1422 р., березня 19, Сандомир Владислав ІІ дарує місту лазню навпроти францисканського монастиря у Львові з обов \'язком сплати річного чиншу 20 кіп грошів і дозволяє закладати нові лазні без будь-якої оплати
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.63. Ініціал “І“. Пергамент: 26х54,5 + 10,5 см. Написи: “Privilegium balnei in civitate et pro construendis pluribus balneis ad usus civitatis, 1422” (XV- XVI), “Vladislai Jagiellonis” (XVII), “Privilegiorum tomo II, pagina 24, numero 7, die 4 Decembris 1795 anno ingrossatum.
Collationatum per Stefanovicz manu propria” (XVIII), “Praesens instrumentum praevio iudiciali consensu apud Leopolienses Tabulas civiles libro privillegiorum tomo II, pagina 24, numero 7 ingrossatum et in libro haereditatum tomo XXVIII, pagina 225, numero 2 onerum, super balneo, sub № 252 in civitate sito, tam haereditatum XXXI, pagina 363, numero 1 onerum, hareditatum V, pagina 389, numero 1 onerum, haereditatum XXI, pagina 507, numero 307 onerum, haereditatum XIV, pagina 265, numero 21 onerum, haereditatum XXVIII, pagina 87, numero 1 onerum, et haereditatum XIII, pagina 289, numero 8 onerum intabulatum est. Leopoli, die 28 Septembris 1798. Antonius Kaszuba manu propria. Regiarum civilium tabularum Leopoliensium registrator” (XVIII). На шовковому коричнево-жовто- рожевому шнурку частково пошкоджена по краях печатка: Gum., IX, №13.Коп.: ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.614, арк.69-70; спр.646, арк.139-140зв; спр.64-б, арк.24-26.
Опубл.: AGZ, IV, s.114-115.
Регест: Каталог, №71.
n nomine Domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. Cum inter humane nature comoda nichil dignius memoria habeatur, opportunum existit, ut actus hominum literarum appicibus et fidedignorum testimonio perhennentur, ne lapsu temporis evanescant. Proinde nos Wladislaus Dei gracia rex Polonie, necnon terrarum Cracovie, Sandomirie, Siradie, Lancicie, Cuyavie, Litwanieque princeps suppremus, Pomeranie, Russieque dominus et heres
etc. Significamus tenore presencium, quibus expedit, universis, presentibus et futuris, presencium noticiam habituris, quia balneum nostrum in civitate nostra Leopoliensi, ex opposito monasterii fratrum minorum ordinis sancti Francisci situatum, in edificiis, ruinis et aliis defectibus nowa indigebat reparacione, quibus cupientes in tempore providere, in nostrisque proventibus et censibus, de eodem balneo nobis provenientibus, plenam habere certitudinem, huiusmodi balneum nostrum cum area, prout ab antiquo est expositum et erectum, ac omni iure, dominio et proprietate, censibus, reddittibus et proventibus universis, providis consulibus, civibus et civitati Leopoliensibus damus, inscribimus liberaliter et donamus donacione perpetua et irrevocabili, perpetuis temporibus et in ewum memoratum balneum per dictos consules, cives et civitatem tenendum, habendum, utifruendum et temporibus perpetuis possidendum, pacifice et quiete, necnon regendum, gubernandum, edificandum, construendum et reparandum atque disponendum, prout ipsis melius et utilius videbitur expedire.
