1676р., квітня 3, Львів Ян ІІІ підтверджує всі права, привілеї, вільності, декрети, конституції, звичаї, плебісцити римо-католицької, православної та вірменської громад міста Львова, надані його попередниками
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.784. Пергамент: 30,8х55,1 + 7,8 см. Ініціал “S“. Написи: “Confirmatio generalis iurium et privilegiorum civitatis Leopoliensis per serenissimum Ioannem Tertium regem Poloniae sub felici coronatione eiusdem Cracoviae, 1676” (XVII), “Feria quarta post dominicam Rogationum proxima, anno Domini 1676-to.
Ad personalem nobilium et spectabilium Alberti Kopinski proconsulis, Ioannis Stephani de Ryppa Ubaldini consulis civitatis sacrae regiae maiestatis Leopoliensis oblationem, litteras praesentes confirmationis privilegiorum serenissimi eius nominis Ioannis Tertii regis Poloniae, civitati praesente datorum per officium praesens castrense capitaneale Leopoliense susceptum et inductum I.M.” (XVII). Печатка відсутня, залишилися шовкова рожева стрічка.Регест: Каталог, №793.
oannes III Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Kiioviae, Volyniae, Podoliae, Podlachiae, Livoniae, Smolensciae, Severiae Czernichoviaeque. Significamus praesentibus litteris nostris, quorum interest, universis et singulis. Ad regnorum regnantumque pertinet felicitatem civitatum ornamenta, conservationem inter praecipuas reponere curas. Porro hoc alia ratione facilius feliciusque impleri non potest, quam cum favor et benignitas principum, privilegia, immunitates civitatum benefica firmat stabilitque dextera neque permittit, ut callida novarum legum aut ingeniorum prave facundorum enerventur aut labefactentur inventione, inde et pectori nostro haec insidet solicitudo, ut omnes regni nostri civitates in his regiminis nostri auspiciis regiae gratiae benignitatisque recreentur testificatione atque licet si iam iura et immunitates earum generali diplomate volumini legum inserto confirmavimus et approbavimus. Nihilominus speciali etiam privilegio nostro eadem privilegia immunitatesque a serenissimis praedecessoribus nostris concessas,
approbandas et confirmandas esse existimamus, enimvero inter alias regni nostri civitates, plurimis erga rempublicam nostros praedecessores ac maiestatem nostram meritis eminet inconcussa totque adversis probata fide civitas nostra Leopoliensis tot hostium obsidionibus Cosacorum, Moschorum, Scytharum nuperque Turcarum fatigata neque succumbens tot casibus maior, cryses has admirabili superaverat fortitudine et hucusque impavida, quia leonina magnanimitate Ottomanorum sistit moraturque potentiam, ne ultra progrediantur et in viscera regni prolabatur.
Cives quoque non belicca magis, quam litteratae laude praedari culti civiles et ad omnem formati elegantiam ultra limites orbis Poloni inclaruerunt. Prout itaque civitas praenominata litteris, fortitudine constantique erga rempublicam maiestatemque nostram fidelitate perennem sibi paravit gloriam, ita et singularem nostram praemeruit gratiam atque supplicationi nomine nobilis et spectabilis magistratus eiusdem nostrae civitatis per internuntios suos nobiles et spectabiles Martinum Anczewski, Alexandrum Iozephowicz secretarios et medicos nostros, uti consules tum Michaelem Grygorowicz sindicum nobis factae facile annuentes, omnia et singula praedictae civitatis magistratum, ordinum totiusque communitatis, tam Romanae Catholicae, quam Graecae et Armaenorum religionis iura, privilegia antiquiora et recentiora, tum etiam praerogativas, libertates, immunitates, plebiscita, decreta, constitutions, exemptiones, consuetudines a serenissimis maioribus et antecessoribus nostris ab immemorabili tempore eidem civitati, tam in genere, quam specie concessa, confirmata et usu usque ad hoc tempus tenta ac observata atque specifice privilegia, coaequationis cum primariis regni et magni ducatus Lithuaniae civitatibus Cracoviensi et Vilnensi, rescripta, decreta ratione depositorii generalis Leopoliensis, iuris caduci, post cives et advenas, intestatos aut steriliter e vita decedentes, iuris patronatus et collationis spiritualium personarum ad ecclesias ritus Romani et Ruthenorum, exemptionis magistratus et civium Leopoliensium a iudiciis commissorialibus quibuscunque, tum etiam tribunalitus, capitanealibus, castrensibus, terrestribus, palatinalibus1, insuper decreta regia inter magistratum et capitaneum, inter magistratum et communitatem, inter eadem magistratum et nationes Armenorum et Ruthenorum, decreta civitatis ex parte contra suburbanos prolata aliaque ac si hic integre de tenoribus eorum inserta sint, in omnibus eorundem punctis, clausulis, conditionibus, exceptionibus, approbanda, innovanda, ratificanda et confirmanda esse duximus, uti quidem de plenitudine potestatis authoritatisque nostrae regiae praesentibus litteris nostris approbamus, innovamus, ratificamus et confirmamus, ita ut nec generalitas specialitam, nec specialitas generalitati quidquam deroget, eademque saepedictae civitatis nostrae iura, privilegia, plebiscita, decreta, immunitates, exemptiones, libertates, uti iure et legitime concessas et usu longo firmatas, vim et robur debitae firmitatis perpetuo habere declaramus et circa usum omnium et singulorum dictum magistratum, communitatem, cives et incolas cuiusvis religionis nationisque Leopolienses nos et serenissimos successores nostros integre conservaturos pollicemur. In cuius rei fidem praesentes manu nostra regia subscriptas, sigillo regni communiri mandavimus. Datum Cracoviae in conventione generali felicis coronationis nostrae, die III mensis Aprilis, anno Domini MDCLXXVI, regni nostri I anno.Ioannes rex. Confirmatio generalis iurium et privilegiorum civitatis Leopoliensis. Stanislaus Buzenski generalis regens cancellarii regni maioris.
