1545 р., січня 28, Краків Сигізмунд І зберігає за львівськими громадянами привілеї, згідно з якими вони повинні відповідати лише перед бурмистром, райцями та війтом на основі магдебурзького права, а не перед воєводами, каштелянами, старостами та іншими урядовцями
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.439. Пергамент: 44,2х76,7 + 16 см. Ініціал “І“. Написи: “Quod cives Leopolienses sunt a quorumvis iudicium exempti etque alio iure, preter ius civile nostrum competens, tenemur respondere nemini” (XVI-XVII), “Anno 1545”, “Sigismundi” (XVII).
На згинах пергаменту наявні діри. На пергаментному пояску печатка: Gum., XIII, №46.Транс.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.485 (див. док. №144).
Коп.: MK, 67, k.129-130v; ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.1, спр.107, арк.121-123; оп.2, спр.614, арк.57-60.
Регести: MRPS, IV/3, N21860 (з датою “в лютому“); Каталог, №507.
n nomine Domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. Solent reges et principes, quorum memoriam volunt esse sempiternam ea literarum monumentis commendare. Proinde nos Sigismundus Dei gratia rex Poloniae, supremus dux Lituaniae, necnon terrarum Cracoviae, Sandomiriae, Siradiae, Lancitiae, Kuiaviae, Russiae, Prus- siae, Masoviae, Culmensis, Elbingensis Pomemniaeque etc. dominus et haeres. Significamus presentibus literis nostris, quorum interest, universis et singulis, quod cum nobis cives nostri Leopolienses exposuissent, evocari se et citari, plerunque de bonis ip- sorum civilibus et civitati pertinentibus eidemque unitis et incorporatis, ex iurisditione sua civili ad iudicia palatinorum, castellanorum, capitaneorum, vicecapitaneorum, iudicum, subiudicum, terrestria castrensiaque et alia regni nostri contra privilegia et literas, quae ipsis, tam per nos, quam per serenissimos divae memoriae reges Poloniae, praedecessores nostros, concessa sunt, quae coram nobis originaliter produxerunt. In quibus quidem literis et privilegiis, quoniam deserte ac copiose continentur1, dictos cives Leopolienses, non alibi debere, quam apud ipsorum advocatum, in eorum iure, advocatus vero coram nobis respondere, ipsos denique cives ab omnibus iurisditionibus dictorum regni nostri procerum et officialium ac aliorum quorumcunque iudicum exemptos et iuri civili Theutonico esse adscriptos.
Nos quandoquidem omnium iura et privilegia salva et firma esse volumus, nolentes etiam, ut aliqua in parte iura et privilegia civitatis nostrae Leopoliensis labefac-tentur et habentes in memoria ipsorum civium Leopoliensium, erga nos et maiores nostros Poloniae reges, fidem, studium ac subiectam observantiam, volentes eos, ita ut merentur, gratia nostra prosequi, privilegia praedicta eorum confirmanda et approbanda duximus confirmamusque et approbamus presentibus literis. Decernentes et statuentes ipsos cives et suburbanos Leopolienses et alios quosqumque iurisditionis civitatis eiusdem homines ad nullum iudicium pallatinorum, castellanorum, capitaneorum, vicecapitaneorum, iudicum, subiudicum, Polonicum terrestre, castrense aut aliud quodcunque regni nostri dignitari- orum et officialium nostrorum, pro quibuscunque causis, magnis et parvis, criminaliter vel civiliter, de bonis eorum quibuscumque eis intentatis, evocari posse ac debere. Sed omnes apud proconsulem et consules vel advocatum in iure eorum civili Maideburgensi et Leopoliensi pretorio conveniri oportere atque iustificari, proconsulem vero et consules atque advocatum coram nobis in presentia, cum in regno fuerimus et literis nostris, sigillo nostro obligatis2 evocabuntur, eodem iure suo civili Maideburgensi responsuros perpe- tuis temporibus. Quamobrem universis palatinis, castellanis, capitaneis, vicecapitaneis, iudicibus, subiudicibus et aliis quibuscunque dignitariis et officialibus regni nostri, ad noticiam deducentes severe mandamus, ne ipsos cives Leopolienses et illius iurisditionis homines, tam in ipsa civitate, quam extra eandem ubicumque locorum inhabitantes, in iudicia sua evocare audeant citareque patiantur. Verum omnes et singulas eorum causas et negocia, pro quibus ad iudicia et tribunalia eorum citabuntur extraque ius suum civile Maideburgense, eis competens, evocabuntur ad officium et iudicium civile Leopoliense, in quo resident, remittant et eos impetere et iudicare non praesumant.
