§ 2. Арешт майна. Вилучення та зберігання арештованого майна

Арешт майна — це дія державного виконавця, що полягає в описі майна боржника, визначеного у виконавчому документі, або ж достатнього для виконання рішення, накладенні забо­рони на його відчуження, у разі необхідності у його вилученні.

Арешт майна, як правило, є складовою загального порядку звернення стягнення на майно боржника, хоча іноді цією дією завершується усе виконавче провадження за виконавчим доку­ментом (наприклад, у разі забезпечення позову або застосуван­ня запобіжних заходів).

Арешт на майно боржника може накладати державний ви­конавець шляхом:

• винесення постанови про відкриття виконавчого провад­ ження, яка накладає арешт на майно боржника та оголошу£ заборону його відчуження;

• винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що є на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;

• винесення постанови про арешт майна боржника та огол"\' шення заборони на його відчуження;

• проведення опису майна боржника і накладення на арешту.

борж-

ешт У межах суми стягнення за вико#ження може наклас­ти аряхуваНням витрат, пов\'язаних із Проівлює державний ви-стивостей майна, його значення для влас 3 урахуванням вла-необхідності використання та інших обстг1ика чи володільця, майна боржника проводять за обов\'язкові™- Арешт та опис тих. В окремих випадках може бути залуч\'1\' присутності поня-к\'в, наприклад, експертів, спеціалістів. ;но и інших учасни-

Арешт застосовують: \') Для забезпечення збереження майна бо:

наступній передачі стягувачеві або реа^жника\' Щ° підлягає *) Для виконання рішення про конфіскацій381^1; 3) при виконанні ухвали суду про накладі майна боржника;

но, що належить відповідачеві та пер^ня арешту на май-

інших осіб. зуває у нього чи в

.Арештоване майно з метою наступної п Здізачії вилучають у строк, встановлений федачі його для ре-Цем.

5 після накладення

94

Глава 6. „еиия стягнення на майно боржника

95

арешту. Цей строк передбачено для захисту прав осіб, які вва­жають дії державного виконавця щодо опису та накладення арешту на майно неправомірними, — вони можуть подати по­зов про виключення майна з опису.

Щодо окремих видів майна законом встановлено особливо­сті застосування арешту на нього. Наприклад, продукти та ін­ші речі, що швидко псуються, вилучають і передають для про­дажу негайно після накладення арешту. У спеціальному по­рядку здійснюється арешт цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів плати­нової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів.

На окремі види майна заборонено накладати арешт, вони не можуть бути об\'єктом стягнення у грошових зобов\'язаннях. Зокрема, додатком до Закону визначено перелік видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконав­чими документами. Це такі види майна та предмети, що нале­жать боржникові на праві власності чи є його часткою у спіль­ній власності, необхідні для боржника, членів його сім\'ї та осіб, які перебувають на його утриманні: 1) носильні речі та предмети домашнього вжитку, необхідні

боржникові та особам, які перебувають на його утриманні:

а) одяг — на кожну особу: одне літнє або осіннє пальто, одне зимове пальто або кожух, один зимовий костюм (для жі­ нок — два зимових плаття), один літній костюм (для жі­ нок — два літніх плаття), головні убори по одному на кож­ ний сезон. Для жінок, крім того, дві літні хустки, одна теп­ ла хустка (або шаль) та інший одяг, зношений більше, ніж на 50 відсотків;

б) взуття у кількості по одній парі літнього, осіннього, зимо­ вого та інше взуття, зношене більше, ніж на 50 відсотків;

в) білизна у кількості двох змін на кожну особу;

г) постіль (матрац, подушка, два простирадла, дві наволочки, ковдра) і два особистих рушника на кожну особу;

ґ) необхідний кухонний посуд;

д) один холодильник на сім\'ю;

є) меблі — по одному ліжку та стільцю на кожну особу, оди1} стіл, одна шафа на сім\'ю (крім меблевих гарнітурів, на *1 може бути звернено стягнення);

) всі динячі речі; *\' продукти харчування, потрібні для особистого споживання

боржникові, членам його сім\'ї та особам, які перебувають

на йогС) утриманні, — на три місяці; її паливо^ потрібне боржникові, членам його сім\'ї та особам,

які пер>ебувають на його утриманні, для готування їжі та

обігрівання приміщення — протягом шести місяців;

4) одна корова, а якщо корови немає — одна телиця; якщо немає йі корови, ні телиці — одна коза, вівця чи свиня — в осіб, які займаються сільським господарством;

5) корм Для худоби, який не підлягає вилученню в кількості, потрібній до початку вигону худоби на пасовище або до збору нових кормів;

6) насінняі, потрібне для чергових посівів (осіннього і весня­ ного) та незнятий урожай — у осіб, які займаються сільсь­ ким господарством (за винятком земельних ділянок, на які накладено стягнення);

7) інструменти, необхідні для особистих професійних занять (швейні, музичні та інші).

Також не підлягає зверненню стягнення майно, набуте в силу ч. 1 ст. 190 СК. Той із батьків, із ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв\'язку із передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Набувачем права власності на неру­хоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.

Відповідно до ст. 62\' Закону на майно, щодо якого встанов­лено іпотеку чи накладено заборону на відчуження, не може Ути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які Не є іпотекодержателями згідно із Законом України "Про іпо-ечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним бор-Гом та іпотечні сертифікати"\' від 19 червня 2003 р.

Якщо боржник є співвласником речі, то державний викона­нь може звернути стягнення на неї тільки після визначення ки боржника. За спільної часткової власності її підтверд-Ть пргївовстановлюючі документи. У випадку, якщо річ

.2004. — № 1, —Ст. 1.