1 В оригіналі помилково: calatinalibus.
н Ш, Божою ласкою (титулатура). Даною нашою грамотою повідомляємо всім і кожному, кому необхідно. З поміж основних турбот тих, що правлять у королівствах, належить щасливе збереження слави міст. У подальшому з іншої причини не можна легше та успішніше цього досягнути, тільки, коли добродійна прихильність і милостива доброта володарів привілеї та імунітети міст ствердить, стабілізує та не дозволить, щоб хитрим винаходом нових законів або перекручено через здібності володіючих красномовністю (привілеї) ослаблювалися і розхитувалися. Звідси і на наші груди лягає обов‘язок, щоб усі міста нашого королівства під владою нашого панування відродилися би через підтвердження королівської ласки і доброти, а навіть якщо вже ми підтвердили і схвалили їх права та імунітети загальним дипломом, внесеним у зібрання законів. Тим не менше спеціальним нашим привілеєм ці привілеї та імунітети, ми вважали, що слід схвалити і підтвердити, мало того поміж іншими містами нашого королівства наше місто Львів виділяється численними заслугами перед нашими попередниками і нашим маєстатом, непорушною випробуваною вірністю, скільки б разів не був (Львів) заскочений ворожими облогами козаків, московитян, скіфів і недавно турків, скільки б не було випадків - не піддавався. Ці повороти долі долав з подиву гідною і до такої міри безстрашною мужністю, тому й потугу османів лев‘ячою великодушністю зупинив і затримав, щоб далі не пройшла і вглиб королівства не просунулася. Також міщани більше не воєнною славою збагатилися, як (славою) вчених, культурних і сформованих (міщан), витонченістю набули славу поза межами польського світу.
Згідно з тим, що вищезгадане місто постійною мужністю щодо держави і нашого маєстату, стійкою вірністю приготувало собі честь, отже і заслужило виняткову нашу ласку, також схиляючись до прохання від імені шляхетних і знаменитих Мартина Алчевського, Олександра Йозефовича, наших секретарів і медиків, як райців, тоді Михайла Григоровича синдика*, яке зручно нам зробили, ми вважали всі і кожні згадного міста магістрата, станів і всієї громади, як римо-католицької, так грецької (православної) і вірменської релігії права і привілеї, давні і недавні, також прерогативи, вільності, імунітети, плебісцити, декрети, встановлення, вилучення, звичаї, як загалом, так і окремо, надані, підтверджені найяснішими найбільшими нашими попередниками від незапам‘ятних часів тому місту, що в користуванні до цього часу мають і дотримуються; а особливо привілею зрівняння з найголовнішими містами королівства і великого князівства Литовського Краковом та Вільном**, рескрипти, декрети в справі загального складу Львова, права горла після міщан та прибульців, які без заповіту або без нащадків з життя пішли, право патронату і подання духовних осіб в церкви римського і руського обрядів, вилучення магістрату і львівських міщан від будь-яких комісарських судів, також трибунальних, старостинських, гродських, земських, воєводських, нарешті королівські декрети між магістратом і старостою,між магістратом і громадою, між тим магістратом і вірменською та руською націями, декрети міста проти передміщан та інші і ніби цілком з їх змістом були внесені, у всіх їх пунктах, клаузулах, умовах, винятках слід схвалити, відновити, ратифікувати і підтвердити, тому з повноти нашої королівської влади і поваги даною нашою грамотою схвалюємо, відновлюємо, ратифікуємо і підтверджуємо, так щоб ні загальне конкретоного, ні конкретне загального не обмежувало, того часто згадуваного міста права, привілеї, плебісцити, декрети, імунітети, винятки, звільнення, як згідно права і законно подані, в користуванні довго скріплені, силу і міць належної чинності назавжди декларуємо, щоб мали і згідно з цим користуванням всім і кожним (з привілеїв) ми і наші найясніші спадкоємці обіцяємо, що згаданий магістрат, громада, львівські міщани і жителі будь-якої релігії і нації будуть збережені. Для довіри до цієї справи дану (грамоту) нашою рукою підписали і наказали королівською печаткою засвідчити. Дано на вальному сеймі нашої щасливої коронації у Кракові 3 квітня, року Божого 1676, нашого панування - 2 року.
Ян, король. Загальне підтвердження прав та привілеїв міста Львова.
Станіслав Бузенський, генеральний регент великої королівської канцелярії.
* Синдик - правник, уповноважений містом для ведення судових справ.
** Див. док. №196.
Еще по теме 1676р., квітня 3, Львів Ян ІІІ підтверджує всі права, привілеї, вільності, декрети, конституції, звичаї, плебісцити римо-католицької, православної та вірменської громад міста Львова, надані його попередниками:
- 1589 р., квітня 7, Варшава Сигізмунд ІІІ підтверджує всі надані Львову ним, його попередниками та іншими світськими та церковними сановниками права, вільності, привілеї, записи, резигнації та інші документи
- 1497 р., червня 21, Львів Ян Ольбрахт підтверджує всі надані Львову ним, його попередниками права, вільності, привілеї, записи, резигнації та інші документи щодо різних маєтків у місті і поза містом
- 1543 р., квітня 9, Краків Сигізмунд І підтверджує всі надані Львову ним, його попередниками та іншими світськими та церковними сановниками права, вільності, привілеї, записи, резигнації та інші документи щодо різних маєтків в місті і поза містом
- 1574р., квітня 28, Краків Генріх підтверджує всі надані Львову ним, його попередниками та іншими світськими та церковними сановниками права, вільності, привілеї, записи, резигнації та інші документи щодо різних маєтків в місті і поза містом
- 1669 р., листопада 9, Краків Михайло підтверджує всі надані Львову ним, його попередниками та іншими світськими та церковними сановниками права, вільності, привілеї, записи, резигнації та інші документи, а особливо видане у Кракові 13 лютого 1649р. підтвердження привілеїв Яном Казимиром та його ж грамоту від 30 травня 1661 р. про надання шляхетських прав та зрівняння міста в правах з Краковом та Вільнюсом
- 1576р., травня 4, Краків Стефан підтверджує всі надані Львову ним, його попередниками та іншими світськими та церковними сановниками права, вільності, привілеї, записи, резигнації та інші документи щодо різних маєтків в місті і поза містом
- 1633 р., березня 2, Краків Владислав IV підтверджує привілеї, вільності, прерогативи, листи, записи, дарчі, резигнації, інкорпорації, звичаї, декрети та інші документи міста Львова та зобов’язується зберігати ці права та привілеї
- 1697р., жовтня 1, Краків Август ІІпідтверджує усі права, привілеї, надання, вільності, фундації, ухвали, декрети, конституції, звичаї, концесії, дотації та інші документи, надані попередніми королями місту Львову
- 1548 р., грудня 5, Пйотрків Сигізмунд Август підтверджує Львову всі його права, вільності, привілеї, записи, надання, резигнації, зміни та всі інші цього роду світські й духовні документи, надані ним та попередніми королями
- 1379 р., травня 9, Діосгевер Людовик бере руські землі під своє безпосереднє управління, зазначаючи, що Львів зберігає за собою всі права та привілеї, надані його попередниками Казимиром ІІІ та Єлизаветою
- 1492 р., вересня 30, Краків Ян Ольбрахт підтверджує місту Львову всі надані права, привілеї, вільності, донації та інші документи
- 1460 р., квітня 5, Львів Казимир IV на прохання райців і громади Львова підтверджує та повністю наводить привілей Казимира ІІІ від 17 червня 1356 р.
- 1387 р., березня 8, Львів Ядвіга підтверджує права, вільності, привілеї Львова з часів Казимира ІІІ та Людовика, знімає нововведені мита та податки, встановлює знову у місті склад солі та інших товарів і застерігає збереження прав українців, вірмен, сарацинів, євреїв та всіх мешканців загалом
- 1444 р., липня 16, Буда Владислав ПІ, бажаючи піднести добробут Львова та нормалізувати права і звичаї купців, що прибувають до міста, постановляє: 1) всі купці різних націй: греки, вірмени, сарацини, євреї, бусурмени й інші, що прибувають з товарами до Львова, можуть бути покликані лише у львівський міський суд; 2) купці повинні продавати заморські товари у Львові; 3) всі львів\'яни, котрі підлягають міському праву, повинні зробити заповіти в присутності війта, двох лавників, священика і писаря
- 1555 р., червня 11, Пйотрків Сигізмунд Август підтверджує два привілеї Владислава ІІ від 29 вересня 1389р. і від 18 вересня 1415 р. та один привілей Владислава ІІІ від 21 липня 1444 р., що стосуються прав міста Львова на землі навколо міста
- 1543 р., квітня 9, Краків Сигізмунд І підтверджує права райців міста Львова на володіння сіл Зубрі і Сихова
- 1502 р., березня 24, Краків Олександр підтверджує привілеї, надані мешканцям Львова попередніми королями