1444 р., липня 17, Буда Владислав ІІІ, бажаючи виявити свою вдячність Львову і львівським громадянам за їхню повсякчасну вірність, постановляє: а) воєводи чи інші достойники, або їхні заступники не мають права порушувати міського лавничого судівництва; б) всі руські міста, містечка й села повинні звертатися в своїх справах до львівської апеляції і звідти одержувати відповідні судові статті, так звані ортилі; в) Львів має право ловити по всій руській землі злочинців, вбивць та злодіїв і тут їх су
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.134. Пергамент: 18,7x52,5 + 6,1 см. Ініціал “І“. Написи: “Privilegium super malefactores, ut possint illos captivare in tota terra Russie et ortilegia promulgare, 1444” (XV-XVI), “Privilegium de iudicandis apellationibus civitatum, oppidorum et villarum Russie et de securitate iudiciorum, 1444” (XVI).
На шовковому чорно-жовтому вицвілому шнурку печатка: Gum., IX, №24.Коп.: ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.614, арк.29-30.
Опубл.: AGZ, V, s.137-138.
Регест: Каталог, №147.
n nomine Domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. Nos Wladislaus Dei gracia Hungarie, Polonie, Dalmacie, Croacie etc. rex, necnon terrarum Cracovie, Sandomirie, Siradie, Lancicie, Cuyawie Lithuanie princeps suppremus, Pomeranie Russieque dominus et heres etc. Significamus presencium tenore, quibus expedit, universis, presentibus et futuris, quomodo licet omnium nostrarum civitatum melioracionem, piis intendamus laboribus, tamen nostre Leopoliensi civitati, quam pro scuto et muro adversus paganos hostes tenemus, singularem regium favorem in larga munificencia facere cupientes, ut et fidelitatem civium erga maiestatem nostram, claris exhibitam studiis, recompensemus et alios ad id faciendum his beneficiis carius invitemus, quare ipsis civibus et toti nostre Leopoliensi civitati, de maturo nostrorum prelatorum et baronum consilio, has infrapositas admittimus perpetuo tenendas observancias, tanquam iustas et acceptas aprobantes, ut videlicet nullus pallatinorum nostrorum regni Polonie aliorumque dignitariorum, officialium vel eorum quoruncunque vicesgerencium iudiciis ipsorum, que fiunt iuxta iuramenta eorundem civium aut scabinorum in bannitis iudiciis, contradicere vel ea infringere iudicia aliqualiter presumat. Item concedimus dicte civitati Leopoliensi eiusque civibus et incolis, quod omnes et singule civitates, oppida et ville nostre, in tota nostra terra Russie site et residentes, in dictam nostram Leopoliensem civitatem eorum iura et sentencias afferere1, ibi modos iudicandi et sentenciandi articulos, alias Orthele, ex ea recipient et ement ipsisque utifruantur et gaudeant, prout ipsa nostra Leopoliensis civitas uti, gaudere et frui solita est.
Preterea ipsi civitati nostre Leopoliensi damus hanc perpetuo facultatem, ut ubicunque in tota terra nostra Russie malefactores, vispiliones, fures, latrones vel ipsos conservantes et huiusmodi maleficos resciverint, illos ipsis confidenter licebit tollere, captivare et captivatos ac comprehensos in Leopoliensem eorum civitatem inducere et inferre inductosque coram iudicio sentenciare, condempnare et pro modo ipsorum demeritorum penis condignis punire et torquere. Harum quibus sigillum nostrum est subappensum testimonio literarum. Actum Bude feria sexta proxima post festum Divisionis apostolorum, anno Domini millesimo quadringentesimo quadragesimo quarto, presentibus magnificis, venerabilibus et generosis Laurencio de Hederwara regni Hungarie pallatino, Nicolao Lasoczki Cracoviensi decano, Luca de Gorka pallatino, Iohanne Grusczinski canonico, Bieniak Bandlewsky vexiliferoPoznaniensibus, Petro de Schamothuli et aliis pluribus. Datum per manus venerabilis Iohannis Rey sancti Michaelis in castro Cracoviensi prepositi, sincere nobis dilecti.
