1546р., вересня 21, Краків Сигізмунд І надає бурмистру ірайцям Львова право патронату і презентації кандидата на пароха в костелі при шпиталю св.Духа у Львові
Ориг.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.444. Пергамент: 35,6x66,1 + 12 см. Написи: “Regestratae” (XVI), “Iuris patronatus perpetum super praeposituram hospitalis sancti Spiritus” (XVI), “Originale privilegium Sigismundi Primi regis” (XVII), “Dominibus consulibus donati, 1546” (XVII).
На шовковому червоному шнурку печатка: Gum., XIII, №46.Транс.: ЦДІАУЛ. - Ф.131, спр.464 (див. док №132).
Коп.: ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.2, спр.646, арк.465-467зв.
Регести: MRPS, IV/3, №22496; Каталог, №512.
n nomine Domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. Solent reges et principes, si in aliquem beneficium contulerint literis publice testari, ut earum munificentiae perpetua1 extet memoria et nemo violare audeat, quod beneficio principis esse constat. Quamobrem nos Sigismundus Dei gratia rex Poloniae, supremus dux Lithwaniae, necnon terrarum Cracoviae, Sandomiriae, Siradiae, Lancitiae, Cuiaviae, Cul- mensis, Elbingensis, Pomeraniae, Russiae, Prussiae Masoviaeque etc. dominus et haeres. Significamus praesentibus literis nostris, quorum interest, universis. Cum perspectum habeamus proconsulis et consulum Leopoliensium in cultum Dei studium ac in pauperes curam et diligentiam, volentes eis ad id, ad quod illos sua sponte propensos videmus, alacriores efficere ac pauperibus, qui in hospitali sancti Spiritus in civitate Leopoliensi habitant, prospicere civitati ipsorum Leopoliensi et ipsius proconsuli et consulibus, nunc et pro tempore existentibus, iuspatronatus et praesentandi nostrum praepositurae seu praebendae hospitalis praedicti, consentietibus ad id consiliariis nostris, tunc praesenti- bus, dandum et donandum duximus damusque et donamus praesentibus literis pepetuo et in aevum. Nihil iuris nobis serenissimoque filio nostro et successoribus nostris, ad eam praeposituram seu praebendam amplius reservantes, ut ipsi, qui nunc sunt, proconsul et consules et successores eorum possint et valeant, ex nunc et temporibus perpetuis, ad vaccantem praefatam praeposituram et praebendam praefatam, in ecclesiae sancti Spiri- tus, moderno2 et pro tempore existentibus archiepiscopis Leopoliensibus, vel eis, qui ad id potestatem habuerint, praesentare personam idoneam et statui ecclesiastico aptam, quamcunque ipsi voluerint, totiens, quotiens opus fuerit et praefata praepositura, per cessum vel decessum, quomodocunque vaccaverit praesentare, tanquam veri, legittimi et unici perpetuique colatores et patroni praepositurae seu praebendae praefatae sine quavis contradictione nostra serenissimique filii nostri et successorum nostrorum regum Polo- niae vel aliarum quarumcunque personarum.
