<<
>>

1440 р., лютого 25, Краків Владислав ІІІзаявляє, що позика, взята від Львова ним і його батьком Владиславом ІІ на закупівлю шовку, полотен, соболів, посланих у дар турецькому імператорові, становить 905 гривень і 21 скоєць. Він же, бажаючи сплатити цей борг, віддає Львову королівські мита на товари і худобу, яку львів ’яни купують на шляху між Краковом і Львовом

Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.113. Пергамент: 22,4x49,4 + 7 см. Ініціал “W“. Написи: “1440, regis Wladislai de debitis computatis cum consulibus Leopoliensibus et concessio, ut a civibus Leopoliensibus telonea Cracoviensia, Sendomiriensia, Lelowiensia etc.

ad cistam Leopoli solvantur collectaque inter consules et teloneatorem per medium dividantur” (XV-XVI), “Usque ad defalcationem nongentarum quinque marcarum et viginti unius scoti monetae Polonicalis civitati debitarum” (XVII). На пергаментному поясі печатка: Gum., IX, №24.

Опубл.: AGZ, V, s.97-98.

Регест: Каталог, №125.

, ladislaus tercium Dei gracia rex Polonie Lithwanieque princeps suppremus et heres Russie etc. Significamus tenore presencium, quibus expedit, universis, Ці quomodo facta per medium raciocinatarum nostrorum cum consulibus civita-

m tis nostre Leopoliensis pro antiquis debitis serenissimi olim progenitoris nostri

carissimi eciam, in quibus aduc ipsis de priori racione remanserat obligatos pro pannis sericeis et aliis pannis ac rebus, nos quoque eciam pro pannis sericeis et aliis pannis, pro pellibus sobollinis per nos imperatori Thurcorum pro muneribus missis aliisque necessariis per eos ad mandata prefati progenitoris nostri et nostra efficaciter expeditis et pro podwodis rigida et efficaci racione omnibusque insimul computatis inventi sumus, eisdem consulibus civitatis Leopoliensis in nonnigentis quinque marcis et viginti uno scottis, monete et numeri nostrorum Polonicalium communium, quadraginta octo grossos in quamlibet marcam computando, realiter et effective obligari, volentesque de sufficienti et cita solucione consilio consiliariorum nostrorum et assensu predictorum debitorum nostrorum prefatis consulibus Leopoliensibus providere, predictis consulibus eiusdem civitatis Leopoliensis nunc aut pro tempore existentibus concedimus et tenore presencium damus ad defalcacionem sive solucionem predictorum nostrorum debitorum theoloneum nostrum de mercatoribus, civibus et incolis civitatis Leopoliensis iusque civile in eadem civitate Leopoliensi habentibus, ab omnibus et singulis rebus et mercibus eciam peccoribus, cuiuscumque generis aut speciei existant, in Cracovia, Sandomiria, Lelow, quod ad theoloneum Cracoviense pertinet, et in aliis quibuslibet locis ac viis inter Cracoviensem et Leopoliensem civitates per eosdem mercatores, cives et incolas ius civile habentes, in civitate Leopoliensi solvi debitum et conswetum, dum et quociens ipsis aut eorum cuilibet causa negociacionis sue ea perambulare contingeret in predicta civitate Leopoliensi, iuxta modum et statutum cuiuslibet predictorum theoloneorum exigendum, tollendum et realiter percipiendum ac ad unam cistam, specialiter pro eo disponendam, in pretorio sepedicte civitatis eorum Leopoliensis reponendum et servandum.

Ad quam quidem cistam consules predicti unam et theoloneator noster, quicumque pro tempore fuerit, aliam claves habere debebunt et servare, quousque aliquanta summa peccuniarum in eadem cista de predicto theoloneo, sicut premittitur, exigendo et ad ipsam cistam reponendo, colligetur, qua tandem collecta consules predicti medietatem omnium sic collectarum peccuniarum pro defalcacione et solucione predictorum debitorum nostrorum, quantumcumque ipsis placuerit aut videbitur expedire, poterint licite recipere, tollere et levare ac in sue civitatis usus convertere libere et secure, ad recepcionem tamen eiusdem medietatis collectarum peccuniarum, theoloneatore nostro predicto Leopoliensi advocato. Aliam vero medietatem utique in cista et pretorio predictis demittent iacere intactam tamdiu, quousque aut deliberati visaque ipsorum erga nos benivolencia, ipsis eandem dabimus ad defalcacionem prescriptorum debitorum nostrorum aut ipsam pro nobis recipi faciemus. Quocirca vobis Cracoviensibus, Sandomiriensibus aliorumve locorum superius descriptorum theoloneorum nostrorum quorumlibet exactoribus sive theoloneatoribus, seriose precipientes, mandamus, quatenus prefatos cives, mercatores et incolas, ius civile in civitate Leopoliensi habentes, gracia predictorum debitorum nostrorum liberos et securos sine quibuslibet impedimento, detencione, aresto ac exaccione theolonei hinc inde ducere, pellere, ambulare, transire et redire permittatis et omnino permittere debeatis, presentibus ad nostre beneplacitum voluntatis duntaxat valituris. Nos vero vobis et vestrum cuilibet theoloneatorum nostrorum iuxta recogniciones predictorum consulum civitatis Leopoliensis omnia in theoloneis difalcata vestris ad racionem uniuscuiusque vestrum ponere effectualiter faciemus, secus facere pro nostra gracia non ausuri. Harum quibus sigillum nostrum est appensum testi- monio literarum. Datum Cracovie feria quinta festi sancti Mathie apostoli, anno Domini millesimo quadringentesimo quadragesimo.

