1550р., серпня 9, Краків Сигізмунд Август встановлює, що всі справи про нерухомість під міською юрисдикцією мають розглядатися в міському суді, а не земському чи гродському
Коп.: MK, 78, k.445-445v; ЦДІАУЛ. - Ф.52, оп.1, спр.107, арк.14-15; оп.2, спр.614, арк.56-57; спр.615, арк.106-108; спр.646, арк.279-180зв; спр.646б, арк.27-29; ЛНБ. - Ф.5 (Осолінських), спр.515, арк.41зв, 44; Czart., 2014, k.84-86; Czart., 2029, k.104-106.
Регест: MRPS, V/1, №1077.
n nomine Domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. [Solent reges et principes, quorum memoriam volunt esse perpetuam et literarum monumentis commendare. Quamobrem]1 nos Sigismundus Augustus Dei gratia rex Poloniae, magnus dux Lithuaniae, necnon terrarum Cracoviae, Sandomiriae, Siradiae, Lanciciae, Cuiaviae, Culmensis, Elbingensis, Pomeraniae, Russiae, Masoviae, Prussiae, Samogitiae etc. Significamus presentibus literis nostris, quorum interest, universis, [tam iis, qui nunc sunt, quam qui postea futuri sunt]1. Quos nos dicte supplicationibus civitatis Leopoliensis adducti, eam illi praerogativam dandam et concedendam duximus, quam etiam a iure civili
communi concessam habet, damusque et concedimus presentibus literis, ut scilicet nemini liceat bona civilia ipsius civitatis iurisditioni subiecta quaecumque illa sunt, nullis penitus exceptis, sive in ipsa civitate Leopoliensi, sive in suburbiis ipsius consistunt apud aliud quodpiam offitium vel iudicium terrestre aut castrense inscribere obligare et resignare. Sed ut quicumque inscriptiones aliquas super bonis hereditariis in ipsa civitate Leopoliense vel in suburbiis ipsius facere velit, eas coram offitio seu iuditio civili Leopoliensi faciat. Declarantes omnes et singulas inscriptiones huiusmodi quaecunque apud alia iuditia vel acta praeter iuditium bannitum2 Leopoliensem facta deinceps fuerint, nullius roboris esse debere neque locum habere posse. In cuius rei fidem et testimonium sigillum nostrum presentibus est appressum.
Datum Cracoviae sabbato pridie festi sancti Laurentii martyris, anno Domini millesimo quingentesimo quinquegesimo, regni vero nostri vigesimo primo. Presentibus [reverendis in Christo patribus domino Samuele Macieoiwski episcopo Cracoviensi et regni nostro cancellario, necnon magnificis, generosis, venerabilibus Petro Cmita comite de Wisnica, palatino et capitaneo Cracoviensi, regni nostri supremo marchalco ac Scepusiensi, Praemysliensi, Colensi capitaneis, Spytkone de Tarnow palatino Syradiensi et Brzeznicensi, Krzepicensi, Krzesowiensique capitaneo, Stanislao Macieiowski Woynicensi et Zawichostensi, Lubomlensique capitaneo, Bernardo Macieiowski Lublinensi, magno procuratore nostro Cracoviensi et Trembowliensi, Spitek Iordan de Milstyn Sandecensi et regni nostri thesaurario, Nicolao Myslowski Miedzyrzecensi capitaneo, Valentino Dembienski Biecensi, Ioanne Ocieski regni nostri vicecancellario et capitaneo Sandecensi, Ioanne Bonar Oswiecimensi, castellanis, Andrea Czarnkowski praeposito Gnesnensi et Lanciciensi ac scholastico, Ioanne Przerembski praeposito, Martino Cromer iuris utriusque doctore et canonico Cracoviensi secretariis nostris et aliis quampluribus dignitariis, officialibus ac aulicis nostris ad praemissa existentibus. Datum per manus eiusdem reverendi in Christo patris domini Samuele Macieiowski episcopi Cracoviensis et regni nostri cancellarii, syncere nobis dilecti.Samuel episcopus Cracoviensis et regni Poloniae cancellarius.
Relatio praenominati in Christo patris domini Samuele Macieiowski episcopi Cracoviensis et regni Poloniae cancellarii]1.
1 Текст подано за копіями ЦДІАУЛ. 2 Так у копіях ЦДІАУЛ.
ім’я Господа амінь. Для вічної пам’яті справи. Мають звичку королі та володарі те, що хочуть вічній пам’яті (залишити, писемним пам’яткам доручати. З цієї причини ми Сигізмунд Август, Божою ласкою (титулатура). Змістом даної нашої грамоти повідомляємо всім, кому необхідно, які тепер є і в майбутньому будуть.
Ми, заохочені гідними проханнями міста Львова, йому (місту) таку прерогативу вважаємо дати і надати, даємо і надаємо даною грамотою, щоб із міського загального права, наданого (місту), нікому не дозволено міські маєтки, що юрисдикції цього міста підлягають, хто б вони (власники) не були, без жодних винятків, які знаходяться, як власне у місті Львові,так і на передмістях, записувати, зобов’язувати і відступати у якому-небудь уряді - земському, чи гродському. Але щоб, хто схоче будь-які записи робити про спадкові маєтки, у томуу місті Львові чи у передмістях, нехай робить у львівському уряді чи міському суді. Декларуємо, що всі і кожний такий запис у інших судах чи актах, крім зроблених у львівському суді чи уряді, жодної сили не повинен і в жодному місці не може мати. У цій справі для довіри і засвідчення даної (грамоти) нашу печатку є притиснуто. Дано у Кракові у суботу, в переддень свята св. мученика Лаврентія, року Божого 1550, нашого панування - 21, у присутності (список свідків). Дано через руки велебного у Христі отця Самуеля Мацєйовського, краківського єпископа і канцлера нашого королівства, щиро нам милого.
Самуель Мацєйовський, краківський єпископ і канцлера Польського королівства.
За свідченням вищеназваного Самуеля Мацєйовського, краківського єпископа і канцлера Польського королівства*.
* На думку Д.Зубрицького цю грамоту львівські міщани випросили у короля після того, як львівський міщанин Зебальд Ворцель відступив шляхтичові перед гродським судом село Замарстинів, належне до міської юрисдикції (Zubrzycki D. Kronika Lwowa. - Lwow, 1844. - S.172).