1634 р., жовтня 25, Львів Владислав IVзберігає за львівськими міщанами привілеї попередніх королів, що звільняли їх від всяких оплат і мит на території Польського королівства
Коп.: MK, 180, k.27v-28v (титульний напис копіїста: “Confirmatio privilegiorum civitatis Leopoliensis”); ЦДАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.614, арк.48-49.
ladislaus IV [Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Livoniaeque, necnon Sueccorum, Gottorum Vandalorumque haereditarius rex, electus magnus dux Moschoviae]1.
Significamus [praesentibus litteris nostris, quorum interest, universis et singulis]1, quod cum contra Turcam, immanissimum Christiani nominis hostem, in fines Podoliae, regni nostri progrederemur, atque Leopolim, uti instituto itineri nostro obviam nobis civitatem nostram descendissemus, spectabiles et famati proconsul, consules, advocatus, scabini totaque civitatis eiusdem nostrae communitas, cives et mercatores, fideles subditi nostri, exhibuerunt nobis divorum praedecessorum nostrorum praecipue serenissimorum Alexandri, anni Domini millesimi quingentesimi quinti, in conventione regni generali Radomiensi, feria secunda post festum sanctissimae Trinitatis proxima, atque Augusti, Vilnae, die octodecima, mensis Decembris, anno Domini millesimo quingentesimo quinquagesimo quinto, regum Poloniae, privilegia sibi benigne concessa. Quibus ab omnium et singulorum theloneorum sive vectigalium, navigiorum, terragiorum, pontalium et aggeralium, per regni nostri terras et aquas, cum mercibus ac bonis suis euntes atque redeuntes ex actionibus sunt liberi ac immunes. Supplicaruntque nobis per senatores et certos consiliarios nostros, ut eadem privilegia, quorum semper usum habuerunt et retinuerunt ac ad praesens habent retinentque authoritate nostra regia confirmaremus approbaremusque atque eosdem circa libertates ac immunitates, a divis praedecessoribus nostris concessas, conservaremus. Quorum supplicationi nos benigne annuentes, etsi in comitiis felicis coronationis nostrae, omnia et singula iura, privilegia, libertates, immunitates, praerogativas, decreta, usus et consuetudines, tam in genere omnium civitatum et regni incolarum, quam in specie etiam eiusdem civitatis nostrae Leopoliensis approbaverimus confirmaverimusque, tamen ad supplicationem praefatorum civitatis nostrae Leopoliensis subditorum nostrum, inhaerendo divorum antecessorum nostrorum privilegiis desuper datis, ea in omnibus ac singulis introcontentis eorundem per omnia approbamus, confirmamus et ratificamus. Statuentes volentesque, ut universi dictae civitatis Leopoliensis cives et mercatores cum mercibus, rebus, frumentis, bobus, equis, curribus, navibus et quibusvis bonis suis cuiuscunque generis, speciei ac materiei existentibus, per regnum Poloniae magnumque ducatum Lithuaniae et universa dominia nostra libere et pacifice absque omni theloneorum seu vectigalium, terragiorum, aquagiorum, navigiorum, aggeralium etpontalium nostrorum, exactione solutioneque et ab aliis impedimentis, sequestrationibus et arestis, ire et redire, tuto et secure valeant, tenore praesentium mediante perpetuo et in aevum. Quocirca universis et singulis, regni et magni ducatus Lithuaniae aliorumque item dominiorum nostrorum dignitariis, officialibus, palatinis, castellanis, capitaneis, tenutariis, vicecapitaneis theloneorumque quorumvis et vectigalium praefectis, notariis, custodibus, exactoribus, succolectoribus, arendatoribus, servitoribus et eorum substitutis, civitatum, oppidorum, villarum, terrarum et aquarum, rectoribus tenutariisque, item proconsulibus, consulibus caeterique cuibusvis officialibus personis, ad quorum notitiam praesentes pervenerint litterae significamus mandates, ut eosdem cives et mercatores nostros Leopolienses circa iura, privilegia, libertates et immunitates nostras, tam a divis Alexandro et Augusto aliisque praedecessoribus nostris regibus Poloniae, quam a nobis ad praesens benigne et liberaliter consessas, in toto ac per omnia conservetis ac manuteneatis et a suis subdelegatis quibuscunque conservari mandetis, nullaque thelonea seu vectigalia quaecunque in terris, aquis, navibus, portubus, aggeribus, pontalibus aliisque quibusvis locis alias exigi solent, exigatis neque ab aliis exigi patiamini. Sed eos libere et absque omni impedimento ac thelonei vectigalisque cuiusvis solutione exactioneque per omnia theloneorum loca, terras et aquas ire, proficisci et transire permittatis et ab aliis eundo et redeundo permitti faciatis, sub paenis pro indebite exactis theloneis, statuto regni nostri praescriptis, irrogandis et pro gratia nostra. In cuius rei fidem, praesentes manu nostra subscriptas, sigillo regni communiri iussimus.
Datum Leopoli die vigesima quinta, mensis octobris, anno Domini millesimo sexcentesimo trigesimo quarto, regnorum [nostrorum Poloniae secundo, Suecia vero tertio anno]1.Vladislaus rex.
Petrus Gembicki secretarius maior.
1 Текст подано за копією ЦДІАУЛ.
ладислав IV, Божою ласкою (титулатура). Даною нашою грамотою повідомляємо всім і кожному, кому необхідно. Коли ми виступили проти "турка”, найбільшого ворога християнського імені на кордони Поділля нашого королівства та потрапили до нашого міста Львова яке находилося на нашій дорозі, знамениті і славетні бурмистер, райці, війт, лавники і вся громада того нашого міста, міщани і купці, вірні наші піддані пред\'явили нам привілеї надані їм божественними нашими попередниками, королями Польщі, насамперед найяснішого Олександра - з року Божого 1505 на вальному сеймі в Радомі, в понеділок, після найближчого свята найсвятішої Трійці, а також (Сигізмунда) Августа - у Вільні, 18 грудня, року Божого 1555*. За ними вони були вільними і звільненими від усіх і кожного мита або збору, перевізного, чиншу із землі, мостового, гребельного, при поїздках туди і звідти по землях та водах нашого королівства з своїми товарами і речами; просили нас через сенаторів і певних наших дорадників, щоб ці привілеї, які завжди мали і користувалися та до сьогодні мають та користуються, нашою
королівською повагою ми підтвердили і схвалили ці вільності й імунітети, надані нашими божественними попередниками. Ми, милостиво погодившись на прохання, хоча на сеймі під час нашої щасливої коронації всі і кожне права, привілеї, вільності, імунітети, прерогативи, декрети, практики і звичаї, як загалом всім містам та жителям королівства, так і спеціально тому нашому містові Львову ми схвалили і підтвердили, однак на прохання згаданих наших підданих нашого міста Львова, йдучи слідом за даними привілеями наших божественних попередників, понад це їх у всіх кожному, що міститься в них, загалом схвалюемо, підтверджуємо і ратифікуємо.
Встановлюючи і бажаючи, щоб усі міщани і купці згаданого міста Львова з товарами, речами, збіжжям, худобою, кіньми, возами, човнами і будь-яким своїм добром, якого б роду, виду, гатунку не було, по польському королівстві і великому князівстві Литовському і всіх наших володіннях вільно і мирно, без податку і сплати наших мит або сплат, чиншів від землі і води, перевізних, мостових, гребельних хай їм буде вільно безпечно і надійно їздити та повертатися без перешкод, перепон та арештів за посередництвом змісту даної (грамоти) назавжди і на віки. З цієї причини, всі і кожний, королівства і великого князівства Литовського та інших наших володінь достойники, службовці, воєводи, каштеляни, старости, державці, підстарости, старші при зборі будь-яких наших мит і зборів, писарі, охоронці, збирачі та співзбирачі податків, орендарі, служебники та їх заступники в містах, містечках, селах, на землі і на воді намісники і державці, далі - бурмистри, райці та будь-які офіційні особи, до відома яких дійде дана грамота, повідомляємо, наказуючи, щоб тих наших львівських міщан і купців відповідно до прав, привілеїв, вільностей та імунітетів, що надані милостиво та охоче, як божественними Олександром і (Сигізмундом) Августом та іншими нашими попередниками, королями Польщі, так і нами до сьогодні, загалом і у всьому ви зберігали і підтримували та своїм будь-яким виконавцям наказуйте, щоб дотримувалися. Жодного мита чи збору будь-де на землях, водах, човнах, портах, греблях, мостах та інших будь-яких місцях не стягуйте та іншим не дозволяйте стягувати. Але їм (львівським міщанам) вільно і без всякої перешкоди і сплати або податку якого-небудь мита і збору по всіх митних місцях дозволяйте їхати, проїжджати і переїжджати і робіть, щоб інші при дорозі туди і звідти дозволяли, під карою за невідповідне стягнення мит, що в статуті нашого королівства є записано, визначено і задля нашої ласки. Для довіри до цієї справи дану (грамоту) нашою рукою підписали і наказали королівською печаткою засвідчити. Дано у Львові 25 жовтня, року Божого 1634, нашого панування у Польщі - 2, Швеції - 3 року.Владислав, король.
Петро Гембіцький, старший секретар.
Див. док. №67, 151.