Relacio eiusdem Iohannis Rey sancti Michaelis in castro Cracoviensi prepositi, protunc sigilligeri.
1 Так в оригіналі.
ім’я Господа амінь. Для вічної пам’яті справи. Ми, Владислав III, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної (грамоти) повідомляємо всім, кому необхідно, як сучасникам, так і прийдешнім. Поліпшуємо (стан) всіх наших міст, для чого напружуємо благочестиві зусилля, але наше місто Львів, яке маємо за щит і мур проти ворогів-поган, бажаємо виділити окремою королівською прихильністю з великої щедрості, щоб вірність міщан щодо нашого маєстату, виявлену очевидними стараннями, винагородити й інші ним (містом) зроблені благодіяння дужче заохотити. Тому цим міщанам і всьому нашому місту Львову за досвідченою порадою наших прелатів і магнатів, дозволяючи навічно триматись цих нижченаведених приписів як справедливих і розумних, схвалюємо, щоб жоден з наших воєводів Польського королівства та інших достойників, урядовців чи будь-яких заступників, не наважувався порушувати чи протидіяти деяким чином їхнім (міщан) судам, які відбуваються згідно з присягами тих міщан чи лавників у гайних судах.
Також надаємо (право) згаданому місту Львову та його міщанам і жителям, щоб всі і кожне наше місто, містечко чи село, які знаходяться у всій нашій руській землі, та їхні мешканці зверталися у згадане наше місто Львів у справі прав і вироків, де правила-статті для присудження і винесення вироків, по-іншому “ортилі“, нехай від них (львівських міщан) отримають і викуплять, щоб користуватися і вживати на свою користь, згідно з тим, як наше місто Львів звично користується, вживає на свою користь і тішиться. Крім того, тому нашому містові Львову даємо назавжди таку можливість, щоб усюди, у всій руській землі, злочинців, осквернителів могил, злодіїв, розбійників, після того, як вони дізнаються, де (злочинці) залишаються, тоді їх конфіденційно буде дозволено забрати, захопити і захоплених та зв’язаних у місті Львів привезти і ввезти, і приведеним у судовому порядку винести вирок, засудити і тільки тоді за розпусту тих провин (злочинці) цілком достойні, щоб (їх) карати і брати на тортури. Для засвідчення цієї нашої грамоти наша печатка є підвішена. Діялося у Буді у п’ятницю, після свята Розділення апостолів, року Божого 1444. У присутності (список свідків). Дано через руки велебного Йоана Рея, намісника костелу св.Михаїла на краківському замку, тепер нашого хранителя печатника, щиро нам милого.За свідченням того велебного Йоана Рея, намісника костелу св.Михаїла на краківському замку, тепер хранителя печатки.
Еще по теме 1444 р., липня 17, Буда Владислав ІІІ, бажаючи виявити свою вдячність Львову і львівським громадянам за їхню повсякчасну вірність, постановляє: а) воєводи чи інші достойники, або їхні заступники не мають права порушувати міського лавничого судівництва; б) всі руські міста, містечка й села повинні звертатися в своїх справах до львівської апеляції і звідти одержувати відповідні судові статті, так звані ортилі; в) Львів має право ловити по всій руській землі злочинців, вбивць та злодіїв і тут їх су:
- 1444 р., липня 16, Буда Владислав ПІ, бажаючи піднести добробут Львова та нормалізувати права і звичаї купців, що прибувають до міста, постановляє: 1) всі купці різних націй: греки, вірмени, сарацини, євреї, бусурмени й інші, що прибувають з товарами до Львова, можуть бути покликані лише у львівський міський суд; 2) купці повинні продавати заморські товари у Львові; 3) всі львів\'яни, котрі підлягають міському праву, повинні зробити заповіти в присутності війта, двох лавників, священика і писаря
