1509 р., листопада 13, Львів Сигізмунд І встановлює щотижневий торг м’ясом по суботах у місті Львові з правом вільного продажу для міщан, мешканців та селян
Коп.: MK, 23, k.748-749 (титульний напис копіїста: “Libertas vendendi carnes Leopoli extraneos lanioribus”); ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.646, арк.233-234зв.
Облята: ЦДІАУЛ. - Ф.9, оп.1, спр.396, арк.332-334.
^igismundus |Dei gratia rex Polonie, magnus dux Lithuanie, Russie, Prussieque dominus et heres]1 etc. Significamus [tenore presencium, quibus expedit, uni- versis]1. Quiaimpresentiaruminhac civitate nostra feliciter agentes, inteligentes populum comunem civitatem ipsam habitantem caristia camium in civitate ipsa gravari, nec minus supplicacione communi permoti, universorum subditorum nostrorum, tam in ipsa civitate existencium, quam foris eam circumcirca incolencium petenciumque, ut ad carnium inopiam et eam ipsam caristiam tollendam pie ac liberaliter prospicientes forum commune carnium liberum in civitate hac nostra institueremus, nos tametsi vereamur aliquid iacture in proventibus regalibus nostris ad castrum Leopoliense ex artificio laniario civili Leopoliensi veteris institucionis vigore pertinentibus, perpessuros, tamen ut istis pe- tentium desideriis annuamus et tanquam totam rempublicam civitatis territoriique eiusdem inopia victus predicti carnium angustiatam levemus consolatamque reddamus de speciali gracia et benignitate nostris, forum commune liberum carnium vendendorum in eadem civitate nostra Leopoliensi singulis sabbati diebus septimanalium, tenendum, habendum, instituendum duximus instituimusque presentibus, dantes facultatem libertatemque uni- versis et singulis subditis nostris cuiuscunque condicionis, rittus et fidei civibus, opidanis atque villanis undecunque venturis, Iudeis, Saracenis et Tartaris exceptis, carnes cuiuslibet generis animalium die fori cuiuslibet predicti in locis et bancis per preconsulem et consules loci eiusdem Leopoliensis ad eam vendicionem designandis, incisas et non incisas alias integras, vel in porciones divisas, dum modo tamen e sanis et non infectis animalibus, mactatis haberentur patenter seu publice exponendi vendendique eiusque fori communis gratia universis subditis nostris et quibuslibet hominibus cuiuscunque status et condicionis existentibus, pro die ipsa fori communis Leopolim veniendi et eas ipsas carnes emendi et comparandi, libere, secure et pacifice, nisi tales sint, quos iura regni nostri comunia non tuentur aut eis consortia fidedignorum denegantur.
Verum quia concesso hac plebe gratia, ut nos quoque indemnes simus, statuimus, quatenus laniarii ipsi, cives, oppidani, villani et quicumque homines undecunque venientes carnesque ipsas in loco foroque ipso communi expositas vendentes nobis successoribusque nostris alias ad castrum Leopoliense nostrum qualibet die fori eiusdem communis a bove et vacca a qualibet eorum per grossum unum. Item a mulone, ariete et vitulo a quolibet eorum divisim per sex denarios. Item a porco, a sice a quolibet eorum medium grossum communis monete et numeri solvere debeant, laniariis tamen Leopoliensibus exeptis, quos ab hac solucione propter census annuos per eos antiquitur nobis dari solitos, liberos exeptosque fieri volumus, sed ne per eam fori communis institucionem alicui preindicatum esset, propterea volumus, statuimus hoc ipsum commune forum carnium, ad beneplacitum duntaxat nostrum successorumque nostrorum duraturum tenore presencium mediante. Harum quibus sigillum nostrum est appensum testimonio literarum. Datum Leopoli feria tercia proxima post festum sancti Martini, anno Domini millesimo quingentesimo nono, regni vero nostri anno tercio.[Iohannes de Lasko coadiutor Gneznensis perpetuus et cancellarius regni Polonie subscripsit]1.
1 Текст в квадратних дужках розкритий за копією та облятою ЦДІАУЛ.
игізмунд, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної (грамоти) повідомляємо всім. Перебуваючи на даний момент щасливо в цьому нашому місті, дізнались ми що прості люди, які це місто замешкують, недостачею м‘яса в місті є обтяжені, і не менш стурбований спільним проханням всіх наших підданих, як тих, що в самому місті живуть, так і за межами його навколо мешкають і просять, щоб про недостачу м‘яса точніше про зняття тієї самої недостачі, ми лагідно і добросердечно потурбувалися, встановили би загальний і необмежений ринок м‘яса у цьому нашому місті. Однак ми остерігаємося будь-якої втрати у наших королівських прибутках, належних до львівського замку від львівського міського ремесла різників відповідно до давнього звичаю, що може статися.
Однак, погоджуємося на ті побажання прохачів і ніби для всієї суспільності міста та її територій через недостачу м‘яса, знімемо цю обмеженість і повернемо втіху. З спеціальної нашої ласки і прихильності ми вважали загальний необмежений ринок м‘яса у цьому нашому місті Львові кожної суботи щотижня утримувати, мати, встановлювати та встановлюємо даною (грамотою), надаючи можливість і вільність всім і кожному з наших підданих, будь-якого походження, обряду і віри міщанам, жителям містечок і селянам, звідки б не прибули, за винятком євреїв, сарацен та татар, м‘ясо будь-якого виду тварин, в час будь-якого вищезгаданого ринку в місцях і ятках, визначених для цієї продажі бурмистром і райцями Львова, порізаним і не порізаним або частинами поділеним, однак зі здорових і не інфікованих тварин, що були вбиті, хай відкрито чи публічно виставляють і продають. І на тому загальному ринку з ласки всім нашим підданим і будь-кому з людей будь-якого статусу і походження в цей самий день загального ринку вільно, безпечно і мирно у Львів прийти і те м‘ясо купити та обміняти, тільки хай не будуть такі, що спільні закони нашого королівства не підтримують або їх спільнота гідних довір‘я чурається. Однак, надаючи цю ласку для народу, щоб ми також не мали втрат, встановлюємо таке: ті різники, міщани, жителі містечок, селяни і будь-які люди звідки б не прийшли, що м‘ясо на тому спільному місці ринку продаватимуть, нам та нашим спадкоємцям, по-іншому до нашого львівського замку, в кожен день загального ринку від кожного вола або корови по одному грошу, далі від кожного окремо мула, барана і телиці по шість денаріїв, потім від кожної свині, після їх забиття половина гроша загальноприйнятоїмонети і рахунку повинні сплатити. Але за винятком львівських різників, яких від цієї сплати, оскільки (вони) річний чинш нам віддавна звично дають, вільними і звільненими хочемо зробити, але, щоб ніхто це встановлення загального ринку не вважав остаточно вирішеним, внаслідок цього хочемо і встановлюємо, щоб цей загальний ринок м‘яса тільки до нашої доброї волі та наших спадкоємців, тривав за посередництвом змісту даної (грамоти). Для засвідчення цієї грамоти наша печатка є підвішена. Дано у Львові в найближчий вівторок після свята св. Мартина, року Божого 1509, нашого панування - 3.
Йоан з Ласко, який вище, гнезненський вічний коадьютор і канцлер Польського королівства підписав.