1503 р., травня 10, Вільно Олександр дозволяє львівським райцям осадити у Брюховичах кметів та загородників, а також будувати млини, закладати стави
Коп.: MK, 20, k.59. Титульний напис копіїста: “Consulibus Leopoliensibus locandi taberna in rivulis Brzuchawa”.
Опубл.: AGZ, IX, s.198-199.
Регест: MRPS, III, №760.
n nomine Domini amen.
Ad perpetuam rei memoriam. Celebris et diuturna principum consuetudo hoc instituisse cernitur a seculo, ut quicquid vel coram gestum sit vel ipsa confirmacionis robore perpetuat, id propter rei geste noticiam literarum perhennium tenoribus commendari debeat, proinde nos Alexander Dei gracia rex Polonie, [magnus dux Lithvanie, necnon terrarum Cracovie, Sandomirie, Siradie, Lancicie, Cuyavie, Russie, Prussie, Culmensis, Elbingensis Pomeranieque dominus et heres]1 etc. Significamus tenore presencium universis, quibus expedit, presentibus et futuris, harum noticiam habituris]1, quia pro condicione meliori civitatis Leopoliensis nostre volentes, ut in suis amplietur commoditatibus, consulatui civitatis eiusdem in limitibus bonorum immobilium ad prefatam civitatem ex antiquo pertinencium et presertim in rivulis Brzuchawa2, salvo tamen iure et iusticia nostris ac cuiuslibet thabernas, cmethones, ortulanos et agricolas denuo locandi, piscinas quoque et molendina in eisdem rivulis erigendi, fundandi et faciendi consensimus consentimusque tenore presencium mediante, per ipsos consules Leopolienses pro tempore existentes predictas thabernas, kmethones, ortulanos, agricolas, piscinas et molendina iuxta antiqua dicte civitatis privilegia cum prerogativis, proventibus et emolimentis in privilegiis eiusdem civitatis descriptis aliisque ex eisdem denuo locatis, errectis et fundatis provenientibus, censibus, laboribus, daciis, solucionibus annuis et septimanalibus cum omnique iure, dominio et proprietate, nichil iuris, dominii et proprietatis nobis successoribusque nostris in eisdem denuo locandis kmethonibus, thabernatoribus, ortulanis ac piscina et molendino erigendis reservantes, tollendum, percipiendum ac nostro accedente consensu alienandum et pro meliori civitatis condicione iuxta temporis necessitatem convertendum sicque regendum et disponendum, prout melius et utilius ipsis consulibus videbitur expedire, salvis iuribus nostris, tenore presencium mediante in perpetuum. In cuius rei testimonium sigillum annulare nostrum presentibus est appensum. Actum Vilne feria quarta proxima post festum sancti Stanislai in Maio, anno Domini millesimo quingentesimo tercio, [regni vero nostri anno secundo]1, presentibus [ibidem magnifico, venerabilibus et generosis Petro Mysskowsky palatino Lanciciensi, Iohanne Rapstynsky de Tanczyn curie nostre marschalco, Sandomiriensi et Ploczensi capitaneo, Iohanne de Lassko cancellario Gneznensis, supremo secretarionostro, Nicolao de Cryczko decano Cracoviensis ecclesiarum, Petro de Wroczymovicze dapifero Cracoviensi, Iohanne seniore Buczaczki, sincere, devote et fidelibus dilectis, ceterisque quam pluribus consiliariis et curiensibus nostris circa premissa testibus. Datum per manus prefati venerabilis Iohannis de Lassko supremi secretarii nostri.
Alexander Dei gracia rex manu propria subscripsit.
Relacio eiusdem venerabilis Iohannis de Lasko supremi regie maiestatis secretarii]1.
1 Текст у квадратних дужкх доповнений за виданням AGZ. 2 В AGZ Brzuchovicza.
ім’я Господа амінь. Для вічної пам’яті справи. Загальноприйнятий і довготривалий звичай володарів, впроваджений віддавна, розпізнається за тим, що всяка подія чи її підтвердження для увічнення довіряється повідомленню змістові довгоіснуючих грамот. Тому ми, Олександр, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної (грамоти) повідомляємо всім, кому необхідно, сучасникам і прийдешнім, хто це читатиме. Бажаючи покращення умов нашого міста Львова, щоб воно розширилося у своїх зручностях, консулату того міста в межах нерухомих маєтків, що віддавна належать до згаданого міста і особливо на річці Брюховиці, зберігаючи, однак, наше право і справедливість, дозволили і дозволяємо за посередництвом змісту даної (грамоти) знову осаджувати будь-які шинки, кметів, загородників[87] та землеробів, будь-які ставки і млини на тій річці зводити, будувати і робити.
Тим львівським райцям, що тепер існують, (даємо право) відбирати й утримувати і при зверненні за нашою згодою відчужувати згадані шинки, кметів, загородників, землеробів, ставки і млини згідно з давніми привілеями згаданого міста з прерогативами, прибутками і пожитками, що є описані у привілеях того міста, та в інших (привілеях); з цих новоосаджених (селян), зведених і побудованих (будівель стягувати) прибутки, чинші, роботи, податки, річні і тижневі сплати з усіма правами, володінням і власністю, не залишаючи ніяких прав, володіння і власності нам і нашим спадкоємцям у тих новоосаджених кметях, шинкарях, загородниках, зведених ставку і млині, і для кращих умов місту зручно з потребами часу використовувати і так управляти та розпоряджатися відповідно, як краще і корисніше тим райцям буде бачитися, зберігаючи наші права, за посередництвом змісту даної (грамоти) назавжди. Для засвідчення справи даної (грамоти) наша перстенева печатка є підвішена. Діялося в Вільно у найближчу середу після свята Станіслава в травні, року Божого 1503, а нашого панування 2 року, у присутності (перелік свідків). Дано через руки згаданого Йоана з Ласко, нашого першого секретаря.Олександр, Божою ласкою король, рукою власною підписав.
За свідченням згаданого велебного Йоана з Ласко, першого секретаря королівського маєстату.