- 1444 р., липня 16, Буда Владислав ІІІ на вимогу райців та міщан Львова дозволяє побудувати нову школу при шпиталю біля костелу св. Духа з умовою, що вона підлягатиме раді Львова, яка відповідно матиме право обирати ректора цієї школи
- 1444 р., липня 21, Буда Владислав ІІІ дозволяє тимчасово заселяти так звані обшари над р. Брюховицею кметями, хліборобами та корчмарями, з яких можна стягати чинші, аж до того часу, коли король прибуде до Львова і сам з\'ясує, чи ці обшари належать містові
- 1444 р., липня 19, Буда Владислав ІІІ звільняє міщан до його прибуття до Львова від обов ’язку пред ’являти свої привілеї воєводі, старості, каштеляну чи будь-якому іншому сановнику і дозволяє пред ’являти їх лише самому королеві
- 1444 р., липня 18, Буда Владислав ІІІ зобов ’язує всіх духовних та світських осіб шляхетського походження продавати свої будинки й нерухоме майно, одержані в спадщину у Львові, особам, підлеглим міському праву, щоб ці маєтки не вийшли з-під міської юрисдикції
- 1441 р., червня 16, Буда Владислав ІІІ дозволяє райцям міста Львова закладати і збільшувати крами, ятки і підтверджує право вибирати перекладачів згідно з своєю волею і за порозумінням із львівським старостою
- 1368 р., липня 27, Пришів Казимир ІІІ дає місту Львову 100 франконських ланів, зазначаючи, що українці у селах, належних до львівського замку, мають право спільного використання пасовищами з львівськими міщанами
- 1425 р., листопада 6, Замех Владислав ІІ, бажаючи поліпшити умови Львова, наказує старостам, бурграбіям, воєводам та іншим урядовцям, щоб не вимагали від львівських громадян жодних інших підвід, крім тих, які потрібні для перевезення королівської кухні під час перебування короля або королеви у Львові
- 1441 р., червня 16, Буда Владислав ІІІ звільняє мешканців Львова на час від дати цьогодокумента аж до свого приїзду до Львова від сплати мит від усіх товарів, що продаються, насамперед від риби
- 1387 р., вересня 29, Львів Владислав ІІ підтверджує надання Казимира ІІІ від 27 липня 1368 р. Львову 100 франконських ланів
- 1634 р., жовтня 25, Львів Владислав IVпродовжує навічно дане його батьком Сигизмундом ІІІ на 20 років право збирати оплати т. зв. штукове або вузлове з усіх людей, що привозять або вивозять товари зі Львова; райцям і бурмистру призначає з цього збору 200 злотих в рік
- 1545 р., січня 28, Краків Сигізмунд І зберігає за львівськими громадянами привілеї, згідно з якими вони повинні відповідати лише перед бурмистром, райцями та війтом на основі магдебурзького права, а не перед воєводами, каштелянами, старостами та іншими урядовцями
- 1555 р., червня 11, Пйотрків Сигізмунд Август підтверджує два привілеї Владислава ІІ від 29 вересня 1389р. і від 18 вересня 1415 р. та один привілей Владислава ІІІ від 21 липня 1444 р., що стосуються прав міста Львова на землі навколо міста
- 1789 р., листопада 6, Відень Йозеф ІІ надає місту Львову права, переваги та вільності щодо прав власності міста на нерухомість, здійснення юрисдикції, вибору управи міста, здійснення судівництва та інші, узгоджуючи їх з сучасною крайовою конституцією
- 1554 р., квітня 16, Люблін Сигізмунд Август підтверджує та повністю наводить привілей Владислава ІІІ від 18 липня 1444 р.
- 1440 р., лютого 25, Краків Владислав ІІІзаявляє, що позика, взята від Львова ним і його батьком Владиславом ІІ на закупівлю шовку, полотен, соболів, посланих у дар турецькому імператорові, становить 905 гривень і 21 скоєць. Він же, бажаючи сплатити цей борг, віддає Львову королівські мита на товари і худобу, яку львів ’яни купують на шляху між Краковом і Львовом
- 1589 р., квітня 7, Варшава Сигізмунд ІІІ підтверджує всі надані Львову ним, його попередниками та іншими світськими та церковними сановниками права, вільності, привілеї, записи, резигнації та інші документи