1539р., березня 1, Краків Сигізмунд І дарує назавжди львівським міщанам торгове разом з митом, що належало раніше до королівського скарбу і було їм подаровано тимчасово Яном Ольбрахтом
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.408. Пергамент: 29,7х57,2 + 10 см. Ініціал “І“. Написи: “Regestratae” (XVI), “Serenissimi Sigismundi” (XVII), “Privilegium super foralia” (XVI), “Conventionale, anno 1539” (XVII), “Sigismundi Primi, in comitiis 1539” (XVII), “Feria quarta post dominicam Oculi quadragesimalem proxima anno Domini millesimo sexcentesimo octuagesimo sexto privilegium intro conventu ad acta castrensia Leopoliensia per oblatam porrectum, susceptum et inductum.
Stanislaus Jarecki” (XVII). На шовковому рожево-зеленому шнурку печатка: Gum., XIII, №45.Коп.: MK, 57, k.26v-27; ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.1, спр.113, арк.31-34зв; оп.2, спр.614, арк.76- 78; спр.646, арк.149-152.
Регести: MRPS, IV/1, №6300; Каталог, №472.
n nomine Domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. Quod cum hec nostra precipua cura sit, subditorum nostrorum commoda auctoria indies reddere vel ea maxime, que ad ornamentum et defensionem reipublice spectant eaque res cum principis officio imprimis sit digna, convenit, ut ad posteros propagetur literarumque monimentis commendetur. Proinde nos Sigismundus Dei gratia rex Polonie, magnus dux Lituanie, necnon terrarum Cracovie, Sandomirie, Siradie, Lancitie, Cuiavie, Russie, Prussie, Culmensis, Elbingensis, Pomeranie ac Masovie etc. dominus et heres. Significamus tenore presencium, quorum interest, universis et singulis, harum noticiam habituris. Quod quemadmodum olim clarissime memoriae divus Ioannes Albertus rex predecessor et frater noster germanus desideratissimus, civibus Leopoliensibus foralia dicta targowe, que unacum teloneo nostro ad nos pertinente, teloneatores nostri Leopolienses pro tempore existentes pro fisco nostro percipiebant, ad beneplacitum voluntatis sue graciose concesserat. In quorum foralium percepcione et usu predicti cives a tempore donacionis, eis modo premisso facte et hinc coram nobis exhibite ac ostense, in hunc usque diem exti- terunt et ad presens existunt.
Nunc deinde cives ipsi ad nos confugientes, per nuncios suos famatos, scilicet Stanislaum Wilczek et Andream Habrek, consules Leopolienses, huc ad nos e medio concilii sui missos, nobis humiliter supplicarunt, ut ea ipsa foralia per predictamfraternam maiestatem ad tempus beneplaciti data et concessa, in perpetuum eidem civitati dare, donare et concedere, de benignitate nostra regia dignaremur. Nos itaque intelligentes illam civitatem in terris nostris Russie, primariam et precipuam esse, que assiduos hostium insultus sustineat et aliis civitatibus veluti pro obice constituta, volentesque eosdem cives ad muniendam et ornandam civitatem predictam propensiores magisque intentos reddere, supplicationem insuper eorum iustam et uti racioni consonam, obaudire volentes, eisdem ipsis civibus Leopoliensibus civitatique illorum foralia memorata, que a singulis curribus hominum in ipsam civitatem cum frumentis et aliis rebus venientium, hactenus pacifice, per ipsos cives exigebantur et percipiebantur, de certa sciencia et gracia speciali, nostris regiis ac de consilio et assensu consiliariorum nostrorum spiritualium et secularium, in hoc conventu nobiscum existencium, dandum, donandum et concedendum duximus, har- umque literarum serie damus, donamus et concedimus in perpetuum per predictos cives et consulatum civitatis predicte Leopoliensis modernos et pro tempore existentes, foralia huiusmodi modo premisso et prout ea ex antiquo percipiebat a singulis curribus exigenda, tollenda, levanda et percipienda ac pacifice et quiete, perpetue et in sempiternum, contra- dictione quorumcumque minime obstante, possidenda eaque pro communi illius civitatis usu et necessitate et ad restaurandam et muniendam ipsam civitatem convertenda, huius nostri privilegii auctoritate accedente in evum. In cuius rei testimonium sigillum nostrum presentibus est subappensum. Actum Cracovie in convencione generali, sabato ante domini- cam Reminiscere proximo, anno Domini millesimo quingentesimo trigesimo nono, regni nostri anno tricesimo tercio.
Presentibus ibidem reverendis in Christo patribus dominis Petro Cracoviensi, Luca de Gorka Wladislaviensi, Stanislao de Olesnicza Posnaniensi, Sebastiano Braniczki Chelmensi, ecclesiarum episcopis, necnon magnificis, generosis et venerabilibus Ioanne comite in Tarnow castellano Cracoviensi, exercituum regni nostri supremo ac San- domiriensi capitaneo, Petro Kmyta de Wisznicze palatino et capitaneo Cracoviensi, Petro de Dambrowicza Lublinensi, Felice Szrenski de Sokolowo Plocensi, Marienburgensi et Plocensi capitaneo, Stanislao de Kuthno Ravensi, Petro de Gorinino Masovie et capitaneo Cziechanowiensi, palatinis, Nicolao Wolski Sandomiriensi et serenissime domine Bone eadem gratia regine Polonie, coniugis nostre amantissime magistro curie, Sanocensique et Lanczkoronensi capitaneo, Ioanne de Thanczyn Woinicensi et curie nostre marsalco Lublinensique capitaneo, Spithkone de Tharnow Radomiensi, regni nostri thesaurario, Siradiensi et Krzepicensi capitaneo, Bernardo Maczieiowski Lublinensi, Severino Bonar Biecensi burgrabio, zuppario et magno procuratore, Cracoviensi, Rapstinensi, Biecensi, Zatoriensi et Oswiaczimensi capitaneo, Nicolao Odnowski Premisliensi et capitaneo Leopoliensi, castellanis, Paulo de Wolia regni nostri cancellario, burgrabio Cracoviensi et capitaneo Gostynensi, Samuele Maczieiowski regni nostri vicecancellario et decano Cracoviensi, Ioanne Wilamowski cantore, Paulo Crassowski preposito Warschoviensi et canonico Cracoviensi, secretariis nostris, et aliis quam plurimis dignitariis, officialibus atque aulicis nostris, circa premissa testibus fidedignis, sincere et fidelibus dilectis. Datum per manus magnifici Pauli de Volia regni nostri cancellarii, burgrabii Cracoviensis et capitanei Gostinensis, sincere nobis dilecti.Paulus de Volia regni Polonie cancellarius subscripsit.
Relacio eiusdem magnifici Pauli de Volia regni Polonie cancellarii, burgrabii arcis Cracoviensis et capitaneo Gostinensis.
ім‘я Господа амінь.
Для вічної пам‘яті справи. Тому що нашого головною турботою є, щоб ми сприяли зручному зростанню наших підданих щодня і найбільше тим, хто прагне до прикраси і захисту держави, тому є прийнято, що їх справи за обов‘язком володаря насамперед є гідними увіковічнити для нащадків і доручити зміцненню (за допомогою) грамот. Тому ми Сигізмунд, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної (грамоти) повідомляємо всім і кожному, кому необхідно, сучасникам і прийдешнім, хто це читатиме. Покійний найславнішої пам‘яті божественний Ян Ольбрахт, король, наш попередник і дорогий брат, за своїм милостивим бажанням ласкаво надав львівським міщанам торгове, яке разом з нашою грамотою належить нам, що наші львівські митники отримували в (минулі) часи для нашої казни. В отримані і користуванні торговим згадані міщани від часу донації, зробленої їм вищезгаданим чином і нам виставленої та показаної, з того часу аж до цього дня перебували та до тепер перебувають. Віднині і надалі ці міщани, що до нас звертаються через своїх славетних Станіслава Вільчека і Андрія Г абрека, львівських райців, висланих до нас зі свого грона співтовариством (райців), нас уклінно просили, щоб ми вважали дати, дарувати і надати з нашої королівської милості назавжди тому місту це торгове, дане і надане до доброї волі (короля) згаданим маєстатом брата. Ми, таким чином, розуміючи, що це місто у наших руських землях є перше і головне, що терпить від частих нападів ворогів і для інших міст ніби є за постійну греблю, і бажаючи, щоб тих міщан заохотити до зміцнення і прикраси того вищезгаданого міста зі ще більшим запалом; нарешті бажаючи прислухатися до їх справедливого і розумного прохання, тим львівським міщанам і місту згадуване торгове, яке від кожного людського возу, що в те місто зі збіжжям та іншими речами приїжджають, до цього часу мирно тими міщанами стягувалося та отримувалося, з нашого певного королівського відома та спеціальної ласки і за порадою та згодою наших духовних та світських дорадників, що зібралися на цьому сеймі, вважали дати, дарувати, надати і змістом цієї грамоти даємо, даруємо та надаємо навіки, згаданим міщанам та райцям згаданого міста Львова, сучасним і що в майбутньому будуть, це торгове вищезгаданим способом і згідно з тим, як давніше отримували, від кожного воза стягувати, забирати, знімати і отримувати мирно і спокійно, вічно і назавжди, без протидії будь-якої перешкоди, володіти тим (торговим) для спільної користі і потреби того міста та до віднови й зміцнення того міста; звертаюся повагою нашого привілею у вічність. Для засвідчення справи до даної (грамоти) наша печатка є підвішена. Дано на вальному сеймі у Кракові у найближчу суботу перед неділею “Ремінісцере“, року Божого 1539, нашого панування - 33, у присутності (списоксвідків). Дано через руки вельможного Павла з Волі, канцлера нашого королівства, краківського бурграбія і гостиненського старости.Павло з Волі, канцлер Польського королівства, підписав.
За свідченням вельможного Павла з Волі, канцлера Польського королівства, краківського бурграбія і гостиненського старости.
* Див. док. №51.
