1542 р., жовтня 19, Краків Сигізмунд І дарує містові, львівським райцям та громадянам солодовий млин, що зветься Зимноводським, розміщений за Краківською брамою, а саме його третю мірку, зберігаючи за собою та своїми наступниками дві іншімірки
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.427. Пергамент: 38,1x59 + 12,7 см. Написи: “Regestratae” (XVI), “Privilegium hereditarium pepetuitatis molendini Zimnowodsky” (XVI), “Civitati Leopo- liensi” (XVII), “Molendinum Zimnowoczkie, Sigismundi, anno 1542 (XVII), “Donatio perpetua molendini Zimnowodsky civitati Leopoliensi, anno 1542” (XVII).
На шовковому жовто-синьому шнурку печатка: Gum., XIII, №46.Коп.: MK, 63, k.310v-312v; ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.614, арк.96-98; спр.646, арк.331- 334зв.
Регести: MRPS, IV/3, №20914; Каталог, №492.
n nomine Domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. Nos Sigismundus Dei gratia rex Polonie, magnus dux Lituanie, necnon terrarum Cracovie, Sandomirie, Siradie, Lancicie, Cuiavie, Russie, Prussie, Masovie, Culmensis, Elbingensis Pomerani- eque etc. dominus et heres. Universis et singulis, qui nunc quique post futuri sunt, planum testatumque facimus. Quod nos supplicacionibus quorundam regni nostri senatorum et consiliariorum pro famatis proconsule, consulibus et civibus nostris Leopoliensibus ad nos factis, benigne annuentes atque una considerantes civitatem ipsam nostram Leopoli- ensem et esse in terris nostris Russiae primariam et si unquam magis, nunc certe his tam suspectis et turbulentis temporibus magna indigere provisione. Volentes itaque illam et eius inhabitatores, propter illorum merita et fidem erga nos singularem gratia nostra et liberalitate presequi ac ad statum tempore regiminis nostri et conditionem meliorem reducere eidem civitati nostrae Leopoliensi ac eius consulibus et civibus presentibus et posthac omni tempore futuris, molendinum nostrum braseatorium Zymnowoczki nuncupatum, extra portam civitatis Leopoliensis Crakowska dictam, consistens seu illius terciam mensuram, dandum in ius haereditarium et perpetuum, donandum, concedendum et eidem civitati ac iuri il- lius civili incorporandum et annectendum existimavimus.
Ita quod neque a nobis, neque a serenissimo filio et successoribus nostris, neque etiam a quoquam hominium de dicto molendino seu eius tercia mensura in perpetuum ipsi cives Leopolienses presentes et futuri redimi possint. Quod si vero vel nos ipsi vel successores nostri, pro mensa nostra et necessitate regia, per oblivionem presentium literarum illud redimere voluerimus aut voluerint, vel ad importunam petitionem et instantiam alicui hominum nostrorum, status cuiuscunque existentium, redimendum potestatem dederimus aut successores nostri dederint, extunc id nullius roboris esse debere et momenti presentibus declaramus et decernimus, sed hoc ipsam molendinum seu terciam ipsius mensuram ex speciali gratia nostra et munificencia, prefatis consulibus et civibus Leopoliensibus damus, donamus, conferimus irrevocabiliter ac eidem civitati et iuri eius civili incorporamus, annectimus perpetuo et in aevum hisce literis nostris cum omni iure, dominio et proprietate, nihil nobis et successoribus nostrisin ipso molendino seu illius tercia mensura, iuris, dominii et proprietatis penitus reser- vando, sed totum id in eosdem cives Leopolienses plenarie et integre transfundendo per ipsos consules et cives Leopolienses presentes et posthac omni tempore futuros, dictum molendinum Zymnowoczki nuncupatum seu illius terciam mensuram, duabus pro nobis et successoribus nostris more veteri reservantis cum 1 omni iure, dominio et proprietate, cumque omnibus utilitatibus, fructibus, reditibus, agris, pratis, domunculis, areis, censibus, proventibus et generaliter cum universis et singulis emolumentis et obventionibus, nul- lis penitus exceptis, ita quemadmodum per alios ipsius molendini possessores antiquitus fuit tentum et possessum, tenendum, habendum, utifruendum, vendendum, donandum, alienandum, commutandum, pacifice et quiete possidendum ac ad usus suos suorumque successorum et civitatis nostre predicte beneplacitos, convertendum perpetuo et in evum. Quod si vero nos aut serenissimus filius successoresque nostri hoc ipsum molendinum antequam ad illius possessionem realem et actualem ipsi consules et cives Leopolienses pervenerint, eamque acceperint vel donaverimus alicui hominum vel illud redimendi potestatem fecerimus vel nos ipsi aut serenissimus filius successoresque nostri pro usu et necessitate nostra pecuniis nostris redimere voluerimus aut voluerint, extunc ea omnia nulla esse et invalida, prae hac prius donatione data declaramus.