Ad relacionem magnifici Petri Odrowasch de Sprowa, pallatini Leopoliensis.

ладислав III, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної (грамоти) повідомляємо всім, кому необхідно. Зробили (підрахунки) наші рахівники з райцями нашого міста Львова про давні борги найяснішого нашого покійного батька, за якими (він) досі залишився зобов’язаним за попереднім рахунком, ми також (зобов’язані) за шовкові та інші тканини, соболині хутра, послані нами турецькому султану в дар та для інших потреб, які вони (райці) у розпорядження згаданого нашого батька і наше (розпорядження) успішно надали, а також за підводи. Це твердим і дієвим рахунком за все одночасно підраховано, і знаходимо, що тим райцям міста Львова реально і цілковито є винними 905 гривень і 21 скоєць монети нашого загальноприйнятого польського рахунку, де кожна гривна містить 48 грошів. Бажаючи достатньої і повної сплати, при нараді з нашими радниками і згоді на згадані наші борги, про які турбуються названі львівські міщани, згаданим міщанам міста Львова тепер або на майбутній час до зменшення чи виплати згаданих наших боргів надаємо і даємо змістом даної (грамоти) наше мито з купців, міщан і жителів міста Львова, що міське право в місті Львові мають, з усіх і кожної речі і товару, також худоби будь-якого походження і виду, (в дорозі) до Кракова, Сандомира, Лельова, належних до краківської митниці, і в інших будь-яких місцях і шляхах між містами Краковом і Львовом, ті купці, міщани і жителі, що мають міське

право, у місті Львові належне і звичайне (мито) мають сплатити, скільки разів вони чи кожний з них у своїх торгових справах не приїжджав би у згадане місто Львів. Згідно зі способом і статутом усе з мит, зібране, стягнуте і реально отримане, до однієї скриньки, виставленої спеціально для того у ратуші частозгадуваного міста Львова, (мають) складати і зберігати. До тієї скриньки згадані райці разом з нашим митником, хто б він не був, різні ключі повинні мати і зберігати до того часу, поки не збереться деяка грошова сума в тій скринці зі згаданого мита, стягнутого і до тієї скриньки складеного, як вище вказано.

Тоді згадані райці половину з усіх зібраних грошей для зменшення і сплати згаданих наших боргів, скільки їм хочеться чи бачиться вивільнити, можуть вільно отримати, забрати і відібрати та для користі свого міста вільно і безпечно вживати, однак до отримання половини зібраних грошей мають покликати нашого згаданого львівського митника. З іншою половиною (грошей), що у згаданій скриньці і ратуші залишилася, так вчинимо, щоб лежали недоторканими так довго, як обдумавши і з доброю волею оглянувши, ми стосовно цього дамо (розпорядження) до зменшення вищеописаних наших боргів чи залишимо для нас. Ось тому ви, краківські, сандомирські та інших вищеописаних місць збирачі будь-яких наших мит або митники, серйозно попереджаючи (вас), наказуємо, що до того часу, як згадані міщани, купці і жителі, що мають міське право у місті Львові, є вільні і безпечні від згаданих наших боргів, дозволяйте і загалом повинні дозволяти без будь-якої перешкоди, затримки, арешту чи збирання мита звідси (зі Львова) їхати, відправлятися, проїжджати, переїжджати і повертатися. Дана (грамота) буде мати силу тільки до нашої прихильної волі. Вам і кожному з ваших митників згідно із зізнаннями згаданих райців міста Львова все зменшення у митах вам у кожний рахунок наказуємо вносити, інше робити задля нашої ласки не наважуйтеся. Для засвідчення цієї грамоти наша печатка є підвішена. Дано у Кракові у четвер у день св. апостола Матія, року Божого 1 4 4 0.

За свідченням ясновельможного Петра Одровонжа зі Спрови, львівського воєводи.

<< | >>
Источник: М.Капраль. Привілеї міста Львова (XIV-XVIII ст.)/Упорядник М.Капраль, наук. ред. Я.Дашкевич, Р.Шуст. — Львів: Львівське відділення Інсититуту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України; Львівський національний універсистет ім. І.Франка. — 2-е виправлене видання (електронний варіант).. 1996

Еще по теме 1440 р., лютого 25, Краків Владислав ІІІзаявляє, що позика, взята від Львова ним і його батьком Владиславом ІІ на закупівлю шовку, полотен, соболів, посланих у дар турецькому імператорові, становить 905 гривень і 21 скоєць. Він же, бажаючи сплатити цей борг, віддає Львову королівські мита на товари і худобу, яку львів ’яни купують на шляху між Краковом і Львовом:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -