1379 р., травня 9, Діосгевер Людовик бере руські землі під своє безпосереднє управління, зазначаючи, що Львів зберігає за собою всі права та привілеї, надані його попередниками Казимиром ІІІ та Єлизаветою
Коп.: ЦДІАУЛ. - Ф.52, спр.614, арк.11.
Опубл.: AGZ, III, s.57-58 (підстава публікації); Supplementum, s.129.
os Lodovicus Dei gracia rex Ungarie, Polonie, Dalmacie etc.
Memorie commendamus tenore presencium significantes universis, quod nos, qui pietate regia civitatem nostram Lemburgensem, in confinis regni nostri Russie habitam et existentem, que frequentes incursus Litwanorum solet subire, graciose confovere, et ipsam ac eius incolas in eorum libertatibus pristinis illesos conservare debeamus, ut dicta civitas et inhabitatores ipsius eo comodius populorum multitudine decorentur ac utilitate, comodo et profectu amplientur, consideratis premissis et recensitis fidelitatibus, quibus hucusque constanter se nostremaiestati reddiderunt gratos incole dicte civitatis pariter et acceptos, eandem civitatem Lemburgensem et habitantes in ea, asumpsimus et presencium patrocinio spondemus in omnibus iuribus et libertatibus, videlicet, deposicione omnium mercanciarum, omnium et quorumlibet mercatorum, ac transitu seu via, ac omnibus aliis, quibus tempore felicis memorie domini Kazimiri quondam regis Polonie, et demum tempore regiminis illustris domine Elisabethe regine, nostre genitricis carissime, freti sunt et potiti, gaudere et utifrui volumus et extunc in antea illesos et illibatos conservare presencium sub nostre maiestatis sigillo testimonio literarum. Datum Dyosgewr die nono mensis May, anno Domini MCCC septuagesimo nono.
Relacio Petri Zudar bani, in presencia archiepiscopi Strygoniensis.
и, Людовик, Божою ласкою (титулатура). Доручаємо пам’яті зміст даної грамоти, повідомляємо всім. Ми з королівською добротою наше місто Львів, розташоване у нашому сусідньому Руському королівстві, яке частим набігам литовців піддавалося, милостиво оточуємо увагою.
Місто і його жителів у їх попередніх, неушкоджених вільностях мусимо зберігати, щоб згадане місто і його мешканці для вигоди людей тривалий час прикрашалися і тішилися користями, зручностями та процвітанням. Погодившись з вищесказаним і оцінивши вірних, які дотепер постійно й однаково були віддані нашому маєстату, ми прийняли (в патронат) вдячних жителів згаданого міста Львова, які мають (міське право) та мешкають у ньому, і гарантуємо нинішнім патронатом (зберегти) при (їхніх) всіх правах і вільностях, а саме - при (праві) складу всіх товарів[66] усіх і кожного, зокрема купців, і переїзд або (вільну) дорогу та багато інших (прав і вільностей), які з часу панування щасливої пам’яті покійного пана Казимира, короля Польщі, і пізніше в час (панування) славетної пані королеви Єлизавети, нашої дорогої матері, є в довірі і мають силу; хочемо, щоб їх вживали на свою вигоду і користувалися. Свідчення даної грамоти, щоб тепер і давніше зберегти неушкодженими і бездоганними, даємо під нашою маєстатичною печаткою. Дано у Діосгеврі[67] 9 травня року Божого 1378.Свідчення бана Петра Зудара, у присутності Стригонського архієпископа.