Concessionem enim hanc nos- tram et donationem in utrumque eventum salvam et integram, diuturnitate date presentium minime obstante, ipsis Leopoliensibus civibus esse et neque hoc illis aut huic donatione privilegioque nostro aliquid nocere abussumque privilegii, per hoc, quod non statim ad eorum, quae eis sunt praesentibus concessa, possesionem adigerint acceperintque, obiicere et allegare debere volumus, cavemus et decernimus hisce literis nostris. Quibus in fidem et testimonium sigillum nostrum est appensum. Actum et datum Cracovie feria quinta in crastino festi sancti Luce Evangeliste, anno Domini millesimo quingentesimo quadragesimo secundo, regni nostri anno trigesimo sexto. Presentibus reverendo in Christo patre domino Samuele Maczieiowski episcopo Plocensi et regni nostri vicecancellario, necnon magnificis, venerabilibus et generosis Ioanne comite a Tharnow castellano Cracoviensi et regni nostri exercituum supremo, Sandomiriensi, Striensi Lubaczoviensique capitaneo, Petro Kmita comite a Wisnicze palatino et capitaneo Cracoviensi et regni nostri magno marschalco, Scepusiensi, Praemisliensi Colensique capitaneo, Nicolao Wolski Sandomiriensi et serenis- sime coniugis nostre curie magistro, Sanocensi, Lanczkoronensi, Visnensi Lomzensique capitaneo, Spithkone de Tharnow Radomiensi et regni nostri thesaurario, Siradiensi, Krzepicensi, Brzeznicensi et Krzeschoviensi capitaneo, Severino Bonar Biecensi, zup- pario, burgrabio et magno procuratore nostro Cracoviensi et Biecensi, Oswiaczimensi, Zatoriensi, Rapsztinensique capitaneo, castellanis, Paulo de Wolia regni nostri cancellario, burgrabio Cracoviensi et capitaneo Gostinensi, Benedicto Izdbiensky cantore Cracoviensi, Andrea Zebrzidowski decano Lanciciensi et canonico Cracoviensi, Stanislao Hosio iuris utriusque doctore et canonico Cracoviensi Martino Wolski tribuni et burgrabio Cracoviensi et cubuculi nostri prefecto, Thoma Soboczki tribuno Lancitiensi, pincerna curie nostre, Hieronimo Stasskowski coquine nostre prefecto, Augustino Kothphicz vexillifero curie nostre et stabuli nostri prefecto et aliis quam plurimis consiliariis, secretariis, officialibus dignitariis et aulicis nostris, sincere et fidelibus nobis dilectis, testibus circa premissa. Datum per manus prefati reverendi in Christo patris domini Samuelis Maczieiowski episcopi Plocensis et regni nostri vicecancellarii, sincere nobis dilecti.Samuel Macieiowski episcopus Plocensis et vicecancellarius subscripsit.
Relacio reverendi in Christo patris domini Samuelis Maczieiowski episcopi Plocensis et regni Poloniae vicecancellarii.
