1515р., вересня 23, Краків Сигізмунд І надає одну мансіонарію при костелі св. Катерини на Нижньому замку у Львові німецькому проповіднику з умовою, щоб львівські райці подавали в майбутньому кандидата на проповідника йому і його наступникам
Ориг.: ЦДАУЛ. - Ф.131, спр.313. Пергамент: 26x42,5 + 7,8 см. Ініціал “І“. Написи: “Re- gestratae” (XVI), “Littere super mansionariam in arce anno 1515” (XVI), “Privilegium Sigismundi super mansionarium et concionatorem a nobili magistratu praesentandum, anno 1515” (XVIII).
Печатка відсутня.Коп.: MK, 29, k.112-114.
Регести: MRPS, IV/2, №10637; Каталог, №357.
n nomine Domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. Nos Sigismundus Dei gratia rex Polonie, necnon terrarum Cracovie, Sandomirie, Siradie, Lancitie, Cuiavie, magnus dux Lithuanie, Russie, Prussie, Culmensis, Elbingensis et Pomeranie dominus et heres etc. Significamus tenore presencium, universis, presentibus et futuris. Quia cum consules civitatis nostre Leopoliensis utilitate et ornamento ipsius civi- tatis consulendo, supplicassent nobis, ut unam quamcunque mansionariam in arce nostra Leopoliensi inferiori, basilice sancte Katherine inprimis vacaturam per cessum sive per decessum ad incorporandum pro futuro predicatore Alemano assignare dignaremur, nos considerantes eos rem iustam et honestam atque utilem reipublice illius civitatis petere, noluimus eorum precibus in hoc deesse, non ignari Alemanicam nationem, que illuc ad manendum confluit, haud parvam accessionem civitate esse allaturam. Itaque unam ex predictis mansionariis inprimis vacaturam pro eodem predicatore Alemano, assignandam incorporandamque et eiusdem predicatoris usui perpetuo ascribendam duximus incorpo- ramusque assignamus et perpetuo ascribimus tenore presencium literarum, ea lege eaque condicione, ut idem predicator per consules civitatis predicte nobis et successoribus nostris comendetur, per nos semper et successores nostros reges domino archiepiscopo Leopoliensi moderno et futuris archiepiscopis presentandus, qui quidem predicator per se sive per alium idoneum sacerdotem officium suum in predicta basilica canendi adimplere, semper tenebitur, a quo canendi officio per hanc incorporacionem eum nequaquam liberum esse volumus.
In cuius rei testimonium sigillum nostrum presentibus est appensum. Actum Cracovie, die dominico ante festum Translacionis sancti Stanislai proximo, anno Domini millesimo quingentesimo quinto decimo, regni nostri anno nono. Presentibus reverendo in Christo patre domino Petro episcopo Premisliensi et regni nostri vicecancellario, mag- nificisque venerabilibus et generosis Cristophoro de Schidlowiecz palatino et capitaneo Cracoviensi, regni nostri cancellario, Andrea de Thanczyn palatino Lublinensi, Nicolao de Schydlowiecz Radomiensi incisoreque regni nostri et succamerario Cracoviensi, Nicolao Iordan de Zakliczyn Visliciensi, Georgio Crupski de Orchow Leopoliensi, Stanislao deIaroczyn Zawichostensi et marschalco curie nostre, Nicolao Myssopad Czechoviensi, castellanis, Stanislao de Chodecz marschalco regni nostri, Leopoliensi et Lubaczoviensi capitaneo, Ioanne Lathalsky Gnesnensi, Cracoviensi et Lanciciensi, Ioanne Carncowski Scarbimiriensi, Stanislao Goreczki Callisiensi, prepositis, secretariis nostris, Stanislao Oczicz de Pilcza succamerario Premisliensi ceterisque dignitariis, officialibus et curien- sibus nostris ad premissa testibus fidedignis, sincere et fidelibus nobis dilectis. Datum per manus prefati reverendi in Christo patris domini Petri episcopi Premisliensis et regni nostri vicecancellarii, sincere nobis dilecti.
Petrus episcopus et vicecancellarius subscripsit.
Relacio reverendi in Christo patris domini Petri episcopi Premisliensis et regni Po- lonie vicecancellarii.
ім‘я Господа амінь. Для вічної пам‘яті справи. Ми Сигізмунд, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної (грамоти) повідомляємо всім, сучасникам і прийдешнім. Райці нашого міста Львова, що управляють з користю для оздоби того міста, просили нас, щоб одну будь-яку мансіонарію у костелі св. Катерини у нашому львівському Низькому замку, що буде найперше вільною після відступлення чи смерті, ми вважали за гідне виділити для включення для майбутнього німецького проповідника.
Ми, обдумавши справу, про яку вони просять, як справедливу і почесну а також корисну для спільноти того міста, хочемо їх прохання виконати, щоб не ігнорувалася німецька нація, яка сюди стікалася для оселення, і навряд чи маленьким додатком для (населення) міста буде вважатися. Таким чином, одну з вищезгаданих мансіонарій, що спочатку буде вільною, для того німецького проповідника ми вважали виділити, включити і для вічного користування тому проповіднику записати та включаємо, виділяємо і навічно записуємо за посередництвом змісту (даної) грамоти. З таким правом і умовою, щоб той проповідник райцям вищезгаданого міста нам і нашим спадкоємцям був рекомендований, завжди нами і нашими спадкоємцями, королями, пану сучасному львівському архієпископу і майбутнім архієпископам був поданий, і той проповідник сам або через іншого вченого священика свій обов‘язок проповідувати у вищезгаданому костелі завжди повинен виконувати, від того обов‘язку проповідування через це виключення аж ніяк не хочемо звільнити. Для засвідчення справи наша печатка є підвішена. Діялося у Кракові у найближчу неділю перед святом св. Станіслава, року Божого 1515, нашого панування - 9, у присутності (список свідків). Дано через руки велебного у Христі пана отця Петра, перемиського єпископа і віце-канцлера, щиро нам милого.Петро, єпископ і віце-канцлер, підписав.