Nam si quovis modo per quempiam iudicum, dignitariorum et officialium nostrorum contra praefatos proconsulem et consules, advocatum, scabinos et omnes alios cives et incolas Leopolienses, sic ut praefertur, in civitate et extra eandem in civili iurisditione consistentes3, cuiuscumque status et rituum hi fuerint, attentatum, sentenciatum vel decretum fuerit, irritum et nullius roboris ac momenti esse volumus, declaramus et decernimus totumque illud cassamus et anihilamus per presentes. Si quis vero contra huiusmodi iura et privilegia ac presentes literas nostras ipsos cives et incolas Leopolienses, ex iure eorum civili Theutonico Maideburgensi evocaverit vel contra eosdem aliquid decreverit, extunc tales damna illa, quae ipsi exinde perceperint, citati ad presentiam nostram, eis refundere tenebuntur. Et nihilominus illud totum, quicquid per eos attentatum, decretum et sententiatum, sic ut praemissum est, irritum et nullius roboris esse et fieri debet, presentibus perpetuis temporibus duraturis. In quorum omnium et singulorum praemissorum fidem et efficatius testimonium, sigillum nostrum presentibus literis nostris est subappensum. Datum Cracoviae, in conventione generali feria quarta post festum sanctae Agnetis proxima, anno Domini millesimo quin- gentesimo quadragesimo quinto, regni nostri anno trigesimo octavo. Presentibus reverendis- simo et reverendis in Christo patribus dominis Petro archiepiscopo Gnesnensi, episcopo Cracoviensi, legato nato et primate, Ioanne de Wolia Posnaniensi, Nicolao Dzierzgowski Vladislaviensi, Samuele Maczieiowski Plocensi et regni nostri vicecancellario, Ioanne Dziaduski Chelmensi, Andrea Zebridowski Camenecensi, episcopis, necnon magnificis, generosis et venerabilibus Ioanne comite de Tharnow castellano Cracoviensi, regno nostro supremo ac Sandomiriensi, Lubaczoviensi Striensique capitaneo, Petro Kmitha comite in Vyssnycze Cracoviensi, regni nostri supremo marschalco ac Cracoviensi, Scepusiensi, Praemisliensi Kolensique capitaneo, Ioanne de Thenczyn Sandomiriensi et Lublinensi Leloviensique capitaneo et marsalco curiae nostrae, Petro de Dambrowicza Lublinensi ac Radomiensi Kazimiriensique capitaneo, Ioanne Dziergowski Masoviae et capitaneo Varschoviensi, Felice Srzenski de Sokolowo Plocensi et Mariemburgensi Plocensique capitaneo, palatinis, Nicolao de Volia Sandomiriensi et serenissimae coniugis nostrae curiae magistro ac Sanocensi, Lanczkorunensi, Lomzensi Visnensique capitaneo, Spithkone de Tharnow Voynicensi et regni nostri thezaurario ac Siradiensi, Brzeznycensi, Krzeschoviensi Krzepicensique capitaneo, Petro de Opalenyca Gnesnensi et serenissimi filii nostri curiae magistro et Kcinensi, Costensi Olstinensique capitaneo, Stanislao Macieiowski Radomiensi et Zawichostensi capitaneo, Severino Bonar de Balycze Biecensi et zuppario, burgrabio ac magno procuratori Cracoviensi et Oswiencimensi, Zathoriensi, Biecensi Rabstinensique capitaneo, Andrea de Thenczyn Lublinensi et capitaneo Sniatinensi, castellanis, Ioanne Oczieski succamerario terrestri Cracoviensi, Stanislao Borek iuris utriusque doctore et decano, custode Sandomiriensi, cantore Gnesnensi et canonico Posnaniensi, Andrea Czarnkowski scholastico, Benedicto Izdbienski cantore, Stanislao Hosio iuris utriusque doctore, canonico, Cracoviensibis, Ioanne Przerembski Plocensi et Krusswiciensi cano- nico, secretarius nostris, Thoma Soboczky pocillatore curiea nostrae, tribuno Lanciciensi, burgrabio Cracoviensi et capitaneo Rawensi, Valentino Dembienski refferendario curiae nostrae et secretariis nostris, Nicolao Myschkowski dapifero Cracoviensi, Martino Volsky tribuno Cracoviensi, camerae nostrae praefecto, burgrabio Cracoviensi et Zakroczimensi Blonensique capitaneo, Augusto Kotwicz vexillifero Cracoviensi et stabuli nostri praefecto, Hieronymo Staschkowski coquinae magistro et aliis pluribus testibus dignitariis et officialibus nostris fidedignis, sincere et fidelibus nobis dilectis. Datum per manus praefati reverendi in Christo patris domini Samuelis Macieiowski episcopi Plocensi et regni nostri vicecancelarii, sincere nobis dilecti.Samuel episcopus Plocensis et vicecancelarius subscripsit.
Relacio eiusdem reverendi in Christo patris domini Samuelis Macieiowski episcopi Plocensi et regni nostri vicecancelarii.
