<<
>>

1368 р., липня 27, Пришів Казимир ІІІ дає місту Львову 100 франконських ланів, зазначаючи, що українці у селах, належних до львівського замку, мають право спільного використання пасовищами з львівськими міщанами

Транс.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.18 (див. док. №14). Опубл.: AGZ, III, s.40-45.

n nomine Domini amen. Vere dignum et iustum est, ut ea, que per reges et principes in profectum et utilitatem suorum subditorum benignius largiuntur, ne simul cum fluxu temporis a memoria hominum decrescant, necesse est, ut ea solempnis roboret titulus literarum.

Proinde nos Kazimirus Dei gracia rex Polonie, necnon terrarum Cracovie, Sandomirie, Syradie, Lancicie, Cuiavie, Pomeranie, Russieque dominus et heres. Notum facimus, tam presentibus, quam futuris, tenore presencium, quibus expedit, universis, consideratis quibusdam ac nonnullis defectibus civitatis nostre Lamburgensis1 et civium ac incolarum in ipsa degentium, quibus ipsa civitas Lamburgensis1 in terra Russie constituta, per insultus infidelium Litwanorum2 ortodoxe fidei inimicorum proch dolor fore noscitur aggravata et preventa, volentesque eidem civitati et civibus3 ac incolis ipsius de benignitate nostre celsitudinis, ut merito tenemur, de remedio providere oportuno, ex nunc ipsis civibus, incolis et eorum veris ac legitimis heredibus natis et nascendis centum mansos Franconicos iure Theutonico Maydburgensi4 cum omnibus utilitatibus, pratis, pascuis, paludibus5, silvis, mericis, rubetis, agris cultis et incultis, molendinis, piscinis, piscaturis, aquis, aquarum decursibus, que intra limites et mensuram predictorum centum mansorum poterint contineri6, ad extirpandum et locandum7, colendum, meliorandum et ad usus beneplacitos utifruendum, inicipendo a fronte murorum predicte civitatis et a monte, qui dicitur Stephani mons sursum ac eciam deorsum ex utraque parte fluvii Polthwa, et abinde per circuitum prefate civitatis Lamburgensis1 usque ad molendinum ecclesie parochialis sancte Marie Virginis gloriose inclusive, quod subtus prefatam civitatem est situatum, damus donamus et8 concedimus, plenam et8 omnimodam facultatem, preterea molendinum sancte Marie ecclesie predicte antiquitus et perpetuo ipsi ecclesie iniunctum9, una cum laneo, quem eciam ipsi ecclesie de dictis centum mansis presentibus adiungimus ac molendinum Gregorii dicti10 Stecher, civis Lamburgensis1, in mensura predictorum centum laneorum seu mansorum similiter volumus permanere.
Et ut honera11 cives predicte civitatis eo facilius et melius poterint12 supportare, decem mansos liberos de prefatis centum mansis, absque solutione census, eisdem perpetuis temporibus damus et elargimur, cum potestate plenaria vendendi, commutandi et ad usus beneplacitos convertendi, nostro tamen et successorum de consensu et beneplacita voluntate, addicentes specialiter et expresse, quod in paludine quodam intra limites et mensuram octuaginta IX mansorum situato, omnes Rutheni, ad castrum nostrum Lamburgensem1 pertinentes, una cum civibus et incolis prelibate civitatis equos et pecora ipsorum communiter depascent iuxta ipsorum omnimodam voluntatem. Insuper ut eo citius, commodius et facilius sepedicti centum mansi per iam dictos cives et incolas valeant collocari, et in uberiorem redigi conditionem, omnibus et singulis cmethonibus colonisque in predictis centum mansis locandis, ab omnibus nostris solutionibus, exactionibus, collectis et depactationibus universis infra viginti annorum spatium a data presencium, continue computandorum, plenam et omnimodam damus et concedimus libertatem. Qua elapsa cives, coloni seu incole octuaginta novem mansorum seu laneorum de quolibet manso seu laneo solubili duodecim grossos Pragenses in festo beati Martini singulis annis nobis et successoribus nostris pro censu et decima, solvere tenebuntur. In quorum omnium

testimonium ad13 evidenciam clariorem sigillum nostrum presentibus est appensum. Actum in Przisow14 feria quinta infra octavas beati Iacobi apostoli gloriosi, anno15 Domini millesimo trecentesimo sexagesimo octavo. Presentibus Worzugio16 tribuno Lublinensi, Iohanne Pascone de Krzeszow, Peregrino de Vangleszin, Alberto de Wamborkow, Clemente de Lowczow militibus, Przeczslao de Chmelow viceprocuratore Sandomiriensi, et aliis17 fidedignis. Datum per manus domini Iohannis de Czarnkow vicecancellarii regni Polonie, decani Vladislaviensis. Scriptum autem per Iacobum Petri de Ossowa canonicum Plocensem et sancti Georgii in castro Cracoviensi ecclesiarum, notarium aule nostre regalis.

