1378 р., листопада 11, Вишеград Людовик встановлює у Львові склад товарів для купців, що їдуть до Татарії та повертаються звідти
Ориг.: APK. - Dyplomy pergaminowe. - №70. Пергамент: 50х20 + 6,9 см. Напис: “Privilegium de libero transitu Thartariam” (XV). Без печатки.
Коп.: ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.613, арк.32.
Опубл.: KDK, I, s.72-73; AGZ, Ш, s.61-62 (видано за копією XV ст. без подання місця і дати привілею).
Регест: Katalog, №70.
4
n nomine Domini amen. Nos Lodovicus Dei gracia rex Hungarie, Polonie, Dalmacie etc. Ad perpetuam rei memoriam, tam presentibus, quam futuris, volumus devenire, quod benignitate nostra regia considerantes et graciosius attendentes diversa et multiplicia dampna et incomoda ac depauperaciones, que fidelibus nostris regnorum nostrorum Hungarie et Polonie sacris coronis subiectis, civibus et incolis mercatoribus racione preclusionis et prohibicionis vie Tartarice, quas cives nostri in Lemburga in dictis nostris pretenderant mercatoribus, instarent et onerentur1 irrecuperabilitter, habita per nos et serenissimam principissam dominam Elizabeth genitricem nostram karissimam2 ac eciam nostrorum baronum sana, bene deliberata et matura deliberacione et ex certa nostra sciencia decernentes omnino volumus, deffinimus et statuimus perpetuo et irrevocabilitter, ut universi et singuli dictorum regnorum Hungarie et Polonie nostrorum cives et incole mercatores venientes cum eorum rebus et mercimoniis in dictam nostram civitatem Lemburgensem, cuiuscumque generis, speciei et materiei existant, dummodo se fidedigno dictorum nostrorum Hungarie et Polonie regnorum docuerint testimonio fore cives seu incolas, ad plenos quatuordecim dies cum dictis eorum mercibus in dicta civitate Lemburga continuare pro speciali eorundem Lemburgensium incolarum consolacione ac melioracione et vendicione exponere tenebuntur.
Quasquidem eciam merces predictas, si vendere ibidem non possent, tunc soluto iusto, condigno et consueto theloneo cum eisdem mercibus libere et absque cuiusvis hominis cuiuscunque status vel condicionis impedimento Tarthariam et ad quasvis Thartarie partes quocienscunque et quandocumque ipsis opportunum et expediens fore videbitur vel eorum beneplaciti fuerit, transire debeant et poterint et redire in civitatem Lemburgensem prenotatam, et in reditu iterum in dicta nostra civitate Lemburgensi3 cum ipsorum reportatis seu adductis mercibus de Thartaria ad plenos quatuordecim dies iacere et easdem merces in quantum poterint, ibidem comodosius et utilius vendere sint astricti. Quibus tunc elapsis quatuordecim diebus post dictam reversionem soluto iusto eorum et condigno theloneo, ad propria transire poterint libere vel quo eorundem mercatorum nostrorum fuerit voluntates. Volumus insuper et decernimus, quod omnes litere nostre aut genitricis nostre predicte ante presens4 privilegium impetrate per dictos Lemburgenses quomodolibet contrarie presentibusnullius sint penitus iugiter efficacie vel vigoris. In cuius rei memoriam presentibus duximus concedendas5. Datum in Wyssegrad in festo beati Martini confessoris, anno Domini millesimo CCCLXXX.
1 В AGZ: orirentur. 2 В AGZ: legittimam. 3 В AGZ пропущено місце prenotatam, et in reditu iterum in dicta nostra civitate Lemburgensi. 4 В AGZ: prius. 5 В AGZ: concedendum.
ім’я Господа амінь. Ми, Людовик, Божою ласкою (титулатура). Хочемо, щоб залишилася для вічної пам’яті справа, як сучасним, так і прийдешнім. Розглянувши з нашою королівською прихильністю і милостиво заопікувавшись різними та численними шкодами, незручностями та зубожіннями, які (мають) наші вірні наших королівств Угорщини і Польщі, підпорядковані святій короні міщани і жителі, з причини купецьких перешкод і заборон доріг до татарської дороги[68].