ім‘я Господа амінь. Для вічної пам‘яті справи. Ми Сигізмунд, Божою ласкою (титулатура). Всім і кожному, хто є тепер і буде в майбутньому, робимо зрозумілим та очевидним. На прохання сенаторів і дорадників нашого королівства, подане від імені славетних наших львівських бурмистра, райців і міщан, ми прихильно погоджуємося, а також взявши до уваги, що це наше місто Львів є в наших руських землях одне з головних і якщо колись більше, а тепер, в підозрілі і неспокійні часи, певної і великої опіки потребує. Таким чином, бажаючи те (місто) та його жителів, внаслідок заслуг і вірності нам винятковою нашою ласкою і щирістю обдаровувати, до належного порядку в час нашого панування і до кращих умов привести те наше місто Львів, його райцям та міщанам, сучасним і що в подальшому будуть, наш солодовий млин, названий Зимноводський, що знаходиться поза брамою міста Львова, названою Краківська, чи його третю мірку, вважали дати і в спадкове право та назавжди подарувати, надати і до того міста і його міського права ввести і приєднати. Так що б ні ми, ні найясніший син, та наші спадкоємці, а також будь-яка людина згаданого млина чи його третьої мірки назавжди не може відкупити від тих львівських міщан, сучасних і майбутніх. Якщо ж ми чи наші спадкоємці для нашого столу і королівських потреб через забуття даної грамоти схочемо чи захочуть відкупити, або на внесенее прохання та бажання деяких наших людей дамо або наші спадкоємці дадуть право викупити з будь-якого існуючого статусу (володіння), тоді це жодної сили і значення не повинно мати і даною (грамотою) оголошуємо та вирішуємо. Але цей млин або його третю мірку з спеціальної нашої ласки і щедрості вищезгаданим львівським бурмистру і райцям та міщанам даємо, даруємо, надаємо безповоротно і до того міста й міського права включаємо і додаємо назавжди і на віки вічні цією нашою грамотою з усім правом, володінням та власністю, ніщо нам і нашим спадкоємцям в тому млині чи в його третій частині з права володіння і власності цілком не залишаючи, але все це тим львівським міщанам цілком та повністю передаючи.
Тим львівським райцям та міщанам, сучасним і на всі майбутні часи, згаданий млин, названий Зимноводським, чи його третю частину, а дві для нас і для наших спадкоємців за давнім звичаєм зберігаючи, надаємо з усім правом, володінням і власністю, а також з усіма користями, прибутками, зручностями, полями, луками, будинками, грунтами, чиншами, доходами і загалом зі всіма і кожною будівлею та прибутком, нічого не виключаючи, так як інші власники млина віддавна володіли; щоб тримали, мали, користувалися, продавали, дарували, відчужували, обмінювали, мирно і спокійно володіли, використовували для своїх доброчинних користей і своїх спадкоємців та вищезгаданого нашого міста завжди і на віки. Якщо ж ми чинайясніший син та наші спадкоємців цей млин перед тим як до реального і дійсного володіння ці львівські райці та міщани вступлять і отримають, ми подарували би будь-якій людині чи дали би право його викупу, або ми чи найясніший син та наші спадкоємці захотіли би викупити для користі і нашої потреби нашими грішми, тоді це все не буде мати сили, і оголошуємо у зв‘язку з цією попередньою донацією. Бо це наше надання і донація хочемо, застерігаємо і вирішуємо цією нашою грамотою, що в будь-якому випадку було цілим і недоторканим, менше за все протидіючи довготривалості дати даної (грамоти), що цим львівським міщанам і нікому іншому наданий; і щоб нашому привілею і донації якось не зашкодити і не було зловживань привілеєм так, що не відразу для тих, яким були би надані ці (грамоти), у власність (млин) відберуть і введуть, то повинні цьому протидіяти і посилатися (на дану грамоту). Для довіри і засвідчення цього наша печатка є підвішена. Діялося і дано у Кракові у четвер на другий день свята св. Луки євангеліста, року Божого 1542, нашого панування - 36, у присутності (список свідків).
Самуель, плоцький єпископ і віце-канцлер, підписав.
За свідченням велебного у Христі пана отця Самуеля Мацєйовського, плоцького єпископа і віце-канцлера Польського королівства.