5.7. Звільнення майна з-під арешту
Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
Для забезпечення реального захисту прав осіб, які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, доцільно передбачити можливість їх звернення з позовом до суду також через державного виконавця. Така процедура подання заяви спростить повідомлення державного виконавця про розгляд справи в суді та стане підставою для обов\'язкового зупинення виконавчого провадження (п. 7 ст. 34 цього Закону). В цьому випадку виконавче провадження підлягає обов\'язковому зупиненню до вирішення справи судом. Однак знов необхідно було б уточнити, що зупинення виконавчого провадження мало б стосуватись лише описаного або арештованого майна, спірність прав на яке заявлене в позовній заяві.На вимоги про виключення майна з опису поширюється передбачений ст. 71 ЦК трирічний строк позовної давності. Однак реальність повернення майна в натурі залежить від строку пред\'явлення позову, оскільки в разі продажу майна в порядку виконавчого провадження, власник втрачає право витребування його в натурі від добросовісного набувача, що отримав його сплатно (ч. 2 ст. 145 ЦК України), і може розраховувати лише на компенсацію його вартості.
Підставами для визнання права на звільнення майна з-під арешту можуть бути: право власності на описане майно або право володіння ним. Вимога про звільнення частини описаного майна або окремих предметів, чи частин предметів може зумовлюватись правом спільної сумісної власності подружжя, правом спільної часткової власності, правом спільної сумісної власності селянського (фермерського) господарства. До цього необхідно додати, що ці права мають бути законними та в майбут-
249
ньому відповідним чином доведені, тільки в цьому разі вони отримають судовий захист.
Можливість звернення за судовим захистом щодо виключення майна з опису на підставі цієї статті має місце в тому випадку, коли опис проводився державним виконавцем, а не тоді, коли арешт на майно накладено при провадженні в кримінальній справі. Слід також додати, що порядок оскарження неправомірних дій державного виконавця під час проведення опису чи арешту майна має здійснюватись в порядку ст. 8 цього Закону та на підставі глави 31 -А ЦГЖ до суду, а не на підставі даної норми.
Для більш докладного розуміння дії цієї норми доціль но ознайомитись з Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про ви ключення майна з опису» від 27.08.1976 р. (із змінами і доповненнями). «,
Еще по теме 5.7. Звільнення майна з-під арешту:
- § 2. Арешт майна. Вилучення та зберігання арештованого майна
- 5.6. Зберігання майна, на яке накладено арешт
- 3.8. Ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 07 грудня 2012 р. за позовом ОСОБА_1 до Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Сидоренко Р.Г. на дії державного виконавця, скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.
- 1479 р., липня 2, Пйотрків Казимир IV, враховуючи великі витрати коштів і зусилля громадян Львова під час будівництва мурів, валів, ровів та інших оборонних укріплень, додає ще два роки звільнення від усяких податків до восьми років, наданих раніше
- 1435 р., жовтня 7, Краків Владислав ІІІ наказує старостам, бурграбієм, державцям, та іншим урядовцям руських земель оголосити публічно на ярмарках та інших людних місцях, що під загрозою тілесної кари й арешту всіх товарів забороняється купцям їхати з товарами новими, невизначеними досі дорогами, оминаючи львівський склад, так само, як і встановлювати нові незаконні мита
- 1490 р., грудня 7, Пйотрків Казимир IV надає місту Львову звільнення від будь-яких податків на один рік після того, як мине термін останнього звільнення, для продовження фортифікаційних робіт
- Розділ 4 КОНТРОЛЬ ЗА ЗАКОННІСТЮ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА НСРД ПІД ЧАС КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
- 1492 р., лютого 8, Пйотрків Ян Ольбрахт надає Львову звільнення від усяких податків протягом чотирьох років після закінчення терміну попереднього звільнення, наданого Казимиром IV, для продовження фортифікації міста і видає у зв ’язку з цим відповідні розпорядження львівському старості та королівським збирачам податків
- ПИТАННЯ ЗО. Підготовка до проведення затримання та арешту
- ПИТАННЯ 29. Загальні тактичні положення процесуальногозатримання й арешту особи
- 5.8. Реалізація арештованого майна