1555 р., червня 11, Пйотрків Сигізмунд Август підтверджує два привілеї Владислава ІІ від 29 вересня 1389р. і від 18 вересня 1415 р. та один привілей Владислава ІІІ від 21 липня 1444 р., що стосуються прав міста Львова на землі навколо міста
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.494. Пергамент: 45,7х75,5 + 14 см. Написи: “Transsumptum privilegiorum super laneorum excrescenciis et Brzuchovicza, 1555 ” (XVI), “Privilegium Vladislai regis super extremitates, anno 1415” (XVIII), “Extat privilegium serenissimi Sigismundi [...] sunt anno 1541” (XVII), “Serenissimi Sigismundi Augusti et serenissimi Vladislai donatio laneorum cum omnibus utilitatibus” (XVII), “Casimiri 1368, Vladislai, 1368 (!), alter 1415, tertium 1434 (!)” (XVIII).
На шовковому жовто-рожевому шнурку в бляшаній коробці печатка: Gum., XIV, №»50.Коп.: ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.646, арк.13-20зв.
Регест: Каталог, №570.
igismundus Augustus Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lithwaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae etc. dominus et haeres. Significamus tenore praesentium, quorum interest, universis. Quia oblatae sunt nobis per certos consiliarios nostros, nomine proconsulis, consulum totiusque communitatis civium Leopoliensium ternae literae in pargameno, altera quidem serenissimi olim Casimiri regis Poloniae de data in Przesow, anni Domini millesimi trecentesimi sexagesimi
octavi, a serenissimo olim domino Vladislao Poloniae etiam rege, anno Domini milesimo trecentesimo octuagesimo nono, Leopoli confirmatae, alterae vero serenissimi olim domini Vladislai de data in Dobrzestan, anni Domini millesimi quadringentesimi quidecimi, terciae vero et novisimae serenissimi olim domini Wladislai, Poloniae, Hungariae, Dalmatiae, Croatiae etc. regis de data Budae anni Domini millesimi quadringentesimi quadragesimi quarti, cum sigillis eorundem in zonis sericeis appensis tenoris infrascripti, sanae, salvae, integrae nullamque suspicionis notam in se habentes. Quas quidem nos vidimus et legimus, supplicatumque est nobis, ut illas in pargamenum in forma vidimus exscribi seu transumi sigilloque nostro communiri mandare dignaremur.
Primarum tenor de verbo ad verbum sequitur et est talis.Далі наводиться привілей Владислава І від 29 вересня 1389 р., див. док. №14. Після цього подано текст:
Alterum tenor is est.
Далі наводиться привілей Владислава І від 18 вересня 1415 р., див. док. №19. Після цього подано текст:
Tertiarum porro ac novissimarum tenor in huncmodum se habet.
Далі наводиться привілей Владислава Ш від 21 липня 1444 р., див. док. №36. Після цього подано текст:
Nos itaque Sigismundus Augustus rex supplicationi praedictae annuentes literas iam insertas, quas ut praemissum est, vidimus et legimus, in pargamenum exscribi seu transiti sigilloque nostro subappenso communiri mandavimus, decernentes, ut quum et quoties, tam iudicialiter, quam etiam extra iudicialiter in locis publicis et privatis integra et indubia fides illis adhibeatur neque alia, quam si ipsa litera originales fuerint productae. In cuius rei testimonium sigillum nostrum praesentibus est subbappensum. Datum Piotrcoviae in conventu generali regnis nostri, feria tertia post festum sanctae Trinitatis proxima, anno Domini millesimo quingentesimo quinquagesimo quinto, regni nostri vigesimo sexto.
Ioannes Ocieski regni Poloniae cancellarius subscripsit.
Relatio magnifici Ioannis de Ociessino regni Poloniae cancellarii generalis, Cracoviensis, Sandecensis, Olstinensis capitanei, succamerarii Cracoviensis.
игізмунд Август, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної (грамоти) повідомляємо всім, кому необхідно. Нам були внесені певними нашими дорадниками від імені бурмистра, райців та всієї громади нашого міста Львова три грамоти на пергаменті: одну (грамоту) найяснішого покійного Казимира, короля Польші, видана у Пряшеві року Божого 1368, підтверджену найяснішим покійним паном Владиславом, також королем Польщі, у Львові року Божого 1389, іншу (грамоту) найяснішого покійного пана Владислава, видану
у Добростанах року Божого 1415, і третю та найновішу (грамоту) найяснішого покійного пана Владислава, короля Польщі, Угорщини, Далмації, Хорватії і т.д., видану у Буді року Божого 1444, з їх печатками та підвісними шовковими шнурками, з нижченаписаним змістом, цілі, непошкоджені, недоторкані, що не мають жодної підозри, які ми бачили та читали; просили нас, щоб ми вважали за гідне, наказали їх (грамоти) на пергаменті переписати у формі “видимус“ чи трансумпту та нашою печаткою скріпити.
Зміст першої (грамоти) дослівно наводиться і є таким.Далі наводиться привілей Владислава І від 29 вересня 1389 р., див. док. №14. Після цього подано текст:
Зміст іншої грамоти є таким.
Далі наводиться привілей Владислава І від 18 вересня 1415 р., див. док. №19. Після цього подано текст:
Зміст третьої та найновішої грамоти містить в собі.
Далі наводиться привілей Владислава Ш від 21 липня 1444 р., див. док. №36. Після цього подано текст:
Таким чином, ми Сигізмунд Август, вищезгаданий король, схиляючись на таке вищезгадане прохання, грамоти вже внесені, які, як є вищезгадано, бачили та читали, ми наказали з оригіналів переписати або трансумувати та нашою підвісною печаткою скріпити; вирішуючи, щоб коли і стільки разів, як у судовому порядку, так і позасудовим шляхом, у громадських та приватних місцях, (виникне потреба) звернутися, хай будуть непорушними, з безсумнівним довір’ям, не інакше, ніби власне грамоти оригіналів були приведені. Для засвідчення справи до даної (грамоти) наша печатка є підвішена. Дано на вальному сеймі у Пйотркові у найближчий вівторок після свята св. Трійці, року Божого 1555, нашого панування-26.
Йоан Оцєський, канцлер Польського королівства, підписав.
За свідченням вельможного Йоана з Оцєшино, канцлера нашого королівства, краківського генерального старости та бурграбія, сандецького та ольштинського старости.