1473 р., квітня 28, Люблін Казимир IV зберігає за львівськими міщанами право оренди та розпродажу своїм убогим дрібної солі
Коп.: MK, 12, k.137v-138. Титульний напис копіїста: “Admittitur vendire salis penestici ex Drohobicensis consulibus Leopoliensibus”.
Опубл.: AGZ, VI, s.171-172.
Регест: MRPS, I, №1005.
azimims [Dei gracia rex Polonie, magnus dux Lythvanie, Russie Prussieque dominus et heres]1 etc. Significamus [tenore presencium, quibus expedit universis]1, quod licet famosi consules civitatis nostre Leopoliensis sal minutum penesticale dictum, ex zuppis nostris Drohobiczensibus proveniens, quod alias solii arendare iure, ut dicitur, ipsis ad hoc competenti et vendere penesticis civitatis nostre Leopoliensis consueverant, utilitati profectuique civitatis eorum pauperumque hominum, abundancie et sufficiencie in hoc consulenti, sub certa pensione annua nobili Aynolpho Thedaldi de Florentiis, zuppario nostro Drohobiczensi, tanquam sciolo2 sal ipsum commodius ceteris pro communi usu dispensare arendarunt per ipsum et nomine suo penesticis ipsis vendendum. Veriti tamen ne per dictum Aynolphum et alios zupparios Drohobiczenses ipsum futiris tempus successores successu istud trahatur in sequelam, quod arendam et vendicionem salis predicti forte vellent pro se quasi ex antiquo iure vel consuetudine in preiudicium consulum predictorum trahere, vendicare et usurpare, nobis humiliter supplicarunt, quatinus liceat ipsis sal predictum pro nutu et voluntate eorum personis eis beneplacitis arendare ipsamque arendam tociens, quociens opus fuerit et ipsis videbitur expedire, revocare ad interrumpendam sequelam predictam. Nos vero supplicacionibus ipsorum tanquam iustis et racioni consonis benigniter annuentes et tanto quidem libencium, quo magis consules ipsi ex ipsorum fidelibus obsequiis nostre maiestati complacuerunt, licenciam et facultatem omnimodam ipsis damus sal penesticale pro iure ipsorum, si quod ipsis competit, in eodem personis, quibus voluerint, arendandi et arendam huiusmodi tociens, quociens revocandi omnem sequelam, si quam pro se vel zupparii predicti sive quecunque alie persone ex arenda salis predicti apud consules eosdem facta trahere vellent et in proprietatem convertere, presencium tenore abolentes et irritam habentes, decernentesque ipsam in nullo arende consulum predicte et iuri ipsorum in nullo preiudicari posse in futurum.
In quorum omnium testimonium sigillum nostrum est appensum. Datum in Lublin feria quarta post Conductum Pasche proxima, anno [Domini millesimo quadringentesimo septuagesimo tercio.Sbigneus vicecancellarius manu propria subscripsit.
Relacio venerabilis Sbignei de Olesznycza regni Polonie vicecancellarii]1.
1 Текст у квадратних дужках доповнений за виданням AGZ. 2 Так в AGZ.
азимир, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної (грамоти) повідомляємо всім, кому необхідно. Дозволяється славетним райцям нашого міста Львова сіль, звану крамарським дріб’язком, привезену з дрогобицьких жуп, яку вони законно орендують, як (вони) кажуть, за звичаєм продавати крамарям нашого міста, для користі і процвітання бідних людей того міста, піклуючись про зростання і достаток (міщан). З певною річною сплатою орендували у шляхетного Айнольфа Тедальді, нашого дрогобицького жупника, ніби обізнаного, як сіль зручніше, певніше для загального користування розподілити. І своїм іменем та (іменем) крамарів остерігаються перед згаданим Айнольфом та іншими дрогобицькими жупниками, що з часом внаслідок такого (стану), що (жупники) захочуть згадану оренду чи продаж солі тільки для себе ніби віддавна за правом чи звичаєм, на шкоду згаданим райцям відняти, присвоїти і захопити. (Райці) нас уклінно просили, нехай було б їм дозволено орендувати згадану сіль з їх дозволу і волі тим особам, хто бажає, і ту оренду мати стільки, скільки буде потреба, і їм буде здаватися та відкликати (оренду) для попередження згаданого стану. Ми на їхні прохання, як справедливі та розумні, прихильно погоджуємося і настільки ж охоче, щоб більше райці з їх вірною слухняністю нашому маєстату служили, дозвіл і всю можливість їм даємо, щоб згадану крамарську сіль орендувати за правом тих, хто їм відповідний і тим особам, які схочуть, і таку оренду стільки, скільки (схочуть), щоб потім відкликати. Якщо хтось для себе чи згаданого жупника чи будь-якої іншої особи згадану оренду солі у тих райців фактично захоче присвоїти й у власність привернути, змістом даної (грамоти) знімаємо і недієвим (ту дію) маємо та вирішуємо, щоб ніхто згаданій оренді райців і їх праву на майбутнє не причинив шкоди. Для засвідчення цього всього до (грамоти) наша печатка є підвішена. Дано в Любліні в середу після “Томиної” неділі, року Божого 1473.
Збігнев, віце-канцлер, власною рукою підписав.
За свідченням велебного Збігнева з Олешниці, віце-канцлера Польського королівства.