Ad quorum praesentationem, uti verorum et legittimorum perpetuorumque ac unicorum patronorum et collatorum, archiepiscopus seu loci ordinarius, pro tempore existens, personam praesentatam, ad dictam praeposituramseu praebendam in praenominata ecclesia sancti Spiritus civitatis Leopoliensis instituere et investire debebit ac tenebitur ex officio suo pastorali. Quam donationem praefatam praedictae praepositurae seu praebendae, ipsis proconsuli et consulibus Leopoliensibus, his, qui nunc sunt et pro tempore existentibus perpetuis temporibus, nos una cum succes- soribus nostris a serenissimis regibus Poloniae tenore observareque inviolabiliter debemus et pollicemur neque eam3 ipsis quocunque modo vel colore exquisito, immutare, infringere et violare in toto vel in parte volumus, per quamcunque occasionem. Hoc etiam adiuncto et specialiter expresso, quod si proconsul cum consulibus Leopoliensibus isti, qui nunc sunt et pro tempore existentes, quo quemodo post cessum vel decessum moderni praepositi eiusdem ecclesiae seu hospitalis sancti Spiritus, huius nostrae donationis perpetuae, ex aliqua causa posessionem assequi non valeant. Id eorum privilegio praesenti et perpetuitati in nullo derogare, sed ipsum privilegium eorum et ius conferendi eiusdem praepositurae, in suo robore et vigore perpetuo permanere volumus. Etsi nos vel successores nostri reges Poloniae per oblivionem huius donationis et iuris consulibus Leopoliensibus dati aliquam personam praesentaverimus vel successores nostri praesentaverint, extunc huiusmodi praesentatio, iurispatronatus, proconsuli et consulibus Leopoliensibus perpetuo concesso, in nullo derogare poterit et debebit. Ita quod non ad nostram vel successorum nostrorum praesentationem, sed ad proconsulis et consulum Leopoliensium vigore praesentis nostrae donationis archiepiscopus seu loci ordinarius Leopoliensis personam praesentatam, per proconsulem et consules instituere et investire debebit. In cuius rei fidem et testimonium sigillum nostrum praesentibus est appensum.
Datum Cracoviae ipso die festi sancti Mathei apostoli et ewangelistae, anno Domini millesimo quingentesimo quadragesimo sexto, regni vero nostri quadragesimo. Praesentibus reverendis in Christo patribus dominis Samuele Maczieiowski Cracoviensi et regni nostri vicecancellario, Leonardo nominato Camenecensi, episcopis, necnon magnificis, venerabilibus et generosis Nicolao Volski Sandomiriensi, serenissimae coniugis nostrae curiae magistro ac Lanczkorunensi, Sanocensi, Lomzensi Visnensique capitaneo, Spitcone de Tarnow Voyniciensi, regni nostri thezaurario ac Sira- diensi, Brzesnicensi, Krzepicensi, Crzessoviensi capitaneo, Petro Opalienski Gnesnensi, serenissimi domini Sigismundi Augusti filii nostri charissimi curiae magistro ac Costensi Olstinensique capitaneo, Severino Boner de Balicze Biecensi suppario, burgrabio et magno procuratore Cracoviensi ac Oswianczimensi, Zathoriensi ducatuum, Biecensi Rabstinen- sique ac in Ocziecz, Ioanne de Balicze Oswiaczimensi, castellanis, Martino Volski cubiculi nostri praefecto, curiae thesaurario, tribuno Cracoviensi ac Zakroczimensi Blonensique capitaneo, Andrea Czarnkowsky praeposito Gnesnensi, scholastico Cracoviensi, Stanislao Hosio iuris utriusque doctore, Ioanne Przerembsky, Iacobo Uchanski decano, canonicis Cracoviensibus et secretariis nostris, Valentino Dembienski curiae nostrae rererendario, Ioanne Ocziezki succamerario Cracoviensi, Nicolao Czikowski, Augustino Kothwicz stabuli nostri praefecto, Ioanno Tarlo strasctore mensae nostrae et Pilsnensi capitaneo, Gregorio Pakoslawski custode Sadecensi ac culinae nostrae magistro ac aliis quam plurimis fidedi- gnis officialibus et curiensibus nostris, sincere et fidelibus nobis dilectis. Datum per manus praefati reverendi in Christo patris domini Samuelis Maczieiowski episcopi Cracoviensis et regni nostri vicecancellarii, sincere nobis dilecti4.Samuel episcopus Cracoviensis et vicecancellarius subscripsit.
Relacio reverendi in Christo patris domini Samuelis Maczieiowski episcopi Cracoviensis, regni Poloniae vicecancellarii.
1 У Транс. perpetuo. 2 У Транс. moderne. 3 У Транс. пропущено tenore observareque invio- labiliter debemus et pollicemur neque eam. 4 У Транс. пропущено список свідків.
