1368 р., липня 27, Пришів Казимир ІІІ дає місту Львову 100 франконських ланів, зазначаючи, що українці у селах, належних до львівського замку, мають право спільного використання пасовищами з львівськими міщанами

Транс.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.18 (див. док. №14). Опубл.: AGZ, III, s.40-45.

n nomine Domini amen. Vere dignum et iustum est, ut ea, que per reges et principes in profectum et utilitatem suorum subditorum benignius largiuntur, ne simul cum fluxu temporis a memoria hominum decrescant, necesse est, ut ea solempnis roboret titulus literarum.

testimonium ad¹³ evidenciam clariorem sigillum nostrum presentibus est appensum. Actum in Przisow¹⁴ feria quinta infra octavas beati Iacobi apostoli gloriosi, anno¹⁵ Domini millesimo trecentesimo sexagesimo octavo. Presentibus Worzugio¹⁶ tribuno Lublinensi, Iohanne Pascone de Krzeszow, Peregrino de Vangleszin, Alberto de Wamborkow, Clemente de Lowczow militibus, Przeczslao de Chmelow viceprocuratore Sandomiriensi, et aliis¹⁷ fidedignis. Datum per manus domini Iohannis de Czarnkow vicecancellarii regni Polonie, decani Vladislaviensis. Scriptum autem per Iacobum Petri de Ossowa canonicum Plocensem et sancti Georgii in castro Cracoviensi ecclesiarum, notarium aule nostre regalis.

¹ В AGZ Lamburgensis. ² В AGZ Lythuanorum. ³ В AGZ civitati. ⁴ У транс. Magdeburgensi. ⁵ В AGZ paludinibus. ⁶ В AGZ continetur vel protunc continentur. ⁷ В AGZ після extirpandum немає locandum. ⁸ В AGZ ac. ⁹ В AGZ iunctum. ¹⁰ В AGZ domini. ¹¹ В AGZ onera. ¹² В AGZ poterunt. ¹³ В AGZ et. ¹⁴ В AGZ Pressow. ¹⁵ В AGZ sub anno. ¹⁶ В AGZ Borzugio. ¹⁷ В AGZ aliis multis.

ім’я Господа амінь. Справді гідним і справедливим є, щоб ті (надання), що королями і володарями щедро надаються для успіху та користі своїх підданих, разом з бігом часу у пам’яті людей не зникали, тому необхідно їх урочисто увічнювати написом грамот. Тому ми, Казимир, Божою ласкою (титулатура). Робимо відомим змістом даної грамоти всім, як сучасникам, так і прийдешнім, кому це треба знати. Розглянувши усі шкоди нашого міста Львова, міщан і жителів, які в ньому мешкають, а це місто Львів у руській землі знаходиться, завдані нападом невірних литовців, ворогів правдивої віри, знаючи страждання, обтяження та перешкоди, бажаючи цьому місту, міщанам і його жителям як оздоровлюючі ліки передбачити з прихильності нашої величності, яку (вони) заслужено мають, відтепер даємо, даруємо і дозволяємо у повне і всіляке застосування цим міщанам, жителям і їхнім правдивим та законним нащадкам, які народилися і народяться, 100 франконських ланів на німецькому магдебурзькому праві зі всіма користями, луками, пасовищами, болотами, лісами, дібровами, чагарниками, орною землею й облогом, млинами, ставками, рибними місцями, водами, проточними річками, що в межах і розмірах згаданих 100 ланів можуть знаходитися[59], для викорчовування, закладення[60], оброблення, покращення, доброчинного використання, почавши від “чола” мурів згаданого міста, від гори, що називають горою Стефана[61], і так вниз по обох берегах річки Полтви і звідтам від окружності згаданого міста Львова аж до млина парафіального костелу святої Діви Марії⁴* включно, який розташований внизу згаданого міста.

вільних ланів з вищеназваних 100 ланів без сплати чиншу на вічні часи. А з нашої та наших спадкоємців згоди і доброї волі, спеціально і ясно розпоряджаючись, щоб всі українці, належні до нашого львівського замку, що мешкають у болотистих місцях у межах і розмірах 89 ланів, випасали своїх коней та худобу разом з міщанами і жителями вищезгаданого міста, відповідно до спільного бажання. Нарешті, щоб швидше, зручніше та легше часто згадувані 100 ланів вже згадуваним міщанам і жителям була змога обробляти і робити плодючішими, даємо і надаємо повну і всю свободу осаджувати всіх і кожного кметя та колона⁶* на згадані 100 ланів, і свободу від усіх наших сплат, податків, зборів і відкупів протягом 20 років від сьогоднішньої дати, включно з врахованим. Міщани, колони чи жителі на згаданих 89 мансах чи ланах повинні сплачувати 12 празьких грошів на свято блаженного Мартина кожного року нам і нашим спадкоємцям на чинш і десятину. Для засвідчення всього цього і повної ясності нашу печатку підвішуємо. Діялося у Пришеві у четвер октави блаженного Якова апостола, року Божого 1368 у присутності {список свідків). Дано через руки пана Йоана з Чарнкова, віце-канцлера Польського королівства, вроцлавського декана. Переписано Якобом Петрі з Осова, плоцьким каноніком і священиком костелу святого Георгія на Краківському замку, писарем нашого королівського двору⁷*. ^{* ** ***}