Помощь проекту

Pravo.Studio ©

info@pravo.studio
 <<
↑
>>

1503 р., травня 10, Вільно Олександр дозволяє львівським райцям осадити у Брюховичах кметів та загородників, а також будувати млини, закладати стави

Коп.: MK, 20, k.59. Титульний напис копіїста: “Consulibus Leopoliensibus locandi taberna in rivulis Brzuchawa”.

Опубл.: AGZ, IX, s.198-199.

Регест: MRPS, III, №760.

n nomine Domini amen.

Ad perpetuam rei memoriam. Celebris et diuturna principum consuetudo hoc instituisse cernitur a seculo, ut quicquid vel coram gestum sit vel ipsa confirmacionis robore perpetuat, id propter rei geste noticiam literarum perhennium tenoribus commendari debeat, proinde nos Alexander Dei gracia rex Polonie, [magnus dux Lithvanie, necnon terrarum Cracovie, Sandomirie, Siradie, Lancicie, Cuyavie, Russie, Prussie, Culmensis, Elbingensis Pomeranieque dominus et heres]1 etc. Significamus tenore presencium universis, quibus expedit, presentibus et futuris, harum noticiam habituris]1, quia pro condicione meliori civitatis Leopoliensis nostre volentes, ut in suis amplietur commoditatibus, consulatui civitatis eiusdem in limitibus bonorum immobilium ad prefatam civitatem ex antiquo pertinencium et presertim in rivulis Brzuchawa2, salvo tamen iure et iusticia nostris ac cuiuslibet thabernas, cmethones, ortulanos et agricolas denuo locandi, piscinas quoque et molendina in eisdem rivulis erigendi, fundandi et faciendi consensimus consentimusque tenore presencium mediante, per ipsos consules Leopolienses pro tempore existentes predictas thabernas, kmethones, ortulanos, agricolas, piscinas et molendina iuxta antiqua dicte civitatis privilegia cum prerogativis, proventibus et emolimentis in privilegiis eiusdem civitatis descriptis aliisque ex eisdem denuo locatis, errectis et fundatis provenientibus, censibus, laboribus, daciis, solucionibus annuis et septimanalibus cum omnique iure, dominio et proprietate, nichil iuris, dominii et proprietatis nobis successoribusque nostris in eisdem denuo locandis kmethonibus, thabernatoribus, ortulanis ac piscina et molendino erigendis reservantes, tollendum, percipiendum ac nostro accedente consensu alienandum et pro meliori civitatis condicione iuxta temporis necessitatem convertendum sicque regendum et disponendum, prout melius et utilius ipsis consulibus videbitur expedire, salvis iuribus nostris, tenore presencium mediante in perpetuum.
In cuius rei testimonium sigillum annulare nostrum presentibus est appensum. Actum Vilne feria quarta proxima post festum sancti Stanislai in Maio, anno Domini millesimo quingentesimo tercio, [regni vero nostri anno secundo]1, presentibus [ibidem magnifico, venerabilibus et generosis Petro Mysskowsky palatino Lanciciensi, Iohanne Rapstynsky de Tanczyn curie nostre marschalco, Sandomiriensi et Ploczensi capitaneo, Iohanne de Lassko cancellario Gneznensis, supremo secretario

nostro, Nicolao de Cryczko decano Cracoviensis ecclesiarum, Petro de Wroczymovicze dapifero Cracoviensi, Iohanne seniore Buczaczki, sincere, devote et fidelibus dilectis, ceterisque quam pluribus consiliariis et curiensibus nostris circa premissa testibus. Datum per manus prefati venerabilis Iohannis de Lassko supremi secretarii nostri.

Alexander Dei gracia rex manu propria subscripsit.

Relacio eiusdem venerabilis Iohannis de Lasko supremi regie maiestatis secretarii]1.

1 Текст у квадратних дужкх доповнений за виданням AGZ. 2 В AGZ Brzuchovicza.

ім’я Господа амінь. Для вічної пам’яті справи. Загальноприйнятий і довготривалий звичай володарів, впроваджений віддавна, розпізнається за тим, що всяка подія чи її підтвердження для увічнення довіряється повідомленню змістові довгоіснуючих грамот. Тому ми, Олександр, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної (грамоти) повідомляємо всім, кому необхідно, сучасникам і прийдешнім, хто це читатиме. Бажаючи покращення умов нашого міста Львова, щоб воно розширилося у своїх зручностях, консулату того міста в межах нерухомих маєтків, що віддавна належать до згаданого міста і особливо на річці Брюховиці, зберігаючи, однак, наше право і справедливість, дозволили і дозволяємо за посередництвом змісту даної (грамоти) знову осаджувати будь-які шинки, кметів, загородників[87] та землеробів, будь-які ставки і млини на тій річці зводити, будувати і робити.

Тим львівським райцям, що тепер існують, (даємо право) відбирати й утримувати і при зверненні за нашою згодою відчужувати згадані шинки, кметів, загородників, землеробів, ставки і млини згідно з давніми привілеями згаданого міста з прерогативами, прибутками і пожитками, що є описані у привілеях того міста, та в інших (привілеях); з цих новоосаджених (селян), зведених і побудованих (будівель стягувати) прибутки, чинші, роботи, податки, річні і тижневі сплати з усіма правами, володінням і власністю, не залишаючи ніяких прав, володіння і власності нам і нашим спадкоємцям у тих новоосаджених кметях, шинкарях, загородниках, зведених ставку і млині, і для кращих умов місту зручно з потребами часу використовувати і так управляти та розпоряджатися відповідно, як краще і корисніше тим райцям буде бачитися, зберігаючи наші права, за посередництвом змісту даної (грамоти) назавжди. Для засвідчення справи даної (грамоти) наша перстенева печатка є підвішена. Діялося в Вільно у найближчу середу після свята Станіслава в травні, року Божого 1503, а нашого панування 2 року, у присутності (перелік свідків). Дано через руки згаданого Йоана з Ласко, нашого першого секретаря.

