1425.
За свідченням велебного Станіслава Цьолека, краківського кантора, віце- канцлера Польського королівства, через велебного у Христі отця Йоана, львівського архієпископа.
Еще по теме 1425 р., листопада 6, Замех Владислав ІІ, бажаючи поліпшити умови Львова, наказує старостам, бурграбіям, воєводам та іншим урядовцям, щоб не вимагали від львівських громадян жодних інших підвід, крім тих, які потрібні для перевезення королівської кухні під час перебування короля або королеви у Львові:
- 1424 р., березня 25, Красний Став Владислав ІІ звільняє громадян Львова від обов’язку постачання підводами і кіньми королівських гінців, сокільничих та їм подібних, крім тих випадків, коли самі король та королева Софія перебуватимуть у Львові і для їхнього переїзду будуть потрібні підводи
- 1435 р., жовтня 7, Краків Владислав ІІІ наказує старостам, бурграбієм, державцям, та іншим урядовцям руських земель оголосити публічно на ярмарках та інших людних місцях, що під загрозою тілесної кари й арешту всіх товарів забороняється купцям їхати з товарами новими, невизначеними досі дорогами, оминаючи львівський склад, так само, як і встановлювати нові незаконні мита
- 1553 р., березня 24, Краків Сигізмунд Август підтверджує привілеї про звільнення бурмистра, райців, війта, лавників, громадян й жителів Львова від юрисдикції воєвод, каштелянів, старост та інших урядовців, звільняючи їх від суду комісарів, і зберігає право апеляції до короля
- 1494 р., вересня 25, Нове Місто Корчин Ян Ольбрахт, враховуючи велику шкоду, заподіяну Львову пожежею, звільняє на 15 років від нового міського податку тих, які безпосередньо зазнали втрат від пожежі, і на десять років - всіх інших, щоб дати їм можливість відбудувати будинки, вежі та інші укріплення, знищені пожежею
- 1415 р., вересня 18, Добростани Владислав ІІ, бажаючи поліпшити добробут Львова і збільшити кількість його жителів, дарує місту землі між міськими й суміжними королівськими, духовними та світськими ланами разом з необробленими землями і лісом та зобов \'язує львівських міщан відновлювати міські мури і будинки
- 1424 р., листопада 6, Замех Владислав ІІ звільняє львів ’ян від оплати мит у межах всього Польського королівства
- 1545 р., січня 28, Краків Сигізмунд І зберігає за львівськими громадянами привілеї, згідно з якими вони повинні відповідати лише перед бурмистром, райцями та війтом на основі магдебурзького права, а не перед воєводами, каштелянами, старостами та іншими урядовцями
- 1479 р., липня 2, Пйотрків Казимир IV, враховуючи великі витрати коштів і зусилля громадян Львова під час будівництва мурів, валів, ровів та інших оборонних укріплень, додає ще два роки звільнення від усяких податків до восьми років, наданих раніше
- 1440 р., лютого 25, Краків Владислав ІІІзаявляє, що позика, взята від Львова ним і його батьком Владиславом ІІ на закупівлю шовку, полотен, соболів, посланих у дар турецькому імператорові, становить 905 гривень і 21 скоєць. Він же, бажаючи сплатити цей борг, віддає Львову королівські мита на товари і худобу, яку львів ’яни купують на шляху між Краковом і Львовом
- 1441 р., червня 16, Буда Владислав ІІІ звільняє мешканців Львова на час від дати цьогодокумента аж до свого приїзду до Львова від сплати мит від усіх товарів, що продаються, насамперед від риби
- 1505 р., травня 19, Радам Олександр, щоб заохотити львівських громадян укріплювати міста, звільняє львів’ян та купців від сплати перевізного, мостового та гребельного мит в усій державі, зрівнюючи у цьому відношенні Львів з Краковом
- 1476 р., серпня 21, Пйотрків Казимир IV, враховуючи розташування Львова поблизу ворожих країн, звільняє його на вісім років від усяких податків і контрибуцій для того, щоб місто мало можливість виділити кошти на укріплення оборонних мурів, валів, та наказує одночасно руському генеральному старості Рафалові з Ярослава зберігати за львівськими міщанами ці права
- 1503 р., травня 10, Вільно Олександр ухвалює, щоб протягом двох років ніхто з тих, хто немає міського права, не купував у приїжджих купців товарів, а тільки у львівських купців
- 1444 р., липня 17, Буда Владислав ІІІ, бажаючи виявити свою вдячність Львову і львівським громадянам за їхню повсякчасну вірність, постановляє: а) воєводи чи інші достойники, або їхні заступники не мають права порушувати міського лавничого судівництва; б) всі руські міста, містечка й села повинні звертатися в своїх справах до львівської апеляції і звідти одержувати відповідні судові статті, так звані ортилі; в) Львів має право ловити по всій руській землі злочинців, вбивць та злодіїв і тут їх су
- БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ТРАКТАТ ІЗ РІЧЧЮ ПОСПОЛИТОЮ від 28 вересня 1651 року (витяги) ПУНКТИ СПОРЯДЖЕННЯ І ЗАСПОКОЄННЯ ВІЙСЬКА ЙОГО КОРОЛІВСЬКОЇ МИЛОСТІ ЗАПОРОЗЬКОГО НА КОМІСІЇ ПІД БІЛОЮ ЦЕРКВОЮ від 28 вересня 1651 року
- БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ТРАКТАТ ІЗ РІЧЧЮ ПОСПОЛИТОЮ від 28 вересня 1651 року (витяги) ПУНКТИ СПОРЯДЖЕННЯ І ЗАСПОКОЄННЯ ВІЙСЬКА ЙОГО КОРОЛІВСЬКОЇ МИЛОСТІ ЗАПОРОЗЬКОГО НА КОМІСІЇ ПІД БІЛОЮ ЦЕРКВОЮ від 28 вересня 1651 року[4]
- 1506р., лютого 24, Люблін Олександр, беручи до уваги великі кошти, потрібні для ремонту доріг поблизу Львова, надає бурмистрові, райцям і всьому місту право збору мостового у Львові по одному грошу від кожного воза, навантаженого товарами
- 1500 р., листопада 12, Сандомир Ян Ольбрахт, враховуючи старанність, досвід, спритність львівських райців, віддає їм в оренду на один рік львівське мито на суму 350 гривень на тих же умовах, на яких збирають його королівські збирачі
- 1669 р., листопада 9, Краків Михайло підтверджує всі надані Львову ним, його попередниками та іншими світськими та церковними сановниками права, вільності, привілеї, записи, резигнації та інші документи, а особливо видане у Кракові 13 лютого 1649р. підтвердження привілеїв Яном Казимиром та його ж грамоту від 30 травня 1661 р. про надання шляхетських прав та зрівняння міста в правах з Краковом та Вільнюсом