1527р., квітня 3, Краків Сигізмунд І вирішує суперечку між львівським старостою Станіславом з Ходеча та львівськими міщанами й купцями про право останніх без будь-яких сплат і мит купувати і продавати оселедці та іншу солену рибу

Ориг.: ЦДАУЛ. - Ф.131, спр.348. Пергамент: 22,5х56,5 + 10 см. Написи: “Regestratae”, “1527. Pro non recipiendo foralibus a piscibus civium in vasis adductis”, “Ex certis causis non os- tendendis, quia ordinatione cum castro facta interemptum est” (XVI).

Коп.: MK, 40, k.576-577; ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.613, арк.71-71зв.

Регест: MRPS, IV/2, №15161; Каталог, №403.

igismundus Dei gratia rex Polonie, magnus dux Lithwanie, Russie totius Pmssie, Masovie etc. dominus et heres. Significamus tenore presencium, quibus expedit, universis, quia cum questi essent coram nobis cives et mercatores nostri Leo- polienses, quod quamvis ipsi secundum iura et libertates civitati Leopoliensi et eius incolis, per nostros predecessores concessas, liberi essent a theloneis et foralibus nostris Leopoliensibus, ab allecibus aliisque piscibus alibi per eos coemptis, tamen impeterentur frequentius et ad solutionem ipsius thelonei et foralium cogerentur, ab officialibus castri nostri Leopoliensis in magnum eorum preiudicum et gravamen, ac ediverso magnificus Stanislaus de Chodecz marschalcus regni nostri ac Leopoliensis capitaneo, sincere nobis dilectus, allegasset, quod plerique cives Leopolienses excurrendo ad itinera publica et alter alteri mercaturam seu emptionem piscium precipiendo allecia et alios pisces, qui ab alienigenis seu exterius hominibus ad solvendum theloneum et foralia nostra obnoxiis, recta in Leopolim ducerentur, in ipsis itineribus compararent in fraudem et iacturam camere thelonei et castri nostri Leopoliensis. Volentes nos indemnitati nostre prospicere, ipsisque civibus Leopoliensibus in eorum libertatibus et iuribus nullum gravamen aut preiudicium fieri, cupientes ita statuendum, ordinandum et decernendum duximus, statuimusque de- cernimus et ordinavimus, quod si officiales castri nostri Leopoliensis simplici assertioni alicuius civis Leopoliensis credere nollent, quod ipse non in itinere a vectore seu mercatore obvio versus Leopolim proficiscentem, allecia vel alios pisces salitos in vasis emerit, tunc idem civis, si nullum documentum legittimum ad verificandam hanc suam assertionem habuerit, iuramento suo proprio corporali probare debebit, quod ipse pro illis piscibus, qui adducti fuissent in Busko aut aliquem alium locum in itinere, contractum emptionis antea

fecisset et quod illuc deponerentur ordinasset, quo commodius breviori vie compendio in Leopolim, his ipsi pisces vehi per eum potuissent.

Petrus episcopus et vicecancellarius subscripsit.

Relacio reverendi in Christo patris domini Petri episcopi Cracoviensis et regni Polonie vicecancelarii.

игізмунд, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної (грамоти) повідомляємо всім, кому необхідно. Скаржилися нам наші львівські міщани, купці, що хоча самі вони відповідно до прав та вільностей місту Львову, наданих міщанам і жителям нашими попередниками, за якими вони звільнялися від наших львівських мит і торгових (податків), від оселедців та іншої риби деінде куплених ними, але звинувачуються постійно і до заведеного мита та торгових (податків) примушуються урядовцями нашого львівського замку з великою для них втратою і обтяженням. І навпаки, ясновельможний Станіслав з Ходеча, маршалок нашого королівства і львівський староста, щиро наш милий, покликається, що більшість міщан Львова, направляючись до громадського шляху, один в одного товари, оселедці та іншу рибу купують, випереджають від сплати належних відповідних у Львові мит і торгових (податків) у людей будь- якого походження або чужоземних, що ввезли їх (товари). На цих шляхах (вони) з’являються на обман і втрату для митної комори та нашого львівського замку. Бажаючи подбати про повернення наших збитків, і щоб цим львівським міщанам у їх вільності і праві жодного обмеженню або кривді не сталося, маючи на меті встановлення, впорядкування і вирішення (цього), вводимо, встановлюємо, вирішуємо і впорядковуємо, що коли урядовці нашого львівського замку звичайне визнання будь-якого міщанина приймати не хочуть, що вони на шляху від зустрічного візника чи купця, який їде до Львова, оселедці та іншу солену рибу у бочках не купували, тоді цей міщанин, якщо жодного законного документа не матиме для перевірки цього свого визнання, тоді повинен визнати своєю тілесною присягою, що ці оселедці були привезені з Буська чи будь-якого іншого місця, і на шляху угоду продажу, раніше підписану, і яка там же складалися, не впорядкував, завдяки чому зручною, коротшою дорогою за короткий час у Львів ці оселедці могли би бути відвезені.

Петро, єпископ і віце-канцлер Польського королівства, рукою власною.

За свідченням велебного у Христі отця Петра, краківського єпископа, віце- канцлера Польського королівства.