ім‘я Господа амінь. Для вічної пам’яті справи. Прийнято королями і володарями, якщо будь-яке благодіяння надають, публічно грамотами засвідчувати, щоб їхня щедрість існувала у вічній пам‘яті, і ніхто не наважувався (її) порушити, щоб благодіяння володаря було постійним. З цієї причини ми Сигізмунд, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної грамоти повідомляємо всім, кому необхідно. Зауважуємо старання львівського бурмистра і райців у служінні Богу і турботу та ретельність щодо бідних, бажаючи їм в цьому наполегливішими бути, до того, як ми бачимо, вони самі по собі схильні потурбуватися про бідних, які в шпиталі св. Духа* в місті Львові живуть; тому місту Львову, його бурмистру і райцям, що тепер є і в майбутньому будуть, наше право патронату і презентації намісництва або пребенди** згаданого шпиталю, погодивши це з присутніми нашими радниками, вважали дати і дарувати та даємо і даруємо даною грамотою назавжди і на віки. Не залишаємо більше жодного права нам, найяснішому нашому сину і нашим спадкоємцям до того намісництва чи пребенди, щоб вони, бурмистер і райці, що тепер є і їх спадкоємці, зможуть і матимуть можливість від тепер і на вічні часи до вакантного вищезгаданого намісництва і пребенди в костелі св. Духа, сучасному і що в майбутньому будуть, львівським архієпископам чи тим, хто на це владу матиме, представляти вчену особу і відповідну до духовного звання стільки разів, скільки буде потреба, І коли вищезгадане намісництво через відхід чи смерть, скільки б разів буде вільним, як справжні законні і єдині вічні колятори*** і опікуни згаданого намісництва чи пребенди (можуть представляти) без будь-якої перешкоди від нашого найяснішого сина і наших спадкоємців, королів Польщі, чи будь-яких інших осіб.
До цього подання, як справжніх, законних, вічних і єдиних опікунів та коляторів архієпископ або розпорядник (духовного) місця, що буде в той час, подану особу до згаданого намісництва або пребенди у вищеназваному костелі св. Духа в місті Львові поставити і повинен буде і зобов‘язаний ввести за своїм пасторським обов‘язком. Цієї вищезгаданої донації згаданого намісництва або пребенди цим львівському бурмистру і райцям ми разом з нашими спадкоємцями, найяснішими королями Польщі повинні дотримуватися непорушно відповідно до змісту, і обіцяємо, що не вишукуючи будь-якого способу чи приводу, не змінимо, не зламаємо, не порушимо загалом або в якійсь частині (привілею) у будь-якому випадку. До цього додаючи і спеціально висловлюючи, що якщо львівський бурмистер з райцями, щотепер є і в майбутньому будуть, коли після відходу чи смерті сучасного намісника того костелу або шпиталю св. Духа, цією нашою вічною донацією з будь-якої причини не будуть в змозі послідовно скористатися, цей їм даний привілей і (його) вічність в нічому не відмінимо, але цей їх привілей і право розпорядження тим намісництвом в своїй силі і чинності хочемо назавжди зберегти. Якщо ми чи наші спадкоємці, королі Польщі, через забуття цієї донації і права даного львівським райцям, якусь особу подамо або наші спадкоємці подаватимуть, тоді таке подання ні в чому не може і не повинно відмінити право патронату, надане львівським бурмистру і райцям назавжди. Так що не за нашим і наших спадкоємців поданням, але (за поданням) львівського бурмистра і райців згідно з даною нашою донацією львівський архієпископ або розпорядник (духовного) місце презентовану особу бурмистром і райцями повинен поставити та ввести. Для довір‘я і засвідчення справи до даної (грамоти) наша печатка є підвішена. Дано у Кракові у день свята св. апостола і євангеліста Матея, року Божого 1546, нашого панування - 40, у присутності (список свідків). Дано через руки згаданого велебного у Христі пана отця Самуеля Мацєйовського, краківського єпископа і віце-канцлера нашого королівства, щиро нам милого.
Самуель, краківський єпископ і віце-канцлер, підписав.
За свідченням того ж велебного у Христі пана отця Самуеля Мацєйовського, краківського єпископа і віце-канцлера нашого королівства.
* Шпиталь святого Духа - перша згадка про шпиталь датується 1375 р.; знаходився на суч. пл. Івана Підкови.
** Пребенда - костельна маєтність, надана духовній особі для виконання уряду при костелі.
*** Колятор - опікун храму.
