1435 р., жовтня 7, Краків Владислав ІІІ наказує старостам, бурграбієм, державцям, та іншим урядовцям руських земель оголосити публічно на ярмарках та інших людних місцях, що під загрозою тілесної кари й арешту всіх товарів забороняється купцям їхати з товарами новими, невизначеними досі дорогами, оминаючи львівський склад, так само, як і встановлювати нові незаконні мита
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.102. Пергамент: 23,5x27,4 см. Напис: “Mandatum Vladislai regis inhibitione, arestatione et detentione pretereuntium depositum Leopoliense per cives Leopolienses et de novis theloneis per vias versus Leopolim per nobiles non excogitandis, anno 1435” (XVII).
На пергаменті під текстом посередині залишки відтисненої у червоному воскові печатки: Gum., IX, №3.Коп.: ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.614, арк.14-15; спр.646, арк.31-32.
Опубл.: AGZ, V, s.79-80.
Регест: Каталог, №112.
\'ladislaus Dei gracia rex Polonie etc. Universis et singulis terrarum Russie , capitaneis, burgrabiis, tenutariis, procuratoribus, viceprocuratoribus, і woyewodis, theolonatoribus, passuum locorumve custodibus ac quibusvis \' officialibus et subditis eorumque vicesgerentibus, presentibus requirendis, fidelibus dilectis graciam regiam et omne bonum. Fideles nostri dilecti. Certa auribus nostris inculcavit relacio, quomodo nonnulli mercatores et vectores, spretis stratis publicis abiectisque viis solitis conswetis, versus civitatem nostram Leopoliensem proficisci ab antiquo positis et statutis, viis insolitis et inconswetis proficiscerentur et ambularent, ipsamque civitatem Leopoliensem assidue preterirent, in eius et nostrorum theoloneorum preiudicium et iacturam, quodque nonnulli nobiles et terrigene, nullis penitus iuribus habitis et obtentis, in eorum hereditatibus nowas et nunquam ab antiqua conswetudine et institucione fieri solitas theoloneorum et pontium sibi excogitarent et facerent daciones, in tocius reipublice magnum nocumentum atque dampnum, et quia dive memorie carissimus genitor noster, feliciter agens in humanis, ista admittere noluit, ymo exacte prohibuit, prout ex literis suis, quas dicti cives Leopolienses habent perdocti sumus. Quare et nos more eiusdem genitoris nostri amantissimi, nolentes, ut ista fient[78] tempore nostro, vobis et vestrum cuilibet de consilio consiliariorum et tutorum nostrorum, in presenti convencione generali Cracoviensi nobiscum constitutorum, stricte mandamus, nulla volentes carere racione, quatenus visis presentibus in foris, ecclesiis, locis, in quibus maior concurreret hominum multitudo, publice proclamare et prohibere debeatis, ne quispiam viis nowis, insolitis et inconswetis proficiscatur ipsamque civitatem Leopoliensem, spretis viis antiquis, oblique et indirecte preterire audeat, quodque nullus penitus iuribus de et super theoloneis nowis statuendis non obtentis, huiusmodi thelonea excogitata tollere non presumant, inhibentes, si quis autem premissis ausu temerario contrarie presumpserit, ipsum corripere, castigare et in bonis arestare et detinere debeatis, quociens oblique proficisceretur et transiret, arestata omnia civibus Leopoliensibus presentantes conservanda, secus pro gracia nostra non facturi. Datum Cracovie feria sexta proxima post festum sancti Francisci, anno Domini millesimo quadringentesimo tricesimo quinto.
Ad relacionem magnifici Iohannis de Coneczpole regni Polonie cancellarii.
ладислав III, Божою ласкою (титулатура). Всім і кожному руських земель, старостам, бурграбіям, орендарям, прокураторам, віце-прокураторам, воєводам, митникам, охоронцям доріг та будь-яким урядовцям і підданим та їхнім заступникам, присутнім вірним милим, що шукають королівську ласку і добро. Вірні наші милі. Дійшло до наших вух свідчення, що деякі купці і перевізники зневажають громадські дороги і відкидають прийняті звичні шляхи, які ведуть до нашого міста Львова, віддавна прокладені і встановлені, а їдуть і “прострибують“ неприйнятими і незвичними шляхами, місто Львів часто минають, для кривди і втрати його (міста) і наших митниць. І тому, що деякі шляхтичі і зем’яни, які не мають і не володіють жодними правами, у їхніх нових і звичних спадщинах ніколи віддавна звичаїв і правил не траплялося, мита і мостові (податки) для себе вигадали і встановили податки для великого збитку і шкоди для всієї спільності (Львова). Священної пам’яті наш дорогий батько, який щасливо ще будучи серед живих, такого не хотів допустити, мало того ретельно заборонив згідно зі своїми грамотами, які згадані львівські міщани мають, і ми були з ними ознайомлені. Тому ми за звичаєм нашого дорогого батька, не бажаючи, щоб так траплялося в час нашого (правління), вам і будь-кому, за порадою наших дорадників і опікунів на даному вальному сеймі[79] у Кракові, прийнятою разом з нами, щоб все було розумно, суворо наказуємо, щоб побачену дану (грамоту) ви публічно оголосили на торгових площах, церквах, людних місцях і заборонили, щоб ніхто новими, неприйнятими і незвичними шляхами не об’їжджав місто Львів, не наважувався зневажати давні шляхи, косо та непрямо минати (місто). Щодо прав нововстановлених, не наданих мит, то їх толерувати не наважуйтеся, забороняючи. Якщо ж вищезгаданому противно наважиться (хтось діяти), забувши страх, тоді його ви повинні зловити, покарати, майно арештувати і затримати, скільки разів (він) криво їхав би і переїжджав, надаючи все арештоване (майно) львівським міщанам для зберігання, інше задля нашої ласки не чиніть. Дано у Кракові у п’ятницю після свята (св.) Франциска, року Божого 1435. За свідченням ясновельможного Йоана з Конецполя, канцлера Польського королівства.