1 В оригіналі oontinetur. 2 У підтвердженні obsignatis. 3 У підтвердженні considentes.
ім‘я Господа амінь. Для вічної пам‘яті справи. Звичайно королі і володарі те, що хочуть (залишити) у вічній пам‘яті, доручають пам‘яткам грамот. Тому ми Сигізмунд, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної грамоти повідомляємо всім і кожному, кому необхідно. Наші львівські міщани виклали нам, що їх викликають і позивають до суду, переважно в справі стосовно їх маєтків, міських і належних місту, що з ним з‘єднані і інкорпоровані, від своєї
міської юрисдикції до земського і гродського суду воєводів, каштелянів, старост, підстарост, суддів, підсудків та інших (судів) нашого королівства проти привілеїв і грамот, які їм (міщанам), як ми, так і божественної пам‘яті найясніші королі Польщі, наші попередники, надали, які (вони) нам в оригіналах пред‘явили. У тих грамотах та привілеях подається, де скупо, а де багатослівно, що згадані львівські міщани ніде не повинні відповідати, тільки перед своїм війтом у їх праві, а війт - перед нами. Нарешті ті міщани від усіх юрисдикцій згаданої знаті, урядовців та будь-яких суддів нашого королівства є вилучені і до міського німецького права записані. Ми хочемо, щоб кожного разу усі права і привілеї були збережені і міцні, також не бажаємо, щоб в якійсь частині права і привілеї нашого міста Львова послаблювалися, і пам‘ятаючи тих львівських міщан вірність, старання та вірну службу нам та більшості королів Польщі, бажаючи їм за заслуги обдарувати нашою ласкою, вважали підтвердити і схвалити згадані їхні привілеї, та схвалюємо і підтверджуємо згаданою грамотою. Вирішуємо і встановлюємо, щоб ці львівські міщани і передміщани та інші будь- які люди з-під юрисдикції міста не могли і не повинні викликатися до жодного суду воєводів, каштелянів, старост, підстарост, суддів, підсудків, польських земських та гродських (судів) чи будь-яких наших достойників та урядовців нашого королівства при звинуваченні з будь-якої причини, малої і великої, кримінальної або цивільної, з будь-яких їх маєтків.
Але треба, щоб всі при бурмистру, райцях або війті у їхньому магдебурзькому праві і у львівській ратуші зібралися і виправдовувалися, а бурмистер, райці та війт будуть викликані до нашого суду, коли ми будемо у королівстві, нашими грамотами, скріпленими нашою печаткою, відповідаючи відповідно до свого магдебурзького міського права на вічні часи. Внаслідок цього, всім воєводам, каштелянам, старостам, підстаростам, суддям, підсудкам та іншим будь-яким достойникам та урядовцям нашого королівства, чітко доводячи до відома, наказуємо, щоб тих львівських міщан та людей цієї юрисдикції, які живуть у самому місті, так і поза тим містом, у будь-яких місцях не наважувались викликати до своїх судів та не дозволяти позивати до суду. Але всі і кожні справи та проблеми, за якими позивалися до судів та трибуналів і викликалися поза своє, їм відповідне, міське магдебурзьке право, нехай відсилаються до львівського міського уряду та суду, до якого належать і щоб не наважувалися їх звинувачувати і судити. Бо якщо якимось чином будь-яким судом, достойником чи урядовцем проти вищезгаданих бурмистра, райців, війта, лавників та всіх інших львівських міщан та жителів, так як вище описано, що знаходяться в місті та поза містом в міській юрисдикції, якого походження і обряду не були, буде позов, рішення або декрет, хочемо, щоб (це) було даремним, не мало сили й значення, оголошуємо і вирішуємо та все це скасовуємо і знищуємо даною (грамотою). Якщо ж проти тих прав і привілеїв та даної нашої грамоти тих львівських міщан і жителів з їх міського німецького магдебурзького права покличуть або проти них щось ухвалять, тоді такі збитки, які вони після цього матимуть, винуватці, покликані до нашого суду будуть зобов‘язані їм повернути. І тим більше, ці всі, будь-які позови, декрети і рішення, так як є вищезгадано, повинні бути даремними, не мати жодної сили, на вічні часи даною (грамотою) хай це буде тривати. Для довір‘я і засвідчення цього всього і кожного наша печатка до даної (грамоти) є підвішена. Дано у Кракові у найближчу середу після свята св. Агнети, року Божого 1545, нашого панування - 38, у присутності (список свідків). Дано через руки згаданого велебного у Христі пана отця Самуеля Мацєйовського, плоцького єпископа і віце-канцлера Польського королівства, щиро нам милого.Самуель, плоцький єпископ і віце-канцлер, підписав.
За свідченням того ж велебного у Христі пана отця Самуеля Мацєйовського, плоцького єпископа і віце-канцлера нашого королівства.
