<<
>>

§ 2. Арешт майна. Вилучення та зберігання арештованого майна

Арешт майна — це дія державного виконавця, що полягає в описі майна боржника, визначеного у виконавчому документі, або ж достатнього для виконання рішення, накладенні забо­рони на його відчуження, у разі необхідності у його вилученні.

Арешт майна, як правило, є складовою загального порядку звернення стягнення на майно боржника, хоча іноді цією дією завершується усе виконавче провадження за виконавчим доку­ментом (наприклад, у разі забезпечення позову або застосуван­ня запобіжних заходів).

Арешт на майно боржника може накладати державний ви­конавець шляхом:

• винесення постанови про відкриття виконавчого провад­ ження, яка накладає арешт на майно боржника та оголошу£ заборону його відчуження;

• винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що є на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;

• винесення постанови про арешт майна боржника та огол"\' шення заборони на його відчуження;

• проведення опису майна боржника і накладення на арешту.

та

борж-

ешт У межах суми стягнення за вико#ження може наклас­ти аряхуваНням витрат, пов\'язаних із Проівлює державний ви-стивостей майна, його значення для влас 3 урахуванням вла-необхідності використання та інших обстг1ика чи володільця, майна боржника проводять за обов\'язкові™- Арешт та опис тих. В окремих випадках може бути залуч\'1\' присутності поня-к\'в, наприклад, експертів, спеціалістів. ;но и інших учасни-

Арешт застосовують: \') Для забезпечення збереження майна бо:

наступній передачі стягувачеві або реа^жника\' Щ° підлягає *) Для виконання рішення про конфіскацій381^1; 3) при виконанні ухвали суду про накладі майна боржника;

но, що належить відповідачеві та пер^ня арешту на май-

інших осіб. зуває у нього чи в

.Арештоване майно з метою наступної п Здізачії вилучають у строк, встановлений федачі його для ре-Цем.

але не раніше, ніж через п\'ять державним виконав-

5 після накладення

94

Глава 6. „еиия стягнення на майно боржника

95

арешту. Цей строк передбачено для захисту прав осіб, які вва­жають дії державного виконавця щодо опису та накладення арешту на майно неправомірними, — вони можуть подати по­зов про виключення майна з опису.

Державний виконавець зо­бов\'язаний подбати про забезпечення умов реалізації майна боржника, які не обмежують його законних інтересів.

Щодо окремих видів майна законом встановлено особливо­сті застосування арешту на нього. Наприклад, продукти та ін­ші речі, що швидко псуються, вилучають і передають для про­дажу негайно після накладення арешту. У спеціальному по­рядку здійснюється арешт цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів плати­нової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів.

На окремі види майна заборонено накладати арешт, вони не можуть бути об\'єктом стягнення у грошових зобов\'язаннях. Зокрема, додатком до Закону визначено перелік видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконав­чими документами. Це такі види майна та предмети, що нале­жать боржникові на праві власності чи є його часткою у спіль­ній власності, необхідні для боржника, членів його сім\'ї та осіб, які перебувають на його утриманні: 1) носильні речі та предмети домашнього вжитку, необхідні

боржникові та особам, які перебувають на його утриманні:

а) одяг — на кожну особу: одне літнє або осіннє пальто, одне зимове пальто або кожух, один зимовий костюм (для жі­ нок — два зимових плаття), один літній костюм (для жі­ нок — два літніх плаття), головні убори по одному на кож­ ний сезон. Для жінок, крім того, дві літні хустки, одна теп­ ла хустка (або шаль) та інший одяг, зношений більше, ніж на 50 відсотків;

б) взуття у кількості по одній парі літнього, осіннього, зимо­ вого та інше взуття, зношене більше, ніж на 50 відсотків;

в) білизна у кількості двох змін на кожну особу;

г) постіль (матрац, подушка, два простирадла, дві наволочки, ковдра) і два особистих рушника на кожну особу;

ґ) необхідний кухонний посуд;

д) один холодильник на сім\'ю;

є) меблі — по одному ліжку та стільцю на кожну особу, оди1} стіл, одна шафа на сім\'ю (крім меблевих гарнітурів, на *1 може бути звернено стягнення);

) всі динячі речі; *\' продукти харчування, потрібні для особистого споживання

боржникові, членам його сім\'ї та особам, які перебувають

на йогС) утриманні, — на три місяці; її паливо^ потрібне боржникові, членам його сім\'ї та особам,

які пер>ебувають на його утриманні, для готування їжі та

обігрівання приміщення — протягом шести місяців;

4) одна корова, а якщо корови немає — одна телиця; якщо немає йі корови, ні телиці — одна коза, вівця чи свиня — в осіб, які займаються сільським господарством;

5) корм Для худоби, який не підлягає вилученню в кількості, потрібній до початку вигону худоби на пасовище або до збору нових кормів;

6) насінняі, потрібне для чергових посівів (осіннього і весня­ ного) та незнятий урожай — у осіб, які займаються сільсь­ ким господарством (за винятком земельних ділянок, на які накладено стягнення);

7) інструменти, необхідні для особистих професійних занять (швейні, музичні та інші).