96

Глава б

оііен"я

стягнення на маііно боржника

97

перебуває на праві спільної сумісної власності, то визначення частки може здійснюватися за домовленістю співвласників або рішенням суду, зокрема, шляхом виділення частки майна в на-турі або отримання грошової компенсації. Частку у спільній власності для потреб виконання рішення може визначити суд за поданням державного виконавця (ст.

Це питання суд вирішує у десятиденний строк із повідом­ленням сторін та інших заінтересованих осіб, при чому їх не­явка не перешкоджає розгляду подання (ст. 379 ЦПК 20(04 р.).

Оцінка майна боржника. її проводить державний взикона-вець, якщо вартість майна не перевищує сто неоподатковува­них мінімумів доходів громадян, за ринковими цінами, які ді­ють на день проведення оцінки, крім випадків, якщо оцінку провадять за регульованими цінами, а також у разі оціжки не­рухомого майна, транспортних засобів, повітряних, мозрських та річкових суден.

Якщо оцінити окремі предмети складно або якщо бсоржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майнаа борж­ника на реалізацію за оцінкою, проведеною державниш вико­навцем, останній запрошує експерта (спеціаліста) для визна­чення вартості майна. Витрати на призначення ексгтертга несе сторона, яка оспорює оцінку майна, проведену державшим ви­конавцем.

Для проведення оцінки нерухомого майна, трансппортнів засобів, повітряних, морських, річкових суден та майнна, вар­тість якого перевищує сто неоподатковуваних мініму-міїів до*0\' дів громадян, державний виконавець залучає оцінюваача,

діє відповідно до Закону України "Про оцінку майма, майно* вих прав та професійну оціночну діяльність в Україгаі"1\'1 В\'Л липня 2001 р.

2001.— №47. — Ст. 251.

гтержавний виконавець про оцінку арештованого майна по-мляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до V в 10-денний строк із дня отримання повідомлення (ст.

Закону)- „

Звільнення майна з-під арешту, зняття арешту. Особа,

вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а " боржникові, може звернутися до суду з позовом про ви-ання права на майно і про звільнення майна з-під арешту, у разі прийняття судом рішення про звільнення майна -під арештУ аб° сплати боржником повної суми боргу за ви­конавчим документом до реалізації арештованого майна борж­ника, майно звільняється з-під арешту за постановою держав­ного виконавця не пізніше наступного дня, коли останньому стало відомо про такі обставини. Копію цією постанови надси­лають боржникові та до органу (установи), якому було наді­слано для виконання постанову про накладення арешту на майно боржника.

Майно боржника може бути звільнено з-під арешту за по­становою начальника відповідного відділу ДВС, якому підпо­рядкований державний виконавець, якщо під час розгляду від­повідної скарги боржника виявлено порушення встановленого порядку накладення арешту. Копія постанови начальника від­ділу ДВС про звільнення майна боржника з-під арешту не піз­ніше наступного після її винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту, а про відмову у звільненні майна боржника з-під арешту — боржни­кові.

За наявності письмового висновку експерта щодо неможли­вості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржни-ка У зв\'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням 0 якЩо витрати, пов\'язані зі зверненням на нього стягнення, єревищать грошову суму, за яку його може бути реалізовано, аино боржника може бути звільнено з-під арешту за постано-ю Державного виконавця, яку затверджує начальник відповід-0 відділу ДВС. Копію цієї постанови не пізніше наступного

го н винесення дня надсилають сторонам та до відповідно-

°Ргану (установи) для зняття арешту.

жен ВС1Х щших випадках по незакінчених виконавчих провад-ням "Х аРешт і3 майна чи коштів може бути знято за рішен­ню СУДУ- Арешт може бути знятий і самим державним вико-м- Зокрема, відповідно до ст. 61 Закону, якщо немає до-

— 4-1965

Глава

кументів, що характеризують об\'єкт нерухомості, який перебу. ває у власності боржника, у зв\'язку з чим його неможливе підготувати до реалізації, такі документи готують у встановле. ному порядку за рахунок коштів стягувана. Якщо стягувач \\ 20-денний строк із дня одержання відповідного повідомленні державного виконавця не авансує витрати на виготовлення до. кументів, що характеризують об\'єкт нерухомості, арешт Ь нього знімається.

Постанови начальника відділу ДВС та державного виконав­ця з питань накладення арешту та його зняття сторони можуть оскаржити до суду в 10-денний строк (ст. 59 Закону).

Вилучення майна — це дія державного виконавця з віщу. чення у боржника належного йому чи такого, яке перебуває у його володінні, майна, що визначено як об \'єкт стягнення. Його проводять за загальним правилом у строк не раніше п\'яти днів із дня накладення арешту. Хоча за наявності підстав, визначе­них законом, державний виконавець може (в деяких випад­ках — зобов\'язаний) вилучити майно, на яке накладено арешт.

Зберігання майна, на яке накладено арешт. За загальним правилом майно, на яке накладено арешт, передається на збе­рігання боржникові або іншим особам, призначеним держав­ним виконавцем (зберігачеві), під розписку в акті опису. Ко­пію цього акта видають боржникові, стягувачеві, а у разі, як­що обов\'язок зберігання майна покладено на іншу особу, — також зберігачеві. Зберігач може ним користуватися, якщо особливості цього майна у разі користування не призведуть до його знищення або зменшення цінності. Зберігач, якщо ним призначено не боржника або члена його сім\'ї, одержує за збе­рігання майна винагороду, розмір якої встановлюється за уго­дою зберігача з державним виконавцем. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися май­ном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законом, в тому числі кримі­нальну (ст. 58 Закону).