Ita tamen, quod ipsi consules vel civitas predicta de eodem balneo racione census nostri viginti sexagenas monete comunis, quibuslibet quatuor temporibus per quinque sexagenas nobis et nostris successoribus singulis annis solvere perpetue tenebuntur. Insuper volentes predicte civitatis nostre Leopoliensis condicionem facere meliorem, defectuique ipsius subvenire, ut sub felici nostro regimine utilia incrementa se senciat recepisse, dicte civitati pro melioracione ipsius et utilitate unum vel plura balneum et balnea per dictos consules et civitatem denowo erigendi, edificandi et collocandi in civitate predicta et extra in suburbio ipsius, ubi eis apcium videbitur, damus et concedimus plenam et omnimodam facultatem, huiusmodi balnea per dictos consules aut civitatem denuo erecta et fundata cum omnibus ipsorum censibus, proventibus, proprietatibus et iuribus perpetuis temporibus possidenda et habenda, de quibus quidem balneis, per ipsos consules et civitatem denowo fundatis et erectis, nullos census, soluclones et proventus ipsi consules vel civitas nobis et nostris successoribus perpetue dare et solvere tenebuntur neque debent, sed in prefatis viginti sexagenis nos et nostri successores dumptaxat debebimus contentari eviterne. Harum quibus sigillum nostrum appensum est testimonio literarum. Actum Sandomirie feria quinta post dominicam Oculi, anno Domini millesimo quadringentesimo vigesimo secundo. Presentibus reverendis in Christo patribus dominis Iohanne sancte Leopoliensis ecclesie archiepiscopo, Alberto Cracoviensis, regni Polonie cancellario et Iohanne Chelmensis, ecclesiarum episcopis, strenuisque et nobilibus Iohanne de Sczekoczin, Michaele de Czyszow Sandomiriensi, Domarath de Kobilani Becensi, castellanis, et Spitkone de Tharnow capitaneo nostro Russie generali multisque aliis fidedignis. Datum per manus predicti domini Alberti episcopi et cancellarii et venerabilis Iohannis decani Cracoviensis eiusdem regni vicecancellarii, sincere nobis dilectorum. Ia Stanczlaow[73].Ad relacionem predicti domini Iohannis decani, regni Polonie vicecancellarii.
ім’я Господа амінь. Для вічної пам’яті справи. З користей людської природи ніщо не вважається вигідніше пам’яті, адже існує можливість, щоб дії людей з давніми грамотами і вірогідними свідченнями довго тривали і з часом не пропадали. Тому ми, Владислав, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної грамоти повідомляємо, як сучасникам, так і прийдешнім, всім, кому необхідно, які читатимуть це. Нашу лазню в нашому місті Львові, котра знаходиться навпроти монастиря братів францисканців ордену св.Франциска[74], що потребувала нового ремонту, з будівлями, руїнами та іншими недоліками, про які (будівлі) бажаючи на майбутнє потурбуватися, щоб у наших прибутках і чиншах з тієї лазні, що нам приносить прибутки, мати цілковиту певність; ту нашу лазню даємо, добросердечно записуємо, даруємо вічним і незворотнім дарунком, вічними часами і назавжди з ґрунтом, згідно з тим, як віддавна є описано та забудовано, з усіма правами, володінням і власністю, чиншами, боргами і прибутками, обачним львівським райцям, міщанам і місту для тримання, володіння, користування і посідання вічними часами мирно і спокійно, а також для керування, управління, будівництва, спорудження і відновлення, а також розпорядження згідно з тим, як краще і корисніше бачиться (їм) застосувати. Але так, щоб ці райці чи згадане місто з тієї лазні в рахунок нашого чиншу завжди сплачували 20 кіп загальноприйнятих грошей, чотири рази кожного разу по 5 кіп нам і нашим спадкоємцям кожного року. Нарешті, бажаючи згаданому нашому місту кращі умови зробити і допомогти в його проблемах, щоб під нашим щасливим пануванням, отримавши для себе корисне зростання, (полегшення) відчуло би; згаданим райцям і місту для власного покращення і користі даємо і надаємо повну і всю можливість для нового зведення, будівництва та розміщення у згаданому місті і поза (містом), у його передмісті, де їм відповідніше бачиться, однієї лазні чи більше лазень, щоб такі лазні згаданими райцями чи містом знову були зведені і фундовані зі всіма їхніми чиншами, прибутками, належностями і правами на вічні часи для посідання і володіння. З тих лазень, новофундованих і зведених райцями і містом, жодного чиншу, оплати і податку ці райці чи місто не будуть повинні давати і платити нам і нашим спадкоємцям назавжди, але ми і наші спадкоємці маємо задовольнятися тільки згаданими 20 копами навічно. Для засвідчення цієї грамоти нашу печатку є підвішено. Діялося у Сандомирі у четвер після неділі “Окулі“, року Божого 1422, у присутності (список свідків). Дано через руки згаданого пана Альберта, єпископа і канцлера, і велебного Йоана, краківського декана, віце-канцлера того королівства, щиро нам милих. Я, Станіслав.
За свідченням згаданого пана Йоана, декана, віце-канцлера Польського королівства.