1403 р., березня 15, Краків Владислав ІІ підтверджує склад товарів у Львові для купців, що їдуть і повертаються з Татарії
Коп.: ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.613, арк.32зв.
Опубл.: KDK, I, s. 144-145; AGZ, Ш, s.148-149 (видано за копією початку XVI ст., яка не містила місця видачі та дати привілею).
Nn nomine Domini amen.
Ad perpetuam rei memoriam. Dum vivit litera, vivit et actio litere comissa, cuius assercio nutrit memoriam et labiles semper perpetuat actiones. Proinde nos Wladislaus Dei gracia rex Polonie, necnon terrarum Cracowie, Sandomirie, Siradie, Lancicie, Cuyawie, Lythwanieque princeps supremus, Pomeranie Russieque dominus et heres etc. Significamus tenore presencium, quibus expedit, universis, presentibus et futuris, presencium noticiam habituris, quomodo altricacione facta inter cives Cracovienses ab una et Lemburgenses parte ex altera, hiidem cives Lemburgenses asserebant coram nobis et nostris baronibus, quod cives Cracovienses et alii quicumque non deberent de iure1 ad partes Tartarie, transitus facere et mercancias eorum exercere, quibus viam eandem Tartariam precludebant, ipsos ad transitum ibidem faciendum nolebant admittere. Ipsi autem cives Cracovienses ex adverso dicebant, quod de iure1 ipsi et alii cives regni nostri, quicumque ad easdem partes Thartarie cum ipsorum mercanciis et causa mercanciarum possent libere proficisci, suisque assercionibus satisfacere cupientes et eas probare luculenter, literas sub sigillo maiestatis serenissimi principis domini Lodovici, olim Hungarorum et Polonie regis predecessoris nostri carissimi, ad nostrum baronum presenciam produxerunt, in quibus evidenter inventum est, quod ipsi mercatores Cracovienses et alii de civitatibus regni nostri licite ad Thartariam cum mercibus ipsorum poterint proficisci, ita tamen, quod Thartariam eundo cum mercibus ipsorum in Lemburga quatuordecim diebus pausare debent, eteasdem merces ad vendicionem seu commutacionem exponere debent, quas si vendere aut commutare non possent, tunc solutis theloneis consuetis ad Thartariam se transferre possunt cum eisdem.
Similiter de Thartaria redeundo, ibidem in civitate Lemburgensi cum mercibus eorum quatuordecim diebus demorari tenentur et eas exponere ad emendum aut eciam commutandum, quas si commutare aut vendere non possent, cum ipsis recedant, theloneis consuetis exsolutis, ut prefertur. De transitu autem ad partes Walachie per prelatos et barones nostros taliter extitit diffinitum, quod si cives et mercatores Lemburgenses partes Walachie racione mercanciarum et negociacionum exercendarum visitare voluerint, tunc et civibus Cracoviensibus easdem partes Valachie et alias preter Thartariam, ad quascunque cum mercibus eorum pertransire poterint absque mora quatuordecim dierum in Lemburga licitum erit visitare, consuetis cum theloneis ibidem in Lemburga exsolutis. Quamquidem diffinicionem prelatorum et baronum nostrorum ratam et gratam habentes ipsam tenore presencium approbamus. Harum quibus sigillum maiestatis nostre est appensum testimonio literarum. Actum Cracovie feria quinta proxima post dominicam Reminiscere, anno2 Domini millesimo quadringentesimo tercio, presentibus reverendis in2 Christo patribus dominis Nicolao de Curow sancte Gneznenesis ecclesie archiepiscopo, Petro Cracoviensi, Alberto Poznaniensi, episcopis, Iohanne de Thanczin castellano, Iohanne de Tharnow palatino Cracoviensibus, Petro Kmythe Sandomiriensi, Iohanne Liganza Lanciciensi et Mathia dicto Maczuda Gnewkowiensi, palatinis, Cristino de Ostrow Sandomiriensi, Michaele de Bogumilowice Lublinensi et Clemente de Moskorzow Wysliciensi, castellanis, multisque aliis dinoscuntur. Datum per manus eiusdem domini Nicolai sancte Gneznenensis ecclesie archiepiscopi, nobis sincere dilecti.Ad relacionem eorumdem dominorum Iohannis de Thanczin Cracoviensis et Clemente de Moskorzow castellanis.
1 В AGZ devenire. 2 У KDK, очевидно через брак друку, пропущений рядок.
ім’я Господа амінь.
Для вічної пам’яті справи. Поки живе грамота, живе і розпочата грамотою дія, чиє визнання необхідне пам’яті, і скороминучі дії завжди зберігає на всі часи. Тому ми, Владислав, Божою ласкою (титулатура). Змістом цієї грамоти повідомляємо, як сучасникам, так і прийдешнім, всім, кому необхідно, які читатимуть це. Існує суперечка між краківськими міщанами, з одного боку, і львівськими міщанами, з другого боку. Львівські міщани визнають перед нами і нашими магнатами, що краківські міщани та інші (міщани), яким дороги, що ведуть до татарських країв, закриті, не повинні приїжджати до татарських земель, робити транзит і займатися торгівлею, (тому) вони до переїзду не хотіли дозволити. А краківські міщани навпаки твердили, що вони та інші міщани нашого королівства можуть приїжджати до Татарії з їхніми товарами і (з будь-якої) причини, вільно товари посилати. І бажаючи своє визнання задовольнити та успішно випробувати, грамоту з маєстатичною печаткою найяснішого володаря пана Людовіка, покійного короля Угорщини іПольщі[69], дорогого нашого попередника, що в присутності наших магнатів (нам) представили, в якій, очевидно, йдеться, що ці краківські купці та інші міщани нашого королівства мають дозвіл (їхати) до Татарії, куди можуть відправлятися зі своїми товарами, але так, що їдучи до Татарії зі своїми товарами, повинні зупинитися у Львові на 14 днів і ці товари до продажу чи обміну повинні виставити. Якщо продати чи обміняти не зможуть, тоді, сплативши звичне мито, до Татарії можуть переїхати з цими (товарами). Так само, повертаючи з Татарії, там же в місті Львові з товарами тих же 14 днів повинні затриматися і їхні (товари) виставляти для продажу чи також обміну. Якщо обміняти чи продати не зможуть, зі своїми (товарами) нехай повертаються, сплативши звичне мито, як попередньо було написано. При транзиті до Волощини наші прелати і магнати таке винесли рішення. Якщо міщани та жителі Львова схочуть побувати у Волощині в справах купецьких і торгівельних занять, тоді і краківські міщани до Волощини та інших будь-яких( земель), крім Татарії, з товарами можуть робити транзит без затримки 14 днів у Львові, що буде дозволено, сплативши звичне мито тут, у Львові. Таке рішення наших прелатів і магнатів, вважаючи обдуманим і розумним, змістом цієї даної (грамоти) схвалюємо. Для засвідчення цієї грамоти наша маєстатична печатка є підвішена. Діялося в Кракові у четвер після неділі “Ремінісцере“, року Божого 1403, у присутності (список свідків).
За свідченням тих панів Йоана з Тенчина, краківського каштеляна, Клемента з Москожова, (вислицького) каштеляна.