1 В AGZ Lamburgensis. 2 В AGZ Lythuanorum. 3 В AGZ civitati. 4 У транс. Magdeburgensi. 5 В AGZ paludinibus. 6 В AGZ continetur vel protunc continentur. 7 В AGZ після extirpandum немає locandum. 8 В AGZ ac. 9 В AGZ iunctum. 10 В AGZ domini. 11 В AGZ onera. 12 В AGZ poterunt. 13 В AGZ et. 14 В AGZ Pressow. 15 В AGZ sub anno. 16 В AGZ Borzugio. 17 В AGZ aliis multis.

ім’я Господа амінь. Справді гідним і справедливим є, щоб ті (надання), що королями і володарями щедро надаються для успіху та користі своїх підданих, разом з бігом часу у пам’яті людей не зникали, тому необхідно їх урочисто увічнювати написом грамот. Тому ми, Казимир, Божою ласкою (титулатура). Робимо відомим змістом даної грамоти всім, як сучасникам, так і прийдешнім, кому це треба знати. Розглянувши усі шкоди нашого міста Львова, міщан і жителів, які в ньому мешкають, а це місто Львів у руській землі знаходиться, завдані нападом невірних литовців, ворогів правдивої віри, знаючи страждання, обтяження та перешкоди, бажаючи цьому місту, міщанам і його жителям як оздоровлюючі ліки передбачити з прихильності нашої величності, яку (вони) заслужено мають, відтепер даємо, даруємо і дозволяємо у повне і всіляке застосування цим міщанам, жителям і їхнім правдивим та законним нащадкам, які народилися і народяться, 100 франконських ланів на німецькому магдебурзькому праві зі всіма користями, луками, пасовищами, болотами, лісами, дібровами, чагарниками, орною землею й облогом, млинами, ставками, рибними місцями, водами, проточними річками, що в межах і розмірах згаданих 100 ланів можуть знаходитися[59], для викорчовування, закладення[60], оброблення, покращення, доброчинного використання, почавши від “чола” мурів згаданого міста, від гори, що називають горою Стефана[61], і так вниз по обох берегах річки Полтви і звідтам від окружності згаданого міста Львова аж до млина парафіального костелу святої Діви Марії4* включно, який розташований внизу згаданого міста.

Крім того, млин згаданого костелу святої Марії, що з давніх часів і навічно до цього костелу приєднаний, разом з одним ланом, що також цьому костелові належить, до згаданих 100 ланів приєднуємо. І млин пана Григорія Штехера5*, львівського міщанина, в розмірах вищезгаданих 100 ланів чи мансів також хочемо залишити. І щоб податки і повинності міщан вищезгаданого міста легшими та зручнішими, за змогою, зробити, даємо і віддаємо з повною владою продажу, обміну і для доброчинного користування 10

вільних ланів з вищеназваних 100 ланів без сплати чиншу на вічні часи. А з нашої та наших спадкоємців згоди і доброї волі, спеціально і ясно розпоряджаючись, щоб всі українці, належні до нашого львівського замку, що мешкають у болотистих місцях у межах і розмірах 89 ланів, випасали своїх коней та худобу разом з міщанами і жителями вищезгаданого міста, відповідно до спільного бажання. Нарешті, щоб швидше, зручніше та легше часто згадувані 100 ланів вже згадуваним міщанам і жителям була змога обробляти і робити плодючішими, даємо і надаємо повну і всю свободу осаджувати всіх і кожного кметя та колона6* на згадані 100 ланів, і свободу від усіх наших сплат, податків, зборів і відкупів протягом 20 років від сьогоднішньої дати, включно з врахованим. Міщани, колони чи жителі на згаданих 89 мансах чи ланах повинні сплачувати 12 празьких грошів на свято блаженного Мартина кожного року нам і нашим спадкоємцям на чинш і десятину. Для засвідчення всього цього і повної ясності нашу печатку підвішуємо. Діялося у Пришеві у четвер октави блаженного Якова апостола, року Божого 1368 у присутності {список свідків). Дано через руки пана Йоана з Чарнкова, віце-канцлера Польського королівства, вроцлавського декана. Переписано Якобом Петрі з Осова, плоцьким каноніком і священиком костелу святого Георгія на Краківському замку, писарем нашого королівського двору7*. * ** ***

<< | >>
Источник: М.Капраль. Привілеї міста Львова (XIV-XVIII ст.)/Упорядник М.Капраль, наук. ред. Я.Дашкевич, Р.Шуст. — Львів: Львівське відділення Інсититуту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України; Львівський національний універсистет ім. І.Франка. — 2-е виправлене видання (електронний варіант).. 1996