Олександр, Божою ласкою король, рукою власною підписав.

За свідченням згаданого велебного Йоана з Ласко, першого секретаря королівського маєстату.

<< | >>
↑
Источник: М.Капраль. Привілеї міста Львова (XIV-XVIII ст.)/Упорядник М.Капраль, наук. ред. Я.Дашкевич, Р.Шуст. — Львів: Львівське відділення Інсититуту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України; Львівський національний універсистет ім. І.Франка. — 2-е виправлене видання (електронний варіант).. 1996

Еще по теме 1503 р., травня 10, Вільно Олександр дозволяє львівським райцям осадити у Брюховичах кметів та загородників, а також будувати млини, закладати стави:

  1. 1503 р., травня 10, Вільно Олександр через напади ворогів скасовує ярмарок у Львові, що проводився в день св. Агнети, і наказує повідомити про це розпорядження в усіх повітах, містах, містечках руських земель
  2. 1503 р., травня 10, Вільно Олександр ухвалює, щоб протягом двох років ніхто з тих, хто немає міського права, не купував у приїжджих купців товарів, а тільки у львівських купців
  3. 1441 р., червня 16, Буда Владислав ІІІ дозволяє райцям міста Львова закладати і збільшувати крами, ятки і підтверджує право вибирати перекладачів згідно з своєю волею і за порозумінням із львівським старостою
  4. 1571 р., червня 20, Варшава Сигізмунд Август дозволяє будувати у Львові хлібні ятки на площі Ринок чи в іншому місці і віддає річний чинш з цих яток львівським міщанам на відбудову й укріплення міста з умовою, що бурмістр та райці щорічно складатимуть рахунок
  5. 1487 р., січня 28, Пйотрків Казимир IV повідомляє, що він дозволяє бурмистру і львівським райцям ще два роки після попереднього звільнення збирати податки лише на відбудову міста і видає відповідні розпорядження королівським урядовцям
  6. 1503 р., грудня 3, Сандомир Олександр підтверджує свій давній декрет, згідно з яким забороняється у Львові тим, хто не має міського права, купувати що-небудь у приїжджих купців протягом двох років
  7. 1422 р., березня 19, Сандомир Владислав ІІ дарує місту лазню навпроти францисканського монастиря у Львові з обов \'язком сплати річного чиншу 20 кіп грошів і дозволяє закладати нові лазні без будь-якої оплати
  8. 1542 р., жовтня 16, Краків Сигізмунд І дарує бурмистрові і райцям Львова вагу та стригальню сукна з усіма їхніми прибутками, застерігаючи, щоб ніхто ні в передмісті, ні в самому місті не матиме права закладати подібні ваги чи стригальні
  9. 1649 р., вересня 8, Львів Ян Казимир дозволяє брати на потреби міста спадщини, що залишається після смерті безнащадкових львівських міщан і жителів, а також інших людей, що приїжджають до Львова
  10. 1555 р., грудня 18, Вільнюс Сигізмунд Август зберігає за львівськими міщанами привілеї Олександра та Сигізмунда, що звільняли їх від всяких оплат і мит на території Польського королівства
  11. 1540 р., березня 8, Краків Сигізмунд І дозволяє бурмистрові і райцям Львова побудувати на міському грунті білильню, з умовою, що річні прибутки повністю призначатимуть на укріплення та відбудову міста
  12. 1547р., вересня 5, Пйотрків Сигізмунд І дозволяє райцям міста Львова викупити село Скнилів від орендаря Іоана Вишневського за суму грошей, записаних на цьому селі
  13. 1497 р., червня 17, Львів Ян Ольбрахт надає у власність львівським райцям королівську вагу до часу, поки Кафа, Кілія і Білгород не перейдуть знову в руки християн
  14. 1546р., червня 23, Краків Сигізмунд І надає львівським громадянам право пред’являти всі свої привілеї, надані ним, а також попередніми та наступними королями, лише йому та його наступникам і нікому іншому
  15. 1554 р., квітня 20, Люблін Сигізмунд ІІ дозволяє львівським міщанам викупити королівські маєтки в селах Козичі, Ємеліни і Яромирка від вдови їх орендаря Гноєнської і користуватися ними 20 років
  16. 1505 р., травня 19, Радам Олександр, щоб заохотити львівських громадян укріплювати міста, звільняє львів’ян та купців від сплати перевізного, мостового та гребельного мит в усій державі, зрівнюючи у цьому відношенні Львів з Краковом
  17. 1541 р., липня 2, Вільно Сигізмунд І, розглядаючи суперечку між львівським старостою та бурмистрам і райцями, затверджує давній звичай обрання нового райці на місце померлого, викладений в документі колишнього львівського старости Оти з Ходеча, що його надали львівські райці
- История государства и права Великобритании - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Казахстана - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права России - История государства и права США - Історія держави і права України - Римское право -
- Law - Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -

Pravo.Studio ©

info@pravo.studio