За свідченням велебного у Христі пана отця Петра, перемиського єпископа і віце-канцлера Польського королівства.
* Мансіонарія - посада священика, звільненого від усіх обов\'язків, крім богослуження, якій отримує відповідну плату і живе при костелі.
** Костел св. Катерини - костел на Низькому замку, який очевидно виник у XIV ст. на місці давньоруської церкви, про що згадує німецький подорожник кінця XVI ст. Мартин Груневег (див.: Ісаєвич Я.Д. Найдавніший історичний опис Львова // Ісаєвич Я.Д. Україна давня і нова: народ, релігія, культура. - Львів, 1996. - С.149).
Еще по теме 1515р., вересня 23, Краків Сигізмунд І надає одну мансіонарію при костелі св. Катерини на Нижньому замку у Львові німецькому проповіднику з умовою, щоб львівські райці подавали в майбутньому кандидата на проповідника йому і його наступникам:
- 1548 р., березня 22, Краків Сигізмунд І надає бурмистрові та райцям Львова право пропонувати кандидата на німецького проповідника при мансіонарії в костелі Низького замку Львова
- 1543 р., січня 22, Краків Сигізмунд І надає бурмистрові і райцям Львова одноразове право представлення мансіонара в костелі св. Катерини на Низькому замку у Львові
- 1546р., вересня 21, Краків Сигізмунд І надає бурмистру ірайцям Львова право патронату і презентації кандидата на пароха в костелі при шпиталю св.Духа у Львові
- 1546р., червня 23, Краків Сигізмунд І надає львівським громадянам право пред’являти всі свої привілеї, надані ним, а також попередніми та наступними королями, лише йому та його наступникам і нікому іншому
- 1595 р., березня 16, Краків Сигізмунд III відновлює у Львові ярмарок на свято св. Маргарити, але з умовою, щоб він не шкодив сусіднім містам і містечкам
- 1525 р., вересня 13, Краків Сигізмунд І надає містові Львову право арештувати товари перебуваючих в Львові молдавських купців
- 1541 р., липня 2, Вільно Сигізмунд І, розглядаючи суперечку між львівським старостою та бурмистрам і райцями, затверджує давній звичай обрання нового райці на місце померлого, викладений в документі колишнього львівського старости Оти з Ходеча, що його надали львівські райці
- 1515р., вересня 26, Краків Сигізмунд І звільняє місто Львів від сплати чопового податку на два квартали
- 1571 р., червня 20, Варшава Сигізмунд Август дозволяє будувати у Львові хлібні ятки на площі Ринок чи в іншому місці і віддає річний чинш з цих яток львівським міщанам на відбудову й укріплення міста з умовою, що бурмістр та райці щорічно складатимуть рахунок
- 1542 р., жовтня 19, Краків Сигізмунд І дарує містові, львівським райцям та громадянам солодовий млин, що зветься Зимноводським, розміщений за Краківською брамою, а саме його третю мірку, зберігаючи за собою та своїми наступниками дві іншімірки
- 1547р., квітня 6, Краків Сигізмунд І схвалює ухвалу міста Львова, за якою дозволяється купцям та ремісникам, що живуть у місті Львові та приїжджим, встановлювати на час ярмарків крамниці на площі Ринок або в інших містах, вказанихрайцями, з умовою оплати чиншу, що піде на потреби міста
- 1592 р., жовтня 18, Варшава Сигізмунд ІІІ надає бурмистрові та райцям Львова право пропонувати кандидата на посаду каноніка при львівському кафедральному костелу
- 1547р., травня 10, Краків Сигізмунд І віддає в довічну власність теперішнім та майбутнім бурмистрові й райцям лазню, розміщену в межах міських мурів біля францисканського монастиря разом з чиншом - при умові, щоб він використовувався на потреби міста
- 1540 р., березня 8, Краків Сигізмунд І дозволяє бурмистрові і райцям Львова побудувати на міському грунті білильню, з умовою, що річні прибутки повністю призначатимуть на укріплення та відбудову міста
- 1532 р., серпня 1, Краків Сигізмунд І надає містові Львоу дозвіл на побудову млина на міському валі, біля мурів міста
- 1527р., квітня 8, Краків Сигізмунд І надає право райцям Львова збирати чоповий податок терміном на один квартал з метою відбудови міста
- 1532 р., липня 31, Краків Сигізмунд І встановлює розмір нового мостового мита в розмірі двох денаріїв, яке сплачуватимуть як піддані, так і приїжджі купці від волів, що використовуватимуть бурмістр, райці та громадяни Львова на ремонт мостів
- 1523 р., квітня 15, Краків Сигізмунд І надає право райцям Львова збирати шосовий і чоповий податок на чотири квартали після закінчення попереднього звільнення
- 1535 р., жовтня 2, Краків Сигізмунд І надає право райцям Львова збирати чоповий податок терміном на шість років після закінчення попереднього звільнення з метою відбудови міста
- 1542 р., жовтня 16, Краків Сигізмунд І дарує бурмистрові і райцям Львова вагу та стригальню сукна з усіма їхніми прибутками, застерігаючи, щоб ніхто ні в передмісті, ні в самому місті не матиме права закладати подібні ваги чи стригальні