Також не підлягає зверненню стягнення майно, набуте в силу ч. 1 ст. 190 СК. Той із батьків, із ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв\'язку із передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Набувачем права власності на неру­хоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.

Відповідно до ст. 62\' Закону на майно, щодо якого встанов­лено іпотеку чи накладено заборону на відчуження, не може Ути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які Не є іпотекодержателями згідно із Законом України "Про іпо-ечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним бор-Гом та іпотечні сертифікати"\' від 19 червня 2003 р.

Якщо боржник є співвласником речі, то державний викона­нь може звернути стягнення на неї тільки після визначення ки боржника. За спільної часткової власності її підтверд-Ть пргївовстановлюючі документи. У випадку, якщо річ

.2004. — № 1, —Ст. 1.

96

Глава б

оііен"я

стягнення на маііно боржника

97

ідо п\'сля

перебуває на праві спільної сумісної власності, то визначення частки може здійснюватися за домовленістю співвласників або рішенням суду, зокрема, шляхом виділення частки майна в на-турі або отримання грошової компенсації. Частку у спільній власності для потреб виконання рішення може визначити суд за поданням державного виконавця (ст.

5 Закону). Таке подан­ня має бути розглянуто з обов\'язковим викликом у судсове за­сідання не лише державного виконавця, боржника, стягувана й прокурора (у випадках здійснення останнім представнищтва ін­тересів громадянина або держави в суді), а й учасників спіль­ної власності на майно та з додержанням вимог ст. 29 ЦПК щодо допустимості засобів доказування (п. 12 постанови Пле­нуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 р.).

Це питання суд вирішує у десятиденний строк із повідом­ленням сторін та інших заінтересованих осіб, при чому їх не­явка не перешкоджає розгляду подання (ст. 379 ЦПК 20(04 р.).

Оцінка майна боржника. її проводить державний взикона-вець, якщо вартість майна не перевищує сто неоподатковува­них мінімумів доходів громадян, за ринковими цінами, які ді­ють на день проведення оцінки, крім випадків, якщо оцінку провадять за регульованими цінами, а також у разі оціжки не­рухомого майна, транспортних засобів, повітряних, мозрських та річкових суден.

Якщо оцінити окремі предмети складно або якщо бсоржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майнаа борж­ника на реалізацію за оцінкою, проведеною державниш вико­навцем, останній запрошує експерта (спеціаліста) для визна­чення вартості майна. Витрати на призначення ексгтертга несе сторона, яка оспорює оцінку майна, проведену державшим ви­конавцем.

Для проведення оцінки нерухомого майна, трансппортнів засобів, повітряних, морських, річкових суден та майнна, вар­тість якого перевищує сто неоподатковуваних мініму-міїів до*0\' дів громадян, державний виконавець залучає оцінюваача,

діє відповідно до Закону України "Про оцінку майма, майно* вих прав та професійну оціночну діяльність в Україгаі"1\'1 В\'Л липня 2001 р.

ВВР.

2001.— №47. — Ст. 251.

гтержавний виконавець про оцінку арештованого майна по-мляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до V в 10-денний строк із дня отримання повідомлення (ст.

57

Закону)- „

Звільнення майна з-під арешту, зняття арешту. Особа,

вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а " боржникові, може звернутися до суду з позовом про ви-ання права на майно і про звільнення майна з-під арешту, у разі прийняття судом рішення про звільнення майна -під арештУ аб° сплати боржником повної суми боргу за ви­конавчим документом до реалізації арештованого майна борж­ника, майно звільняється з-під арешту за постановою держав­ного виконавця не пізніше наступного дня, коли останньому стало відомо про такі обставини. Копію цією постанови надси­лають боржникові та до органу (установи), якому було наді­слано для виконання постанову про накладення арешту на майно боржника.

