1532 р., серпня 1, Краків Сигізмунд І надає містові Львоу дозвіл на побудову млина на міському валі, біля мурів міста
Коп.: MK, 48, k.26-29. Титульний напис копіїста: “Privilegium concessum consulibus et civibus Leopoliensibus de construendo molendino in fossa civili”.
Регест: MRPS, IV/2, №16512.
n nomine Domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. Quia in continua temporum et rerum humanorum varietate facile res acte et memoria hominum labiuntur, nisi litteris fuerint ipsi memorie commendate. Proinde nos Sigismundus Dei gratia etc., necnon terrarum etc. dominus et heres. Significamus tenore presencium, quibus expedit, universis, presentibus et futuris, harum noticiam habituris. Quia cum cives nostri Leopolienses per consules et nunctios suos nobis declarassent, quod quamvis habeamus molendina nostra circa illam civitatem nostram Leopoliensem super flumine Polthew vulgo cognominato construenda, tamen cum interdum aquae defectu in eodem flumine contingente, pistores eiusdem civitatis Leopoliensis nequeant non ea copia, que sufficeret, frumenta in ipsis molendinis molere, ut civitas ipsa penuria panis laborare co- gatur, sed et prefata molendina nostra esse casibus bellorum facile patientia, que hostes vel incendio absumere vel diruere ac destruere possent, supplicarunt tandem nobis, ut pro maiori securitate et cautela atque commoditate illius civitatis nostre et incolarum eius, novum molendinum ad molenda frumenda cuiuslibet grani et generis, in fossa eorum civili, in loco, qui illic visus ipsis fuerit ad hoc oportunus, quod hostes vastare et destruere non possent, construere illis ac erigere permitteremus idemque molendinum cum omnibus eius mensuris, utilitatibus et emolumentis, eidem civitati nostre asscribere et aliis bonis eius civilibus adiungere, annectere et incorporare dignaremur. Nos, qui non solum de statu communi subditorum nostrorum, verum eciam de oportunitate publicorum edificiorum et commoditatibus ipsorum subditorum nostrorum, curam gerimus, hinc supplicacioni dic- torum civium Leopoliensium benigne annuentes habentesque racionem multorum onerum eiusdem civitatis nostrae Leopoliensis, que tam in meniis et propugnaculis reficiendis et instaurandis, quam eciam in exhibendis nobis obsequiis et militus mercenariis tempore belli fovendis sustinet illis sepe munero gravari solet, facultatem illis fecimus et permisimus ac permittimus per praesentes construere illis molendinum sua impensa, in ipsa fossa civili, in quo ipsis civibus et suburbanis Leopoliensibus ac aliis omnibus hominibus undecumque venientibus, siligo, triticum et alia frumenta omnis grani et generis moli possint.
Braseis et frumentis pistorum civilium illius civitatis nostre Leopoliensis exceptis alias absque damno et detrimento ipsorum molendinorum nostrorum regalium, permittentes eciam etpostatem1 facientes ipsis pistoribus civilibus molendi frumenta sua quecumque in eo ipso molendino, in fossa civili construendo, in molendinis nostris molere non possent, sed alibi ea ad molendinum ducere seu deferre cogerentur. Quod quidem molendinum ipsi proconsuli et consulibus totique communitati dicte civitatis nostre Leopoliensis eidemque civitati asscribimus et appropriamus, ac aliis bonis eius civilibus communibus adiungimus et in- corporamus harum serie litterarum per ipsos proconsulem, consules et cives Leopolienses modernos et pro tempore existentes, cum omni iure, dominio et proprietate et cum omnibus utilitatibus, proventibus, obvencionibus, mensuris2 et emolinentis et frumentis pistorum civilium duntaxat in magna necessitate et aqua in flumine Polthew, qui ad molendina nostra labitur penuria in eo ipso molendino in fossa construendo moli, ut premissum est, permissis tenendum, habendum, utifruendum quieteque et pacifice possidendum absque omni impedimento capitanei et aliorum officialium nostrorum et ad communes usus civi- les et ipso civitati nostre Leopoliensi utilius visum fuerit expedire nichil prorsus nobis et nostris suctessoribus3 in eo ipso molendino reservando perpetuis temporibus et in evum. In cuius rei testimonium sigillum nostrum est praesentibus appensum. Datum Cracovie die sancti Petri ad vincula, anno Domini quingentesimo trigesimo secundo, regni nostri anno vigesimo sexto. Praesentibus in Christo patribus dominis Petro Thomiczki Cracoviensi et regni nostri vicecancellario, Ioanne Choienski Premisliensi, Ioanne Dantisco Culmensi, episcopis, necnon magnificis, venerabilibus et generosis Nicolao de Vola Woyniczensi Sanocensique, Lomzensi et Wisnensi capitaneo ac magistro curie serenissime principis et domine Bone regine coniugis nostre charissime, Nicolao Czykowski Sandecensi, Stanislao de Sprowa Wisliciensi et capitaneo Opocznensi, Severino Boner Zarnoviensi ac zuppario ac magno procuratore Cracoviensi ac Osszwyanczimensi, Zathoriensi, Biecensi Rapsti- nensique capitaneo, castellanis, Stanislao Olesnycky preposito Scarbimiriensi, Samuele Macieiowski, canonicis Cracoviensibus, secretariis nostris ac aliis dignitariis, officialibus et aulicis nostris, sincere et fidelibus dilectis. Date per manus praefati reverendi in Christo patris domini Petri Thomiczki episcopi Cracoviensis et regni nostri vicecancellarii, sincere nobis dilecti.
Relatio eiusdem reverendi in Christo patris etc.
1 Так в копії. 2 У копії закреслено obventionibus. 3 Так в копії.
ім‘я Господа амінь. Для вічної пам‘яті справи. У постійній різноманітності часів людських і речей легко вчинені дії та людська пам‘ять втрачаються, якщо не будуть доручені пам‘яті грамот. Тому ми Сигізмунд, Божою ласкою і т.д. Змістом даної (грамоти) повідомляємо всім, кому необхідно, сучасникам і прийдешнім, хто це читатиме. Наші львівські міщани через своїх райців і посланців до нас повідомили, що хоча ми маємо наші млини біля того нашого міста Львова, збудовані над річкою, по-простому званою Полтвою, однак інколи в
час нестачі води в цій річці пекарі того міста Львова не мають можливості не через запаси, яких вистачає, збіжжя в цих млинах молоти. Щоб те місто на нестачу хліба не наражалося, але і (з причини), що згадані наші млини є у випадку війни легко доступні, що вороги чи (хтось) при нещасному випадку може знищити або знести і зруйнувати; тому просили нас, щоб для більшої безпеки та обережності, а також зручності того нашого міста та його жителів новий млин для помолу збіжжя будь- якого зерна ми вважали дозволити на валу того міста бувати і зводити, в місці, де як бачиться, вороги не матимуть можливість спустошувати і руйнувати; цей млин з усіма його мірками, користями і будівлями тому нашому місту записати та до наших маєтків тим міщанам приєднати, прилучити та інкорпорувати. Ми, що опікуємося не тільки загальним становищем наших підданих, але й необхідністю (побудови) громадських будівель та зручностей для тих наших підданих, тому милостиво схиляючись до прохання наших львівських міщан, маючи на увазі, що те наше місто Львів важкі повинності несе, як при відновленні та відбудові мурів та башт, так і у виявленні нам послуху та сприянні у найманні війська найманців в час війни, часто (місто) зазвичай обов‘язками є переобтяжене; ми надали їм можливість, дозволили і дозволяємо даною (грамотою) будувати млин за свій кошт на тому міському валі, в якому львівські міщани та передміщани та інші люди, звідки б не прийшли, можуть молоти пшеницю, жито та інше збіжжя будь-якого виду, за винятком солоду та зерна міських пекарів того нашого міста Львова, по-іншому, без шкоди для втрати для (інших) наших королівських млинів, не дозволяємо і не даємо можливості тим міським пекарям молоти будь-яке збіжжя у тому збудованому на міському валі млині; не можуть (пекарі) молоти у наших млинах, але деінде до іншого млина хай будуть змушені перевезти і перенести (збіжжя).
Цей млин бурмистру і райцям, всій громаді згаданого нашого міста Львова і тому місту записуємо і присвоюємо та до інших міських громадських маєтків приєднуємо та інкорпоруємо цією грамотою; даємо тим львівським бурмистру, райцям та міщанам, сучасним і тим, що в майбутньому будуть, з усім правом, володінням і власністю та всіма користями, прибутками, пожитками, мірками і будівлями, дозволеними прибутками (тільки у великій потребі і при нестачі води у річці Полтва збіжжя пекарів у тому млині, побудованому на валі, можна молоти, як є вищезгадано) тримати, мати, користуватися, спокійно і мирно володіти без усякої перешкоди старости та інших наших урядовців і до міської загальної користі, як тому нашому місту Львову буде бачитися, нічого цілком нам і нашим спадкоємцям у тому млині не залишаючи, на віки вічні і назавжди. Для засвідчення справи наша печатка до грамоти є підвішена. Дано у Кракові в день св. Петра в оковах, року Божого 1532, нашого панування - 26, у присутності (список свідків). Дано через руки велебного у Христі пана отця Петра Томицького, краківського єпископа та віце-канцлера нашого королівства, щиро нам милого.За свідченням того ж велебного у Христі і т.д.