1503 р., травня 10, Вільно Олександр ухвалює, щоб протягом двох років ніхто з тих, хто немає міського права, не купував у приїжджих купців товарів, а тільки у львівських купців
Коп.: MK, 20, k.59v. Титульний напис копіїста: “Suspensio libertatis, quam advene mercatores in Leopolim habere consueverunt mercandum”; ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.614, арк.66-67.
Опубл.: AGZ, IX, s.199-200.
Регест: MRPS, III, №762.
lexander [Dei gracia rex Polonie, magnus dux Lithuanie, Russie Prussieque dominus et heres][88] etc. Significamus [tenore presencium, quibus expedit, universis, quia intelligentes]1, quod mercatores advene et alii cuiusvis status et condicionis homines hospites, ius civitatis Leopoliensis non habentes, cuiuslibet generis et maneriei merces, quas alii hospites similiter mercatores vendendum Leopolim adducunt, lucrorum gracia, ab eisdem advenis mercatoribus et non a civibus Leopoliensibus libere emere consueverunt scientesque propterea incolas et cives Leopolienses non mediocri iniuria et gravamine affici civitatemque ipsam in proventibus suis incommodari ac in illibertatem redigi, quamobrem nos condicionem civitatis eiusdem nostre Leopoliensis meliorem facere ipsamque et inhabitatoros eius ampliori libertatis gracia prosequi cupientes, decrevimus et presentibus decernimus eam libertatem, quam mercatores hospites in civitate Leopoliensi libere ab aliis hospitibus res venales emendo habuere, hinc ad duorum annorum decursum suspendere, prout suspendimus tenore presencium mediante, decernentes et omnino habere volentes, quod de cetero nullus mercatorum advenarum ius civitatis Leopoliensis non habencium, mercandi gracia Leopolim veniens, res et merces cuiuscunque generis et maneriei a nullo mercatorum advenarum Leopoli emere presumat, sed domestici mercatores Leopolienses primum mercatum faciant et emant, a quibus tandem domesticis Leopoliensibus mercatoribus, mercatores advene res et merces redimere studeant cum eisdemque domesticis Leopoliensibus mercaturam exerceant sive res pro rebus dando, cambiendo sive emendo aut alio quocunque negociacionis genere comparando.
Cuius quidem decreti et suspensionis nostrorum literas presentes concessimus, decernentes eas hic ad duorum annorum decursum valituras. Harum [quibus sigillum nostrum anulare est subappensum testimonio literarum]1. Datum Vilne feria quarta proxima post festum sancti Stanislai in Maio, anno Domini millesimo quingentesimo tercio, regni nostri anno secundo.Alexander Dei gracia rex manu propria subscripsit.
Relacio venerabilis Ioannis de Lassko supremi regie maiestatis secretarii.
лександр, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної (грамоти) ПОВІДОМЛЯЄМО всім, кому необхідно. Дізнавшись про те, що купці- прибульці та інші чужинці будь-якого статусу та походження, що не мають міського права Львова, які товари будь-якого виду і сировини так само, як інші купці-чужинці, для продажу у Львів привозять, заради прибутку зазвичай вільно купляли від тих прибулих купців, а не від львівських міщан; знаючи, що внаслідок цього львівським жителям і міщанам значною мірою є завдані несправедливість і обтяження і те місто у своїх прибутках є у шкоді і в неволю привертається. Ми, щоб зробити кращими умови того нашого міста Львова, його та мешканців бажаючи обдарувати ласкою більшої свободи, вирішили і даною (грамотою) вирішуємо від тепер до двох років тимчасово припинити ту свободу, яку (мали) купці-чужинці у місті Львові, коли вільно від інших чужинців товар і речі купували, (і) згідно зі змістом даної (грамоти) припиняємо. Вирішуючи у всьому мати (волю), щоб в іншому жоден з прибулих купців, який не має права міста Львова, і задля продажу до Львова приїхав, не наважувався купляти речі та товари будь-якого виду і сировини у купців- прибульців у Львові, але найперше товари викупляв би у місцевих львівських купців; від тих місцевих львівських купців купці-прибульці речі і товари викупити прагнули би, з тими місцевими львівськими купцями торгівлею займалися би чи речі за речі давали, обмінювали без продажу чи будь-якого виду торгових угод. Цей декрет і припинення нашою даною грамотою надаємо, вирішуючи, щоб воно (припинення) протягом двох років було в силі. Для засвідчення грамоти наша перстенева печатка є підвішена. Діялося в Вільно у найближчу середу після свята Станіслава в травні, року Божого 1503, а нашого панування 2 року.
Олександр, Божою ласкою король, рукою власною підписав.
За свідченням велебного Йоана з Ласко, першого секретаря королівського маєстату.