Майно боржника може бути звільнено з-під арешту за по­становою начальника відповідного відділу ДВС, якому підпо­рядкований державний виконавець, якщо під час розгляду від­повідної скарги боржника виявлено порушення встановленого порядку накладення арешту. Копія постанови начальника від­ділу ДВС про звільнення майна боржника з-під арешту не піз­ніше наступного після її винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту, а про відмову у звільненні майна боржника з-під арешту — боржни­кові.

За наявності письмового висновку експерта щодо неможли­вості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржни-ка У зв\'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням 0 якЩо витрати, пов\'язані зі зверненням на нього стягнення, єревищать грошову суму, за яку його може бути реалізовано, аино боржника може бути звільнено з-під арешту за постано-ю Державного виконавця, яку затверджує начальник відповід-0 відділу ДВС. Копію цієї постанови не пізніше наступного

го н винесення дня надсилають сторонам та до відповідно-

°Ргану (установи) для зняття арешту.

жен ВС1Х щших випадках по незакінчених виконавчих провад-ням "Х аРешт і3 майна чи коштів може бути знято за рішен­ню СУДУ- Арешт може бути знятий і самим державним вико-м- Зокрема, відповідно до ст. 61 Закону, якщо немає до-

— 4-1965

98

Глава

кументів, що характеризують об\'єкт нерухомості, який перебу. ває у власності боржника, у зв\'язку з чим його неможливе підготувати до реалізації, такі документи готують у встановле. ному порядку за рахунок коштів стягувана. Якщо стягувач \\ 20-денний строк із дня одержання відповідного повідомленні державного виконавця не авансує витрати на виготовлення до. кументів, що характеризують об\'єкт нерухомості, арешт Ь нього знімається.

Постанови начальника відділу ДВС та державного виконав­ця з питань накладення арешту та його зняття сторони можуть оскаржити до суду в 10-денний строк (ст. 59 Закону).

Вилучення майна — це дія державного виконавця з віщу. чення у боржника належного йому чи такого, яке перебуває у його володінні, майна, що визначено як об \'єкт стягнення. Його проводять за загальним правилом у строк не раніше п\'яти днів із дня накладення арешту. Хоча за наявності підстав, визначе­них законом, державний виконавець може (в деяких випад­ках — зобов\'язаний) вилучити майно, на яке накладено арешт.

Зберігання майна, на яке накладено арешт. За загальним правилом майно, на яке накладено арешт, передається на збе­рігання боржникові або іншим особам, призначеним держав­ним виконавцем (зберігачеві), під розписку в акті опису. Ко­пію цього акта видають боржникові, стягувачеві, а у разі, як­що обов\'язок зберігання майна покладено на іншу особу, — також зберігачеві. Зберігач може ним користуватися, якщо особливості цього майна у разі користування не призведуть до його знищення або зменшення цінності. Зберігач, якщо ним призначено не боржника або члена його сім\'ї, одержує за збе­рігання майна винагороду, розмір якої встановлюється за уго­дою зберігача з державним виконавцем. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися май­ном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законом, в тому числі кримі­нальну (ст. 58 Закону).

<< | >>
Источник: Ю.В. Білоусов. Виконавче провадження: Навч. посіб. — К.,2005. — 192 с.. 2005

Еще по теме § 2. Арешт майна. Вилучення та зберігання арештованого майна:

  1. § 2. Арешт майна. Вилучення та зберігання арештованого майна
  2. § 4. Порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення
  3. § 3. Особливості виконання рішень про стягнення аліментів
  4. 5. ПРОГРАМНІ ПИТАННЯ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ”
  5. § 3.1. Звернення стягнення на майно боржника
  6. § 3.3. Звернення стягнення на нерухоме майно
  7. З А К О Н У К Р А Ї Н И Про виконавче провадження
  8. МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ Н А К А З 12.10.2009 N 1833/5/943
  9. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А від 22 вересня 1999 р. N 1744 Київ Про затвердження Порядку накладення арешту на цінні папери
  10. МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна
  11. МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ Н А К А З 20.05.2004 N 338
  12. Розділ IV. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДОКУМЕНТИ ВИКОНАВЧОГО ПРОВАДЖЕННЯ
  13. 5.2. Загальна процедура звернення стягнення на майно боржника
  14. ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ
  15. §4. Основні напрями службової діяльності
  16. Правосуб’єктність державної виконавчої служби як учасника виконавчого провадження
  17. 2.2. Підстави і процесуальний порядок застосування запобіжних заходів у вигляді затримання і взяття під варту
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -