1525 р., жовтня 25, Львів Сигізмунд І виносить рішення, згідно з яким орендарі чи мешканці шляхетських будинків, як і всі інші міщани, повинні нести всі міські тягарі, а в судових справах, які виникнуть в них з сусідами, повинні з’являтися на суд і судитися там на основі магдебурзького права
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.341. Пергамент: 25х45 + 7,7 см. Ініціал “S“. Написи: “De convenientibus nobilibus bona et domos in civitate possedentibus, anno 1525” (XVI). На пергаментному пояску пошкоджена печатка: Gum., XIII, №45.
Коп.: ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.1, спр.107, арк.10-11; оп.1, спр.109, арк.11-12; оп.2, спр.613, арк.41зв-42; спр.614, арк.55-56.
Регест: Каталог, №395.
igismundus Dei gratia rex Polonie, magnus dux Lituanie, Russie totiusque Prussie etc. dominus et heres. Significamus tenore presencium, quibus expedit, universis, quomodo dum querularentur coram maiestate nostra regia famati preconsul ac consules civitatis nostre Leopoliensis suo et totius communitatis nominibus contra quosdam nobiles domos in iurisdicione eorum civili habentes, quod ipsi onera civilia prout alii cives tollerare proventusque civitati pertinentes, subire recusarent et contra laudum civitatis prefate, quod ab antiquo ea predecessoribus eorum illic observant, tutores eorum domorum huiusmodi, qui in eorum iure forent, possessionati nollent statuere, cum quibus vicini cives pro eorum iniuriis magnis et parvis in iure ipsorum agere et viceversa in eodem iure per eosdem conveniri suamque iusticiam commode as- sequi possent et valeant. Nos itaque cupientes huiusmodi differe presenciam inter eosdem
cives et nobiles civitatem ipsam incolentes seu alias domos civiles possidentes sopire et ocasionem talis differencie in futura tempore abolere et tollere, cum dominis regni nostri consiliariis protunc nobiscum existentibus decrevimus et tenore presencium decernimus perpetuis temporibus observandum, quod deinceps arendatores vel inhabitatores domorum prefatorum nobilium et aliorum iure civili in civitate nostra Leopoliensi possessiones vel domos habentium tenebuntur et debebuntur pro ipsis nobilibus vel aliis ius civile haben- tibus, apud quos domos arrendaverint vel in quorum domibus habitaverint, omnia onera civilia prout ceteri cives subire ac proventus quoscunque civiles civitati solvere, necnon vicinis suis concivibus pro quibuscumque iniuriis domestitius in iurisdicione civili pro eisdem nobilibus et aliis possessoribus talium domorum parere et respondere damnaque et iniurias passis vicinis iuxta formam iuris civilis Maidemburgensis resarcire et reformare.
Si vero tales arrendatores impossessionati fuerint ita, quod pro iniuriis vel damnis huiusmodi vicinorum seu concivium satisfacere, bonis suis non possent, extunc huiusmodi damna et perlucra et similiter civilia onera quecumque iure eorum civili in eisdem arrendatoribus talium domorum impossessionatis ipsi cives et vicini perlucraverint et assequerentur, que etiam ad domos huiusmodi pertinent, debebunt super ipsis domibus in iure civili existentibus ipsorum nobilium respici, et in easdem extendi de eisque quibus merito provenerint persolui dum tamen talia perlucra ipsi arendatores dictorum domorum possessoribus, in noticiam perduxerint. Harum literarum testimonio sigillum nostrum presentibus est subappensum. Datum Leopoli feria quarta post festum sancte Luce Ewangeliste, anno Domini millesimo quingentesimo vigesimo quinto, regni nostri anno decimonone.Cristoforis de S[chydlowyecz] palatinus etc. Cracoviensis ac regni Polonie cancel- larius.
Relacio magnifici domini Cristophori de Schydlowyecz palatini et capitanei Craco- viensi ac regni Polonie cancellarii.
игізмунд, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної (грамоти) повідомляємо всім, кому необхідно. Скаржилися нашій королівській величності славетні бурмистер і райці нашого міста Львова від свого імені та всієї громади на деяких шляхтичів, які будинки в їхній міській юрисдикції мають, що вони міські податки, (на відміну) від інших міщан, нести і брати на себе відмовляються та (виступають) проти ухвали згаданого міста, що віддавна їхніми попередниками дотримувалася. (Так і) опікуни цих будинків таким чином (поводяться), що не хочуть стати у цьому ж (міському) суді. А сусіди міщани навпаки про такі великі і малі несправедливості у їхньому праві хочуть і прагнуть судитися, зручно добиваються, щоб послуговуватися своїм правосуддям. Таким чином, ми, бажаючи таку різницю між цими міщанами і шляхтичами, що в місті замешкують, або міські будинки посідають, заспокоїти і (користуючись) нагодою таку різницю в майбутньому часі зняти, знищити і припинити, з панами сенаторами нашого королівства, що перебувають з нами, вирішили змістом даної (грамоти) і вирішуємо на вічні часи, що надалі орендарі чи мешканці згаданих шляхетських та
інших будинків, що в міському праві в нашому місті Львові власність чи будинки мають, будуть зобов’язані і повинні за цих шляхтичів чи інших, що мають міське право, у яких будинках орендують чи мешкають, всі міські тягарі, подібно як інші міщани, (мають) брати на себе та будь-які податки міста платити.
А також своїм сусідам співгромадянам за будь-які місцеві кривди з міської юрисдикції за тих шляхтичів та інших власників таких будинків (мають) підкорятися і відповідати; збитки і кривди, що терплять сусіди згідно з формою міського магдебурзького права (мають) поправляти і відновлювати. Якщо ж такі осілі орендарі будуть такими, що за такі кривди чи шкоди сусідам чи співгромадянам задовольнити своїм маєтком не зможуть, тоді такі шкоди і судові видатки, так само міські тягарі будь-якого права цього міста у тих осілих орендарів будинків ці міщани і сусіди хай відсудять і стягнуть, що також до цих будинків буде належати; повинні про ці будинки, що знаходяться в міському праві, повідомити цих шляхтичів, якщо природно виникнуть з цих (будинків) видатки, то про ці судові витрати орендарі цих будинків нехай повідомлять власників. Для засвідчення цієї грамоти нашу печатку присутніми є підвішано. Діялося у Львові у середу після свята св. Луки євангеліста, року Божого 1525, нашого королівського (панування) - 19.Христофор з Шидловець, краківський каштелян і староста та канцлер Польського королівства, рукою власною.
За свідченням вельможного пана Христофора з Шидловець, краківського каштеляна і старости та канцлера Польського королівства.