Наші міщани у Львові перед згаданими нашими купцями виправдовують (ці заборони), що були встановлені і започатковані безповоротно добрезваженим і обдуманим нашим рішенням разом з найсвітлішою володаркою пані Єлизаветою, нашою дорогою матір’ю, а також нашими магнатами. Та вирішуємо з певного нашого відома, хочемо цілковито (мати у волі), визначаємо і встановлюємо навічно і незворотньо, що всі і кожний зі згаданих королівств Угорщини та Польщі, наші міщани і жителі - купці будь- якого походження, статусу і роду, які приходять зі своїми речами і товарами у згадане наше місто, повинні показати міщани і жителі наших королівств Угорщини і Польщі торгове свідчення, гідне довір’я, що до повних 14 днів зі згаданими своїми товарами у згаданому місті Львові залишалися, спеціально для заспокоєння, а також задоволення і продажу (товарів) львівським жителям. Ті ж згадані товари, якщо продати там не змогли, тоді єдине, належне, гідне і звичайне мито з цих товарів (сплативши), вільно і без перешкоди будь-якої людини, якого б стану чи походження не були, до Татарії і будь-якої її частини татарського краю стільки разів при їхній добрій волі повинні і можуть транспортувати і повертатися у вищезазначене місто Львів і кожного разу можливість і торгове звільнення нехай мають. І при поверненні знову в згадане наше місто Львів зі своїми відвезеними чи привезеними товарами з татарського краю, до повних 14 днів ці товари стільки можуть тримати, поки зручно і корисно не продадуть у зв’язаному вигляді. Коли мине 14 днів після згаданого повернення, єдине, належне цьому і співмірне мито (сплативши), для власного переїзду можуть бути вільними, до такої міри, наскільки наші купці матимуть бажання. Нарешті, хочемо і вирішуємо, що всі наші грамоти чи (грамоти) згаданої нашої матері, отримані згаданими львів’янами раніше даного привілею, що якимось чином суперечать даній грамоті, хай будуть у той же час цілком недієвими і неміцними. Для пам’яті справи вирішили даній (грамоті) надати чинність. Дано у Вишеграді на свято блаженного Мартина сповідника, року Божого 1380.
Еще по теме 1378 р., листопада 11, Вишеград Людовик встановлює у Львові склад товарів для купців, що їдуть до Татарії та повертаються звідти:
- 1403 р., березня 15, Краків Владислав ІІ підтверджує склад товарів у Львові для купців, що їдуть і повертаються з Татарії
- 1387 р., березня 8, Львів Ядвіга підтверджує права, вільності, привілеї Львова з часів Казимира ІІІ та Людовика, знімає нововведені мита та податки, встановлює знову у місті склад солі та інших товарів і застерігає збереження прав українців, вірмен, сарацинів, євреїв та всіх мешканців загалом
- 1509 р., листопада 13, Львів Сигізмунд І встановлює щотижневий торг м’ясом по суботах у місті Львові з правом вільного продажу для міщан, мешканців та селян
- 1541 р., липня 2, Вільнюс Сигізмунд І, на прохання бурмистра ірайців Львова, підтверджує та повністю наводить текст документу Владислава Опольського, виданого у Львові 7 листопада 1378 р.
- 1472 р., травня 30, Краків Казимир IV встановлює два ярмарки у Львові на св. Трійцю та на св. Агнету і видає детальні розпорядження в справі організації ярмарків та збереження львівського права складу
- 1503 р., травня 10, Вільно Олександр ухвалює, щоб протягом двох років ніхто з тих, хто немає міського права, не купував у приїжджих купців товарів, а тільки у львівських купців
- 1496 р., квітня 16, Пйотрків Ян Ольбрахт встановлює воскову комору у Львові і доручає її управління Германові Пудвалю
- 1525 р., вересня 13, Краків Сигізмунд І надає містові Львову право арештувати товари перебуваючих в Львові молдавських купців
- 2. “Тимчасовий Основний Закон” Української Національної Ради, прийнятий у Львові дня 13-го листопада 1918 року.
- 1425 р., листопада 6, Замех Владислав ІІ, бажаючи поліпшити умови Львова, наказує старостам, бурграбіям, воєводам та іншим урядовцям, щоб не вимагали від львівських громадян жодних інших підвід, крім тих, які потрібні для перевезення королівської кухні під час перебування короля або королеви у Львові
- 1580 р., січня 31, Варшава Стефан встановлює у місті Львові податок з лимонів та вина, що привозяться до міста, з умовою використання прибутків на відновлення та укріплення міських укріплень
- 1503 р., грудня 3, Сандомир Олександр підтверджує свій давній декрет, згідно з яким забороняється у Львові тим, хто не має міського права, купувати що-небудь у приїжджих купців протягом двох років
- 1621 р., жовтня 21, Львів Сигізмунд III дозволяє бурмистрові, райцям, війту, лавникам і всій громаді Львова накладати протягом 20 років на всіх купців та людей, за винятком шляхти, певні оплати від товарів, які вони привозять чи вивозять зі Львова
- Закон про включення Західної України до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік і з’єднання її з Українською Радянською Соціалістичною Республікою (1 листопада 1939року)
- Закон про включення Західної України до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік і з\'єднання її з Українською Радянською Соціалістичною Республікою (1 листопада 1939 р.)
- ДОБА ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ 15-го листопада 1918 p. — 21-го листопада 1920 p.
- 1435 р., жовтня 7, Краків Владислав ІІІ наказує старостам, бурграбієм, державцям, та іншим урядовцям руських земель оголосити публічно на ярмарках та інших людних місцях, що під загрозою тілесної кари й арешту всіх товарів забороняється купцям їхати з товарами новими, невизначеними досі дорогами, оминаючи львівський склад, так само, як і встановлювати нові незаконні мита