Еще по теме 1368 р., липня 27, Пришів Казимир ІІІ дає місту Львову 100 франконських ланів, зазначаючи, що українці у селах, належних до львівського замку, мають право спільного використання пасовищами з львівськими міщанами:

  1. 1387 р., вересня 29, Львів Владислав ІІ підтверджує надання Казимира ІІІ від 27 липня 1368 р. Львову 100 франконських ланів
  2. 1356 р., червня 17, Сандомир Казимир ІІІ надає Львову магдебурзьке право та 70 франконських ланів, десять з яких призначає на пасовище, водночас забороняючи землевласникам, духівництву, міщанам будувати корчми на відстані менше однієї милі від міста
  3. 1372 р., грудня 9, Сташків Опольський вєлюнський і руський князь Владислав надає Львову 100 франконських ланів на магдебурзькому праві, а також частково звільняє міщан від чиншів
  4. 1444 р., липня 16, Буда Владислав ІІІ на вимогу райців та міщан Львова дозволяє побудувати нову школу при шпиталю біля костелу св. Духа з умовою, що вона підлягатиме раді Львова, яка відповідно матиме право обирати ректора цієї школи
  5. 1548 р., липня 24, Пйотрків Сигізмунд Август надає місту Львову право викупити село Скнилів з рук шляхтича Іоана Вишньовського та дарує його місту зі всіма прибутками та користями
  6. 1444 р., липня 17, Буда Владислав ІІІ, бажаючи виявити свою вдячність Львову і львівським громадянам за їхню повсякчасну вірність, постановляє: а) воєводи чи інші достойники, або їхні заступники не мають права порушувати міського лавничого судівництва; б) всі руські міста, містечка й села повинні звертатися в своїх справах до львівської апеляції і звідти одержувати відповідні судові статті, так звані ортилі; в) Львів має право ловити по всій руській землі злочинців, вбивць та злодіїв і тут їх су
  7. 1473 р., квітня 28, Люблін Казимир IV зберігає за львівськими міщанами право оренди та розпродажу своїм убогим дрібної солі
  8. 1547р., березня 28, Краків Сигізмунд І скасовує на прохання львівських міщан кілька пунктів привілеїв Казимира ІІІ від 17 червня 1356р. та 27 липня 1368р., що стосувалися сплат чиншів з міських земель та судової юрисдикції національних громад
  9. 1599 р., березня 23, Варшава Сигізмунд ІІІ підтверджує за львівськими міщанами право на проведення щорічного ярмарку в день св. Агнети, а натомість скасовує на їх прохання ярмарок на свято св. Маргарити, як некорисний для міста
  10. 1460 р., квітня 5, Львів Казимир IV на прохання райців і громади Львова підтверджує та повністю наводить привілей Казимира ІІІ від 17 червня 1356 р.
  11. 1554 р., квітня 20, Люблін Сигізмунд ІІ дозволяє львівським міщанам викупити королівські маєтки в селах Козичі, Ємеліни і Яромирка від вдови їх орендаря Гноєнської і користуватися ними 20 років
  12. 1444 р., липня 19, Буда Владислав ІІІ звільняє міщан до його прибуття до Львова від обов ’язку пред ’являти свої привілеї воєводі, старості, каштеляну чи будь-якому іншому сановнику і дозволяє пред ’являти їх лише самому королеві
  13. 1484 р., лютого 17, Люблін Казимир IV, враховуючи велику працю і кошти, вкладені львівськими міщанами на спорудження міських мурів та ровів, а також щоб заохотити їх до закінчення розпочатої роботи, надає Львову ще шість років звільнення від всяких податків і видає в зв ’язку з цим відповідні розпорядження збирачам податків
  14. 1441 р., червня 16, Буда Владислав ІІІ дозволяє райцям міста Львова закладати і збільшувати крами, ятки і підтверджує право вибирати перекладачів згідно з своєю волею і за порозумінням із львівським старостою
  15. 1476 р., серпня 21, Пйотрків Казимир IV, враховуючи розташування Львова поблизу ворожих країн, звільняє його на вісім років від усяких податків і контрибуцій для того, щоб місто мало можливість виділити кошти на укріплення оборонних мурів, валів, та наказує одночасно руському генеральному старості Рафалові з Ярослава зберігати за львівськими міщанами ці права
  16. 1548 р., березня 22, Краків Сигізмунд І надає бурмистрові та райцям Львова право пропонувати кандидата на німецького проповідника при мансіонарії в костелі Низького замку Львова
  17. 1360 р., грудня 28, Краків Казимир ІІІ підтверджує та повторює ухвалений львівськими райцями та лавниками статут
  18. 1379 р., травня 9, Діосгевер Людовик бере руські землі під своє безпосереднє управління, зазначаючи, що Львів зберігає за собою всі права та привілеї, надані його попередниками Казимиром ІІІ та Єлизаветою
- Law - Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -