1441 р., червня 16, Буда Владислав ІІІ дозволяє райцям міста Львова закладати і збільшувати крами, ятки і підтверджує право вибирати перекладачів згідно з своєю волею і за порозумінням із львівським старостою
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.118. Пергамент: 26,7x52,1 + 9 см. Ініціал “І“. Написи: “Instite pauperes et interpretes locandi, 1441” (XV), “Libera electio interpretum officio consulari” (XVII), “1441.
Facultas locandi institarum pauperum Vladislai” “regis magistratui Leopoliensi” (XVII-XVIII), “Privilegium Vladislai super erigendis pauperibus institis et electione interpretum perpetuum” (XVIII). На шовковому темно-синьо-рожевому шнурку печатка: Gum., X, №21.Коп.: ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.614, арк.95-96.
Опубл.: AGZ, V, s.106-107.
Регест: Каталог, №130.
n nomine Domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. Anxia enim est humanorum condicio gestorum propter novercantis decursus instabilitatem, nisi veridico testimonio literarum roborentur. Proinde nos Wladislaus Dei gracia Hungarie, Polonie, Dalmacie, Croatie etc. rex, necnon terrarum Cracoviensis, Sandomiriensis, Siradiensis, Lanciciensis, Cuyaviensis Lythwanieque princeps supremus, Pomeranie Russieque dominus et heres etc. Significamus tenore presencium, quibus expedit, universis, tam presentibus, quam futuris, harum noticiam habituris, quomodo cupientes civitatis nostre Leopoliensis condicionem facere meliorem, ut tempore felicis nostri regiminis felicia se noverit recepisse incrementa, omnes et singulas parvas seu pauperes institas, vulgariter arme kremchen ac eciam penescitas, vulgariter hoken, tot quot fieri et locari cum commodo et utilitate eiusdem civitatis nostre Leopoliensis possunt, consulibus dicte civitatis nostre pro tempore existentibus, locandi, erigendi, edificandi et ampliandi et pro eorum beneplacito ponendi plenam et omnimodam dedimus, donavimus damusque, donamus, inscribimus et largimur tenore presencium facultatem, per ipsos consules easdem institas pauperes et penestitas cum omnibus earum censibus, fructibus, proventibus, utilitatibus, redditibus, dacionibus, exaccionibus et obvencionibus universis, tenendas, habendas perpetue et in ewum, pacifice et quiete possidendas censusque et universos proventus predictos ab ipsis dari et provenire debentes ab eis exigendos, recipiendos, tollendos et in usus necessarios dicte nostre civitatis Leopoliensis, prout melius et opportunius expedire videbitur exponendos atque convertendos.
Preterea quia digne consuetudinis a retroactis temporibus erat consulum et civium prefate civitatis nostre Leopoliensis pro eorum et civitatis comodo et necessaria opportunitate interpretes cuiuscunque linguagii ad hoc ydoneos pro eorum beneplacito eligere et locare, supplicarunt nostre maiestati prefati consules, cives et incole civitatis nostre pretacte, quatinus hanc consuetudinem de eleccione dictorum interpretum per eos semper ab antiquo tentam, confirmare dignaremur, nos itaque attendentes, quod iustapetentibus non est denegandus assensus, eleccionem huiusmodi interpretum circa consules et cives civitatis nostre pretacte perpetue relinquimus ac plenam et omnimodam facultatem eligendi interpretes solitis temporibus et alias dum ipsis videbitur expediens, ipsis concedimus et largimur tenore presencium mediante, ita tamen, ut quocienscunque ipsos eleccionem huiusmodi facere contigerit, consensus capitanei vel eius burgrabii, qui pro tempore fuerit, ad huiusmodi eleccionem requiratur et vice nostre maiestatis ei, quem adesse ex ipsis contigerit, pro huiusmodi consensu grates referentur1 et honor impendatur. Si vero capitaneus aut burgrabius in sui pertinacia noluerit in ipsorum eleccionem consentire, nichilominus consules et cives predicti ad eleccionem et ipsius consumacionem procedant, ac si super inde capitanei vel burgrabii consensum plenum habuissent, harum nostrarum vigore literarum, quibus sigillum nostrum pro testimonio est appensum. Actum Bude feria sexta in crastino festi Corporis Christi, anno Domini millesimo quadringentesimo quadragesimo primo, presentibus ibidem reverendo in Christo patre domino Paulo episcopo Camenecensi, necnon magnificis et generosis Hriczkone palatino Podoliensi, Predborio de Coneczpole castellano Rosperiensi, Nicolao Slanka vexillifero Sandomiriensi, Nicolao de Brzeze regni nostri Polonie marschalko et Nicolao Parawa de Lubino ac aliis quam pluribus dignitariis et nobilibus testibus ad premissa. Datum autem per manus magnifici Iohannis de Coneczpole regni nostri Polonie cancellarii, sincere nobis dilecti.
Ad relacionem eiusdem magnifici Predborii de Coneczpole, castellani Rosperiensis.
1 Так в оригіналі.
ім’я Господа амінь. Для вічної пам’яті справи. Непевним є становище людських дій внаслідок ворожого бігу нестабільності, якщо (вони) не зміцнюються правдивим свідченням грамот. Тому ми, Владислав III, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної (грамоти) повідомляємо всім, кому необхідно, як сучасникам, так і прийдешнім, хто це читатиме. Бажаючи наше місто Львів кращими умовами наділити, щоб у час нашого щасливого панування, отримавши щасливе зростання, змогло би себе обновити, всі і кожні малі або бідні крами, по-простому “арме кремхен“, а також ятки, по- простому“гокен“ названі, можуть райці згаданого міста так багато, як трапиться, закладати зі зручністю і користю для нашого міста Львова. На майбутній час для закладання, зведення, будівництва і збільшення та кращого для них (райців) розміщення (крамів та яток) повну і всю можливість дали, дарували і даємо та даруємо, записуємо й обдаровуємо змістом даної (грамоти). Тим райцям ті бідні крами і ятки зі всіма їхніми чиншами, користуваннями, прибутками, користями, зручностями, повинностями, податками і всіма доходами, (є наданими) для тримання і володіння вічно і на віки, мирно і спокійно, для посідання. Чинші і всі згадані прибутки від них, що мають і виникнуть, (райці) повинні з них стягувати, отримувати, забирати і в необхідне користування нашому згаданому містові
8 8
Львову, як краще і зручніше бачиться, вкладати і застосовувати. Крім того, за гідним звичаєм, що був від давніх часів, райці і міщани згаданого міста за їх волею вибирають і розміщають перекладачів* будь-якої мови, до цієї справи вмілих, для їхньої (міщан) і міста вигоди, зручності й необхідності. Просили наш маєстат згадані райці, міщани і жителі вищезгаданого міста, щоб ми вважали за гідне підтвердити цей звичай виборів згаданих перекладачів, дотримуваний ними завжди і віддавна.
Таким чином, ми, взявши до уваги, що не можна заперечувати справедливої думки прохачів, такі вибори перекладачів райцями і міщанами згаданого нашого міста вічно залишаємо, надаємо й обдаровуємо повною та цілковитою можливістю виборів перекладачів у звичайні часи та доки їм бачиться корисним за посередництвом змісту даної (грамоти). Однак, коли будь-які вибори, що трапляться, будуть робити, тоді згоду старости чи його бурграбія, що в той час буде запрошеним до таких виборів та замість нашого маєстату до цього буде обраним, для такого дозволу і ласки мають звертатися і честь виявляти. Якщо ж староста чи бурграбій у своїй затятості не схоче дозволити тих виборів, усе ж згадані райці і міщани до виборів і їх проведення нехай просуваються і понад це ніби мають повну згоду старости чи бурграбія. Для сили нашої грамоти і для засвідчення наша печатка є підвішена. Діялося у Буді у п’ятницю, напередодні свята Божого Тіла, року Божого 1444. У присутності (список свідків). Дано ж через руки ясновельможного Йоана з Конецполя, канцлера нашого Польського королівства, щиро нам милого.За свідченням ясновельможного Предборія з Конецполя, розпшенського каштеляна.
* Перекладачі - міські урядовці, які, крім основніх перекладацьких, виконували посередницькі та контрольні функції над прибуваючими до Львова східними купцями; обиралися переважно з вірмен та греків, які знали східні мови (див.: Czolowski A. Pogl^d na organizacy? i dzialalnosc wladz miejskich do 1848 r. // Miasto Lwow w okresie samorz^du (1870-1895). - Lwow, 1896. - S.LI).
